Як агростартапи проводять пілоти на полі

Так що весь цей процес — випробування не тільки для інноваторів, але і для агрокомпанії. Які труднощі зустрічаються на шляху у обох сторін пілота, і як вони долаються — в матеріалі, підготовленому MHP accelerator спеціально для Аgroreview.com.

Друга хвиля MHP accelerator, що тривала з лютого по вересень 2019 року, зібрала 126 заявок, з яких 30 пройшли в півфінал і 10 — у фінал. Фіналісти провели на полях співорганізатора акселератора — агрохолдингу МХП — 7 пілотів своїх рішень. Враженнями діляться команди IntelSoft і QRSmarty, а також ментори з боку МХП, які курували ці команди.

Пілот IntelSoft проходив з початку липня по середину серпня. IntelSoft допомагає агрокомпаніям краще розуміти бізнес-процеси і прогнозувати їх, включаючи зовнішні фактори, наприклад, активність замовників їх продукції. Це рішення для повної автоматизації процесу моделювання на основі алгоритмів і методів штучного інтелекту, включаючи аналіз ризиків, прогнозування відтоку клієнтів/працівників та іншого.

Так як рішення працює з даними, пілот не припускав роботи в полі і проводився в офісі МХП. Відправною точкою для пілота IntelSoft стало отримання даних, необхідних для побудови прогнозних моделей.

“У рамках пілота ми прогнозували щомісячний обсяг продажу м'яса птиці на півроку вперед. Побудували прогнозні моделі різних типів і перевірили їх ефективність на історичних даних. Загальна точність прогнозу склала понад 99%. Пілот виконав свою функцію на відмінно. В ході тестування ми краще зрозуміли як процеси компанії, так і дані, необхідні для максимізації точності прогнозів на більш детальному рівні планування — продукти, контрагенти тощо", - каже Дмитро Ковальський, директор з маркетингу та продажу IntelSoft.

Менторами IntelSoft з боку МХП були керівник напрямку впровадження проектів діджиталізації МХП Костянтин Вербато і Дмитро Алексєєв.

Костянтин Вербато: “Буває так, що є дуже хороший софт, але компанія до нього не готова. Я кажу про нас, про МХП. Коли ми запускали пілот, у нас було чимало складнощів з отриманням цілісних даних. Якщо даних недостатньо, результат роботи технології може сильно відрізнятися від реальності і проект не "злетить". Нам вдалося зібрати дані для пілота. Для постійної роботи нам потрібно структурувати дані, визначити для себе критерії ефективності."

Ще один пілот в рамках акселератора провела команда QRSmarty. Стартап автоматизує облік зберігання і переміщення товарів і допомагає стежити за ними на всіх етапах: від надходження на склад до списання. Крім цього, QRSmarty допомагає збирати дані про запчастини та інструменти для тендерних закупівель, аналізуючи, в якого постачальника вигідніше купувати.

Пілот QRSmarty розпочався на початку червня 2019 і тривав кілька місяців, проходив на Миронівській птахофабриці. Тестувалася маркування на ТМЦ а також програмне забезпечення. QRSmarty ставила перед пілотом наступні завдання: випробування в реальних умовах, вивчення потреб реального клієнта і адаптація/доопрацювання  під потреби МХП.

Говорячи про результати пілота, софт стартапу успішно пройшов випробування практикою на підприємстві, але були зроблені значні зміни, так як відбувалося налаштування під бізнес процеси компанії. МХП.

Ментором QRSmarty з боку МХП був керівник проектів у виробничому департаменті агрохолдингу Євген Іванов.

Ось враження Євгена: “З приходом діджиталізації за такими акселераторами — майбутнє. Дрібний бізнес і просто розумні молоді хлопці з інститутів з власними ідеями і розробками можуть приходити на подібні майданчики, працювати з накопиченим досвідом і командою професіоналів та менторів великих компаній, таких, як МХП. Якщо говорити про пілот, то він був дуже цікавим і складним. В процесі роботи і підготовки компаній до Demo Day відбулося багато змін — команди приходили з одними поглядами, пропозиціями і можливостями, а в процесі спільної кооперації ми розуміли їх функціонал і можливості, узгоджували потребами бізнесу і отримували спільний успішний результат."

Ще один фіналіст MHP accelerator — Тосап Агротех. Це оперативне і в той же час стратегічне планування збору врожаю. Рішення стартапу запобігає втраті при транспортуванні зерна з поля до місць зберігання врожаю, допомагаючи в режимі реального часу вибрати найкоротший і найбільш вигідний шлях з поля на елеватор і оперативно змінюючи маршрут, якщо в цьому виникає необхідність. Реалізація технології забезпечує зниження впливу людського фактору підвищення прозорості процесів. Як результат — скорочення витрат в логістиці на 30%.

Пілот Тосап Агротех пройшов у липні на підприємстві Агрофорт, що входить до агрохолдингу МХП. "На підприємстві з нами працювала відмінна команда під керівництвом Олександри Гаркавенко", — говорить Олена Берестецька, лідер команди стартапу. — “Нашим завданням було продемонструвати, що системи управління транспортом, які ми успішно впроваджували багато разів в інших галузях, дадуть позитивний економічний ефект і для агрокомпаній. Нам пощастило випробувати систему під час збору і вивозу врожаю, тобто в найгарячішу пору. Результати говорять самі за себе - ми отримали зниження простоїв автотранспорту на 62%, збільшення оборотності автопарку в 1,5 рази та зниження кількості найманого автопарку".

З командою Тосап Агротех працювало три ментора з боку МХП: начальник відділу впровадження інновацій агрохолдингу МХП Андрій Кияненко, Володимир Чик і Олександр Іванишин.

“В цілому, пілот з Tocan'го пройшов дуже вдало, — каже Андрій Кияненко — ми пропрацювали етапи проекту і стратегію, вибрали підприємство для пілота, з'ясували всі процеси, які відбуваються на підприємстві під час збирання врожаю — хто дає завдання, куди їде техніка, як це змінюється при зміні зовнішніх факторів і так далі. Хлопці описали це в своїй системі, розповіли, чого їм не вистачає — якої інформації від підприємства, якого технічного забезпечення. Ми все підготували, зробивши чимало роботи. Складність була в тому, що збиральна кампанія вже йшла, і нам доводилося в неї вливатися на ходу. Інша складність — велика кількість технічних засобів, які потрібно було підготувати і відтестувати для пілота. Але у нас попереду ще збирання пізніх зернових, і на ній ми розраховуємо провести повноцінний тест системи. Якщо все буде добре — а я на це дуже сподіваюся на наступний рік, я думаю, ми продовжимо нашу співпрацю."

За підсумками другої хвилі MHP accelerator можна сказати, що АПК все більше привертає стартапи, команди бачать його потенціал і хочуть спробувати себе.

“Що б ми порадили стартапам, які планують пілот? Однозначно скористатися цією можливістю і перевірити своє рішення в реальних умовах. А далі - отримувати фідбек і вдосконалювати свій продукт!", — каже Олена Берестецька.

Перший пілот в "польових умовах", перша зворотній зв'язок від практиків агробізнесу, перший великий клієнт — все це критично важливо для інноваторів, яких в Україні стає все більше.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як купити насіння, добрива, ЗЗР за цінами агрохолдингу та отримати гарантований збут для врожаю? Інструкція для аграрія

Де малому та середньому виробнику отримати додаткове фінансування на розвиток свого бізнесу та, при цьому, гарантований збут врожаю? Як і скільки можна зекономити при купівлі насіння, добрив, ЗЗР, ПММ, техніки та запчастин? Чи реально збільшити врожайність за рахунок своєчасного фінансування, інвестицій в техніку, забезпечення якісними ресурсами та використанням технологій компаній-лідерів аграрного сектору? І яка справедлива оцінка прав оренди землі? Кернел у рамках VIP-клубу Open Agribusiness підготував детальну інструкцію для українських агровиробників.

За оцінками Світового банку, велика кількість українських підприємств знаходиться на рівні технічного розвитку ЄС двадцять років тому – дрібному та середньому бізнесам банально не вистачає коштів на впровадження новітніх технологій. Середньостатистичний аграрій впродовж цілого року має справу із пошуком джерел фінансування. Спочатку придбання насіння, добрив, палива, засобів захисту до посівної, потім – розрахунок за позику із банком, що передбачає пошук та налагодження зв’язків із покупцем, який запропонує гідну ціну за врожай та своєчасну оплату. Вирішити питання залучення обігового капіталу та збільшення результативності українського агросектору можливо виключно в партнерстві з найбільшими гравцями ринку. І тут крок назустріч фермерам та агровиробникам зробив найбільший виробник та експортер сільгосппродукції – компанія Кернел. Незважаючи на рекордний експорт зернових у 6,1 млн тонн за результатами 2018-2019 МР, Кернел має амбітні плани на найближче майбутнє.

«Наша стратегічна мета у 2020 році – збільшити обсяг експорту зернових до 8 млн тонн за рахунок запуску нового терміналу в порту Чорноморськ. Агробізнес – локомотив економіки України, а виручка, отримана завдяки експортним операціям, формує валютні надходження до бюджету країни, впливає на ВВП та є одним із факторів забезпечення благополуччя українців», – наголошує Євген Осипов, генеральний директор Кернел.

Переслідує компанія і більш глобальну мету – нарощення виробництва загального обсягу сільгосппродукції до 100 млн тонн та закріплення за Україною статусу ключового гравця на світовому аграрному ринку. Для цього рік тому Кернел відкрився для агровиробників,  запропонувавши їм доєднатися до онлайн-платформи ефективного нетворкінгу та продуктивного обміну досвідом у рамках програми Open Agribusiness. Нині в рамках цієї ж програми презентував партнерам унікальний VIP-клуб та економічно обґрунтовані переваги від членства у ньому. Основа такого взаємовигідного партнерства – ріст врожайності та дохідності дрібних й середніх агровиробників, що сприятиме росту експортних можливостей компанії і розвитку українського АПК.

Які переваги для учасників VIP-клуб пропонує Кернел?

По-перше, додаткове фінансування, яке можна направити на розвиток свого бізнесу. По-друге, можливість економії до $60/га при купівлі насіння, добрив, ЗЗР, ПММ, техніки та запчастин за цінами Кернел. Третьою ключовою перевагою є ріст врожайності мінімум на 10% або $100/га за рахунок своєчасного фінансування, інвестицій в техніку, забезпечення якісними ресурсами, використання технологій та досвіду компанії. Останнє передбачає доступ до системи CROPIO для контролю стану полів в режимі реального часу, а також можливість використання RTK-станцій для точного управління технікою в полях і повноцінна консалтингова підтримка в питаннях точного землеробства. При цьому Кернел гарантує викуп не менше 80% майбутнього врожаю агропідприємства.


Як це працює?

Кернел купує 10% частки агропідприємства, стаючи портфельним інвестором компанії. Це виключно для того, щоб переконатися, що фінансування буде направлено на розвиток та виробництво. Натомість, учасник в будь-який момент може повернути цю частку зворотно викупивши її в Кернел. Відповідна умова фіксується одразу при підписанні Корпоративного договору. При розрахунку вартості частки компанія керується справедливою оцінкою прав оренди землі у $1 500/га, в залежності від термінів дії договорів підприємства.

Така практика розвитку малого та середнього бізнесу багато років успішно працює у Європі та розвинених країнах світу і властива для ІТ-сектору. Невеликий стартап завжди живе у надії знайти фінансування в обличчі когось великого і потужного, адже шанси у цьому випадку втриматися «на ногах» збільшується в геометричній прогресії. А ті, хто не дочекався, рано чи пізно здаються. Для українського ринку, особливо для АПК сектору, це унікальний проект, аналогів якому немає.

Хто може стати учасником VIP-клубу Open Agribusiness?

Фермер чи підприємство, що має офіційно зареєстрований земельний банк від 1 500 га, веде свою діяльність на території однієї з 18-ти областей країни, в роботі опирається на план розвитку підприємства на 3-5 років та амбіції бути кращим в регіоні за показниками врожайності та прибутковості.

Усі працівники підприємства, яке хоче приєднатися до VIP-клубу, повинні бути офіційно працевлаштованими, відповідно, за них роботодавець сплачуватиме податки. Натомість Кернел гарантує абсолютно прозорі ділові відносини та ефективний захист від рейдерства, як повноправному партнеру одного з найбільших агрохолдингів.


Для ознайомлення з умовами членства у VIP-клубі Open Agribusiness та деталями проекту переходьте за посиланням.

VIP-клуб для партнерів Кернел у рамках програми Open Agribusiness – це виняткова можливість дрібним та середнім агровиробникам прокачати свою дохідність та прибутковість, інвестувати в розвиток бізнесу та зробити особистий внесок у зміцнення економіки країни.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Формуємо систему підживлення для озимих культур

Та як вирахувати необхідні норми внесення добрив під запланований урожай? Адже кожна культура вимагає різних елементів та їх співвідношень; крім того, необхідно враховувати й винесення поживних речовин із ґрунту попередниками.

«Кожна культура потребує певного мінерального живлення; тож аби забезпечити їй оптимальні умови для росту й розвитку, аграрій має знати, що є і чого не вистачає його полям, – пояснює керівник сервісно аналітичного центру «Інституту здоров’я рослин» Ірина Перехрест. – Завдяки цьому він заздалегідь може прийняти рішення, які добрива застосувати під озимі і в яких нормах, а від яких й взагалі відмовитися. І, відповідно, спланувати свої виробничі витрати. Крім того, своєчасне внесення відповідних добрив допомагає відновити баланс, порушений внаслідок винесення культурами із ґрунту різних елементів».

За її словами, передове обладнання Інституту дозволяє проводити агрохімічні дослідження ґрунту на найбільшу в Україні кількість показників: азот, рН, органічну речовину, рухомі форми (фосфор, калій, сірка), макро- і мікроелементи. Крім того, за потреби ґрунт тут досліджують на залишкову кількість пестицидів – для уникнення фітотоксичності до культурних рослин в майбутньому. Такий комплексний аналіз дозволяє чітко спланувати виробничі витрати і отримати заплановану врожайність.

Крім того, наголошує експерт, не варто забувати й про позакореневе живлення, оскільки велику частку мікроелементів культурні рослини отримують саме завдяки таким підживленням. Тому радить після відновлення весняної вегетації запланувати дослідження рослин у період вегетації – таким чином аграрій може поповнити дефіцит необхідних елементів культури і забезпечити свої посіви усім необхідним.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«Кернел»: еко-проекти у всіх напрямках

В організаційній структурі найбільшого в світі виробника і експортера соняшникової олії «Кернел» функціонує відділ охорони навколишнього середовища, який разом з іншими департаментами і службами впроваджує еко-проекти на підприємствах компанії. Тільки за останні три роки компанія інвестувала в їх реалізацію близько $131 млн. Левова частка інвестицій була спрямована на підвищення енергоефективності активів і виробничих процесів, оптимізацію використання енергоресурсів.

Всі олійноекстракційні заводи «Кернел» сьогодні використовують котли, що спалюють лушпиння соняшника та отримують пар, необхідний для технології переробки. Їх теплові потужності знаходяться в діапазоні від 10 до 17 МВт.

«Спалювання лушпиння дозволяє компанії економити близько 72 млн кубометрів газу щорічно. Завдяки використанню «зелених» технологій на заводах нам вдалося досягти найнижчого показника — 1,4 гігаджоуля енергії на переробку однієї тонни насіння соняшнику, скоротивши енергоємність на 10% за останні 5 років», — пояснив директор з управління виробничими активами «Кернел» Юрій Пугач.

Проекти з виробництва відновлювальної енергії на олієекстракційних заводах компанії будуть впроваджуватися до 2021 року. Спалюючи 508 тис. т лушпиння соняшника, ці підприємства зможуть виробляти більше 761 тис. кВт-год електроенергії щорічно.

Юрій Пугач також згадав, що зараз ведеться будівництво олійноекстракційного заводу у Старокостянтинові, який буде введений в експлуатацію в 2021 році і стане найбільшим в Україні. Проект передбачає будівництво власної теплоелектростанції. На ТЕС будуть встановлені енергетичні котли (Vyncke) і турбогенератор до 25 МВт (MANTurbomachinery). Також на заводі буде застосована технологія нульових стоків, що виключає скидання стічних вод, передбачає їх перетворення в пар і повернення в технологію. Таким чином, підприємство додатково знизить енерговитрати і обсяги  стічних вод, що скидаються.

Вже розпочато, і планується подальше впровадження проектів зі встановлення теплогенераторів на елеваторах компанії. В якості палива використовуються відходи від очищення зерна, що дозволить зменшити споживання природного газу і дизельного палива. У 2017 р. на Кононівському елеваторі був встановлений перший теплогенератор компанії TEFF для отримання гарячого повітря. Витрати на сушіння зерна за рахунок цього зменшилися на $50 тис. на рік.

Крім біоенергетичних проектів, на виробничих активах «Кернел» проводить модернізацію та реконструкцію обладнання, щоб мінімізувати вплив на навколишнє середовище. Наприклад, еко-проекти впроваджуються в ході будівництва Трансгрейнтерміналу «Кернел». Зокрема, пункт розвантаження автотранспорту компанія обладнає щільним укриттям і 10 пилоочищующими пристроями. Також в технологічному ланцюжку буде встановлена зерносушарка з низьким енергоспоживанням і мінімальним викидом пилу завдяки системі фільтрації з автоматичною очисткою фільтра.

В агровиробництві «Кернел» впроваджує системи точного землеробства, щоб забезпечити довгострокову продуктивність грунту.

«Кожні 3-4 роки ми проводимо аналіз грунту в наших лабораторіях і при необхідності коригуємо наші плани з виробництва зернових культур, виробничі технології і методи підживлення», — прокоментував директор агробізнесу «Кернел» Ігор Чікін.

За його даними, в 2018 МР компанія витратила 662 мегаджоуля енергії на 1 т вирощеного зерна, в той час як даний показник у 2014 МР становив 1072 мегаджоулей. Споживання палива на тонну вихідної продукції зменшилось на 38% за рахунок постійного оновлення парку техніки.

Два роки тому всі активи «Кернел» приєдналися до еко-ініціативи «Зелений офіс», щоб раціонально використовувати природні ресурси і мінімізувати негативний вплив на навколишнє середовище.

Також щорічно, починаючи з 2017 року, протягом квітня-травня підприємства проводять еко-акцію #ЗеленаВеснаКернел.

Истоник: latifundist.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Страх втратили: як фермерам зберегти гроші під час погодних негараздів

Урожай пшениці цього року мав потенціал досягти рекордних показників, однак цьому перешкодила червнева спека, яка не дала зерну наповнитися.

«Засуха, яку ми спостерігаємо останніми роками, цього року також була аномальною, але не досягла критичних позначок, тому врожай, сформований на полях, досить пристойний», — зазначила начальник відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру Тетяна Адаменко. 

Вона підкреслила, що в липні середня температура повітря була близькою до кліматичної норми. Попри невеликі дощі в Україні, за винятком деяких південних, центральних і східних областей, спостерігався брак вологи. Проте періодичні похолодання та активні роси підтримували вологість на достатньому рівні. 
 
Тетяна Адаменко говорить, що за останні 28 років середньорічна температура в Україні зросла майже на 2°С. За стандартом вона мала б бути 7,8 °С, а нині — 9,5 °С. Температура в країні підвищилася, а кількість опадів – ні. 

Межею безпечного землеробства вважають 700 міліметрів річних опадів. Все, що нижче – несприятливі умови. В Україні опади стають дуже нерівномірними, а їх середня кількість становить 568 міліметрів на рік. Тобто щороку нам і так не вистачає понад 130 міліметрів. 
Крім того, цьогоріч літня негода завдала значних збитків аграріям: в деяких регіонах України панували грози, град і буревії. 

Саме тому перед аграріями як ніколи постає питання, як застрахувати свої посіви від погодних негараздів, адже вже у більшості регіонах України розпочато посів озимого ріпаку під урожай 2020 року. 

«Із закінченням літньо–польових робіт саме час аграріям подумати про майбутній урожай озимих. Але у зв’язку зі зміною клімату значно підвищуються й агроризики. Передбачити, які погодні умови будуть найближчі півроку та як вони вплинуть на врожайність культур, на жаль, ніхто не може. Несприятливі погодні умови та стихійні лиха можуть повністю знищити всі посіви, тим самим не даючи сільськогосподарським підприємствам можливості отримати прибуток від своєї діяльності. Для середніх і малих сільськогосподарських підприємств такі фактори загрожують навіть припиненням діяльності. Вирішити цю проблему дозволяє агрострахування, яке убезпечить  сільськогосподарські підприємства від можливого ризику втрати посівів, врожаю, а значить і своїх доходів» - зазначає директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

За його словами, більшість аграріїв сьогодні страхують свої посіви та насадження на вимогу фінансових установ. Але зараз, коли на переважній частині України панують нетипові погодні умови, все частіше сільгоспвиробники замислюються про фінансові механізми мінімізації можливих збитків.

«Ризики для аграріїв зростають, оскільки останніми роками динамічно змінюється клімат. Щоб нормально розвивати свій бізнес, сільгоспвиробники мають бути впевненими у завтрашньому дні. Застрахувавши врожай завчасно, в подальшому вдасться уникнути багатьох проблем та  не доведеться шукати кошти в авральному порядку», – говорить Володимир Юдін. 

Читайте також: Без врожаю: як мінімізувати збитки в сільському господарстві

Він підкреслив, що аграрії мають змогу застрахувати  різні види посівів: пшеницю, сою, ріпак, соняшник горох, багаторічні насадження або інші культури. Також можна використовувати страховий захист як від повної, так і часткової загибелі посівів або врожаю. Застрахувати посіви та врожай сільгоспвиробники мають змогу на період повного аграрного циклу або на певний сезон. Аграрії при цьому можуть вибрати оптимальний для себе формат страхування: мультиризикове страхування або страхування на основі індексу врожайності. Страхові тарифи за кожною з програм визначаються в залежності від культури, регіону вирощування, обраного розміру франшизи, переліку ризиків, розміру площ посівів, переданих на страхування тощо.

«Працюючи в сфері страхування сільськогосподарських ризиків багато років, експерти "Аграрної Агенції АГРОС" добре розуміють потреби аграріїв та підбирають програми страхування, що враховують особливості сільгоспвиробництва та забезпечують комплексний захист.  Вже на початковому етапі фахівці допомагають обрати варіанти кращого покриття, застосування франшизи, визначитися із врожайністю, переліком ризиків тощо»,- зазначає Володимир Юдін.

За його словами, якщо посіви були застраховані, то у разі настання страхового випадку для виплати відшкодування, аграріям необхідно орієнтуватися на порядок фіксації загибелі посівів, встановлений у договорі страхування.

«Сільське господарство є ризиковим видом діяльності, адже аграрії певний відсоток врожаю втрачають від зміни погодних умов. Тож страхування є реальним інструментом, який може зберегти фінансову стабільність виробника. Страхування посівів для аграріїв в умовах зміни клімату стає реальною допомогою, яка дозволяє зменшити втрати  Спека і заморозки, посуха і надмірна кількість опадів несуть потенційну загрозу майбутньому врожаю. Тому щоб природа не завадила ефективній роботі аграріїв, їм необхідно застосувати страховий захист, щоб бути впевненим у фінансовій стабільності господарства.»,  - резюмує Володимир Юдін.

Довідка:
Агентство Агрос спеціалізується на одному з найскладніших видів страхування - агрострахуванні. Для українських агровиробників розроблені різні програми страхування сільськогосподарських культур, які включають в себе як страхування від окремих погодних ризиків, так і страхування комплексу таких ризиків.
Контактні телефони: 0503386703

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Тваринництво: поголів’я зменшується, виробництво зростає

За останні 10 років, виробництво м’яса всіх видів зросло на 23%, молока – впало на 13%. В Україні спостерігається активне скорочення поголів’я ВРХ з одночасним нарощенням обсягів виробництва м’яса. Так, за січень-червень поточного року було вироблено порядку 1,2 млн т м’яса всіх видів, що на 5% більше ніж за аналогічний період минулого року, повідомляє прес-служба УКАБ. 

Структура виробництва м’яса в Україні виглядає наступним чином: 56% всього виробленого м’яса – м’ясо птиці, 33% - свинина і 11% складає яловичина і телятина. Виробництво в поточному році зросло по всім категоріям, проте найбільше вдалося наростити виробництво м’яса птиці – на 7,5% порівняно з першою половиною 2018 року. Щодо основних виробників м’яса, варто зазначити, що левову частку яловичини виробляють господарства населення – 64% всієї виробленої яловичини за першу половину 2019 року. Виробництво свинини розподілилось майже порівну – 51% виробляється населенням і 49% підприємствами, в той час як основна частина м’яса птиці виробляється підприємствами – 89%.

Можна очікувати, що в подальшому частка населення, яка залучена у виробництві яловичини, продовжуватиме скорочуватися, адже збитковість вирощування ВРХ спонукає виробників вирізати поголів’я. В той же час, рівень споживання яловичини в Україні стагнує, що одночасно з обмеженими можливостями експорту м’яса ВРХ (закритий ринок ЄС і Китаю) перешкоджає пожвавленню промислового виробництва. Також, наразі досі існує проблема з розповсюдженням АЧС по Україні, чому сприяє неконтрольований подвірний забій свиней господарствами населення.

Виробництво молока останніми роками невпинно зменшується і у 2018 році був зафіксовано найнижчий показник за всю історію незалежності України – 10,1 млн т. За січень-червень поточного року вироблено майже 4,8 млн т молока, що на 3,4% менше ніж за аналогічний період минулого року. Найбільше молока виробляється господарствами населення – 71% всієї продукції, проте їх частка у виробництві з року в рік скорочується і зростає частка підприємств, що є позитивним зрушенням в контексті якості молока. Адже промислове виробництво зазвичай має достатньо потужностей для охолодження, належного зберігання і транспортування продукції, що забезпечує вищу якість молока (екстра і вищого ґатунку), в той час як населення подібного устаткування не має і виробляє здебільшого молоко першого і другого ґатунку.

Нагадаємо, що з 1 січня 2019 року змінилися вимоги до якості молока. Так, наразі існує лише три категорії якості молока: екстра, вищий та перший ґатунки. Фактично, переробні підприємства мають приймати молоко лише зазначених вище ґатунків. Проте до 1 січня 2020 року ще діятимуть вимоги до молока 2-го ґатунку, що фактично дозволяє виробникам здавати дане молоко на переробні підприємства. Після цієї дати буде встановлено дворічний перехідний період, протягом якого молоко 2-го ґатунку буде прийматися, але виключно для технічних цілей (корми для тварин, казеїн тощо).

«В цілому, можна констатувати, що галузь тваринництва трансформується – населення скорочує поголів’я і виробництво, промислові виробники намагаються нарощувати потужності, де це можливо (що видно по галузі птахівництва), розширюються експортні можливості (у 2016 році відкрили ринок ЄС для українського молочної продукції). Подальші тенденції ринку залежать значним чином від економічної ситуації в країні», - підсумувала Дар’я Гриценко, аналітик УКАБ.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview