Як будуть штрафувати виробників за пальмову олію

Про це йдеться у відповідному законопроекті №3871, зареєстрованому у ВРУ, передає «Слово і Діло».

У пояснювальній записці до документа наголошується, що відповідно до Закону України «Про молоко та молочні продукти» у виробництві традиційних молочних продуктів забороняється використовувати жири та білки немолочного походження, різні стабілізатори і консерванти. Але, виробники нехтують цією забороною, особливо в частині використання пальмової олії.

Тому законопроектом передбачається накладення штрафу на власників таких підприємств-порушників в розмірі від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 до 1700 гривень).

Якщо порушення повториться протягом року ще раз, то штраф буде досягати від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Безвідходне птахівництво: додатковим джерелом прибутку може стати пташиний послід

Дана галузь стабільно розвивалася до 2014 року. Втрата Україної частини території та інші кризові явища призвели до скорочення кількості домашньої птиці на 9%, повідомляють аналітики Pro-Consulting.

Зміна чисельності і структури курячого поголів'я в 2015-2016 роках показано в таблиці.

Більшість українців не уявляють своє життя без продуктів птахівництва. М'ясо та яйця курей міцно увійшли в раціон харчування багатьох домогосподарств.

Набагато меншою популярністю користуються продукти переробки результатів курячої життєдіяльності - посліду - хоча йому також можна знайти корисне застосування в господарстві.

Щорічно в світі домашньою птицею виробляється близько 192 млн тонн посліду, який частково випаровується, частково утилізується і потрапляє в грунт в залежності від чисельності пташиного поголів'я в регіоні.

Внесок України в цей обсяг становить близько 5 млн тонн посліду - 2,6% від світового і 9,9% від європейського показника.

Ці цифри свідчать про значну економічну і екологічну проблему, пов'язану з послідом, яку можна було б вирішити шляхом його переробки в тому числі і в універсальне добриво.

В даний час обсяги світового виробництва органічних добрив, в тому числі і з курячого посліду, здаються мікроскопічними в порівнянні з десятками мільйонів тонн випуску їх з мінеральних - калійних, азотних і фосфорних аналогів.

Незважаючи на це, сегмент органічних добрив динамічно розвивається, і за останні сім років цей ринок збільшився на 71%. Завдяки світовому тренду на використання органічних продуктів харчування та підвищення загальної екологічності життя зростає попит і на нехімічні добрива. Тільки в 2016 році з курячого посліду було вироблено на 22,2% добрив більше, ніж роком раніше.

Як видно з наведеної таблиці, Україна поки відстає від світових темпів збільшення переробки посліду, хоча ця галузь є досить перспективною з огляду на великі обсяги невикористаного сировини.

Причинами недостатнього розвитку вітчизняного ринку можуть бути наступні фактори:

  • переробка курячого посліду поки знаходиться на етапі становлення і ще не потрапила в фокус уваги більшості вітчизняних інвесторів і фермерів;
    кризові явища в національній економіці і геополітиці (виробництво добрив залежить від газу) зробили негативний вплив на українську галузь виробництва добрив;
  • фермери використовують послід для удобрення своїх угідь і виробляють сухі і компостні добрива «кустарним методом», чим створюють тіньовий сегмент ринку;
  • недолік в Україні необхідного обладнання для переробки посліду відповідно до сучасних стандартів.
    Особливістю українського ринку органічних добрив в даний час є відсутність імпорту даної продукції, а значить і конкуренції з боку світових виробників. Тому новому гравцеві ринку доведеться відвойовувати свою частку тільки у вітчизняних підприємств, що працюють в цій галузі, кількість яких поки невелика. Орієнтація не тільки на внутрішнє споживання органічних добрив, а й на їх експорт, робить цей бізнес ще більш перспективним.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому Україна другий рік не використовує €400 млн кредиту для аграрної галузі?

Про це йдеться у зверненні, підписаному головою комітету у закордонних справах Ганною Гопко, пише zik.ua.

Фінансова угода в рамках проекту «Основний кредит для аграрної галузі Україна» підписана між Україною та Європейським інвестиційним банком у 2015 і ратифікована в 2016 році. Згідно з угодо, кредит у розмірі €400 млн має піти на фінансування проектів для зернових і олійних культур, рибного господарства та аквакультури. При цьому гроші мають отримати малі та середні підприємства агропромислового комплексу.

Хоча гроші європейська сторона давно виділила, вони, за інформацією МіАПК, досі не використовуються, бо українські відомства, насамперед Мінфін, не виконали передбачених угодою процедур, – відзначає голова комітету.

«Комітет у рамках виконання парламентом контрольних функцій просить міністерство фінансів поінформувати про поточний стан справ із реалізацією угоди, про причини із затриманням початку її фактичної реалізації, а також повідомити про вжиті заходи з метою виходу із ситуації, що склалася», – говориться у зверненні.

Як відомо, західні партнери та вітчизняні експерти неодноразово наголошували на тому, що, звертаючись по нові кредити, Україна повільно і не повністю використовує вже надані позики.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна повністю забезпечена цукром власного виробництва

Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

У 2017/2018 маркетинговому році очікуване виробництво солодкого продукту складе в межах 2,0 млн тонн (на рівні попереднього періоду). Враховуючи внутрішню потребу у 1,49 млн тонн та перехідні залишки у 170 тис. тонн, експортний потенціал цукру оцінюється у 460 тис. тонн.

У минулому маркетинговому періоді Україною було експортовано 770 тис .тонн цукру. Основними покупцями були Шрі-Ланка (14%), Грузія (7%), Туреччина (6%) та Лівія (6%).

Нагадаємо, що квота на постачання цукру до ЄС розміром 20,07 тисяч тонн була використана повністю у лютому 2017 року.

Також продовжується збирання цукрових буряків – вже зібрано 13,5 млн тонн з 297 тис. га (93% від прогнозних до збирання 318 тис. га) при урожайності 454 ц/га.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки Україна заробила на експорті молочних продуктів

Про це поінформувала аналітик Асоціації виробників молока (АВМ) Яна Музиченко.

Експорт сирів склав 7,4 тис. тонн, що на 16,4% більше, ніж торік. Основним покупцем українського сиру за аналізований період став Казахстан - 48%, або 12,6 млн дол. Зокрема у вересні туди поставили продукції на 1,7 млн дол. Другим найбільшим ринком є Молдова — 6,3 млн дол, або 23,9% у структурі. До Єгипту за десять місяців було поставлено сиру на 2,9 млн дол. (11% у структурі).

Імпорт сиру за 10 місяців зріс на 42,8% у натуральному виразі та склав 7,7 тис. тонн, в грошовому виразі він зріс на 58,45% — до 35,6 млн дол.

Експорт сироватки молочної за аналізований період склав 27,5 тис. тонн, що на 38,4% більше ніж торік. У вартісному виражені це склало 21,6 млн дол. (+92,2%). Основним покупцем є Китай (10 млн дол, або 46,7% всього експорту).

За даними митної статистики  експорт масла у січні-жовтні склав 24,5 тис. тонн, що на 152% більше, ніж торік. Це принесло країні 96,8 млн дол., що в три рази більше, ніж було у 2016-му. Трійка найбільших покупців залишається незмінною: Туреччина (18,2 млн дол.), Марокко (16,6 млн дол.) та Нідерланди (10 млн дол.).

Імпорт масла за аналізований період склав лише 470 тонн, що на 52% менше, ніж в минулому році. В грошовому виразі імпорт скоротився на 17%, до 2,8 млн дол.

Купують масло у: Нідерландів (1,4 млн дол.), Німеччини (564 тис. дол.) та Франції (360 тис. дол.).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На полях ріпаку озимого спостерігається масова поява мишоподібних гризунів

Як повідомляє Держпродспоживслужба, у посівах ріпаку озимого та пшениці нараховується від поодиноких нір до 1-3 жилих колоній на гектарі. Небезпека пошкодження озимих культур, багаторічних трав і насаджень зберігається повсюди, пише agronews.ua.

Збереження сходів озимих зернових та ріпаку забезпечує своєчасне виявлення та знешкодження гризунів у разі 3-5 жилих колоній на гектарі, використовуючи отруєні принади та інші дозволені до використання родентициди.

«Найбільше масове заселення мишоподібними гризунами  у посівах ріпаку озимого та сходах озимих зернових розпочалось на полях у Вінницькій, Кіровоградській та Херсонській областях»,- розповідає керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР групи компаній UKRAVIT Олександр Мигловець.

За його словами, в першу чергу, знешкодження досягається вчасною та якісною зяблевою оранкою, яка руйнує нори і знищує кормову базу, при цьому гине або травмується третина дорослих і всі молоді особини гризунів.

«Наявність 3-5 і більше жилих колоній на гектарі посіву свідчить про загрозу суттєвих пошкоджень рослин та необхідність проведення винищувальних заходів, шляхом застосування родентицидів»,- пояснює Олександр Мигловець.

Серед мишоподібних гризунів переважають полівки (скрізь звичайна, у південному Степу — гуртова) та миші (скрізь — лісова і хатня, польова здебільшого в Поліссі та Лісостепу, курганчикова — в Степу та в південному і центральному Лісостепу). Звичайні місця резервацій мишоподібних — це багаторічні трави, лісосмуги, скирти тощо.

Фахівці Інституту захисту рослин НААН України підрахували, що п’ять пар полівок в абсолютно оптимальних умовах можуть за рік дати до 6 млрд звірків. При живій масі дорослої полівки 30 г маса батьків на початку року становитиме 300, а їх приплоду в кінці року — 130 т. За добу вони можуть повністю з’їсти урожай пшениці у фазі колосіння на площі 30 тис. га.

З огляду на ці цифри питання контролю мишоподібних гризунів для фермера є вкрай актуальним.

Як ми уже відзначали, найбільш ефективним засобом знищення гризунів є родентициди. Група компаній UKRAVIT пропонує аграріям високоефективний препарат «БРОДІВІТ» - рідкий концентрат для приготування отруйних принад для знищення шкідливих мишоподібних гризунів в закритих приміщеннях різного призначення, на присадибних ділянках та  сільськогосподарських угіддях.

Його застосування допоможе фермеру зберегти свій врожай та суттєво заощадити фінанси, адже «БРОДІВІТ» є досить економним препаратом - однієї літри препарату вистачає для захисту посівів площею понад 30 га.

«БРОДІВІТ» є також абсолютно нешкідливим для навколишнього природного середовища, на відміну від фосфіду цинку. При цьому він на «відмінно» виконує свою найголовнішу функцію – ефективно знищує мишоподібних гризунів на Ваших полях»,- підкреслив Олександр Мигловець.

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 135 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:
ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, вул.Дегтярівська, 25/1.
Гаряча лінія: 0 800 301 401

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview