182818
178171

Як українець виробляє мед, який дуже високо оцінили в Японії

Теґи: 

Про це пише uatv.ua.

Крім монофлерних – медів з однієї культури – бджолярі також виготовляють медові суміші, квітковий пилок, прополіс і віск, всього близько 10 корисних продуктів.

Український мед до смаку всьому світу. Один із тих, хто дивує іноземців своїм продуктом, – Віталій Нагорнюк. За професією він військовий. Із 1986 року він займався бджолами, а коли в 1996-му вийшов на пенсію, створив своє підприємство з виробництва й експорту меду.

На двох гектарах його бджолиної ферми – зимівник для бджолиних сімей, столярний цех, де роблять вулики та рами для стільників, фасувальний цех з лабораторією і завод із виготовлення вощини. Таке підприємство вдалося створити за шість років.

У Віталія Нагорнюка – 2,5 тисячі бджолиний сімей. Влітку вони живуть на медоносних угіддях, в холодну пору року – в зимівнику. Доглядають за ними 16 осіб: перевозять, будують будиночки-вулики та збирають мед. Фермер вважає, що справжній пасічник повинен уміти все робити сам.

“Українська степова й українська бджола-“карпатка” – це аборигенні породи, які століттями годували Європу і, на щастя, збереглися. Тому люди, котрі кидаються за модними породами, багато чого ще не розуміють. Передові бджолярі Європи говорять – у вас є основа генофонду, ви його повинні зберегти”, – розповідає Віталій Нагорнюк.

Україна збирає 100 тисяч тонн меду на рік і посідає лідируюче місце в світі. Основна частина йде на експорт у 35 країн.

Компанія Віталія Нагорнюка завоювала довіру Японії, і ось уже чотири роки стабільно постачає туди мед. Українці знайшли, чим їх здивувати.

“Спочатку в Японії використовували наш мед як кулінарний – додавали як начинку в рисове печиво. Потім вони самі стали його розфасовувати. Тара у них менша, ніж у нас, – 150 грамів. Що менше фасування, то краще зберігаються всі корисні речовини. Є стільниковий або брусковий мономед, його вже можна зарахувати до категорії екопродукт. Цього продукту навіть палець людини не торкався. Ці види меду, вагою близько 350 грамів, ми постачали до Японії. Вони досить дорогі”, – говорить бджоляр.

Він показує свою колекцію баночок меду з-за кордону. Наприклад, італійці додають у наш мед соснову шишку, і він вже перестає бути українським.

Ваш вибір 'Подобається'.


Перша вишня в Україні з’явилась майже на 3 тижні раніше, ніж рік тому

Станом на 31 травня 2018 року, на найбільшому в Західній Україні оптовому ринку “Шувар” крім суниці та черешні вже пропонується перша вишня із Закарпаття за середньою ціною 30 грн/кг (0,99 EUR/кг), повідомляє Інфо-Шувар.

Пропозиція ягоди поки є доволі обмеженою. Проте, як повідомляють виробники, за сприятливої погоди, вона швидко зростатиме вже в найближчі тижні, адже весна цього року є дуже теплою.

Минулого року перша вишня від українського виробника з’явилася на ринку лише в другій половині червня і теж коштувала 30 грн/кг (1,03 EUR/кг). Врожай української вишні в минулому році був незадовільний через погодні негаразди, втім, завдяки підвищеному попиту в країнах ЄС українські виробники змогли навіть збільшити експорт свіжої та замороженої вишні. В 2017 році Україна експортувала 80 тонн свіжої вишні на суму $ 65 тис, та 1,7 тис. тонн замороженої вишні вартістю $ 2,2 млн. Свіжу вишню Україна експортувала лише в липні.

Що стосується інших вітчизняних ягід, то черешня продовжує плавно просідати в ціні під тиском збільшення пропозиції і сьогодні коштує 15-35 грн/к (0,49-1,15 EUR/кг). Як повідомляють фахівці “Інфо-Шувар”, станом на 31 травня 2018 року, ціна на цю ягоду в Україні вже зрівнялася із показником в аналогічний період минулого року.

Досить цікава ситуація спостерігається по суниці, тут розбіг в цінах найбільший. Сьогодні на майданчику ОРСП «Шувар» можна знайти ягоду на будь-який смак та за будь-якою ціною. Так, ягода екстра-класу пропонується на майданчику ринку по 35-38 грн/кг (1,15-1,25 EUR/кг), ягоду гіршої якості можна купити від 15 грн/кг (0,49 EUR/кг).



IV щорічна Аграрна конференція фахівців із закупівель

Побудова агрокомпаніями системи закупівель ресурсів для сільськогосподарського виробництва, безумовно, є важливим кроком на шляху до економії ресурсів, підвищення рентабельності за рахунок скорочення витрат і налагодження виробничого циклу. Багато учасників ринку почали вести закупівлі через тендери, застосовують облік і планування, централізували або, навпаки, делегували повноваження з проведення закупівель кластерам... Але не всі. Частина компаній так і планують закупівлі в Ексель, тендери - лише формальна процедура для "своїх" постачальників, а закупівельники не знають ринків товарів, що закуповуються, особливостей самих товарів і специфіки поставки, в результаті система закупівель перетворюється в "як простіше".

14 червня 2018 року "ПроАгро Груп" проведе вже четверту щорічну Конференцію фахівців із закупівель агрокомпаній. Спікери та учасники конференції обговорять основні сфери, що характеризують сучасні підходи до розвитку закупівельної діяльності.

Інновації в закупівлях:

  • діджіталізація закупівель

  • програмні продукти для організації закупівель

  • автоматизація робочого місця закупівельника

  • тендери

Ефективність закупівель:

  • стратегія ефективних закупівель

  • успішні кейси реформування закупівель в агрокомпанії та побудови логістики закупівель

  • контроль витрат і скорочення витрат

Безпека закупівель:

  • слабкі місця та помилки, що найчастіше трапляються під час проведення тендерів

  • методи роботи з постачальниками, перевірка контрагентів

  • нові шахрайські схеми та боротьба з ними

Як завжди, спікерами конференції  будуть фахівці з агрокомпаній, які готові поділитися з колегами своїми знаннями, досвідом та набитими шишками. Спілкування на конференціях не обмежується тільки виступами, на заходах «ПроАгро Груп» завжди є місце для живої дискусії із залом.

До зустрічі на конференції 14 червня 2018 року в Admiral Hall на Хрещатику!

З питань участі в роботі заходів, партнерських програм, організації доповіді та розміщення реклами звертайтеся в "ПроАгро Груп":

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


В Україні створюють систему дорадчих служб для АПК

Про це розповів радник Національної асоціації сільськогосподарської дорадчої служби Роман Корінець, передає AgroPolit.com.

Нагадаємо, уряд виділив 5 млн грн бюджетних коштів на дорадчі служби.

Корінець зазначає, що  уряд мав прийняти рішення про створення Національного центру сільськогосподарського дорадництва ще у 2011 році, оскільки наступний пункт є в угоді Про асоціацію між Україною і ЄС.

«Ми працюємо для того , щоб це було методично, тиснемо на Міністерства та на інші органи влади, допомагаємо їм реалізувати певні речі, співпрацюємо з європейською комісією, щоб це відбулося», - зазначає фахівець.

Корінець додає, що останнім часом було проведено декілька нарад щодо створення таких служб, де було чітко заявлено, що дорадництво це пріоритет України.

Поки що Національна асоціація сільськогосподарської дорадчої служби є громадською організацією. Корінець сподівається, що Україна перейме досвід Європи, та надасть їй статус державної установи.

Ваш вибір 'Подобається'.


Польському фермеру загрожує 8 років ув’язнення за підробку запрошень для українців

Справу фермера передано до суду, повідомляє Poland2day.com, пише kurkul.com

За кожний документ 38-річний поляк отримував від українців по кілька десятків злотих. Запрошення від роботодавця дозволяли українцям отримувати візи і вільно пересуватись у ЄС. Фермер не мав наміру працевлаштовувати робітників. За його словами, на цей кров пішов вимушено із-за складного фінансового становища.

Польські поліцейські під наглядом прокуратури направили до суду обвинувальний висновок. На правопорушника складено 442 звинувачення за кожне запрошення. Фермеру доведеться заплатити великий штраф або, навіть, сісти за грати на 8 років.

Подібні справи в цьому році вже не вперше розкривають польські поліцейські.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Українці все більше їдять напівфабрикатів, але дуже мало — якісних

Про це повідомляє Pro-Consulting.

Відповідно до проведеного компанією дослідження, вареники і пельмені становлять 70% від загальної пропозиції, напівфабрикати з м’яса і риби — 20%, різновиди млинців, чебуреків та піци — 10%.

50% опитаних українців споживає напівфабрикати два-три рази в тиждень, 25% — один раз в тиждень і 15% — два-три рази на місяць.

При тому, що 70% українців досі не включають напівфабрикати в список товарів першої необхідності, їх випуск стійко зростав навіть в розпал кризи. З тенденції випадає лише 2016 рік, коли на реалізації позначилося подорожчання інгредієнтів. Однак і тоді пропозиція продукту було значно вищою, ніж в 2014-м. А вже в наступному році динамічне зростання відновилося.

Показники реалізації напівфабрикатів значно залежать від рівня інфляції та купівельної спроможності, а тому багато виробників для збереження рентабельності часто йдуть на рецептурні хитрощі. У цій ситуації бренди, які дбають про свою репутацію, намагаються виділити свою продукцію з загального ряду. Так з’являються пельмені, додатково збагачені вітамінами і мінералами, або пельмені з рекомендацією МОЗ.

Найбільшою популярністю в Україні, згідно з дослідженням, користуються напівфабрикати торгових марок «Три ведмеді», «Геркулес», «Ятрань».

Також зазначається, що при виборі напівфабрикатів покупці все більше звертають увагу на пакування і бренд. Тому частка напівфабрикатів, що реалізуються на вагу, скорочується.

Pro-Consulting прогнозує, що ринок напівфабрикатів і далі буде успішно розвиватися, збільшаться не тільки обсяги, але і асортимент. Зокрема, очікується інтенсивне заповнення ніші готових сніданків і обідів.

Джерело: agroday.com.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.