Як зробити органічну продукцію доступнішою для українців

Про це йшлося під час «Органік медіа брекфест» 27 лютого в Києві, пише propozitsiya.com.

«Якщо вдосконалимо «Закон про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», можливо ситуація покращиться і обізнаність населення зросте. Український органічний сектор має всі підстави зробити цей закон таким же жорстким і прозорим, як у наших західних колег, — розказав Андрій Олефіренко, директор ТОВ «Органік Оригінал».

Зараз більшість виробленої продукції йде на експорт. За словами Ольги Трофімцевої, заступника Міністра агрополітики з питань європейської інтеграції, на $60 млн реалізується органічної продукції щороку за кордон. Розвиток внутрішнього ринку стримує низька купівельна спроможність населення.  «Навіть я не можу дозволити собі купувати виключно органічні продукти щодня. Проте така ситуація не лише в Україні, а і в європейських країнах», — додала О. Трофімцева.

Основна органічна продукція, що експортується з України — це зернові, олійні та бобові культури, дикорослі ягоди, гриби, горіхи та лікарські трави. За даними органу сертифікації «Органік Стандарт» головними країнами-імпортерами є Нідерланди, Німеччина, Велика Британія, Італія, Австрія, Польща, Швейцарія, Бельгія, Чехія, Болгарія та Угорщина. Також українські виробники постачають «органіку» до США, Канади, Австралії та деяких країн Азії.

Щоб зробити органічну продукцію більш доступною для українців, потрібно збільшувати обсяги виробництва, переконаний А. Олефіренко. «При розвитку будь-якого ринку, збільшення обсягів сприяє падінню собівартості витрат на виготовлення продукції. Ми працюємо вже сім років і спостерігаємо цю тенденцію. Коли органічна продукція у нас досягне хоча б європейської частки виробництва — 10–12%, то вартість крупи «органічної» і конвенційної крупи буде різнитися не в 2 рази, як зараз, а буде вищою лише на 20–30%», - пояснив експерт.

Ще один варіант стимулювання попиту — програми здорового харчування в школах і дитячих садках. Такі проекти найкраще працюють, коли задіяні і держава і бізнес одночасно, переконана О. Трофімцева. «Зараз ми в Міністерстві обговорюємо, яким чином ці програми можуть працювати. Навіть такі багаті країни, як Німеччина не «тягнуть» на самостійне виконання таких програм», — пояснила вона.

Україні також потрібно працювати над іміджем якісного виробника органічної продукції, наголосила Наталія Прокопчук менеджер україно-швейцарського проекту SECO-FiBL. «Вже ця зміна відбулася і наші швейцарські колеги її помічають. Коли на виставці нас представляє такий заступник Міністра, як Ольга Трофімцева, а не хтось, хто не вміє говорити англійською, то до виробників відчувається інше ставлення», — додала Н. Прокопчук.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яку агропродукцію імпортує Україна

Це на 9,5% більше, ніж у 2016 році, коли імпорт агропродовольчої продукції склав близько 4,2 млрд дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, позицію основного постачальника сільськогосподарської продукції до України другий рік поспіль утримують країни – члени ЄС. Вартість поставок з Європи минулого року збільшилася з 1941 млн дол. США 2016 року до 2274 млн дол. США торік. Частка європейських країн склала близько половини вітчизняного імпорту агропродовольства – 48,9%.

Майже вдвічі менше – 941 млн дол. США (20,2% українського імпорту сільгосппродукції)  – припадає на країни Азії.

Поставки з решти регіонів значно менші. Імпорт з Латинської Америки склав 391 млн дол. США (8,4%), Африки – 237 млн дол. США (5,1%).

Вартісні обсяги поставок з країн СНД скоротилися порівняно з 2016 роком на 5,4% – до 157 млн дол. США (3,4% у загальному імпорті агропродовольчої продукції).

Обсяги імпорту зі Сполучених Штатів Америки становили 194 млн дол. США.

До України агропродовольча продукція ввозилась у 2017 році переважно з Польщі (457 млн дол. США) та Німеччини (445 млн дол. США), а також з Туреччини (301 млн дол. США), Франції (209 млн дол. США), Італії (198 млн дол. США), Сполучених Штатів Америки (194 млн дол. США), Нідерландів та Індонезії (по 176 млн дол. США), Норвегії (149 млн дол. США) та Іспанії (128 млн дол. США).

Разом ці 10 країн забезпечили понад 52% від загальних вартісних обсягів імпорту агропродовольчої продукції в Україну

У 2017 році у товарній структурі імпорту продовольчої продукції в Україну традиційно левова частка припадала на плоди, переважно цитрусові та банани, та горіхи – 477 млн дол. США, зауважив експерт.

На другому місці за обсягами закупівель – 455 млн дол. США – риба та ракоподібні. Обсяги імпорту продукції цієї групи продуктів, в якій переважає морожена риба, збільшилися проти 2016 року майже на 11%.

До трійки лідерів також увійшли тютюн та вироби з нього. Їх було закуплено за кордоном на суму 403 млн дол. США.

Імпорт насіння олійних культур – за рахунок насіння соняшнику – склав 309 млн дол. США

Кави і чаю закупили за кордоном на 194 млн дол. США, а етилового спирту – на 182 млн дол. США.

Ці продукти сформували торік трохи більше половин вартості імпорту агропродукції до України, зауважив Микола Пугачов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ADM і Cargill запустять підприємство з виробництва соєвої олії і шроту

Про це пише latifundist (російськомовна версія).com.

Відзначається, що спільне підприємство буде створено для задоволення зростаючого споживчого попиту на соєвий шрот і масло в регіоні.

Спільне підприємство буде володіти і керувати заводом по переробці сої National Vegetable Oil Company р. Бурдж-ель-Араб (Єгипет). При цьому, Cargill проводить реконструкцію підприємства з метою розширення його переробних потужностей з 3 до 6 тис. т на добу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Веревський обійшов Бахматюка за кількістю землі

Про це свідчать дані рейтингу "Топ 100 латифундистів України", пише Економічна Правда.

Агрохолдинг UkrLandFarming у 2017 році скоротив земельний банк на 5,8% до 570 тис га, тим самим поступившись своєю позицією компанії "Кернел".

Нагадаємо, що в червні 2017 року "Кернел" став власником холдингу "Українські аграрні інвестиції", який керував більш ніж 190 тис га землі і потужностями одноразового зберігання на 200 тис тонн, а на початку липня до складу "Кернел" увійшли активи "Агро Інвест Україна ": елеваторні потужності на більш ніж 170 тис тонн і більше 27,5 тис га землі.

Раніше генеральний директор "Кернел" Євген Осипов повідомляв, що покупка цих активів (УАІ та "Агро Інвест Україна") завершила реалізацію стратегії "Кернел" по збільшенню земельного банку.

"Кернел" - найбільший в світі виробник і експортер соняшникової олії.

Веревський через Namsen LTD володіє 39,47% акцій "Кернела", інша частина перебуває у вільному обігу.

Раніше повідомлялося, що компанія Cascade Investment Fund, що належить народному депутату Віталію Хомутинніку, збільшила пакет акцій в Kernel Holding S.A. з 5% до 6,59%.

"Укрлендфармінг" є найбільшим агрохолдингом в Євразії.

У 2016 році бізнесмен Олег Бахматюк став стовідсотковим власником "Укрлендфармінг".

Займається вирощуванням зернових, виробництвом яєць і яєчних продуктів, вирощуванням великої рогатої худоби, дистрибуцією техніки, добрив і насіння.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вінницький виробник пелет удвічі збільшить потужності

Це дозволить компанії збільшити потужності із 75 тис. тонн до 150 тис. тонн пелет у рік, повідомили у Вінницькій облдержадміністрації, пише AgroTimes.

В якості основної сировини підприємство використовує тюковану солому різних сільськогосподарських культур: пшениці, кукурудзи, ячменю, рапсу.

Заготівля сировини здійснюється власною технікою на полях господарств у радіусі 50 км від підприємства шляхом укладання угод з сільгоспвиробниками.

Вироблені пелети компанія реалізує як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Після введення другої черги загальний обсяг капітальних інвестицій у підприємство складатиме понад 270 млн грн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Через морози дорожчають овочі "борщового набору"

Про це повідомляють фахівці порталу “Інфо-Шувар”, за результатами власного щоденного моніторингу цін на найбільших гуртових майданчиках країни.

Згідно даних “Інфо-Шувар”, найбільш значне подорожчання було зафіксовано по картоплі, яка за останніх кілька днів на майданчику ОРСП “Шувар”, найбільшого гуртового ринку Західної України подорожчала більш, ніж на 40%. Станом на 27 лютого 2018 року, середня ціна на картоплю на ОРСП “Шувар” вже становить 5 грн/кг (0,15 EUR/кг).

Далі в рейтингу подорожчання слід відзначити білоголову капусту, яка від початку тижня зросла в ціні майже на 22% і зараз пропонується в межах 5-6 грн/кг (0,15-0,18 EUR/кг). На 18% подорожчала також і морква до цінової відмітки 5-8 грн/кг (0,15- 0,24 EUR/кг).

До позначки 4-5 грн/кг (0,12- 0,15 EUR/кг), тобто майже на 13%, подорожчала від початку тижня цибуля.

Найменший відсоток подорожчання з-поміж “борщового набору” було зафіксовано по буряку, який від початку тижня зріс в ціні на 8% і зараз коштує 5-9 грн/кг (0,15-0,27 EUR/кг). Проте, слід зазначити, що буряк, станом на сьогодні, залишається найдорожчою позицією в українському “борщовому наборі”.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview