Яка культура є лідером з виробництва у світі

 Про це заявили аналітики компанії Pro-Consulting,

пише ГолосUA.

«Щорічно світові обсяги виробництва кукурудзи перевищують обсяги вирощування всіх інших культур. Це пов'язано з постійним зростанням попиту на даний продукт, в основному, в суміжних галузях - виробництві м'яса і крохмалю. Крім того, кукурудза активно використовується в птахівництві у вигляді корму. Україна займає 7-у позицію в списку 10 провідних виробників кукурудзи із загальною часткою виробництва 2,4%, а також 4-е місце за обсягами експорту даної культури, поступаючись лише США, Аргентині та Бразилії (світова частка експорту нашої країни становить 12%)», - нагадали в компанії.

За словами аналітиків, посівні площі кукурудзи в нашій країні досягають 4 тис. га.

«За останнє десятиліття валовий збір кукурудзи зріс на 16 млн. т або в 3,3 рази. Найбільший урожай припав на 2013 рік - 30,9 млн т. У 2016 році цей показник склав 28,1. У той же час, варто відзначити, що, незважаючи на хороший потенціал і великі обсяги вирощування кукурудзи, внутрішній попит на зерно досягає всього 30%. При цьому, потреба переробних підприємств мінімальна. У 2015 році було вироблено тільки 60 тис. т. кукурудзяної крупи при валовому зборі кукурудзи в 23 млн. т. Таким чином, споживання переробної галузі становить 0,3%. Велика частина вирощуваної в нашій країні кукурудзи припадає на експорт», - розповіли експерти.

У компанії додали, що в Україні відзначається наявність відповідних умов для збільшення виробництва круп і нарощування експорту.

«Для цього необхідно вивчити бажання і переваги імпортерів. Так, наприклад, європейські країни закуповують виключно зерно. Єгипет і Казахстан, в свою чергу, імпортують кукурудзяну крупу, а Малайзія - перлову. У той же час практично не освоєний африканський ринок, проаналізувавши який, можна значно розширити географію експорту. Як вже було сказано, в Україні відзначається істотне перевиробництво кукурудзи і зниження прибутковості цього сегмента. Подібні тенденції можуть стати підставою для розвитку внутрішньої переробки. Кукурудза використовується для виробництва різних товарів. В тому числі, і для виробництва борошна, яка може використовуватися як продукт харчування або сировина для інших галузей», - відзначили аналітики.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ефективні шляхи підвищення прибутковості агрокомпанії

Але є спільні завдання і спільні цілі будь-якого аграрного бізнесу: прибуток, стабільний фінансовий стан і впевнений розвиток.

Щоб залишатися лідером ринку, мало просто залучити фінансування, налагодити виробництво і оптимізувати витрати. Потрібно бути на крок вперед і знаходити можливості збільшення прибутковості агробізнесу.

22 вересня 2017 року Інформаційна компанія "ПроАгро" проведе III щорічну Аграрну фінансову конференцію. Конференція традиційно стане майданчиком для виступів представників агрокомпаній та галузевих експертів, обміну думками та професійної дискусії. Під час заходу учасники познайомляться з практичними кейсами з фінансового менеджменту від українських компаній, зможуть задати спікерам питання і отримати відповіді з перших рук.

На конференції будуть обговорюватися наступні основні питання:
•    Трансформація структури фінансового департаменту при зміні стратегії розвитку
•    Складнощі підготовки та реалізації середньо- та довгострокової фінансової стратегії на тлі економічної та валютної нестабільності
•    Збільшення прибутковості сільгоспвиробника за рахунок правильного адміністрування фінансів, командна робота на всіх рівнях
•    Особливості та специфіка формування бюджетів агрокомпаній: ризики та форс-мажори
•    Дебіторська заборгованість: інструменти зниження
•    Фінансова безпека агрокомпанії: антирейдерство та антіфрод
•    Робота в нових умовах: як перехід на єдиний податок та зміни спецрежиму з ПДВ вплинули на фінансовий стан агрокомпаній
•    Перспективи подальших законодавчих змін фінансових умов для агробізнесу та їхні наслідки
•    Використання IT-технологій при управлінні фінансами та в аудиті, нові системи і можливості (чим замінити 1С)
•    Доцільність залучення позикового капіталу, огляд фінансових інструментів залучення коштів для аграріїв
•    Зарубіжні інвестиції. Чи є інтерес іноземців до інвестування в українське сільське господарство (напередодні відкриття ринку землі)
•    Практичний досвід застосування фінансових інструментів: аграрні розписки, векселі, торгове фінансування, страхування
•    Неторгові зовнішньоекономічні операції як частина фінансового плану

Традиційно на конференціях "ПроАгро" панує ділова та дружня атмосфера, гості матимуть можливість поспілкуватися, познайомитися з колегами та встановити нові контакти. І все це на тлі Дніпра та смарагдового поля Київського Гольф Центру!

Якщо Ви шукайте шляхи підвищення прибутковості Вашої агрокомпанії і готові знайомитися з сучасними інструментами управління фінансами, чекаємо Вас на III Аграрній фінансовій конференції 22 вересня в Києві!

З питань участі, партнерських програм, організації доповіді та розміщення реклами звертайтеся в інформаційну компанію "ПроАгро":

тел./факс: (+38 044) 248-02-67, (+38 067) 243-38-03

e-mail: [email protected], [email protected]

Сайт конференції

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні поголів'я свиней продовжує скорочуватись

Така кількість свиней співставна з показниками 2011-2012 рр, коментують в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України», з посиланням на дані ДССУ.

Так, рівно 5 років тому станом на відповідну дату сукупне поголів’я «індустріальних» свиней складало 3 млн 497 тис. голів і було на 2 тис. голів більшим ніж у 2011-му. Тож цьогорічна кількість свиней у промисловому секторі навіть дещо поступається аналогічному показникові згаданих періодів.

«Необхідно віддати належне промисловим виробникам свинини: за п’ять років вони відчутно наростили свій виробничий потенціал. Так, якщо за січень-липень 2012-го виростили 269,4 тис. т живої ваги свиней, то доробок аналогічного періоду поточного року на 15% більший — 310,1 тис. т ж.в. Приріст обсягів забою вдвічі більший (30%), а сам показник зріс на 70 тис. т, досягши 303,5 тис. т живою вагою», — коментує аналітик АСУ Олександра Бондарська.

«Проте, якщо п’ять років тому з обсягу отриманого приросту живої ваги свиней на забій йшло 87%, то за підсумками семи місяців 2017-го цей показник складає 98%. Відповідно, „люфт“ для розвитку галузі значно менший. З іншого боку, на відміну від підсумків січня-травня поточного року, ми не забиваємо більше ніж виростили, а це дає сподівання на поступове відновлення поголів’я», — додає аналітик.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Восени спробують повернути спецрежим ПДВ для агросектору

Про це в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com повідомив народний депутат,  голова аграрного парламентського підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу, інновацій та з питань базових галузей в агропромисловому комплексі Валентин Дідич.

«Думаю, що восени повернемося до відновлення спецрежиму ПДВ для АПК. Адже він щороку забезпечував галузі колосальні кошти на розвиток: 2011 року – 13,5 млрд грн; 2012-го – 14,3 млрд грн; 2013-го – 13,74 млрд грн.; у 2014-му – 19,8 млрд грн; у 2015-му – 43,2 млрд грн; 2016-го – 5,8 млрд грн», – пояснює народний депутат.

Але паралельно, на думку Дідича, потрібно  думати над тим, як вирішити ще одне питання – ухиляння від сплати  податків агробізнесом. «Адже такі випадки є. За даними ДФСУ, у 2015 році 17,046 тис. сільськогосподарських підприємств (користувачі спецрежиму ПДВ) отримали на свої спецрахунки 82,861 млн грн. При цьому, 1369 із них не обробляли землю та не мали найманих працівників. Тобто, 2,853 млн грн податкового кредиту вони отримали незаконно», – підсумовує депутат.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Житомирське підприємство почне виробляти олію

Про це повідомляє управління агропромислового розвитку Житомирської облдержадміністрації.

Підприємство встановило універсальну автоматизовану лінію з виробництва соняшникової, соєвої, ріпакової, лляної та гірчичної олії потужністю 70-100 тонн на добу (в залежності від культури).

У 2016 році ХПП виробляло соєву олію, яку експортувало до ЄС.

Потужності Яблунецького ХПП з одночасного зберігання наразі складають 13 тис. тонн. На 2018 рік заплановано збільшити їх до 30 тис. тонн.

Довідка: Яблунецьке ХПП – переробник олійних, бобових культур, виробник макухи й олії, а також трейдер зернових культур.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Мале фермерство – великі перспективи. Що заважає українським аграріям?

Як у таких умовах розвивається мале та середнє фермерство і що йому може допомогти? Центр громадського моніторингу та контролю проаналізував тенденції, перспективи та проблеми дрібних сільських господарств в Україні, пише ugorod.kr.ua.
 
Де брати гроші на розвиток? 
 
За даними ЄДРПОУ, на 1 липня 2017 року в Україні було зареєстровано 44 704 ферми. У Мінагрополітики зазначають, що 80% із них – це невеликі сімейні підприємства із ділянками до 500 га. За роки незалежності їхня кількість зростала надзвичайно повільно. І це за умови, що українці завжди були талановитими землеробами, вміли та любили обробляти лани і можуть збирати рекордні врожаї, тобто мають всі можливості для формування потужного класу фермерів. Одна з причин, яка гальмує ріст таких господарств – брак фінансових ресурсів. Банки неохоче кредитують мале підприємництво, тож селянам важко знаходити гроші, які б вони могли вкладати у власну справу. 
«Комерційні банки якщо і дають кредити, то під непідйомно великі відсотки, які часом сягають 30% і більше. Керівництво уряду нещодавно говорило про необхідність створення Аграрного банку, який надавав би кредити під 5-6%. Та далі слів справа поки що не зрушила», –  розповідає віце-президент «Союзу учасників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України» Віталій Львов. 
 
Кілька років тому уряд задекларував курс на підтримку фермерства в Україні. На сьогодні у цьому напрямку діють дві програми. Одна з них дає можливість аграріям отримати 20% компенсацію при купівлі вітчизняної сільгосптехніки 40 українських заводів, а це майже 800 одиниць тракторів, комбайнів та іншого обладнання. Для участі необхідно подати заяву до одного з державних банків, додати кілька довідок і акти купівлі-продажу техніки. 
 
З 1 січня 2017 року також була запроваджена нова система бюджетних дотацій для сільгосптоваровиробників, які займаються тваринництвом, вирощуванням винограду, фруктів, ягід, горіхів, овочів, тютюну та цукрового буряку. Згідно з нею, частину ПДВ, сплаченого ними до бюджету, Державна фіскальна служба повертає їм на поточний рахунок. Втім, представники аграрного сектору розкритикували нововведення, адже, на їхню думку, ті фермери, яким найбільше потрібна дотація, мають менше шансів на її одержання. 
 
«У державному бюджеті було закладено такий механізм: хто має найбільшу рентабельність, той отримуватиме більше дотацій, пропорційно до сплаченого ним ПДВ. Відповідно, якщо у вас збиткове підприємство, яке потребує дотацій, ви не зможете їх отримати», – зазначає заступник голови «Української аграрної асоціації» Мар’ян Заблоцький.
 
Землю – у дію?
 
На думку деяких аналітиків, ще одна болюча проблема, яка заважає розвитку фермерства, – це мораторій на продаж землі. Селяни позбавлені можливості її купити, продати чи закласти, тобто не мають змоги повноцінно заробляти на ній. Ділянку можна лише брати та здавати в оренду, причому за ціною набагато нижчою, ніж у Європі. 
«На Черкащині фермерство практично не розвивається, оскільки дуже гостро стоїть для нас земельне питання, – каже власник свиноферми Віталій Шелестовський. – Фактично, людина, яка не є власником паю, не має шансів створити власне фермерське господарство. Землі запасу та резерву роздані великим холдингам та корпораціям і рішення про оренду продовжуються автоматично без будь-яких тендерів».
 
За словами радника Держгеокадастру з питань земельної реформи Михайла Кухаря, зняття заборони з продажу землі дозволить аграріям зміцніти бізнес та позбутися багатьох ризиків: якщо сьогодні підприємці будують плани тільки на строк дії договору оренди, то в майбутньому – зможуть вкладати гроші в довгострокові, але більш прибуткові проекти. 
 
На чому можна виграти? 
 
За даними Мінагрополітики, частка фермерів у загальному обсязі виробництва продукції АПК залишається незначною – до 10%. Але перспективи галузі – величезні, головне для селянина – знайти свою нішу.  
 
На думку аналітиків, фермери нерідко роблять типову помилку, коли починають вирощувати пшеницю, рапс чи соняшник. У цьому їм важко конкурувати з великими агрокомпаніями. Більше шансів на успіх дають такі незвичні для українського селянства напрями, як вирощування екзотичних грибів чи спецій, наприклад, трюфелів чи шафрану. 
 
«Багато фермерів зацікавилися вирощуванням солодкої картоплі – батату. Батат дуже популярний в європейських країнах, батат-фрі вже став конкурентом картоплі-фрі, не виключено, що найближчими роками цей коренеплід з’явиться в асортименті і на полицях українських супермаркетів», – розповідає Олег Коваленко, завідувач кафедри рослинництва Миколаївського національного аграрного університету. 
 
З такою продукцією навіть невеликі агрогосподарства можуть завоювати іноземні ринки. Двері до ЄС для них відкрила угода про зону вільної торгівлі. 
 
«Після підписання Угоди про асоціацію з ЄС ми освоюємо нові ринки. Обсяги фізичного експорту до ЄС постійно зростають. І це лише початок, – зазначив Президент України Петро Порошенко. – Всі перешкоди, які заважають бізнесу, стримують інвесторів, перешкоджають створенню робочих місць, ми обов'язково знищимо».
 
Ще однією незвичною, але прибутковою справою, стає розведення равликів. За інформацією Держпродспоживслужби, наприкінці 2016 року право експорту на ринки Євросоюзу мали 277 вітчизняних підприємств, 5 з яких – це виробники жаб’ячих лапок та равликів.
 
«У європейських країнах такий бізнес активно розвивається, у нас – це є саме тією нішею, яку ще не заповнили ділові люди. У мене пішло три роки на вироблення тієї технології, яка сьогодні є оптимальною й прибутковою, – розповідає власник подібної ферми Дмитро Бутенко. – У 2016 році наш товарообіг становив 250-300 кілограмів равликів на місяць. Один кілограм з мушлями коштує 600 гривень, без мушлі – 900-1000 гривень».

За оцінками експертів, дрібні та середні агроферми є запорукою розвитку села, оскільки вони сприяють розбудові інфраструктури в  областях, збільшують надходження до місцевих бюджетів і створюють робочі місця, а значить – формують успішне майбутнє України.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.