Які нішеві культури є перспективними для малих фермерських господарств

Про це повідомила завідувач відділу земельних ресурсів та природокористування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська.

За її словами, у 2016 році в Україні існувало 32 тисячі малих фермерських господарств, які здійснювали свою діяльність на площі 2,7 млн га. При цьому середній розмір одного фермерського господарства становить 82 га.

Майже половина з них –  це господарства з площею від 20 га до 100 га.

Виручка від реалізації виробленої малими фермерськими господарствами продукції у розрахунку на 1 га угідь склала майже 11 тис. грн/га. При цьому їх прибуток трохи перевищив 3 тис. грн/га. Тобто, середньостатистичне господарство отримало лише 246 тис. грн прибутку, поінформувала експерт.

Втім, малі фермерські господарства мають великий потенціал для розвитку.

Обираючи спеціалізацію господарств та набір культур для вирощування, власникам малого аграрного бізнесу слід орієнтуватися на ті види продукції, що мають стабільно зростаючий попит як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. А також на ті, які здатні забезпечити найбільшу віддачу – від 30 тис. грн до 100 тис. грн – в розрахунку на 1 га, зазначила Ольга Ходаківська.

Такими, на її думку, найближчим часом будуть органічні продукти, а також горіхи, квасоля, прянощі, сорго, нут, горох, сочевиця, гірчиця, льон, коноплі, горіхи, ягоди – малина, полуниця, ожина, суниця, чорниця, журавлина тощо.

Слід зауважити, що за останні десять років обсяги поставки українських нішевих видів продукції на зарубіжні ринки суттєво збільшилися. Зокрема, експорт квасолі і коріандру зріс у 2,4 разу, горіхів – в 1,5 разу, насіння гірчиці – в 1,7 разу, полуниці й суниці – у 9,8 разу, нуту – у 10 разів, підсумувала Ольга Ходаківська.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ініціатива щодо продовження мораторію на продаж землі – це політичні ігри - МінАПК

Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк, пише Інтерфакс-Україна.

"Позиція міністерства полягає в тому, що немає необхідності в окремий спосіб продовжувати мораторій. Він діє автоматично, поки не буде розроблений закон про ринок землі. Всі ці закони про продовження мораторію – це політичні ігри", - сказав він.

За його словами, уряд має намір внести на розгляд парламенту закон про ринок землі тоді, коли документ буде мати підтримку серед депутатів.

"Уряд внесе законопроект про ринок землі, коли буде бачити, що він буде підтриманий у парламенті. Я дуже сподіваюся, що це буде в наступному році", - сказав М. Мартинюк.

Як повідомлялося, ряд політичних сил у парламенті виступили за продовження мораторію на продаж землі.

5 грудня парламентський Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендував Верховній Раді прийняти законопроект №7350 про продовження мораторію на продаж земель сільгосппризначення до 2019 року.

Верховна Рада наприкінці жовтня 2016 року продовжила мораторій на продаж земель сільгосппризначення, запроваджений у 2002 році, до 2018 року. Парламент також доручив своїм комітетам і профільному міністерству протягом півроку напрацювати необхідні законопроекти.

Уряд планував зареєструвати проект закону про обіг сільгоспземлі восени цього року. До теперішнього часу цей законопроект ще не поданий до парламенту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Основні тренди розвитку АПК на 2018 рік

На події, яка щорічно збирає керівників та власників компаній, представників влади, іноземних експертів були обговорені результати 2017 року для українського аграрного сектору, розглянуті основні регуляторні зміни та визначені тренди й перспективи розвитку  вітчизняного аграрного бізнесу на наступний рік. 

Програма події складалася з 6-ти сесій, присвячених актуальним темам 2017 року. Під час кожної сесії  ефективним інструментам та векторам розвитку на 2018 рік. Під час першої сесії «Агробізнес 2018: час для зростання» було обговорено залучення інвестицій, державну підтримку АПК у 2018 році та законодавчі ініціативи боротьби із земельним рейдерством. Алекс Ліссітса, Президент Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» розповів про основні передумови для залучення прямих іноземних інвестицій в агропромисловий комплекс України: «Серед 20-ти найбільших європейських країн по статистиці надходжень прямих іноземних інвестицій за 2016 рік, Україна знаходиться на 19 місці, в топ-100 найбільших країн світу - на 57. Тільки 3% прямих іноземних інвестицій було направлено саме в агросектор. При цьому, 30 % інвестицій ($ 190 млн) фактично є фінансовою допомогою від організацій, на кшталт IFC, EBRD. Для того, щоб підвищити позицію України на міжнародному ринку та сприяти збільшенню інвестиційних надходжень ми маємо створити наш бренд за допомогою цілеспрямованої та комплексної політики, використання сучасних комунікаційних платформ та залучення досвідчених професіоналів. Необхідно розвивати на своїй території цікаві об’єкти для інвестицій, формувати локальні кластери з брендом, що буде всесвітньо відомим, cприяти виникненню синергії між сильним секторами економіки України, наприклад агро й IT та вирішувати проблему людського капіталу і трудової міграції», - зазначив Алекс Ліссітса.

Олександр Бакуменко, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин розповів про те, що нового передбачає держбюджет на 2018 рік для аграріїв: «У порівнянні з минулим роком аграрний бюджет збільшений. На нашу думку, він має базуватися на принципах довгостроковості і визначеності. Необхідно, щоб 70-80% бюджету виділялася на затверджені напрямки з року в рік: квазідотації, фінансову підтримку компенсації вартості техніки та фермерство. Інші 20-30% статей держпідтримки – виділяти на нові пілотні напрямки, і якщо вони будуть ефективними, — збільшувати асигнування».

Під час другої сесії «Захист агробізнесу в турбулентні часи» було проаналізовано методи унеможливлення подвійної реєстрації земельних ділянок, діючі інструменти захисту від земельного рейдерства, ефективні шляхи взаємодії з ДФС та судову практику в земельних спорах. Олег Кулініч, народний депутат, голова підкомітету з питань земельних відносин Аграрного комітету ВРУ розповів про законодавчі ініціативи для боротьби із земельним рейдерством: «В антирейдерському законопроекті ми пропонуємо установити механізм обов’язкової онлайн-перевірки того факту, чи існують на ту чи іншу ділянку раніше укладені договори оренди. Окрім того, новим законопроектом ми установлюємо, що та реєстрація договорів оренди, яка існує лише в паперовій формі, і яка була здійснена ще до 2004 року, повинна бути оцифрована протягом року Держгеокадастром і внесена в кадастр у електронній формі», — прокоментував Олег Кулініч.

Протягом четвертої сесії «Концепція сталого розвитку у бізнесі: чи можливо в Україні досягнути рівня західних країн?» учасники конференції мали змогу перейняти досвід розвитку бізнесу в вітчизняних та європейських компаніях. Джаміль Закараєв, провідний фінансовий аналітик компанії Кернел, розповів про те, з чого починалося запровадження принципів сталого розвитку в компанії: «Сталий розвиток у нашій компанії розпочався з використання відходів виробництва, а саме лушпиння соняшнику.  Ми почали їх спалювати для отримання енергії. Зараз ми використовуємо цілий комплекс заходів, які  стали невід’ємною частиною нашої стратегії. Наша програма включає соціальні, економічні та екологічні заходи, спрямовані на поліпшення умов життя, суспільства та бізнесу», — говорить експерт.

Під час п’ятої сесії «Нові експортні горизонти для України. Як забезпечити прорив?» було проаналізовано світові тренди та нові експортні можливості для України. За словами Ольги Трофімцевої, заступниці Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції, 2017 рік стане рекордним для України за рівнем експорту аграрної продукції: «За 10 місяців поточного року експорт української аграрної та харчової продукції сягнув позначки у $ 14,7 млрд та продемонстрував збільшення на 22,7% або $ 2,7 млрд порівняно з відповідним періодом 2016 року. Імпорт при цьому збільшився на 8% та склав $ 3,6 млрд. Для значного прориву української аграрної продукції на зовнішні ринки в наступні роки необхідне посилення співпраці бізнесу і держави. Ми активно відкриваємо нові ринки, і бізнесу варто цим скористатися», - прокоментувала Ольга Трофімцева.

На шостій сесії «Персонал vs. зарплати. Як подолати відтік кадрів з України?» було розглянути кризові явища, пов’язані з відтоком кадрів з України та методи їх подолання. Експерти стверджують, що сьогодні ринок праці в цілому й  аграрній сфері зокрема суттєво зростає, посилюється конкуренція між роботодавцями за кваліфіковані кадри. Про тенденції ринку працевлаштування розповіла Тетяна Пашкіна, HR-експерт сайту rabota.ua:

«Офіційно зареєстрованих безробітних кваліфікованих співробітників сільського та ін. господарств в Україні приблизно11,2 тис. осіб, або 3,3% від усіх зареєстрованих безробітних. У цілому, в січні-вересні цього року середня заробітна плата в сільському господарстві склала 5 585 грн, що на 47% більше, ніж за аналогічний період минулого року».

Джерело:УКАБ

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Податківці заблокували мільярди гривень аграріїв

Поштовхом до організації даного заходу стала кричуща необхідність привернути увагу влади та громадськості до серйозної проблеми, з якою протягом декількох останніх місяців борються доброчесні підприємці, а саме - масове блокування податкових накладних після запровадження державою автоматичної системи реєстрації податкових накладних (податкова накладна - документ, який підтверджує право підприємств на відшкодування їм податків).

За короткий період з 1 липня 2017 року було заблоковано вже більше 500 тисяч податкових накладних, що веде до зупинення роботи підприємств та значних фінансових втрат!

Ця проблема не обійшла й сільськогосподарські підприємства та компанії, тісно пов’язані із аграрним сектором.
В свою чергу це потягло за собою нову корупційну схему: тепер деякі «кмітливі» громадяни за 2% від суми податкової накладної готові «допомогти» в її реєстрації.

Участь у прес-конференції взяли голова АТУ Ірина Паламар, представник виробничого підприємства Оксана Салько, керуючий партнер адвокатського об’єднання Сергій Федак, науковий консультант АТУ, канд. юридичних наук Яна Салміна.

Першою слово взяла голова Асоціації тваринників Ірина Паламар. «Сьогодні у наших підприємців, членів АТУ, які займаються виробництвом, відроджують нашу державу, виникла проблема на порожньому місці: у них блокуються податкові накладні, через що вони втрачають партнерів, втягуються в суди, які можуть продовжуватися і по півроку,  підприємства несуть колосальні фінансові збитки. На сьогоднішній день вже заблоковано податкових накладних на десятки мільярдів гривень! Це знищує аграрний бізнес України! Виною цього всього є недосконала система критеріїв оцінки ризиків, яка введена з 1 липня 2017 року в Державній фіскальній службі, яка блокує податкові накладні»
Ірина Паламар розповіла, що сьогодні по всій Україні заблоковано понад 500 тис. податкових накладних.
«Наприклад, нещодавно по одному з лідерських кормових підприємств було заблоковано чотириста вісімдесят три податкових накладних на загальну суму більше 23 млн грн, виписаних покупцям готової продукції. І таких підприємств дуже багато.

Ситуація викликана запровадженням на державному рівні автоматичної системи реєстрації податкових накладних з дуже великою кількістю недоліків. Наприклад, підприємство-виробник закуповує продукцію (сировину), щоб виготовити на своїх виробничих потужностях іншу продукцію. Звичайно, сировина закуповується під одним кодом, а продукт виходить під іншим. І це вже вважається критерієм ризику, у зв’язку із чим податкова накладна блокується. Тобто, виходить, що держава нищить реальних виробників, які приносять додану вартість, підтримуючи перекупників».

Детальніше про суть проблеми розказала представник виробничого підприємства Оксана Салько.
Вона розповіла про те, як працює система моніторингу податкових накладних: спочатку вони оцінюються за 4 критеріями, а якщо податкова накладна не відповідає жодному з них, вона блокується. Надалі вона перевіряється на критерії ризиків, які сьогодні розроблені такими чином, що практично ВСІ виробники під них підпадають, адже ці критерії є нелогічними і протирічать один одному. Зокрема, йдеться про різні коди товару на вході й на виході, про які вже говорилося раніше.

«Коли дані відхиляються системою без жодних пояснень, бухгалтери на підприємствах по кілька разів змушені надсилати нові дані в податкову службу, витрачаючи масу часу. Адже щоб розблокувати тільки 1 накладну, потрібні скан-копії величезного переліку документів, завірених керівництвом, які за обсягом навіть перевищують допустимі, що пропускає система (що вже саме по собі є нонсенсом!). А у великих підприємств на день  може подаватися більше 500 (!) податкових накладних. І всі вони можуть бути заблоковані за одними й тими ж критеріям. А пакет документів для розблокування потрібно надсилати на кожному окремо(!). Виходить, що підприємство замість того, щоб займатися власне виробництвом, розвивати бізнес і економіку, створювати робочі місця, займається лише тим, що безліч разів повторно надсилає документи в податкову. З технічних причин система часто не приймає документи для розблокування. На розгляді вони можуть перебувати більше 24 годин. Причому, розблоковані накладні можуть нічим не відрізнятися від раніше зареєстрованих. Тобто, одна і та ж накладна сьогодні може пройти, а завтра бути заблокованою».

Наступним кроком для підприємця є оскарження рішення податкової, але через велику кількість скарг податкова не встигає їх розглянути і просто відмовляє.

«Таким чином, можна констатувати, що даний механізм НЕ ПРАЦЮЄ» - підсумувала свій виступ Оксана Салько.
Юридичну оцінку ситуації надав керуючий партнер адвокатського об’єднання Сергій Федак. Він відзначив, що метою упровадження автоматичної системи на перший погляд були добрі наміри: не дати працювати тіньовому бізнесу, і навпаки, дати зелене світло доброчесному. «Але правильна в цілому ідея, на жаль, в процесі реалізації призвела до інших наслідків, ніж планувалися при її запровадженні. Тобто, система створила велику проблему саме для виробників, в яких вхідні й вихідні коди не співпадають. Блокування податкових накладних виробників призводить не лише до масової відмови покупців у прийнятті продукції, але й до накладення контрагентами штрафних санкцій на виробників за нереєстрацію податкових накладних».

Спікер відзначив, що незважаючи на подання платниками податків додаткових документів, що підтверджують реальність здійснюваних операцій, органами фіскальної служби масово здійснюється відмова в реєстрації податкових накладних з формулюванням  «Надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування» без чіткого зазначення конкретних підстав для таких дій.

Такі дії призвели до масового оскарження платниками податків рішень органів ДФС про відмову в реєстрації податкових накладних.

Під час розгляду численних судових спорів виявляються факти того, що органи ДФС не можуть надати жодні фактичні обґрунтування прийнятих рішень, а посилаються на те, що відмова в реєстрації податкових накладних формується автоматизованою системою самостійно без участі людського фактору.

«При цьому слід зазначити, що процедура оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не лише складна, але й дорога. По-перше, скаргу потрібно подати протягом 10 днів. Уявімо, що підприємство, в якому заблокували 500 накладних, повинна за 10 днів подати 500 скарг (з необхідною купою документів). По друге, якщо в скарзі відмовлено, підприємці змушені подавати до суду. А щоб розблокувати 1 накладну в судовому порядку, потрібно заплатити судовий збір 3200 грн. Тобто, за 500 заблокованих накладних виходить уже 160 тис. грн тільки судового збору, яке підприємство платить у бюджет, і невідомо, коли воно отримає рішення. Буває, перше засідання призначають аж через 4 місяці після подання».

Науковий консультант АТУ, канд. юридичних наук Яна Салміна розповіла про шляхи вирішення проблеми, якими їх бачать фахівці АТУ.

Спікер зазначила, що наразі в парламенті вже зареєстровано 2 законопроекти з офіційною метою вирішити проблему  блокування податкових накладних – реєстр. №7240 від 27 жовтня 2010 року, внесений Кабінетом Міністрів України, та № 7115 від 15 вересня 2017 року, народними депутатами України. Однак, жоден із законопроектів ще не розглянутий на сесії Верховної Ради України.

Але жоден із них комплексно не вирішує проблему необґрунтованого блокування податкових накладних бізнесу. Законопроекти виправляють лише окремі недоліки Єдиного реєстру податкових накладних. В окремих ситуаціях законопроекти навіть можуть ще більше погіршити ставище виробників.

«Критерії оцінки ступеня ризиків, за якими блокуються усі підряд податкові накладні, треба переглядати, - відзначила Яна Салміна. - Вони виписані не продумано, в результаті цього доброчесні підприємства в автоматичному режимі потрапляють під блокування, несуть збитки, втрачають репутацію та працюють на ксерокс. В ідеалі наказ Міністерства фінансів України №567 від 13 червня 2017 року «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків», за якими блокуються усі податкові накладні, мав би бути скасований. Тобто, про виробників сьогодні ніхто не подумав. Загальні правила перевірки податкових накладних не можуть бути застосовані до підприємств-виробників. Для таких підприємств має бути розроблений інший окремий порядок. Інакше українське виробництво просто знищиться».

У зв’язку із цим фахівці АТУ підготували цілу низку змін до проекту Закону «Про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних» № 7115 від 15.09.2017 р. , які вони пропонують для затвердження.

Офіційне звернення про проблему та скасування наказу Мінфіну, АТУ вже надіслала до Голови Верховної Ради України Парубія А.В., Прем’єр-міністра України Гройсмана В.Б., Першого віце-прем’єр-міністра України-Міністра економічного розвитку і торгівлі України Кубіва С.І., Міністра фінансів України Данилюка О.О., В.о. Голови Державної фіскальної служби України Продана М.В.

Також офіційне звернення і свої пропозиції щодо удосконалення системи реєстрації податкових накладних АТУ направила до комітетів Верховної Ради України, на яких запланований розгляд законопроектів (з питань аграрної політики, податкової та митної політики, бюджету).

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агроміфи та їх спростування

Разом з тим, народжуються й нові міфи. Ukropchiki.com розвіюють деякі з них, що можуть бути  перепоною для успішної діяльності сьогоднішнього фермера.

Агрономічна наука - це таке ж поле для дискусій, як й інші сфери. Тут завжди є критики та прихильники певних ідей. Важливо правильно розмежувати поняття - де досягнення науковців, а де - теорія, що обросла гіпертрофованими міфами.

Соняшник і ріпак виснажують землю?

Останнє десятиліття Україна входить в число лідерів виробництва олійної сировини. Так відбувається завдяки збільшенню посівних площ ріпаку й соняшника.  Для порівняння:

    у 2000 р. соняшник займав 1 220 тисяч га, а ріпак - 157 тисяч га.
    у 2014 - ці площі збільшились у 4,2 та 5,5 разів (856 і 5 200 тисяч га відповідно).

Разом з цим виник міф, що ці дві культури є причиною зниження рівня родючості ґрунту. При цьому, прямих посилань на автора - важко знайти. Достеменно не відомо, хто проводив дослідження та які висновки зробив експерт?

Натомість, навчальне господарство Одеського ДАУ представило результати трирічного дослідження. У них вони зазначають, що гірчиця (яка передує озимій пшениці на полі) - є другою у списку виснажливих для ґрунту рослин. Озимий ріпак - на 6 місці, а соняшник аж на 8. Зауважте, що дослідження проводились без використання будь-яких добрив. Виходить, не такий страшний чорт, як його малюють?

Існує теорія про те, що одна з непоганих сівозмін: ріпак, пшениця, кукурудза чи соя — ріпак.

Українські чорноземи втрачають свою родючість?

Заявляють, що станом на сьогодні катастрофічно впав рівень гумусу і цей процес відбувається й надалі. Думаєте, хтось розумніший за природу? Те, що сформувалося шляхом тисячолітніх процесів може раптово зникнути? Добре, припустимо, що це й справді так. Тоді чому рівень врожайності зерна стрімко росте? Тільки за останні 15 років аграрії збільшили показники на 40%. Також врожай кукурудзи збільшився в двічі.

Звісно, проблема з ґрунтами є: сміттєві звалища, забрудненні ґрунтові води, бур'яни та інші проблеми існують. Тож давайте говорити про це, а не опиратися на консервативні показники вмісту гумусу. Його показники й справді зменшились (позначка сягає 0,08 - 0,21 %). Це не причина бити на сполох. Куди важливіше потурбуватися про пластик та поліпропілен, що потрапляє на поля.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські солодощі продаватимуться у В'єтнамі

"Наша компанія продовжує розширювати географію своєї присутності в світі. Перші поставки продукції були здійснені в серпні цього року. На ринок країни ми вже поставили перші 50 тонн солодощів. Це насамперед вафлі, праліне, шоколад на фруктозі тощо", — йдеться в прес-релізі компанії, пише delo.ua.

За інформацією АВК, у планах компанії продовжувати роботу над розширенням каналів збуту продукції.

"Сьогодні солодощі АВК можна придбати як в столиці країни, місті Ханой, так і в інших містах В'єтнаму. Поступово рухаємося на південь країни — наша продукція з'являється на полицях магазинів міста Хошімін", — відзначили в компанії.

Як раніше повідомляв власник компанії, АВК розвиває експортний напрям, здійснюючи постачання в країни ЄС, зокрема у Великобританію, Польщу, Румунію, Нідерланди та інші країни.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview