Завершено об'єднання Мінагро та МЕРТ в одну структуру

Об'єднання Міністерства аграрної політики та продовольства і Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) у Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства завершено, повідомив глава об'єднаного міністерства Тимофій Милованов у Facebook.

"26 грудня 2019 року завершено об'єднання структур двох міністерств: МЕРТ і Міністерства аграрної політики та продовольства. Під час об'єднання було здійснено централізацію функцій, об'єднано функції, що дублюються, скорочено непрофільні функції", - написав Милованов.

Він також зазначив, що під час реорганізації зі структури Мінекономіки звільнено 27 осіб, зокрема держсекретаря і 15 керівників структурних підрозділів Мінекономіки (50% керівного складу).

"У МінАПК було звільнено держсекретаря, дев'ятьох голів департаментів і ще 79 осіб", - зазначив міністр.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кадровий голод на селі - одна з найбільших проблем фермерських господарств

Одна з найбільших проблем українських фермерських господарств — це кадровий голод у сільській місцевості. Про це розповів голова господарства «Українець-Агро» Микола Машук, пише agroportal.ua.

Машук зазначає, що «Українець Агро» має чималі потужності з утримання тварин та виробництва сирів, але не може знайти потрібних фахівців. Із 4 навколишніх сіл, де проживає 700 осіб, вдалося залучити лише технолога з виробництва сирів. Що стосується доглядальників за тваринами – завдання виявилось дуже непростим.

«Людей у селах лишилось мало. Хати пустують, молодь від’їжджає. Є школа, де всього-на-всього 56 дітей. Працювати нікому», — скаржиться фермер.

Спочатку господарство запрошувало до роботи місцевих. Проте вони не хочуть працювати, не знають дисципліни. «Чоловіки п’ють, жінки думають більше про своє господарство, просто відпрацьовуючи на роботі по 8 годин. Я змушений брати на роботу людей по всій Україні на вахтовий метод — два тижні через два», — говорить він.

Все ж, є і позитивна тенденція — поступово до роботи в українському селі повертаються заробітчани. Їм пропонують достойні умови праці та зарплатню, житло і навіть харчування за рахунок роботодавця.

«Ми плануємо тримати 600 дійних кіз  (маємо доїльний зал на 24 кози, варочний цех на 700 л і на 170 л). Побудуємо ще один варочний цех. Тож потребуватимемо мінімум 6-8 чоловік для догляду за тваринами, 2 зоотехніка, ветеринара, і як мінімум 4 людей — на сироварню», — розповів Микола Машук.

Довідка: «Українець Агро» розташоване в Богуславському районі Київської області. Засноване в 2008 р., займається розведенням дрібної рогатої худоби та виробництвом продукції з козиного молока.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Якою буде вартість хліба у цьому році

Про це УНН повідомив економічний експерт Олексій Дорошенко.

"Якщо… інфляція цього року становитиме трохи більш як 5%, як взагалі планує Національний банк, то в принципі ми побачимо до кінця 2020 року зростання вартості хліба на 7%. Тобто більше, ніж інфляція, але водночас менше, ніж у 2019 році", - сказав Дорошенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна продає за кордон лише 5% вирощених яблук

Про це розповіла аналітик гуртового ринку «Шувар» Тетяна Гетьман.

За словами фахівця, зростає частка нових ринків збуту — країни Близького Сходу та ЄС.

При цьому загалом Україна експортує приблизно 4-5% яблук, які вирощує за рік.

Для порівняння, поляки експортують 20-25% всього обсягу яблук.

«Для них було дуже болючим закриття російського ринку, адже з 4,5 млн т яблук вони експортували приблизно 1 млн т, серед яких 700 тис. т — до Росії. Тому їм потрібно було перерозподілити експорт. Тож за останні 5 років поляки суттєво зросли (в 10 разів) у напрямку Єгипту і продовжують зростати в напрямку азійських ринків», — розповіла Тетяна Гетьман.

Джерело: kurkul.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Новий мобільний додаток сам аналізуватиме скільки добрив потрібно ґрунту

Це – програмне забезпечення, яке можна встановити як на комп’ютер, так і на планшет чи телефон. Програма сама аналізує стан полів та кількість гною на найближчих фермах і радить, скільки добрив на конкретну ділянку потрібно застосовувати. Про це повідомляє прес-служба Єврокомісії.

За словами розробників, FaST сприятиме підвищенню конкурентоспроможності аграріїв, мінімізації шкоди навколишньому середовищу, які призводять до змін клімату, охороні довкілля та підтримці відновлення біорізноманіття.

Програма безкоштовна. FaST автоматично надає інформацію про відібрані зразки ґрунту, сільськогосподарські культури, кількість тварин на фермі та обсяги виробленого ними гною. Також для управління доступна інформація про поживні речовини для ґрунту, близькість територій, які перебувають під охороною, та навіть законодавчі обмеження на використання тих чи інших добрив.

Навесні програма сама може запропонувати план підживлення добривами, в якому будуть присутні індивідуальні рекомендації щодо удобрення конкретних сільськогосподарських культур для вибраних ферм.

Використання FaST надасть низку позитивних екологічних наслідків – скорочення викидів парникових газів, зменшення витоку поживних речовин через ґрунтові води, а також позитивно вплине на якість води та ґрунтів, наголошують в Єврокомісії.

 

Джерело: SEEDS.org.ua   

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермери Тернопільщини кооперуються для вирощування равликів

Віктор і Тетяна Грицаюки раніше займалися вирощуванням печериць. Олександр та Людмила Олійники з початку війни на сході України переїхали у Шумськ на постійне місце проживання з Росії. Жінка сама з Боложівки, а чоловік теж має родинне коріння з Шумщини. Треті партнери — Іван та Оксана Карп’юки, пише kurkul.com.

Людмила розповідає, що кілька разів пробувала равликів у ресторанах, і їй сподобалося. Про користь равликів і хорошу рентабельність равликових ферм прочитали в інтернеті. Отож, зваживши усі за і проти, взялися за справу.

Робили усе власними силами, нікого не наймали, не просили допомоги, вкладали свої кошти. Вступили у кооператив равлиководів у Тернополі і закупили там мальок. 

Коли почали займатися вирощуванням равликів, дізналися, що на Шумщині вони не єдині, і тепер є партнерами по бізнесу з іншими виробниками.

«У Шумській ОТГ на Тернопільщині є п’ять фермерів-равлиководів. Ми намагаємося реалізувати продукцію спільними зусиллями. Загалом, виходить до 20 т равлика. З такої кількості можна отримати 10 т готового равлика — цього достатньо для всеукраїнського масштабу», — ідеться в повідомленні.

Співпрацюють з подружжям Іванни Бейдель та Андрія Свірського з Угорська, яке має договір на постачання равликового м’яса у Дубно, де його фасують. Уже у Шумськ равлики повертаються маринованими у баночках, а справжнім делікатесом є равликова ікра. Свою продукцію презентують на виставках.

Подружжя Грицаюків, Олійників та Карп’юків, займаючись вирощуванням равликів, могли б продавати їх за кордон. Проте кажуть, що, в першу чергу, хочуть розвинути культуру споживання равликів у своїх земляків. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview