Зміна клімату: на вирощування яких культур перелаштовуються аграрії

У звіті повідомляється, що температура зросла на 0,45-0,56 градуса порівняно із середнім показником, який фіксували з 1981 по 2010 рік, пише landlord.ua.

Екологи пов’язують це з феноменом Ель-Ніньо (полягає в різкому підвищенні температури на 5-9 °C) поверхневого шару води на сході Тихого океану.

Окрім іншого, середня температура поверхні світового океану досягла рекордно високого рівня, перевищивши показник 2015 року на 0,01-0,03 градуса.

Земля встановила ряд рекордів, як от — найспекотніший рік за сучасну епоху, найвищий рівень моря і найбільший обсяг випущених парникових газів.

З 2000 року в Україні спостерігають тенденцію до підвищення температур в липні-серпні, і з початку століття вона склала в ці місяці майже 2 ˚С. Разом зі спекою прийшли посухи.

«Кількість опадів в Україні майже не змінилася, але через підвищення температур у літні місяці зросло випаровування вологи», – вважає завідувачка відділом агрометеорології Гідрометеоцентру України Тетяна Адаменко.

Через пом’якшення зими покращилися умови перезимівлі озимих. Якщо раніше вимерзало 25-30% площ, то за останні 25 років у середньому 10-12%. Зараз в Україні вимерзає 3-5% озимих.

Через зміну клімату й глобальне потепління оптимальні умови складаються для вирощування томатів, сої й решти теплолюбних рослин.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

До Дня незалежності у Київ відправлять другу баржу з херсонськими кавунами

Це має відбутися орієнтовно 23, 24 серпня, хоча спочатку планувалося розпочати завантаження судна ще минулого тижня. Причиною затримки стала погода, яка вплинула на якість врожаю.

Про це розповів керівник фермерського господарства, яке є постачальником баштанної продукції, Олександр Синенко, повідомляє Херсон.city.

За словами фермера, через сильну спеку кавуни "спікаються" на сонці, що негативно позначається на їх харчових властивостях. З цієї причини необхідно буде дочекатися більш пізнього урожаю.

"Готується баржа на 23-24 десь з нових посадок кавуна, а планували вантажити вчора", - розповів Олександр Синенко.

Також він повідомив про логістичну складову при формуванні ціни на "кавун з баржі": "торгові Мережі працюють в правовому полі. 2,50 кавун множимо на ПДВ, 3 гривні. Сюди додати палет, який займає 15 копійок, він коштує 75 гривень на півтонни. Є 3,15. Короб - вартість упаковки - лягає на кілограм, плюс ще 54 копійки. Є 3,69-3,70. Плюс транспортування - 1 гривня".
 

Нагадаємо, що 4 серпня в Переяславі-Хмельницькому на терміналі компанії "Нібулон" завершила свій шлях перша баржа з кавунами з Херсонської області, яка вирушила з Голої Пристані вгору по Дніпру 31 липня.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Голландський інвестфонд купує 20% акцій одного з найбільших виробників курятини в Україні

Як стало відомо Delo.UA, угода вже завершена і найближчим часом про неї буде офіційно оголошено в ЗМІ.

Поява нового інвестора прискорить реалізацію масштабного інвестиційного плану підприємства з модернізації виробництва, бюджет якого складе більше 25 млн євро.

У компанії відзначають, що приватний інвестиційний фонд Safedam зі штаб-квартирою в Амстердамі зосереджений на консервативних інвестиціях в нерухомість. Ця угода — перший досвід інвестицій Safedam у виробництво продуктів харчування. І дебютний досвід інвестицій в українську компанію.

"Володимир-Волинська птахофабрика" входить у групу компаній OPENMIND і в трійку найбільших виробників курятини в Україні, займаючи 6% внутрішнього ринку курячого м'яса. В інфраструктурі фабрики 100 пташників, власний забійний цех та комбікормовий завод.

Компанія виробляє більше 200 тонн м'яса птиці в живій вазі на добу. "Володимир-Волинська птахофабрика" виробляє продукцію під торговою маркою "Курка Чеботурка".

ПАТ "Володимир-Волинська птахофабрика" закінчило 2015 рік з чистим прибутком 84,757 млн грн.

Група компаній OPENMIND включає напрямок з виробництва курячого м'яса ("Володимир-Волинська птахофабрика") та виготовлення і продаж крафтового пива (складається з виробництва — пивоварня Red Cat і рітейлу — мережа з більш ніж 60 магазинів крафтового пива "ПивоБанк").

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Попри санкції, м'ясо та м'ясні вироби з РФ у великих обсягах завозяться в Україну

Виявляється, що попри санкції, м’ясо та м’ясні вироби з Росії у великих обсягах завозяться в Україну, причому обсяги поставок зростають. Обходити санкції російським постачальникам вдається завдяки українській митниці. "Так, мова йде про м’ясо для ОРДЛО, яке проходить через неконтрольовану ділянку українського кордону. Це можна побачити, зіставляючи зовнішньоторговельну статистику України і Росії. Я вже робив такий аналіз по молочних продуктах, зараз, як обіцяв, – інформація по м’ясу", - зазначає Андрій Панкратов.

"Почалося це в 2015 році – напевно, не без допомоги тих самих "білих фур". В той рік на територію України було завезено 22 тис. тон «сірого» (не зареєстрованого офіційно як імпорт в Україні) м’яса і м’ясних продуктів. В 2016 році поставки зросли ще в два з половиною рази, сягнувши 54 тис. тон. За п’ять місяців 2017 року такий «імпорт» склав 29 тис. тон, що на 28% перевищує відповідний показник минулого року. Йде, в основному, курятина (37 тис. тон в 2016 р.), свинина (9 тис. тон), а також ковбасні вироби (4 тис. тон).

В російській пресі нерідко про зростання експорту пишуть як про перемогу тваринницької галузі, ставлячи на перше місце факти збільшення експортних поставок в Гонконг і В’єтнам. Справа в тому, що і в 2015, і в 2016 роках поставки в ОРДЛО були другими за обсягами (після Казахстану), а в 2017 році взагалі вийшли на перше місце, склавши 27% від всього російського експорту м’яса.

При цьому, необхідно зазначити, що незважаючи на своє ембарго і бульдозери на митницях, Росія залишається нетто-імпортером м’яса. Імпорт в 2016 році склав 1,04 млн. тон, експорт – 221 тис. тон.

Україна ж, навпаки, вже третій рік перебуває в статусі нетто-експортера м’яса. В 2016 році імпортовано було 160 тис. тон, експортовано – 235 тис. тон.

В українському споживанні імпортне м’ясо складає зараз 7%. Обсяг споживання м’яса в окупованих регіонах Донбасу виявити неможливо, але якщо припустити, що він такий як і в Україні (насправді, не дуже високий – 51 кг на душу населення в 2016 р.), то виявляється, що поставки з Росії забезпечують 35% споживання. Це навіть більше, ніж я нарахував по молочних продуктах (близько 20%)", - констатує Андрій Панкратов.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"В полях у фермерів": нелегальний бізнес "АТОшників"

Про це повідомив боєць легендарної 95-ї бригади, кіборг Євген Турчак, пише Обозреватель.

"Обдзвонив сьогодні 42 своїх бойових товаришів. Збирав інформацію про те, кому з них потрібна квартира. В результаті 20 з них - не в цивілізації, а в полях у фермерів. Це новий вид заробітку для "АТОшників" - вирішувати питання для фермерів, а вони добре платять", - зазначив Турчак.
За його словами, "АТОшники" відбивають або утримують поле, а в замін забирають урожай з половини, це приблизно $200-400 тис".
Турчак розповів, що більш "спритні" АТОшники "навіть схему придумали".

"Розбилися на дві групи, одна приходить до фермера і створює проблеми. Тут же з'являється друга група і їх вирішує за винагороду. І всі задоволені - фермер-л*х зберіг урожай і землю, а рейдери заробили. Це схема "90-х", називається "Вилка". Свого часу нею користувалися афганці, тепер ми естафету перехопили", - пояснив боєць.

Він уточнив, що існують ще й інші види "бізнесу", а також закликав фермерів відразу йти в поліцію, а "АТОшників" не ганьбити інших бійців.
"Заощадите гроші і позбавите "АТОшників" непорядного заробітку, а значить на наступний урожай будете мати менше проблем", - додав Турчак.

Крім того, він готовий розповісти поліції, хто в якій області і на яких полях "працює", і за якою схемою.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вартість меду в різних регіонах України

Теґи: 

Медовим спасом свято називають тому, що вулики до того часу наповнюються медом і традиційно пасічники починали медозбір.

Кореспонденти УНН дізнались вартість головного атрибуту Медового спасу у різних куточках України. Так,  одесити 1 літр меду акації можуть придбати за 120грн., гречаного меду - 100 грн., липи - 110 грн., різнотрав'я - 90-120грн.

У Львові за баночку меду акації  потрібно  заплатити 150 грн., гречка- 140-150грн, липи- 120-130грн. Мешканці Закарпаття поласувати медом акації можуть за 180 грн.,  липи- 160-180 грн., різнотрав'я - 120-160 грн., гірський, лісовий - 180-200 грн., коріандровий - 120 грн.

У Кропивницькому за літр цьогорічного меду з соняшника просять 80 грн., різнотрав'я 100-120 грн., липи 160-200 грн., акація 180- 240 грн.

Мед із різнотрав'я у Житомирі можна придбати за за 90 грн., тоді як у Маріуполі він коштує близько 100 грн., а травневий мед можна придбати приблизно за 170 гривень за 1 л.

Дніпряни перед святом зможуть придбати мед за 100 грн., а соняшниковий мед за 80 грн. - 1 л.

У Рівному, мед різнотрав'я  можна придбати за 120 грн, гречаний 90 грн., липовий - 80грн, мед акції – 100 грн за 1 літр.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview