Зміна клімату: які наслідки для світового сільського господарства?

Про це заявив доктор Ебергард Фауст, керівник відділу досліджень "Кліматичні ризики та природні небезпеки» з Munch Re у Варшаві під час  34-го конгресу AIAG - Міжнародної організації, що об'єднала страховиків cільгоспризиків з усього світу, пише Аgronews.ua

Спираючись на дані  дослідження, що було проведено з 1956 по 2005 рр,  зміна клімату у світі має певні як позитивні, так і негативні наслідки. З позитивних: вона сприяє підвищенню врожайності сільськогосподарських культур. З негативних:  часом створюються більш підходящі умови для шкідників та грибкових атак. Потенційно зміни клімату призводять до  пізніх заморозків  у районах, прилеглих до тропічних, що впливають на виноградарство та плодові культури (яблука та ін.)

Наприклад, в Європі у 2017 році внаслідок зміни клімату аграрії зазнали таких збитків лише тільки щодо плодоовочевих культур ≥ 2 млрд. дол США. Страхові збитки склали  ≥ 0,6 млрд. дол. США, але це ще не остаточні цифри, як зазначив доктор Ебергард Фауст. Відбулося зменшення врожаю в Німеччині: - 50% для яблук та груш, - 40% по вишні, для слив і чорносливу  – це  60% . Очікувані втрати для плодівництва близько 200 млн. євро. Додаткові серйозні втрати очікуються щодо виноградарства.

До речі, наслідки глобальної зміни клімату стають все більш відчутними в Україні. За останні 20 років середньорічна температура зросла на 0,8⁰С, а середня температура січня та лютого - на 1-2⁰С, що призвело до змін у ритмі сезонних явищ - весняних паводків, початку цвітіння та випадіння снігу.

Як зазначив експерт з агрострахування, гендиректор компанії "Агрориск" Володимир Юдін, клімат України надзвичайно чутливий до зміни глобального клімату, і підвищення температури повітря на нашій території відбувається швидко. Глобальні зміни клімату зможуть сприяти новим можливостям аграрного сектора, проте це можливо лише в разі абсолютної адаптації сільськогоспвиробництва до нових кліматичних умов, що синхронізуються  з темпами їхньої зміни.

Саме тому у цьому процесі синергія адаптаційних факторів має неабияке значення.

Завдяки біокліматичному потенціалу, який зростатиме, економічно вигідним для аграріїв буде заміна сучасних сортів зернових більш пізніми, фотосинтезуюча система яких працює довше, і продуктивність агроекосистем підвищиться.

Доктор Ебергард Фауст підсумував, що зі зміною клімату збільшуються не лише ризики для аграріїв, але й певні переваги, такі як подовження вегетаційного періоду. Треба більше враховувати різні природні зони, щоб вчасно реагувати на сільгоспризики.

Вчені  давно визначили, що середня температура повітря біля поверхні землі підвищується усюди в світі. Внаслідок чого в атмосфері відбувається перебудова глобальних процесів перенесення тепла і вологи на всіх континентах, що супроводжується різким почастішанням природних катаклізмів: посух і повеней, тайфунів і смерчів, градів, зсувів тощо. Підвищення температури та посухи обмежать продуктивність сільського господарства. Наприклад, такий аспект, що пов’язаний із потеплінням, можливе збільшення у удвічі чисельності основних комах-шкідників, для яких потепління клімату є благодатним для розмноження. Зона екологічного оптимуму різних видів шкідників поширюється на території, де раніше температурні умови для них були несприятливими. Якщо кліматичні зони змістяться, шкідники почнуть заселяти нові території, де рослини не пристосовані і значно вразливіші для такої загрози. Тож, при страхуванні сільськогосподарських ризиків також відбудуться зміни. Аграрії дуже часто покладаються на прогноз погоди  і переводять у дані показники зі своїх полів, які можуть допомогти їм прогнозувати моделі та планувати господарство більш ефективно. Але саме зміна клімату підштовхує їх ще більше замислитися над необхідністю «подушки безпеки», а саме, агрострахування. Не оминають ризики, пов’язані зі зміною клімату, й Україну.  «Один з таких «сюрпризів» погоди обрушився на аграріїв центрального регіону країни на початку вересня 2017 року. Град, розміром зі сливу, що тривав близько 20 хвилин, завдав чимало збитків аграріям Вінниці. Даний катаклізм стався у вересні місяці, чого раніше практично ніколи не спостерігалося. Тобто, можна говорити про те, що кліматичні зміни в світі  вже дісталися до України, а значить наші аграрії просто зобов'язані враховувати ці ризики при плануванні розвитку свого бізнесу», - зазначає експерт в області агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експериментальна ділянка: що нового вирощують українські фермери

Фермерство – більше не нудне заняття: фермерами стають і молодь, і топ-менеджери. Вони вирощують не тільки «борщовий набір», а й незвичайні овочі, ягоди, зелень і спеції, що стають все більш популярними в мешканців великих міст. Поки що обсяги такого врожаю порівняно скромні й заробляти виходить далеко не у всіх аграріїв-сміливців. Mind вивчив чотири фермерські новинки, з якими намагаються познайомити споживача. Що вдалося, а що ні українським фермерам?

Як з куща: лохинаЭкспериментальный участок: что нового выращивают украинские фермеры

 

Хто вирощує і скільки? Один з останніх трендів плодового-ягідних господарств в Україні – вирощування лохини. Лідером стала Житомирська область – під цю культуру тут відведено 400 га. Також великі площі посадки ягоди у Волинській і Київській областях.

Минулого року в Україні зібрали понад 1300 тонн цієї ягоди – майже на 25% більше, ніж позаминулого. За оцінками «АПК-Інформ», сумарні площі лохини в Україні становлять понад 1000 га, що майже в 1,5 раза більше, ніж, наприклад, займає малина.

Для кого? Понад 85% лохини українського виробництва йде на експорт. Основні покупці – Нідерланди, Білорусь, Польща, Австрія і Великобританія.

Скільки потрібно вкласти? Щоб висадити гектар лохини, буде потрібно $10 000–20 000. Перший промисловий урожай кущі дають на третій-четвертий рік і потім плодоносять до 50 років. З 1 га можна зібрати до 12 тонн ягоди.

Скільки можна заробити? Витрати на вирощування кілограма лохини становлять 10–15 грн. При цьому в сезон у роздробі лохину продають по 250–350 грн за кілограм, оптова ціна закупівлі – від 80 грн за кілограм.

Які перспективи? Щоб наситити внутрішній ринок, на думку засновника розплідника «Брусвяна» Ліліани Дмитрієвої, потрібно ще близько 6000–8000 га. Експерти вважають, що на такі обсяги фермери вийдуть через п'ять-шість років.

Лохина – явно «маркетингова» ягода. Вона нова для ринку, мода на неї сформувалася недавно, але вирощують її поки що мало. До того ж на відміну від полуниці/малини вона порівняно довго зберігається – до тижня. І добре піддається заморожуванню – не так страждають зовнішній вигляд і смакові якості, як, наприклад, у полуниці.

Модний паросток: спаржа

Экспериментальный участок: что нового выращивают украинские фермеры
 

Хто вирощує і скільки? За останні п'ять років в Україні потроїлися площі, відведені під вирощування спаржі. За даними «АПК-Інформ», зараз фермери культивують цей овоч на 70–80 га. Минулого року Україна зібрала близько 120–150 тонн аспарагуса.

Для кого? Основні покупці – мережі супермаркетів. Але у них великі партії закупівель – від 500 кг. Щоб запропонувати такі обсяги, фермеру потрібно вирощувати спаржу не менше ніж на 5 га. Невеликі партії поставляють до ресторанів і фермерських магазинів.

Скільки потрібно вкласти? Вартість розсади на 1 га становить близько $8000–10 000. «Перший промисловий урожай можна зібрати через два роки, окупити вкладення з 5 га – через п’ять років», – каже Юрій Марчук, власник фермерського господарства «Садовод». Він відвів під цю культуру 5 га.

Скільки можна заробити? З одного гектара фермер збирає близько 50 кг спаржі на день. Оптова ціна за кілограм – 100 грн. Збирають урожай з травня по червень, пагони зрізують кожні два дні в теплу погоду (за день паросток виростає на 10 см). Урожайність у перші роки становить 30–50, у наступні – 70–100 ц/га.

Спаржа, вирощена в Україні, вдвічі дешевша за імпортну. 450 г імпортної спаржі в роздробі продають за 170 грн, кілограм вирощеної в Україні коштує 180 грн.

Які перспективи? Щорічно в Україну завозиться не менше 1200 тонн спаржі – значить, місцеві фермери можуть як мінімум вдесятеро збільшити свої обсяги. Але куди перспективнішим вважається ринок ЄС: країни Євросоюзу щорічно додатково закуповують на зовнішньому ринку близько 50 000 тонн спаржі. А це майже в 330 разів більше, ніж загальний урожай спаржі в Україні. «При цьому споживання спаржі там щорічно збільшується на 10–15%. Але для експорту потрібно вийти на великі обсяги поставок, сертифікувати продукцію і вирішити питання логістики», – зазначає Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку Східної Європи.

Бізнес у мініатюрі: пророщені зерна

Экспериментальный участок: что нового выращивают украинские фермеры
 

Хто вирощує і скільки? Мікрогрін – паростки люцерни, броколі, соняшнику, горошку, цибулі, гірчиці, амаранту, руколи і редиски віком від 7 до 14 днів. Експерти навіть приблизно не можуть підрахувати обсяги ринку. Напрямок ніхто не відстежує – він новий й нішевий для України. «Вирощують не лише класичні фермери, багато хто вирощує мікрогрін вдома, тому підрахувати обсяги ринку дійсно складно. У кожному великому місті декілька виробників, ми це бачимо по конкуренції за таких клієнтів, як ресторани», – говорить Наталія Рижкова, засновниця компанії «Мікрогрін».

Для кого? Замовники – мережі супермаркетів, ресторани (переважно для прикраси страв); профільний напрям – вегетаріанські кафе і магазини, а також деякі сервіси доставки продуктів харчування. Компанія «Мікрогрін» – єдина, чия продукція представлена ​​в мережі супермаркетів. Компанія співпрацює з мережею «Сільпо».

Скільки потрібно вкласти? Для вирощування потрібна теплиця і спеціальна система поливу і освітлення: різне насіння проростає за різної температури. На початковому етапі площа не так важлива – це стелажна система. «Площа нашого приміщення – 200 кв. м, стелажі в чотири-п'ять ярусів, але нам вже не вистачає потужностей – шукаємо приміщення побільше», – каже Рижкова. У компанії «Мікрогрін» у день збирають 30–50 кг. Урожай – цілий рік.

Скільки можна заробити? Вартість пророщених рослин – від 25 до 40 грн за 50-грамову упаковку. «Рентабельність може досягати 50%. Все залежить від того, хто твій клієнт, якщо налагодити системні продажі в роздріб – вийти на таку рентабельність реально», – вважає Антон Дундій, голова фермерського кооперативу «Родинний добробут».

Які перспективи? «Ми починали бізнес в 2007 році. Було складно – про такий продукт нічого не знали. Продавали маленькими партіями в ресторани, щоб познайомити споживача. Зараз про мікрогрін українці знають. Здорова і корисна їжа – модний тренд», – розповідає Рижкова. «Ринок у зародковому стані, але він дуже швидко розвиватиметься», – переконаний Андрій Дундій. Фермер має намір розпочати вирощування мікрогріну найближчим часом.

Легкий опт: шафран

Экспериментальный участок: что нового выращивают украинские фермеры
 

Хто вирощує і скільки? Минулого року майже три десятка фермерських господарств Херсонської області в якості експерименту висадили Crocus Sativa. З цієї рослини роблять найдорожчу в світі спецію – шафран. За даними організації UHBDP (займається розвитком плодового овочівництва в Україні. – Mind), яка підтримала цей експеримент, рослину посадили на 0,5 га.

В одному з таких господарств – ТОВ «Агрофокус» – під вирощування Crocus Sativa відвели 20 соток. «З першого врожаю зібрали 1,5 кг шафрану. Але продали лише 50 грамів, решту – роздали», – повідомили в компанії. Фермер Олег Демченко посадив Crocus Sativa на 5 сотках і зібрав 250 г прянощів. Йому вдалося реалізувати весь урожай.

Для кого? Спецію в основному купують кондитерські та ресторани з Києва, Харкова і Львова маленькими партіями: шафран фасують по 1–2 г, вага 5 г вважається вже оптовою закупівлею. «Вирощування шафрану – перспективне, але потрібно визначитися з ринком збуту. Українським ресторанам не потрібні великі обсяги – тут не так розвинена висока кухня», – каже Тетяна Гетьман.

Скільки потрібно вкласти? Для посадки 1 га потрібно від 20 000 до 30 000 євро інвестицій, а зібрати з нього згодом вдасться від 6 до 20 кг. Кожна така посадка потім дає урожай протягом семи-восьми років.

Шафран цвіте восени два-три тижні, кожна квітка – по два-три дні. Збирати квіти слід на світанку, поки вони ще не розкрилися. На спецію йдуть рильця – їх потрібно дістати протягом трьох годин після розкриття квітки. Щоб отримати 1 кг спеції, необхідно вручну зібрати не менше 100 000 квіток і витягнути близько 400 000 тонких червоних волосків.

Скільки можна заробити? В Україні фермери продавали шафран по $5 за грам. Шафран, вирощений у ЄС, коштує 12–15 євро/г, в Ірані та Індії, де збирають квітки масово, – $1,5–2/г. Але вартість спеції вищої якості може досягати $65 за грам. У світі вирощується близько 300 т такої приправи. Лідер з  вирощування – Іран, він виробляє близько 90% спеції.

Які перспективи? Поки вирощування шафрану в Україні має експериментальний характер. Але клімат і ґрунт на півдні країни рослині підійшли. Наприклад, Олег Демченко цього року збільшив площі під шафран вп'ятеро – до 25 соток. Розраховує заробляти не тільки на спеціях, але і на продажу посадкового матеріалу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як захистити інтелектуальну власність агропідприємства

Про це повідомив адвокат, керівник юридичної служби Групи компаній UKRAVIT Василь Рябченко під час ІІ щорічної конференції Аграрних юристів, пише Аgronews.ua.

У сучасних реаліях в агрохімічній галузі існують зовнішні та внутрішні загрози інтелектуальної власності.

«Зовнішні можуть виникати з боку конкурентів, дії яких мають мету переманювати персонал, який має потужний інтелектуальний потенціал та володіє інформацією про інтелектуальну власність підприємства. В свою чергу, внутрішні – з боку працівників підприємства, діяльність яких спрямована на зниження можливостей використання інтелектуальної власності»,- пояснив керівник юридичної служби Групи компаній UKRAVIT.

Серед основних причин виникнення загроз, Василь Рябченко назвав високу конкуренцію серед підприємств, необхідність постійного вдосконалення існуючих технологій та процесів на підприємстві, появу інформаційного, обчислювального та телекомунікаційного обладнання, яке вимагає особливого ставлення до захисту, необхідність використання підприємствами найновітніших інформаційних технологій, досліджень та розробок в частині створення нових продуктів, товарів тощо, неможливість стабільної діяльності підприємства без забезпечення належного рівня безпеки інтелектуальної власності.

При цьому Василь Рябченко виділив три стадії захисту інтелектуальної власності підприємства:

1.      Аналіз і класифікація відомостей про інтелектуальну власність та застосування її об’єктів на практиці

-  Формування переліку відомостей, що містять інформацію про інтелектуальну власність;

-  Аналіз можливих каналів витоку інформації про інтелектуальну власність;

-  Розробка правових документів, що закріплюють права підприємства на інтелектуальну власність.

2. Організація процесу захисту об’єктів інтелектуальної власності підприємства

-  Організація захисту інформації щодо інтелектуальної власності при обробленні на ЕОМ;

-  Організація процесу діловодства та контролю за конфіденційними матеріалами щодо інтелектуальної власності.

3. Регулювання взаємовідносин стосовно інтелектуальної власності

-  Здійснення економічної оцінки потенційних втрат інтелектуальної власності підприємства;

-  Моніторинг та оцінювання дієвості системи захисту інтелектуальної власності на підприємстві.

З метою зменшення внутрішніх загроз інтелектуальної власності, на думку Василя Рябченка, потрібно приділити увагу розвитку корпоративного духу працівників підприємства, впровадженню механізмів стимулювання працівників, підвищенню рівня дисципліни та відповідальності за порушення нормативів підприємства.

Крім того, створення дієвої системи захисту інтелектуальної власності за рахунок удосконалення діяльності служб безпеки підприємств та окремих посадових осіб, які мають доступ до інформації, допоможе уникнути фінансових втрат та мінімізувати ризики посягання на об’єкти інтелектуальної власності.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

UKRAVIT розпочав підготовку до «Днів поля DLG-2018»

Головна спрямованість - на покращення якості власної продукції, щоб надати споживачам продукт, який буде оптимально відповідати їх вимогам. Результати цієї роботи, вже традиційно, демонструються Компанією під час різноманітних Днів поля, участь в яких бере UKRAVIT в усіх регіонах України, повідомляє Аgronews.ua.

І хоча цього року аграрний сезон вже майже закінчився, а разом з ним і проведення Днів поля, підготовку до наступних заходів в 2018 році у компанії розпочали вже зараз. Зокрема, до Міжнародних Днів поля в Україні – DLG, що відбудуться протягом 20-22 червня в смт Дослідницьке на Київщині.

Варто зазначити, що формат «Дні поля DLG» - є відкритою незалежною платформою для спілкування експертів-дорадників, а також виробників насіннєвого матеріалу, добрив, засобів захисту рослин та техніки для рослинництва з сільськогосподарськими виробниками. Сучасні сорти рослин, засоби виробництва, новітні технології, сільськогоcподарська техніка наживо та наукові винаходи - все це робить «Міжнародні дні поля в Україні» унікальною подією.

Наразі група компаній UKRAVIT, готуючись до Міжнародних Днів поля,провела сівбу насіння з різними варіантами протруювання. В подальшому для захисту сільськогосподарських культур будуть застосовані фунгіциди та інші ЗЗР виробництва UKRAVIT. Це робиться для того, щоб наступного року фахівці компанії показали ефективність та результати їх застосування для аграріїв зі всієї України.

При цьому особливий інтерес агрономів та дослідників UKRAVIT викликають посіви гороху озимого.

«Вирощування гороху озимого – це новий етап в галузі рослинництва України. Наразі його посіви вже два роки в Україні детально досліджує лише один потужний агрохолдинг. Компанія UKRAVIT також долучилася до дослідження цієї культури та запропонує аграріям комплексні системи захисту для неї»,- зазначив керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР групи компаній UKRAVIT  Олександр Мигловець.

За словами фахівця, в агроекологічних умовах України оптимальний період для сівби гороху відповідає періоду другої декади вересня-першої жовтня.

«Насіння перед посівом необхідно обробити протруйниками, мікродобривами і стимуляторами росту. Компанія UKRAVIT рекомендує для цих цілей використовувати протруйники власного виробництва «Супервін» або «Рекорд», залежно від фітопатологічних аналізів зерна. Також дуже важливим є захист від ґрунтових та ранньопіслясходових шкідників, де необхідно застосовувати інсектицидний протруйник «Матадор». Особлива увага в перебігу вегетації гороху озимого повинна бути приділена захисту посівів від бур'янів, хвороб та шкідників. Захист від бур'янів передбачає застосування ґрунтових і страхових гербіцидів. В компанії UKRAVIT представлений широкий портфель фунгіцидів та інсектицидів, які є обов’язковим елементом інтегрованого захисту посівів гороху озимого від шкідливих організмів. Важливим елементом є застосування мікродобрив ТМ Авангард та стимуляторів росту, які сприяють суттєвій прибавці врожаю та збільшують показники якості зерна гороху озимого», − зазначив Олександр Мигловець.

 

Довідка: UKRAVIT – один із лідерів ринку засобів захисту рослин. Виробляє та продає пестициди, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:

ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, вул. Дегтярівська, 25/1.
Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

UKRAVIT створить інноваційний біотехнологічний агроіндустріальний парк

Про це повідомив власник Групи компаній UKRAVIT Віталій Ільченко під час Третього міжнародного Інвестиційного форуму, що відбувся на Черкащині 12 жовтня за участі представників Кабінету Міністрів, представників закордонних дипломатичних місій, вітчизняних та іноземних бізнесменів та науковців, пише agronews.ua.

Зазначимо, що відомий український виробник засобів захисту рослин (ЗЗР) та мінеральних добрив  - Група компаній UKRAVIT - виступила провідним партнером заходу.

На початку форуму його гості переглянули презентаційний ролик про Черкащину, створений Групою компаній UKRAVIT.


Виступаючи під час панельної дискусії «Точки зростання агроіндустрії», власник групи компаній UKRAVIT Віталій Ільченко зазначив, що наразі Україна є експортером сировинних матеріалів, натомість імпортуємо ми готові товари.

«Нам потрібно хоча б імпортозаміщення зробити. Бо я дуже дивуюсь, чому деякі товари, які ми імпортуємо, не можна виробляти в Україні. Ми дуже багато викидаємо того, що можливо переробити. Те, що ми викидаємо, – це великі гроші в світі. Сучасні напрямки розвитку АПК – такі як біотехнологічні агроіндустріальні парки – це потужний стимул для розвитку регіональної інфраструктури, створення нових сучасних виробництв, появи нових робочих місць у регіонах»,– зазначив Віталій Ільченко.

Спікерами вищезазначеної дискусійної панелі також стали засновник K-Fund Василь Хмельницький, президент KTD GROUP Олександр Громико, директор компанії Chemical Elements Ukraine Ілля Леоненко, які разом із Віталієм Ільченком були співініціаторами створення Агенції регіонального розвитку Черкащини. На прикладі агенції, якою спільно управляють органи влади, бізнес, наука та громадськість, вони обговорили  можливості створення стабільного механізму забезпечення сприятливого середовища для ведення бізнесу.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Знищення гризунів у полях: що необхідно знати про мишоподібних шкідників та захист від них

Проте й тут перед аграріями постає проблема у вигляді великої кількості мишовидних гризунів. Річ у тім, що кормова база цих шкідників полів істотно зменшилася після збору врожаю основних культур і вони розпочинають активно знищувати вегетативну масу тільки набираючих зростання озимих. Тому подальше збереження майбутнього врожаю напряму залежить від якості обраних засобів захисту рослин. Яких саме - розбиралися журналісти ІА AgroNews.ua.

Проблема навали мишоподібних гризунів не нова – від неї страждають українські поля з року в рік , що ставить під загрозу отримання майбутнього врожаю в запланованих обсягах.

«Цьому сприяє хороша кормова база, особливо при тривалому збиранні зернових культур, соняшнику, кукурудзи, та інших культур, яке, як подекуди, супроводжується великими втратами врожаю. Особливу увагу у знищенні гризунів необхідно приділяти аграріям, які застосовують в своїх господарствах систему землеробства No-till. На таких полях спостерігається підвищена чисельність мишоподібних гризунів, оскільки відсутній будь який обробіток ґрунту. Розпушування ґрунту на глибину 18-25 см руйнує гнізда і кормові камери мишей, полівок та інших шкідників, за рахунок чого гине близько 70-75% гризунів»,- говорить керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР групи компаній UKRAVIT Олександр Мигловець.

Найбільш шкідливими  для агросектору є представники сімейства хом’якових  і сімейства мишачих (миша курганчикова і будинкова). Харчуються гризуни рослинною їжею, вони здатні швидко розмножуватися, що обумовлено коротким циклом розвитку багатьох видів, відносно великою кількістю малюків в посліді і значною кількістю послідів в рік у окремих видів. На окремих полях у степовій і лісостеповій зонах при наявності 50-60 колоній на 1 га і неправильному або несвоєчасному регулюванні чисельності гризунів втрати зерна пшениці озимої можуть становити на рівні 35-40%. Харчуючись сходами пшениці, полівки утворюють у посівах «пролисини». В роки ж масового розмноження іноді виникає потреба в пересіві пошкоджених масивів.

«З огляду на характер розмноження і шкідливість гризунів, восени проводять кілька обстежень з фази сходів озимих до настання зимових холодів. Важливо визначити початок заселення посівів гризунами і вчасно провести профілактичну обробку сільгоспугідь. На цілині або на необроблюваних полях потрібно проводити крайові обробки. У контролі чисельності гризунів велике значення має оптимальне поєднання агротехнічних і організаційно-господарських заходів. Перш за все, сівозміни: посів озимих по стерньових попередниках істотно збільшує ймовірність їх пошкодження гризунами. Збирання зернових в ранні терміни і без втрат, а також знищення бур'янів погіршують кормову базу і знижують інтенсивність розмноження мишоподібних гризунів, що сприяє зниженню їх чисельності»,- підкреслює Олександр Мигловець.

Крім того, що мишоподібні гризуни несуть в собі небезпеку втрати частини врожаю, їх масове розмноження є загрозою поширення небезпечних інфекцій серед людей -лептоспіроза, псевдотуберкульозу, туляремії. Тому з гризунами необхідно вести непримиренну боротьбу, особливо на полях.

Зазвичай, задля повноцінного знищення гризунів аграрії використовують родентициди. В портфелі групи компаній UKRAVIT є високоефективний препарат «БРОДІВІТ» - рідкий концентрат для приготування отруйних принад для знищення шкідливих мишоподібних гризунів в закритих приміщеннях різного призначення, на присадибних ділянках та  сільськогосподарських угіддях.

«Його основна відмінність від фосфіду цинку, що часто використовують аграрії, в ефективності використання. Адже за рахунок новітніх допоміжних речовин та сучасної препаративної форми «БРОДІВІТ» міцно утримується на зерні, на відміну від фосфіду цинку. Також він є досить економним – однієї літри препарату «БРОДІВІТ» вистачає для захисту посівів площею понад 30 га та абсолютно нешкідливим для навколишнього природного середовища. Застосування «БРОДІВІТ» дозволяє не лише повністю позбутися мишоподібних гризунів, а й зберегти врожай та головне — запобігти фінансовим збиткам»,- підкреслює Олександр Мигловець.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview