182818
178171

Зникнення з вітчизняного ринку російських добрив викличе їх гострий дефіцит

Всеукраїнська Аграрна Рада в рамках V Міжнародної конференції аграрних інвесторів Agri Invest Forum 2018 провела опитування серед учасників заходу на тему того, чи підтримують вони політику уряду, спрямовану на обмеження імпорту добрив з РФ.

В опитуванні взяли участь 450 представників аграрних підприємств, розташованих у різних регіонах України.

Відповідно до проведеного опитування, 78,9% аграріїв висловились проти введення антидемпінгових мит на російські добрива, і 79,2% не підтримали санкції на заборону імпорту всіх видів російських мінеральних добрив.

Російські виробники покривають 21,8% внутрішнього споживання азотних добрив і 77,3% - фосфоровмісних добрив. Тому їх раптове зникнення з українського ринку викличе їх гострий дефіцит та різке зростання цін на мінеральні добрива на внутрішньому ринку. При цьому аграрії неодноразово зазначали, що через недостатню конкурентоспроможність вітчизняних хімічних заводів ціни на добрива на українському внутрішньому ринку вже сьогодні перевищують світові на 40-50%.

«Частка добрив у собівартості продукції - 15%, а в собівартості пшениці близько 30%. Якщо ви мене спитаєте, я виступаю за те, щоб заборонити імпорт добрив з Росії та завозити їх з Китаю. Але існують логістичні проблеми. Тому нам треба об'єднуватися та шукати вихід разом», - відмітив голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун, зазначивши, що Agri Invest Forum 2018 став майданчиком для проведення першого в Україні діалогу між аграріями та представниками хімічної галузі.

Вирішення даної проблеми 83,6% аграріїв вбачають у забезпеченні вітчизняних хімічних заводів власною сировинною базою. Зокрема, через будівництво заводів по виробництву мінеральних добрив з українського газового вугілля, або продаж ліцензій на видобування газу для виробництва мінеральних добрив.

У той же час 15,1% зазначили, що уряду варто взагалі відмінити усі мита та обмеження на імпорт добрив. І лише решта – 1,4% аграріїв виступили за продовження урядової політики з обмеження імпорту добрив.

«На мій погляд, вирішення ситуації, що склалась, дуже просте. Аграрії закликають владу дати хімікам у короткостроковій перспективі український газ за собівартістю. У довгостроковій перспективі стабілізації на українському ринку сприятиме будівництво, за прикладом Китаю, заводів синтез-газу, що використовують для виробництва азотних добрив газове вугілля, яке наявне в Україні у надлишку», - зазначив заступик голови ВАР Михайло Соколов.

Голова Союзу хіміків України Олексій Голубов погодився із пропозицією аграріїв щодо необхідності будівництва заводів синтез-газу.

«Союз хіміків ще з часів уряду Азарова підняв питання: давайте використаємо китайський кредит в розмірі 3,65 млрд долл., який був наданий чітко на ці цілі, та давайте побудуємо такі заводи на Волині, в Павлограді. Ми досі не змогли домогтись вирішення цього питання ні в тому уряді, ні в цьому», - відмітив Голубов.

Довідка. За даними дослідження, яке провели ННЦ «Інститут аграрної економіки», консалтингове агентство «Украгроконсалт» та центр «Соціальний моніторинг» на замовлення ВАР, втрати вітчизняного аграрного сектору через недобір врожаю у зв’язку з високими ціни на азотні добрива всередині країни, щорічно складають понад 32 млрд грн.

Через завищені ціни на добрива аграрії вносять їх набагато менше за норму. В результаті, українські ґрунти виснажуються - щороку кожен гектар українських сільгоспземель втрачає від 200 до 400 кг поживних речовин.

Ваш вибір 'Подобається'.


Посівна-2018: Кукурудзу на зерно вже посіяно на 91% прогнозних площ

Загалом, ярі зернові та зернобобові культури (з кукурудзою) посіяні на площі 6,6 млн га (90% від прогнозних 7,4 млн га). У тому числі посіяно:

- ранніх ярих зернових - 2,2 млн га (94%), (пшениці – 165 тис. га або 94%, ячменю – 1,5 млн га або 93%, вівса – 185 тис. га, або 91% та гороху – 414 тис. га або 98%);

- гречки –57 тис. га (38%);

- проса –26 тис. га (48%).

Продовжуються роботи з посіву технічних культур, які вже проведено:

- цукрових буряків на площі 280 тис га (94%);

- соняшнику на площі 5,2 млн га (94%);

- сої на площі 1,5 млн га (76%).

Довідка:

Для проведення комплексу весняно-польових робіт у 2018 році заявлено та передбачається використати 995 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив. За оперативними даними областей станом на 11 травня 2018 року, з урахуванням перехідних залишків, сільськогосподарськими підприємствами було придбано 1,1 млн тонн поживних речовин мінеральних добрив (112% до заявки).

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Держдотації виманили фермерів з тіні

За рік кількість фермерських господарств зросла на 455 одиниць — з 33 682 на 1 листопада 2016 року до 34 137 на 1 листопада 2017 року, пише agroinsider.com.ua.

Найбільш поширена версія причин цієї тенденції (яку, до речі, підтримують і самі фермери) — прийнятий Кабміном курс на розвиток фермерства, зафіксований у відповідній Концепції і підкріплений 1 млрд грн в бюджеті на 2018 рік. Крім того, для фермерів передбачено рекордну кількість програм держпідтримки — компенсація вартості насіння, здешевлення кредитів та екстра-знижки на придбання вітчизняної техніки на рівні 40%.

Водночас, голова Всеукраїнської громадської організації «Рада жінок-фермерів України» Людмила Клебанова передбачає, що причина зростання кількості фермерських господарств може бути викликана легалізацією бізнесу. «Зараз реєструються, і для того, щоб отримати державну дотацію, що можливо тільки в тому випадку, якщо фермер — юридична особа. Також фермери почали орієнтуватися на завоювання ринків збуту — та ж ягода може бути конкурентна, а як її продавати, якщо ти не зареєстрований?», — сказала вона, підкресливши, що значну роль зіграло і надання державою дотацій новоствореним фермерським господарствам. При цьому це не скасовує того, що агробізнес навіть в невеликих і середніх масштабах стає рентабельним, і частина позитивної динаміки викликана органічним приростом кількості фермерських господарств.

«Багато хто розуміє, що краще працювати на себе, ніж на дядю. Попри зростання цін на витратні матеріали та оборотні кошти, попит на сільгосппродукцію — стабільний», — сказала вона.

Ще два роки тому була тенденція до зниження кількості фермерських господарств: порівняльні дані Держслужби статистики на 1 листопада 2014 року і на ту ж дату 2015 року показували скорочення — з 39 428 до 38 850 фермерських господарств. Непрямим підтвердженням тези про те, що збільшення кількості фермерів може бути пов’язано з їх легалізацією, служить те, що, згідно з даними на 1 листопада 2015 року, із загального числа фермерів (майже 39 тис.) Більше 17% обробляли земельні наділи площею до 20 га, а 351 фермер і того менше — до 1 га. Неабияка частка фермерів з цієї кількості — це ті, хто обробляє виключно свій власний земельний пай.

Зокрема, керівник Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса недавно зазначив, що в Україні останнім часом різко зросла кількість «одноосібників» — селян, які самі обробляють свої паї 2-4 га. Він зазначав, що вони працюють неофіційно, і не платять податків, хоча загальні площі оброблюваних такими «одноосібниками» земель УКАБ оцінив майже в 1 млн га. Якщо процес виведення таких фермерів з тіні продовжиться, їх загальна кількість різко зросте.

Однак, з нинішніми показниками офіційної статистики щодо зростання кількості фермерських господарств згодні не всі. Так, керівник Одеської асоціації фермерів і землевласників Володимир Варбанець вважає, що кількість фермерів в Україні насправді не росте. «Одні — відкриваються, інші — закриваються, але зростання, як такого, немає», — сказав він.

Основною причиною він назвав відсутність вільної землі — вся земля вже розпайована і здана в оренду, а для того, щоб новоспеченому фермеру взяти землю в оренду, потрібно запропонувати власнику більш високу ціну. «А фермер-початківець, де візьме гроші? Він же голий і босий», — вважає Володимир Варбанець.

Голова громадської організації «Всеукраїнська асоціація селян і сільськогосподарських робітників» Василь Клеванський впевнений, що запорука зміцнення і розвитку фермерського класу — розвиток перероблення агропродукції. «У нас в країні немає ні глибокого перероблення сільськогосподарської продукції, немає ні державної підтримки, а те, що дає держава — це мізерні гроші і їх важко отримати. Якщо фермерам на гектар не даватимуть хоча б 3 тис. грн допомоги, вони не виживуть», — сказав він.

 



70% аграріїв проти введення ринку землі

Якщо ж ринок доведеться відкривати, більше 55% пропонують впроваджувати обіг земель поступово, починаючи із земель державної та комунальної власності, а потім в рамках пілотного проекту по продажу приватних земельних ділянок в окремих районах.

З 450 присутніх представників аграрних підприємств 94% зацікавлені в купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, проте бояться бути ошуканими.

Враховуючи результати голосування, голова аграрного комітету Олександр Бакуменко закликав аграріїв до спільного обговорення і напрацювання єдиної концепції зняття земельного мораторію: «Потрібно визначити чіткі норми введення ринку землі. Ми уже отримали консолідоване бачення введення ринку від аграрних асоціацій, надалі ми обговорюємо це на робочій групі та передаємо в Кабмін. На базі спільної концепції буде розроблений новий законопроект».

Підтримав дану позицію народний депутат Вадим Івченко, зазначивши, що Україна не готова наразі до відкриття ринку землі.

«На сьогоднішній день 8 млн га земель знаходиться в тіні. Ми не знаємо скільки є в емфітевзисі, скільки йде по розписках. Нам потрібно ще 5 років мораторію для напрацювання ефективної моделі ринку», - відзначив нардеп.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Російський виробник міндобрив йде з українського ринку

Про це ідеться в повідомленні "ЄвроХіму", пише Інтерфакс-Україна.

Раніше в середу "ЄвроХім" розкрив, що вийшов із капіталу "Агроцентр ЄвроХім-Україна".

Вартість операції та її умови не розкриваються.

"Нещодавні дії влади України щодо обмеження постачань добрив іноземними компаніями, а також очікування подальшого погіршення ділової кон'юнктури на цьому ринку зумовили таке рішення групи", - зазначає "ЄвроХім".

"ЄвроХім" має намір продовжити консультації з українською владою про майбутні можливості в Україні через своє європейське представництво, тоді як група зосередить свої зусилля на інших ринках, що зростають.

Восени 2017 року Україна впровадила санкції до низки підприємств групи "ЄвроХім", а також інших російських постачальників добрив. Торговельні обмеження було введено з 29 жовтня 2017 року. Влада мотивувала це тим, що компанії постачали продукцію в "ДНР" і "ЛНР".

У грудні українська влада наклала повну заборону на імпорт гранульованої та кальцинованої аміачної селітри, а також сульфату амонію російського виробництва з 1 березня 2018 року до кінця 2019 року.

"ЄвроХім" повідомляв, що вжив усіх необхідних заходів для переспрямування продукції з ринку України на альтернативні ринки "з мінімальною втратою прибутковості".

"ЄвроХім" - один із найбільших у світі виробників міндобрив. До складу групи входять російські заводи "Невинномиський "Азот", "Новомосковський "Азот", "Фосфорит", "Білоріченські міндобрива" і Ковдорський ГЗК, литовський завод фосфорних добрив Lifosa і завод у Бельгії EuroChem Antwerpen.

Основним акціонером "ЄвроХіму" є Андрій Мельниченко, який контролює через кіпрську AIM Capital SE 90% групи. Ще 10% - у кіпрської Midstream Group Limited, бенефіціаром якої є головний виконавчий директор компанії Дмитро Стрежнєв.

Ваш вибір 'Подобається'.


Україна втрачає 60 млн доларів на рік через відсутність ринку землі

Про це сказала на презентації програми п'ятирічної підтримки Світового Банку та ЄС щодо прозорого управління земельними ресурсами директор Світового Банку у справах України, Білорусі та Молдови Сату Крістіна Кахконен, передає УНН.

"Через неналежне управління земельними ресурсами держава втрачає 60 млн доларів на рік. Це гроші, які могли б використовуватись на охорону здоров'я та соціальний захист. Крім того, відкриття земельного ринку сприятиме розвитку сільських регіонів", - зауважила Сату Крістіна Кахконен.

За її словами, мораторій на продаж землі також впливає на ціни оренди.

"Оренда сільськогосподарських земель в Україні у 5 разів занижена. Власники землі могли б отримувати 3 млн доларів на рік, якби мораторій скасували і ринок правильно працював. Особливо це важливо для пенсіонерів які живуть у сільській місцевості", - сказала директор Світового Банку у справах України, Білорусі та Молдови.

Вона також звернула увагу на те, що ринок землі забезпечив би стимуляцію економічного росту та забезпечив зростання економіки на 1,6% на рік.

"Ми говоримо про дуже великі кошти і переваги, якщо провести реформу землі. Але реформа не відбувається, тому що політично і технічно це дуже складна реформа. Є люди, які не хочуть, щоб щось змінювалось. Тому ми запускаємо проект підтримки прозорого управління земельними ресурсами", - наголосила Сату Крістіна Кахконен.

За її словами, відкриття земельного ринку - одна з найбільших трансформаційних дій, які стимулюватимуть сільське господарство. Це дозволить Україні розвивати свій великий сільськогосподарський потенціал. Реформою зможе скористатись велика кількість українських землевласників і користувачів. Зростатимуть надходження до бюджету.

Довідка:

Програма впроваджуватиметься на території двох пілотних областей: Київської та Миколаївської. Вона передбачає технічну, аналітичну, методологічну та консультативну допомогу власникам сільськогосподарських земель, фермерам, об'єднаним громадам, місцевим, регіональним та центральним органам виконавчої влади.

Власникам надаватимуть допомогу з оформлення земельних ділянок та прав на них, виправлення помилок в земельному кадастрі, інформацію про ціни на ринку. Сільські громади отримають підтримку зі встановлення та реєстрації кордонів населених пунктів та ОТГ, практичних інструментів планування та управління земельним ресурсами, а державні та регіональні органи влади одержать нові інструменти прозорості, такі як моніторинг земельних відносин, дистанційне зондування, цифрування кадастрових записів тощо.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.