182818
178171

Зростання експорту підвищить внутрішні ціни на ягоди і фрукти

Такої думки Олексій Дорошенко, голова Асоціації постачальників торговельних мереж, пише agroday.com.ua.

Він пояснює, що вирощування ягід стає все більш популярним бізнесом через високу рентабельність експорту. На зовнішній ринок продаються і свіжі, і заморожені ягоди.

Тому незважаючи на те, що полуниця зараз коштує дешевше, ніж торік, слід очікувати середньої ціни за рік вищої за рівень 2017-го, прогнозує фахівець.

Поки що споживчу інфляцію стримує курс гривні. Якщо на початку року за долар треба було викласти 29 грн, то зараз — 26. Другий фактор стабільних цін — наміри уряду не підвищувати рівень мінімальної зарплатні. Невідомо, наскільки відкладено прийняття рішення по даному питанню, але це точно не відбудеться до вересня, вважає Дорошенко.

Він констатує, що ціна на овочі в Україні вже досягла європейського рівня. А через активний експорт високий урожай уже навряд чи призведе до здешевшання всередені країни.

Наприклад, цьогоріч очікується отримати на 20% більше яблук, фруктів та ягід. «Але ми також поставимо чергові рекорди з експорту цієї продукції. Перш за все, до країн Європи», — пише Дорошенко на своєму Facebook.

Наступного року зростання вартості продовжиться. Тоді головними причинами вже будуть різниця в оподаткуванні і низька продуктивність в агросекторі та харчовій промисловості.

«Обладнання, яке морально застаріває за декілька років, низьке впровадження сучасних технологій, велика вартість залучення грошей, відсутність іноземних приватних інвестицій, корупційні ризики та ризики, пов’язані з війною, роблять українську продукцію надто дорогою», — додав він.

Окрім того, якщо ПДВ на продукти уряд не знизить до європейського рівня, то більшість продуктів в Україні коштуватиме на 11% дорожче за польські, вважає голова Асоціації постачальників торговельних мереж.

Ваш вибір 'Подобається'.


В Японії померла перша в світі клонована корова

Про це повідомляє The Japan News з посиланням на уряд префектури Ішикава, пише agroday.com.ua.

Ното — так звали японську корівку, вирощену з соматичних клітин «оригіналу», — з’явилася на світ у 1998 році.

Це був спільний проект Університету Киндай і префектури Ішикави. Клітки для клонування Ното вчені взяли з маткової труби її попередниці, пересадивши ядро в незапліднену яйцеклітину.

Ното своїм віком підтвердила середню тривалість життя корів, які за умови вільного випасу і мінімальної експлуатації живуть близько 20 років.

Вчені вважають, що Ното померла від старості. Її тіло було знайдено непритомним у хліві 4 травня. Ветеринари надали їй першу допомогу: підтримали організм харчовими добавками і медикаментами. І все ж дихання тварини 14 травня ускладнилося і через добу вона померла.

Клон корови успадкував майже всі генетичні характеристики «оригіналу», тому дослідники будували плани масового виробництва корів, які давали б високоякісне молоко і м’ясо.

Проте Міністерство сільського господарства, лісництва і рибальства Японії попросило фермерів утриматися від виготовлення яловичини з клонованих тварин, сумніваючись у її повній безпеці.

Якщо в Країні висхідного сонця така продукція заборонена, то в Китаї клоновані Зорьки вже самі розмножуються. Наприклад, у 2015 році корова Ню-Ню, виведена з пробірки трьома роками раніше, явила світу перше теля, чия мама — клон.

Вчені Піднебесної назвали цей факт епохальним кроком країни у виробництві мармурової яловичини — Китай відчуває дефіцит цього виду м’яса. Тому при клонуванні в організм Ню-Ню був підсажений ген, що сприяє збільшенню шару жиру на м’язах.

Ваш вибір 'Цікаво'.


У школах Вінниччини встановлюють молокомати

Про це повідомляє прес-служба Вінницької обласної ради, пише landlord.ua.

«Перший був встановлений у Томашполі, інші 4 – у Тульчині та Вапнярці, ще один буде передано громаді Мурованих Курилівців вже найближчим часом», – йдеться у повідомленні.

Молокомати придбали у Фінляндії. Кожен з пристроїв розрахований на 10 літрів молока, яке не підігрівають, а охолоджують, тим самим зберігаючи у ньому усі корисні властивості.

Коли встановлювали перший, учні експериментального класу здали аналізи крові, їх оглянули стоматологи. Тоді у всіх дітей показники вмісту кальцію і вітаміну Д3 були нижчі норми.

Нещодавно учнів повторно оглянули лікарі і констатували, що у всіх дітей спостерігається тенденція до покращення результатів.

Як повідомляє Вінницька облрада, наразі місцеві ради усіх населених пунктів, де встановлені молокомати, вже готують до прийняття програми для безперебійного забезпечення дітей початкових класів молоком в новому навчальному році.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Де зберігатимуть аграрії врожай, якщо в Україні бракує фруктосховищ

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на прес-службу Української плодоовочевої асоціації. За середньоої річної врожайності плодів та ягід на рівні 2 млн т, загальна ємність зберігання наявних фруктосховищ (близько 250) становить 270–280 тис. т. Причиною цьомувважають спеціалісти Української плодоовочевої асоціації (УПОА), стало нехтування здебільшого виробниками інвестувати у будівництво сховищ кількома роками раніше, адже тоді можна було продавати продукцію до Росії прямо «з коліс».

Крім того, більшість з наявних фруктосховищ використовуються уже понад 30 років і потребують заміни або принаймні реконструкції.

За словами представників УПОА, зараз серед виробників спостерігається тенденція до розуміння того, що їм необхідно мати не лише сад, але й сучасне сховище та пакувальні лінії. І саме останні два пункти вимагають найбільш значних інвестицій у яблучному бізнесі.

На сьогоднішній день в Україні уже здійснюються проекти будівництва нових потужностей для зберігання плодів та ягід. Зокрема, такі проекти реалізуються у Дніпропетровській, Чернівецькій та Вінницькій областях.

«Нам відомо про дуже багато таких проектів. До початку збирання яблук в поточному році одразу кілька чималих сховищ буде введено в експлуатацію», – заявив Федір Рибалко, директор УПОА.

Ваш вибір 'Подобається'.


Транспортна логістика і склад в агробізнесі

Вчора, 17 травня 2018 року, «ПроАгро Груп» успішно провела III щорічну конференцію «Транспортна логістика і склад в агробізнесі». Формат логістичної конференції для аграріїв користується заслуженою популярністю у фахівців, збираючи щороку все більше і більше учасників. Не стало винятком і нинішній захід: в Admiral Hall на Хрещатику зібралося понад 120 осіб! Делегати не забули про День української вишиванки, за що і отримали приємні призи від організаторів.

Конференція була поділена на 3 робочих блоки, модераторами яких виступили Андрій Гатаулін з «Українського логістичного альянсу», Микола Горбачов, президент Української зернової асоціації, і Юрій Андрієвський, директор компанії «Креатив Агромаш». Модераторам, які є експертами в своїх галузях, вдалося вміло координувати хід конференції, доповнювати виступи спікерів і провокувати гострі дискусії.

Андрій Загорулько, заступник генерального директора з логістики та контролю навігаційного ІМК, і Олександр Пирогов, директор Kusto Logistics, узагальнили місце і роль логістики в агрокомпанії, представили практичні кейси щодо організації та функціонування логістичних департаментів. Вікторія Васильченко, керівник відділу ЗЕД компанії "Арніка", у своїй доповіді розкрила особливості перевезень органічної продукції, а Дмитро Мінов, комерційний директор Risoil Україна, ознайомив аудиторію з плюсами і мінусами контейнерних перевезень агропродукції.

Другого блоку чекали всі! В його роботі взяли участь представники «Укрзалізниці», чия робота викликає масу нарікань з боку аграріїв. Олег Бондар, перший заступник директора філії "Центру транспортної логістики", і Олександр Карначев, заступник директора департаменту стратегічного розвитку та планування, дуже професійно і переконливо розповіли присутнім у залі про реалії та перспективи роботи УЗ, про варіанти вирішення проблемних питань. Представники УЗ проявили готовність до відкритого діалогу і пошуку компромісу, що оцінили агровиробники. Крім залізничників, у блоці виступив авторитетний логіст Валерій Ткачов, заступник директора з логістики "Дельта Вілмар" зі своєю думкою з приводу можливого закриття малодіяльних залізничних станцій. Юрій Щуклин, активний учасник всіх логістичних заходів, представив аудиторії результати свого моніторингу роботи залізниці і пропозиції щодо поліпшення взаємодії УЗ і виробників сільгосппродукції.

Андрій Волик, заступник генерального директора судноплавної компанії "Нібулон", грунтуючись на практичному досвіді компанії, розповів про особливості організації та перспективи річкових перевезень в Україні. «Нібулон» відомий своїми успіхами у використанні водного транспорту, тому спікеру задали дуже багато питань. Микола Колачко, начальник відділу експлуатації елеваторів компанії "Аграрні системні технології", і Сергій Щербань, керівник проекту по будівництву і функціонуванню Белозаводського елеватора, у своїх виступах торкнулися теми сучасних підходів до роботи елеваторів, представили свої практичні кейси та дали рекомендації щодо оптимізації складських потужностей.

В ході III щорічної конференції «Транспортна логістика і склад в агробізнесі» були обговорені всі пропоновані до розгляду теми. Після кожного робочого блоку проходили предметні дискусії, до яких підключалися всі учасники заходу. Конференція пройшла конструктивно і динамічно, гості пішли з заходу з новими знаннями і корисними знайомствами.



Перекупники відмовляються від українських горіхів

Згідно даних митниці, на сьогодні експорту горіха з України немає взагалі. Як розповів полтавський експерт з вирощування горіхів Борис Оксьом, така проблема існує по всій країні, пише kurkul.com.

Оптовики свою відмову від вітчизняних горіхів пояснюють тим, що минулого року українські ядра були низької якості, і винна у цьому несприятлива осінь. Наразі перекупники надаються перевагу горіхам із Чилі — там і урожай був набагато кращим, і ціна вигідніша.

Проте експерт просить заспокоїтися всіх, хто вирощує горіхи — панікувати не варто. Подібне відбувалося й раніше. Згодом ситуація налагодиться, і оптовики повернуться на український ринок. До того ж, після таких коливань ціна на горіхи може зрости у кілька разів.  

Ще у 2016 р. Україна була найбільшим постачальником волоського горіха до Європи. Тоді наша країна увійшла до п’ятірки світових лідерів з вирощування горіхів і виготовляла 5% від світового виробництва. Проте у 2017 р. на європейському ринку у вітчизняних експортерів з’явилися нові конкуренти — Чилі та США.