Производители плодово-ягодной продукции имеют возможности получить государственную поддержку в этом году

Практический семинар для производителей и переработчиков ягод и мелких фруктов организовано продовольственной и сельскохозяйственной Организацией (ФАО) при поддержке Минагрополитики и Ассоциации «Укрсадпром», в рамках проекта FAO TCP/RUS/3601, детального рассмотрения вопросов регулирования, стандартов, упаковки, маркетинга и предоставления практических советов по выходу на рынок и расширения экспорта в ЕС.

Заместитель Министра отметила, что в 2017 году Минагрополитики принято решение не только о погашении кредиторской задолженности перед субъектами хозяйствования в сумме 176,4 млн гривен, а возмещение затрат текущего года на закладку насаждений, уход за ними, сооружение обои, строительство систем капельного орошения. На указанные цели планируется выделение 65,0 млн гривен, а для компенсации затрат на строительство холодильников с РГС, камер быстрого замораживания фруктов, приобретение линий товарной обработки плодов, специализированных механизмов и техники – 57,9 млн гривен.

Срок подачи документов - до 15 декабря 2017 года, согласно порядка использования средств, утвержденного постановлением КМУ от 15.07.2005 г. № 587.

Поддержка развития садоводства, ягодоводства и виноградарства будет продолжаться в 2018 году.

"Динамика развития садоводства и ягодоводства в Украине стимулируется спросом на внешнем рынке. Наиболее популярные в странах ЕС ягоды - малина, ежевика, голубика и клюква. Семечковые, косточковые, смородина и земляника преимущественно нашли потребителя на рынке стран СНГ.

Государственная поддержка и практические знания - хорошая предпосылка не только рост объемов производства ягод и фруктов, но и расширение экспортных возможностей сельхозпроизводителей и диверсификации поставок на европейский рынок», - отметила Елена Ковалева.

Во время мероприятия были детально рассмотрены нормативные требования для рынка ЕС относительно экспорта ягод, мелких свежих фруктов и мелких замороженных ягод, а также предоставлены рекомендации производителям экспортерам, как продавать свою продукцию и найти покупателя на рынке ЕС.

 

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

В Украине хотят повысить налоги производителям курятины

Данная поправка была внесена на заседании налогового комитета в четверг, 7 декабря, передает НВ.

Единый налог 4 группы рассчитан на аграриев, обрабатывающих землю и установлен на уровне 0,95% от стоимости арендованной земли. Сейчас на этот же единый налог вместо налога на прибыль разрешено переходить и птицефабрикам.

В результате они платят гораздо меньше, чем мог бы получить госбюджет.

При этом издание отмечает, что птицефабрики крупнейшего производитель курятины в Украине – агрохолдинга Мироновский хлебопродукт (МХП) не платят налог на прибыль, так как находятся на едином налоге 4 группы.

Например, Винницкая птицефабрика, которая входит в МХП, занимает площадь примерно 48 га. Если взять среднюю нормативную оценку земли в регионе, то фабрика платит примерно 20 тыс. грн налога. При этом, такая ферма может генерировать 1 млрд грн чистой прибыли в год. То есть она платит 0,002% вместо 18% налога на прибыль.

Мироновский хлебопродукт (МХП) - крупнейший производитель курятины в Украине. По оценкам самой компании, она занимает 55% украинского рынка курятины. Агрохолдинг также занимается производством зерновых, подсолнечного масла, продуктов мясопереработки. На украинском рынке МХП представлен брендами Наша Ряба, Легко, Бащинский и др.

Основателем и мажоритарным акционером МХП является украинский бизнесмен Юрий Косюк, которому принадлежит около 65% акций компании. Остальные 35% находятся в свободном обращении на Лондонской фондовой бирже.

Чистая прибыль МХП в 2016 году составила $69 млн против чистого убытка в $113 млн в 2015 году. Выручка возросла на 7% - до $1,1 млрд.

Отметим, что группа компаний МХП в январе-сентябре получила из бюджета аграрные дотации на сумму 1,2 млрд грн.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Инициатива по продлению моратория на продажу земли – это политические игры - МинАПК

Об этом сообщил первый заместитель министра аграрной политики и продовольствия Максим Мартынюк, пишет Интерфакс-Украина.

"Позиция министерства состоит в том, что нет необходимости в отдельный способ продлевать мораторий. Он действует автоматически, пока не будет разработан закон о рынке земли. Все эти законы о продлении моратория – это политические игры", - сказал он на пресс-конференции в среду в Киеве.

По его словам, правительство намерено внести на рассмотрение парламента закон о рынке земли тогда, когда документ будет иметь поддержку среди депутатов.

"Правительство внесет законопроект о рынке земли, когда будет видеть, что он будет поддержан в парламенте. Я очень надеюсь, что это будет в следующем году", - сказал М.Мартынюк.

Как сообщалось, ряд политических сил в парламенте выступили за продление моратория на продажу земли.

5 декабря парламентский Комитет по вопросам аграрной политики и земельных отношений рекомендовал Верховной Раде принять законопроект №7350 о продлении моратория на продажу земель сельхозназначения до 2019 года.

Верховная Рада в конце октября 2016 года продлила мораторий на продажу земель сельхозназначения, введенный в 2002 году, до 2018 года. Парламент также поручил своим комитетам и профильному министерству в течение полугода наработать необходимые законопроекты.

Правительство планировало зарегистрировать проект закона об обороте сельхозземли осенью этого года. К настоящему времени этот законопроект еще не подан в парламент.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Основные тренды развития АПК на 2018 год

На події, яка щорічно збирає керівників та власників компаній, представників влади, іноземних експертів були обговорені результати 2017 року для українського аграрного сектору, розглянуті основні регуляторні зміни та визначені тренди й перспективи розвитку  вітчизняного аграрного бізнесу на наступний рік. 

Програма події складалася з 6-ти сесій, присвячених актуальним темам 2017 року. Під час кожної сесії  ефективним інструментам та векторам розвитку на 2018 рік. Під час першої сесії «Агробізнес 2018: час для зростання» було обговорено залучення інвестицій, державну підтримку АПК у 2018 році та законодавчі ініціативи боротьби із земельним рейдерством. Алекс Ліссітса, Президент Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» розповів про основні передумови для залучення прямих іноземних інвестицій в агропромисловий комплекс України: «Серед 20-ти найбільших європейських країн по статистиці надходжень прямих іноземних інвестицій за 2016 рік, Україна знаходиться на 19 місці, в топ-100 найбільших країн світу - на 57. Тільки 3% прямих іноземних інвестицій було направлено саме в агросектор. При цьому, 30 % інвестицій ($ 190 млн) фактично є фінансовою допомогою від організацій, на кшталт IFC, EBRD. Для того, щоб підвищити позицію України на міжнародному ринку та сприяти збільшенню інвестиційних надходжень ми маємо створити наш бренд за допомогою цілеспрямованої та комплексної політики, використання сучасних комунікаційних платформ та залучення досвідчених професіоналів. Необхідно розвивати на своїй території цікаві об’єкти для інвестицій, формувати локальні кластери з брендом, що буде всесвітньо відомим, cприяти виникненню синергії між сильним секторами економіки України, наприклад агро й IT та вирішувати проблему людського капіталу і трудової міграції», - зазначив Алекс Ліссітса.

Олександр Бакуменко, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин розповів про те, що нового передбачає держбюджет на 2018 рік для аграріїв: «У порівнянні з минулим роком аграрний бюджет збільшений. На нашу думку, він має базуватися на принципах довгостроковості і визначеності. Необхідно, щоб 70-80% бюджету виділялася на затверджені напрямки з року в рік: квазідотації, фінансову підтримку компенсації вартості техніки та фермерство. Інші 20-30% статей держпідтримки – виділяти на нові пілотні напрямки, і якщо вони будуть ефективними, — збільшувати асигнування».

Під час другої сесії «Захист агробізнесу в турбулентні часи» було проаналізовано методи унеможливлення подвійної реєстрації земельних ділянок, діючі інструменти захисту від земельного рейдерства, ефективні шляхи взаємодії з ДФС та судову практику в земельних спорах. Олег Кулініч, народний депутат, голова підкомітету з питань земельних відносин Аграрного комітету ВРУ розповів про законодавчі ініціативи для боротьби із земельним рейдерством: «В антирейдерському законопроекті ми пропонуємо установити механізм обов’язкової онлайн-перевірки того факту, чи існують на ту чи іншу ділянку раніше укладені договори оренди. Окрім того, новим законопроектом ми установлюємо, що та реєстрація договорів оренди, яка існує лише в паперовій формі, і яка була здійснена ще до 2004 року, повинна бути оцифрована протягом року Держгеокадастром і внесена в кадастр у електронній формі», — прокоментував Олег Кулініч.

Протягом четвертої сесії «Концепція сталого розвитку у бізнесі: чи можливо в Україні досягнути рівня західних країн?» учасники конференції мали змогу перейняти досвід розвитку бізнесу в вітчизняних та європейських компаніях. Джаміль Закараєв, провідний фінансовий аналітик компанії Кернел, розповів про те, з чого починалося запровадження принципів сталого розвитку в компанії: «Сталий розвиток у нашій компанії розпочався з використання відходів виробництва, а саме лушпиння соняшнику.  Ми почали їх спалювати для отримання енергії. Зараз ми використовуємо цілий комплекс заходів, які  стали невід’ємною частиною нашої стратегії. Наша програма включає соціальні, економічні та екологічні заходи, спрямовані на поліпшення умов життя, суспільства та бізнесу», — говорить експерт.

Під час п’ятої сесії «Нові експортні горизонти для України. Як забезпечити прорив?» було проаналізовано світові тренди та нові експортні можливості для України. За словами Ольги Трофімцевої, заступниці Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції, 2017 рік стане рекордним для України за рівнем експорту аграрної продукції: «За 10 місяців поточного року експорт української аграрної та харчової продукції сягнув позначки у $ 14,7 млрд та продемонстрував збільшення на 22,7% або $ 2,7 млрд порівняно з відповідним періодом 2016 року. Імпорт при цьому збільшився на 8% та склав $ 3,6 млрд. Для значного прориву української аграрної продукції на зовнішні ринки в наступні роки необхідне посилення співпраці бізнесу і держави. Ми активно відкриваємо нові ринки, і бізнесу варто цим скористатися», - прокоментувала Ольга Трофімцева.

На шостій сесії «Персонал vs. зарплати. Як подолати відтік кадрів з України?» було розглянути кризові явища, пов’язані з відтоком кадрів з України та методи їх подолання. Експерти стверджують, що сьогодні ринок праці в цілому й  аграрній сфері зокрема суттєво зростає, посилюється конкуренція між роботодавцями за кваліфіковані кадри. Про тенденції ринку працевлаштування розповіла Тетяна Пашкіна, HR-експерт сайту rabota.ua:

«Офіційно зареєстрованих безробітних кваліфікованих співробітників сільського та ін. господарств в Україні приблизно11,2 тис. осіб, або 3,3% від усіх зареєстрованих безробітних. У цілому, в січні-вересні цього року середня заробітна плата в сільському господарстві склала 5 585 грн, що на 47% більше, ніж за аналогічний період минулого року».

Джерело:УКАБ

 

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Налоговики заблокировали миллиарды гривен аграриев

 

Поштовхом до організації даного заходу стала кричуща необхідність привернути увагу влади та громадськості до серйозної проблеми, з якою протягом декількох останніх місяців борються доброчесні підприємці, а саме - масове блокування податкових накладних після запровадження державою автоматичної системи реєстрації податкових накладних (податкова накладна - документ, який підтверджує право підприємств на відшкодування їм податків).

За короткий період з 1 липня 2017 року було заблоковано вже більше 500 тисяч податкових накладних, що веде до зупинення роботи підприємств та значних фінансових втрат!

Ця проблема не обійшла й сільськогосподарські підприємства та компанії, тісно пов’язані із аграрним сектором.
В свою чергу це потягло за собою нову корупційну схему: тепер деякі «кмітливі» громадяни за 2% від суми податкової накладної готові «допомогти» в її реєстрації.

Участь у прес-конференції взяли голова АТУ Ірина Паламар, представник виробничого підприємства Оксана Салько, керуючий партнер адвокатського об’єднання Сергій Федак, науковий консультант АТУ, канд. юридичних наук Яна Салміна.

Першою слово взяла голова Асоціації тваринників Ірина Паламар. «Сьогодні у наших підприємців, членів АТУ, які займаються виробництвом, відроджують нашу державу, виникла проблема на порожньому місці: у них блокуються податкові накладні, через що вони втрачають партнерів, втягуються в суди, які можуть продовжуватися і по півроку,  підприємства несуть колосальні фінансові збитки. На сьогоднішній день вже заблоковано податкових накладних на десятки мільярдів гривень! Це знищує аграрний бізнес України! Виною цього всього є недосконала система критеріїв оцінки ризиків, яка введена з 1 липня 2017 року в Державній фіскальній службі, яка блокує податкові накладні»
Ірина Паламар розповіла, що сьогодні по всій Україні заблоковано понад 500 тис. податкових накладних.
«Наприклад, нещодавно по одному з лідерських кормових підприємств було заблоковано чотириста вісімдесят три податкових накладних на загальну суму більше 23 млн грн, виписаних покупцям готової продукції. І таких підприємств дуже багато.

Ситуація викликана запровадженням на державному рівні автоматичної системи реєстрації податкових накладних з дуже великою кількістю недоліків. Наприклад, підприємство-виробник закуповує продукцію (сировину), щоб виготовити на своїх виробничих потужностях іншу продукцію. Звичайно, сировина закуповується під одним кодом, а продукт виходить під іншим. І це вже вважається критерієм ризику, у зв’язку із чим податкова накладна блокується. Тобто, виходить, що держава нищить реальних виробників, які приносять додану вартість, підтримуючи перекупників».

Детальніше про суть проблеми розказала представник виробничого підприємства Оксана Салько.
Вона розповіла про те, як працює система моніторингу податкових накладних: спочатку вони оцінюються за 4 критеріями, а якщо податкова накладна не відповідає жодному з них, вона блокується. Надалі вона перевіряється на критерії ризиків, які сьогодні розроблені такими чином, що практично ВСІ виробники під них підпадають, адже ці критерії є нелогічними і протирічать один одному. Зокрема, йдеться про різні коди товару на вході й на виході, про які вже говорилося раніше.

«Коли дані відхиляються системою без жодних пояснень, бухгалтери на підприємствах по кілька разів змушені надсилати нові дані в податкову службу, витрачаючи масу часу. Адже щоб розблокувати тільки 1 накладну, потрібні скан-копії величезного переліку документів, завірених керівництвом, які за обсягом навіть перевищують допустимі, що пропускає система (що вже саме по собі є нонсенсом!). А у великих підприємств на день  може подаватися більше 500 (!) податкових накладних. І всі вони можуть бути заблоковані за одними й тими ж критеріям. А пакет документів для розблокування потрібно надсилати на кожному окремо(!). Виходить, що підприємство замість того, щоб займатися власне виробництвом, розвивати бізнес і економіку, створювати робочі місця, займається лише тим, що безліч разів повторно надсилає документи в податкову. З технічних причин система часто не приймає документи для розблокування. На розгляді вони можуть перебувати більше 24 годин. Причому, розблоковані накладні можуть нічим не відрізнятися від раніше зареєстрованих. Тобто, одна і та ж накладна сьогодні може пройти, а завтра бути заблокованою».

Наступним кроком для підприємця є оскарження рішення податкової, але через велику кількість скарг податкова не встигає їх розглянути і просто відмовляє.

«Таким чином, можна констатувати, що даний механізм НЕ ПРАЦЮЄ» - підсумувала свій виступ Оксана Салько.
Юридичну оцінку ситуації надав керуючий партнер адвокатського об’єднання Сергій Федак. Він відзначив, що метою упровадження автоматичної системи на перший погляд були добрі наміри: не дати працювати тіньовому бізнесу, і навпаки, дати зелене світло доброчесному. «Але правильна в цілому ідея, на жаль, в процесі реалізації призвела до інших наслідків, ніж планувалися при її запровадженні. Тобто, система створила велику проблему саме для виробників, в яких вхідні й вихідні коди не співпадають. Блокування податкових накладних виробників призводить не лише до масової відмови покупців у прийнятті продукції, але й до накладення контрагентами штрафних санкцій на виробників за нереєстрацію податкових накладних».

Спікер відзначив, що незважаючи на подання платниками податків додаткових документів, що підтверджують реальність здійснюваних операцій, органами фіскальної служби масово здійснюється відмова в реєстрації податкових накладних з формулюванням  «Надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування» без чіткого зазначення конкретних підстав для таких дій.

Такі дії призвели до масового оскарження платниками податків рішень органів ДФС про відмову в реєстрації податкових накладних.

Під час розгляду численних судових спорів виявляються факти того, що органи ДФС не можуть надати жодні фактичні обґрунтування прийнятих рішень, а посилаються на те, що відмова в реєстрації податкових накладних формується автоматизованою системою самостійно без участі людського фактору.

«При цьому слід зазначити, що процедура оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не лише складна, але й дорога. По-перше, скаргу потрібно подати протягом 10 днів. Уявімо, що підприємство, в якому заблокували 500 накладних, повинна за 10 днів подати 500 скарг (з необхідною купою документів). По друге, якщо в скарзі відмовлено, підприємці змушені подавати до суду. А щоб розблокувати 1 накладну в судовому порядку, потрібно заплатити судовий збір 3200 грн. Тобто, за 500 заблокованих накладних виходить уже 160 тис. грн тільки судового збору, яке підприємство платить у бюджет, і невідомо, коли воно отримає рішення. Буває, перше засідання призначають аж через 4 місяці після подання».

Науковий консультант АТУ, канд. юридичних наук Яна Салміна розповіла про шляхи вирішення проблеми, якими їх бачать фахівці АТУ.

Спікер зазначила, що наразі в парламенті вже зареєстровано 2 законопроекти з офіційною метою вирішити проблему  блокування податкових накладних – реєстр. №7240 від 27 жовтня 2010 року, внесений Кабінетом Міністрів України, та № 7115 від 15 вересня 2017 року, народними депутатами України. Однак, жоден із законопроектів ще не розглянутий на сесії Верховної Ради України.

Але жоден із них комплексно не вирішує проблему необґрунтованого блокування податкових накладних бізнесу. Законопроекти виправляють лише окремі недоліки Єдиного реєстру податкових накладних. В окремих ситуаціях законопроекти навіть можуть ще більше погіршити ставище виробників.

«Критерії оцінки ступеня ризиків, за якими блокуються усі підряд податкові накладні, треба переглядати, - відзначила Яна Салміна. - Вони виписані не продумано, в результаті цього доброчесні підприємства в автоматичному режимі потрапляють під блокування, несуть збитки, втрачають репутацію та працюють на ксерокс. В ідеалі наказ Міністерства фінансів України №567 від 13 червня 2017 року «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків», за якими блокуються усі податкові накладні, мав би бути скасований. Тобто, про виробників сьогодні ніхто не подумав. Загальні правила перевірки податкових накладних не можуть бути застосовані до підприємств-виробників. Для таких підприємств має бути розроблений інший окремий порядок. Інакше українське виробництво просто знищиться».

У зв’язку із цим фахівці АТУ підготували цілу низку змін до проекту Закону «Про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних» № 7115 від 15.09.2017 р. , які вони пропонують для затвердження.

Офіційне звернення про проблему та скасування наказу Мінфіну, АТУ вже надіслала до Голови Верховної Ради України Парубія А.В., Прем’єр-міністра України Гройсмана В.Б., Першого віце-прем’єр-міністра України-Міністра економічного розвитку і торгівлі України Кубіва С.І., Міністра фінансів України Данилюка О.О., В.о. Голови Державної фіскальної служби України Продана М.В.

Також офіційне звернення і свої пропозиції щодо удосконалення системи реєстрації податкових накладних АТУ направила до комітетів Верховної Ради України, на яких запланований розгляд законопроектів (з питань аграрної політики, податкової та митної політики, бюджету).

 

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Агромифы и их опровержения

Вместе с тем, рождаются новые мифы. Ukropchiki.com развеивают некоторые из них, которые могут быть преградой для успешной деятельности сегодняшнего фермера.

Агрономическая наука - это такое же поле для дискуссий, как и другие сферы. Здесь всегда есть критики и сторонники определенных идей. Важно правильно разграничить понятия - где достижения ученых, а где теория, что обросла гипертрофированными мифами.

Подсолнечник и рапс истощают землю?

Последнее десятилетие Украина входит в число лидеров производства масличного сырья. Так происходит благодаря увеличению посевных площадей рапса и подсолнечника. Для сравнения:

в 2000 г. подсолнечник занимал 1 220 тысяч га, а рапс - 157 тысяч га.
в 2014 - эти площади увеличились в 4,2 и 5,5 раз (856 и 5 200 тысяч га соответственно).

Вместе с этим возник миф, что эти две культуры являются причиной снижения уровня плодородия почвы. При этом, прямых ссылок на автора - трудно найти. Доподлинно не известно, кто проводил исследования и какие выводы сделал эксперт?

Зато, учебное хозяйство Одесского ДАУ представил результаты трехлетнего исследования. В них они отмечают, что горчица (которая предшествует озимой пшеницы на поле) - является вторым в списке изнурительных для почвы растений. Озимый рапс - на 6 месте, а подсолнух аж на 8. Заметьте, что исследования проводились без использования каких-либо удобрений. Выходит, не так страшен черт, как его малюют?

Существует теория о том, что одна из неплохих севооборотов: рапс, пшеница, кукуруза или соя — рапс.

Украинские черноземы теряют свое плодородие?

Заявляют, что по состоянию на сегодня катастрофически упал уровень гумуса и этот процесс происходит и в дальнейшем. Думаете, кто-то умнее природу? То, что сформировалось путем тысячелетних процессов может внезапно исчезнуть? Хорошо, допустим, что это действительно так. Тогда почему уровень урожайности зерна стремительно растет? Только за последние 15 лет аграрии увеличили показатели на 40%. Также урожай кукурузы увеличился в два раза.

Конечно, проблема с почвами являются: мусорные свалки, загрязненные грунтовые воды, сорняки и другие проблемы существуют. Поэтому давайте говорить об этом, а не опираться на консервативные показатели содержания гумуса. Его показатели действительно уменьшились (отметка достигает 0,08 - 0,21 %). Это не причина бить тревогу. Куда важнее позаботиться о пластик и полипропилен, что попадает на поля.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview