В Румынии отара овец грозит одному из важнейших стратегических военных объектов США

В Румынии, в селе Стоєнешть, американская система противоракетной обороны для защиты членов НАТО от баллистических ракет под угрозой из-за отары овец, пишет ТСН.

Поведение животных вызвала конфликт между военными объекта и пастухом. "Овцы не похожи на людей, они не придерживаются правил. Они идут к местам с активными датчиками безопасности, затрагивающих ограждения и запускают системы тревоги", - объясняет ситуацию мэр Стоєнешть.

За то, что овцы постоянно беспокоят военных, дошло до того, что обладателя стада попросили переместить отряд. Тот отказался, ссылаясь на то, что построил его еще до появления там американцев. Также он заявляет, что не покинет место без достойной компенсации.

Конфликт между военными и упрямым пастухом длится уже не первый год и скоро будет решен. В ожидании решения, фермер отправился с отарой в свой родной город, за 15 км от Стоєнешть.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Темпы экспорта пшеницы снизились

Снижение экспорта касалось в основном продовольственной пшеницы. Если в прошлом сезоне отгрузки пшеницы 1-3 классов по состоянию на 1 января составляло 7 млн тонн, то в этом году – 6,2 млн тонн, сообщает пресс-служба УКАБ.

Самые высокие темпы экспорта зерновой традиционно приходятся на август-октябрь, и в течение следующих месяцев постепенно приходят к началу нового сезона. Такая же тенденция прослідковувалася и 2017 года. Однако объемы отгрузок пшеницы несколько замедлились. Если в августе 2016 года экспорт пшеницы составил 3,05 млн тонн, то в 2017 году - 2,5 млн тонн, что на 550 тыс. тонн меньше прошлогоднего показателя.

Уже традиционно для украинской зерновой основным конкурентом на мировом рынке, в том числе и быстрорастущие рынки сбыта — страны Средней Азии, Восточной и Северной Африки, — есть пшеница из Российской Федерации. По предварительным данным в 2017 году в России было собрано рекордные объемы пшеницы – 85,8 млн тонн. Доля мукомольной зерновой в России от общего объема производства в среднем составляет 65-80%, тогда как в Украине 50-70%.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Киевхлеб проиграл суд Roshen

Хозяйственный суд Киева запретил ПАО Киевхлеб производить торты в упаковке, которая полностью или частично копирует упаковку торта Золотой ключик (знак для товаров и услуг по свидетельству Украины № 228350) корпорации Roshen. Об этом говорится в решении суда от 26 декабря 2017 года, сообщает LIGA.net.

Согласно материалам дела, Киевхлеб использовал упаковку торта Сказочный ключик, похожую на оформление упаковки торта Золотой ключик производства корпорации Рошен, что могло привести к смешиванию деятельности двух компаний.
 
Кроме того, суд  запретил Киевхлебу подавать в Министерство экономического развития и торговли Украины для официальной публикации заявления о предоставлении любому лицу разрешения на использование знака для товаров и услуг по свидетельству Украины № 228350 и отказываться от свидетельства.
 
Напомним, ранее АМКУ оштрафовал Киевхлеб на 219 тыс. грн из-за дизайна упаковки торта. 
Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Правительство определилось с бюджетными программами поддержки АПК

Кабінет Міністрів України остаточно погодив механізми підтримки агровиробників, передусім тваринницького напрямку, і розраховує, що застосування всіх напрацьованих рішень дозволить вже цього року суттєво наростити кількість молочно-товарних комплексів, фермерських господарств, поголів’я великої рогатої худоби, обсяги виробництва молока та іншої агропродукції. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, передає Урядовий портал.

Йдеться, передусім, про стимули для середнього агробізнесу – як в сегменті рослинництва, так і в сегменті тваринництва. Причому ситуація в тваринництві вимагає швидкої реакції: минулого року виробництво, приміром, яловичини та молока знизилося до історичного мінімуму.

«Тож до кінця січня ми напрацьовуємо продукт, у лютому – виходимо з програмами, в березні – починаємо роботу, - сказав Володимир Гройсман. - Ми підкріпимо внутрішній ринок (продукцією тваринництва), підтримаємо експорт і вирівняємо ситуацію».

За пропозицією Уряду, загальний ресурс, виділений на підтримку тваринництва, цього року становитиме 4 млрд грн. Кошти направлятимуть передусім на підтримку будівництва нових ферм та комплексів – або на здешевлення кредитів на будівництво, або на компенсацію частини власних коштів виробників, витрачених на будівництво. Максимальний кредитний ресурс – 10 млн євро на один товарний комплекс під 3% річних на 5 років. Максимальний розмір компенсації – 25% від обсягу витрат. В разі необхідності, за результатами першого півріччя роботи програм, їх механізми можуть бути відкориговані. Разом з тим, за прогнозом, до кінця року ріст поголів’я худоби буде не менше 11%, а надоїв молока – не менше 5%.

«За тиждень маємо представити остаточні фінансові рішення. Мене цікавить нарощення поголів’я, збільшення надоїв молока, вирівняння балансу м’яса на внутрішньому ринку і, як наслідок, помірна ціна на весь асортимент. Я заохочую до будівництва – будь ласка, будуйте нові ферми», - підкреслив Володимир Гройсман.

Так само за тиждень в Уряді планують погодити програму розвитку садівництва. Бюджетні асигнування на цей сегмент становлять близько 300 млн грн, мета інвестування – нарощення площ садів на понад 3 тис. га, залучення нових технологій зберігання та переробки плодів, а також створення близько 30 тис. нових робочих місць. «За тиждень будемо представляти нову програму підтримки садівництва», - сказав Прем’єр-міністр.

Окрему увагу учасники наради приділили запровадженню програми компенсації вартості сільгосптехніки, обсяг бюджетного фінансування якої в 2018 році становить 1 млрд грн. Глава Уряду нагадав, що минулого року програма довела свою ефективність, і тепер можна поступово розширювати коло її учасників. «Ми даємо можливість аграрію-покупцю самому обирати техніку, яку він хоче побачити на полі, але компенсуємо лише ту техніку, яка має серйозний відсоток виробничої локалізації саме в Україні», - акцентував увагу Володимир Гройсман.

Не менш актуальним стало питання запровадження програми розвитку фермерства обсягом бюджетного фінансування 1 млрд грн. За ініціативи Уряду, кошти направлятимуться на серйозне здешевлення кредитів – аж до 1% кредитної ставки на допомогу із закупки техніки, селекції насіння, надання дорадчих послуг. Єдина вимога від держави – повна й чесна реєстрація худоби та землі з боку фермерів. «Хочу, аби в Україні народився клас фермерів, фермерських кооперативів. Цього року виділяємо мільярд (1 млрд грн), а далі сума коштів може бути й більше», - сказав Глава Уряду.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Как увеличить валовое производство молока на одну дойную корову

Так відбувається не тільки за рахунок приватного сектору, а й - молочнотоварного виробництва. Деякі ферми закриваються, деякі відкриваються, але все ж таки кількість великої рогатої худоби знижується.

Про додаткове джерело прибутку молочної ферми та інструмент створення ефективного поголів’я поінформував керівник Української голштинської асоціації (УГА) Ігор Присяжнюк, повідомляє прес-служба АВМ.

«При такому зниженні, як би це дивно не виглядало – збільшується валове виробництво молока на одну дійну корову та його якість. Це означає, що ми еволюційно переходимо на більш новий і правильний етап розвитку. Через такі етапи пройшли всі європейські країни», - говорить Ігор Присяжнюк.

За його інформацією, в Україні немає бажаного підвищення продуктивності ВРХ через зниження. Однак, якщо подивитися на досвід країн Європи, в них крива зниження поголів’я була прямо пропорційна збільшенню продуктивності.

«У нас так не відбувається. Сильно зменшується поголів’я та повільно йде покращення продуктивності. Як представник генетичної галузі вбачаю проблему у неефективних тваринах, які погано розкривають свій генетичний потенціал. Наприклад, ми хочемо отримати 8 тонн на добу, а отримуєте лише 5 тонн. І виходить, що кількість тварин знижується, а ефективність не підвищується. Поки в Україні недостатньо високоефективних тварин», - зазначив він.

Керівник УГА підкреслив: «Саме тому, для прориву, основною метою стала популяризація сексованої сперми. Сексована сперма дуже дорога і в порівнянні зі звичайною коштує втричі дорожче, тому не всі фермери її використовують. Але ця думка - сумнівна. В першу чергу це відбувається через недостатню кваліфікацію техніків штучного запліднення».

Ігор Присяжнюк виділив переваги використання саме сексованої сперми під час запліднювання:

· по-перше, використовується лише на телицях парувального віку і тільки один раз;

· по-друге, економічно обґрунтоване використання;

· по-третє, при запліднюванні 100 телиць та використанні додаткових збуджувачів, 80 із них будуть тільними.

«Таким чином збільшуємо обсяг телиць. Фінансово ж, за моїми підрахунками, використання сексованої сперми є дуже перспективним та дозволить заробляти кошти нашим аграріям. Саме ці підрахунки я покажу під час Молочного конгресу-2018 та поясню, в чому ж переваги її використання», - розповів він.

«Виходячи з цього господарство отримує велику кількість телиць. Це потрібно тому що у нас є великий вибір покращити поголів’я. Так, власник може відібрати кращих телиць для ремонту свого стада, а інших продати», - сказав керівник УГА.

За прикладом, що навів Ігор Присяжнюк - середньостатистичне господарство з 500 дійного стада може збільшити річний об’єм продаж до 100 нетелів. А вартість одного нетеля становить близько 1 500 доларів США.

«У масштабі України я бачу наступні переваги: можливості розвитку малих та середніх молочнотоварних ферм, відкритість ринку, розвиток генетичного потенціалу, а на перспективу покращення не лише кількості надоїв, а й якості молока», - підкреслив він.

 

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Ваш выбор 'Интересно'.

ТОП-3 экспортера зерновых в 2017 году

Об этом сообщает ИА «АПК-Информ».

При этом наиболее существенное снижение наблюдалось по отгрузкам ячменя – на 27%, до 3,9 млн. тонн против 5,4 млн. тонн в 2016г. Объем экспорта пшеницы снизился на 12% - до 14,9 млн. тонн против 16,9 млн. тонн годом ранее. В то же время, отгрузки кукурузы в 2017 г. возросли на 7%, до 16,5 млн. тонн.

Наибольший объем зерновых (6,9 млн. тонн) был отгружен компанией ТИС. Второе место заняла компания «НИБУЛОН» с объемом экспорта 4,3 млн. тонн. На третьем - компания «Трансбалктерминал», экспортировавшая в 2017 г. 2,7 млн. тонн зерновых.

Основным покупателем украинских пшеницы и кукурузы в 2017 г. являлся Египет - 1,8 млн. тонн и 1,9 млн. тонн, соответственно. Наибольший объем ячменя – 0,8 млн. тонн – импортировала Саудовская Аравия.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview