Чому українська молода картопля дорожча, ніж закордонна

Українську молоду картоплю на ринку продають дорожче за закордонну. Ціна на молоду картоплю вітчизняного виробника стартує від 40 грн/кг, тоді як молоду картоплю з Єгипту можна купити від 19 грн/кг. Голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко каже Gazeta.ua, що така ціна закономірна.

"Українські фермери вирощують молоду картоплю в дуже малих об'ємах. 95% картоплі, яку ми бачимо на ринку, це та, яка вирощується для власного споживання і надлишок продається на ринку. Ціноутворення тут складається не по тому, скільки витратили", - пояснює експерт.

Картоплю, яку вирощують у промислових масштабах, частіше беруть на переробку, тому її ціна нижча за рахунок великих об'ємів. Єгипетська і білоруська картопля дешевша за українську, бо її вирощують промислово.

"Українські виробники, які почали вирощувати картоплю промислово, ще мають кредити за техніку та інше обладнання, а кредити в нас під 22%. Відповідно ціна висока. Зараз важко спрогнозувати, яка буде ціна української картоплі восени. Якщо ми почнемо завозити картоплю, як робили торік, то ціна буде досить низька. Якщо інші країни перекриють кордони - буде високою. Останні три роки українці почали вирощувати менше картоплі", - каже Дорошенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як зміняться ціни на овочі, фрукти, м'ясо та молоко

Про це в коментарі ГолосUA повідомив голова Союзу українського селянства Іван Томич.

Він зазначив, що позитивом є те, що овочева група буде дешевшати. Тому що спектр сезонності овочів на даний момент розширюється.

«До серпня ціни на огірки, помідори, капусту, цибулю будуть ставати дешевше. Однак у порівнянні з минулим роком ціни на цю групу будуть дорожче, за деякими овочами до 20%», - констатував Іван Томич.

За його словами, вартість кісточкових культур – вишня, черешня, персик, - будуть дорогими у нинішньому сезоні із-за поганого врожаю.

«Інші овочі також подорожчають на 10% порівняно з минулим роком», - додав Іван Томич.

За його словами, враховуючи подорожчання сировини, а також вартості електроенергії на 46% для виробників, хліб до нового врожаю подорожчає на 8-15%.

Експерт також констатував, що скасування держрегулювання цін на деякі продукти харчування спровокує їх одномоментне подорожчання.

«До осені подорожчання молочної продукції не варто очікувати, а от з осені ціни поповзуть вгору. Це пов'язано із скороченням виробництва, і поповнення імпортною продукцією не збалансує ціну в осінній період», - уточнив Іван Томич.

А ось різких стрибків на всі види м'яса експерт у літній період не чекає, а от з осені і до Нового року ціни на м'ясо, крім курятини, поповзуть вгору.

«Як буде змінюватися цінова політика багато в чому буде залежати від курсових коливань і врожаю, але ось пшениці ми зберемо як мінімум на чверть менше. Тому до кінця року харчі подорожчають значно, якщо не буде введено держрегулювання. Однак це теж не вихід», - підсумував Іван Томич.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Херсонщині розпочато сівбу кавунів

Про це SuperAgronom.com повідомили у господарстві.

«Цей рік сухий, тому вважаю, що він буде без хвороб на баштанних. Взимку не було середовища для розвитку потенційних шкідників чи хвороб», — розповів Шевкет Реїзов, голова ФГ «Алмаз-Р», що на Херсонщині. 

Оксана Сергієнко, завідувачка відділу селекції насінництва овочевих та баштанних культур Інституту овочівництва та баштанництва НААН зазначила, що цьогорічні терміни сівби кавунів у них будуть зміщені на 2 декаду травня, адже на сьогодні температури занизькі. Минулорічні високі денні температури сприяли збільшенню врожаю культур. Також доктор сільськогосподарських культур спрогнозувала, що можливо термін отримання стиглої продукції зміститься на 10 днів.

Шевкет Реїзов зазначив, що найскладніше при вирощуванні кавунів отримати рівномірні сходи. Зазвичай,на результат впливає погано підготовлений  ґрунт. 

«Ми вирощуємо кавуни в регіоні, де можливі сильні дощі. Наші супіски після злив, коли сходить сонце, перетворюються на бетон. Буває, що можемо не дістати рослину», — зазначив голова господарства з Херсонщини.

Пан Реїзов згадував, що минулоріч посіви кавунів побило градом і на початку вегетаційного розвитку, і вже зрілі плоди. Додав, що був рік, коли такі опади знищили 70% всіх посівів у регіоні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні збільшується інтерес до технічних конопель

Про це розповів Сергій Бороденко, проектний менеджер компанії Pro Capital Investment.

Зазначимо, що технічна конопля, практично не має наркотичних властивостей.

З неї виготовляють:

- міцні і гіпоалергенні тканини;
- папір;
- продукти харчування, в тому числі дієтичні;
- медичні та косметичні засоби;
- зоотовари;
- будівельні матеріали;
- паливо.

«На сьогоднішній день відомо більше 25 тисяч найменувань продукції, яку можна виробляти з коноплі, і цей асортимент з кожним роком розширюється. Бурхливе зростання попиту на конопляну сировину стимулює агровиробників збільшувати посіви цієї культури.

Так, за останнє десятиліття загальна площа конопляних полів з ЄС зросла в чотири рази, до 43 тис. га, а світовий лідер галузі — Китай має намір довести посіви конопель до 670 тис. га, частково замінивши нею бавовну», — розповідає Бороденко.

У 2019 році даною культурою було зайнято близько 4 тис. га земель. «З огляду на досить високу рентабельність цього напряму агровиробництва, плантації конопель в Україні могли б бути ще більше, але їх розширення стримує гостру нестачу в країні потужностей з первинної переробки вирощеного врожаю. Адже, якщо на насінні можна заробляти по 500−700 $/га то переробка сировини на волокно дасть ще до $2 тис.», — зазначає Сергій Бороденко.

Джерело: Agravery.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Молоді українські науковці винайшли технологію прискорення росту промислових грибів

Промислове грибівництво набирає дедалі більшої популярності серед аграріїв України. Нещодавно несподівані результати отримали мікологи Таврійського державного агротехнологічного університету ТДАТУ щодо використання водного гіацинту – ейхорнії.

Науковці з’ясували, що ейхорнія активує вегетативний розвиток міцелію гливи (вешенки).

“Під науковим керівництвом Ірини Бандури, студенти ВНЗ провели дослідження та з’ясували, що додавання порошку з ейхорнії прискорює ріст міцелію гливи на 1,7 мм за добу, що на 23% швидше порівняно з контрольним варіантом. Отримані результати планують апробувати на промисловому виробництві, де студенти проходитимуть практику влітку.

Експерементально ейхорнію вирощують з 2015 року в ФГ “У Самвела” в Одеській області. Цей гіацинт вже активно використовують в свіжому вигляді на корм тваринам та птиці, а також він йде на силос”, – пише на своїй сторінці у Facebook Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва.

Джерело: seeds.org.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Світові ціни на продовольство продовжують знижуватися в умовах пандемії

Світові ціни на продовольчі товари у квітні 2020 року продовжили зниження третій місяць підряд внаслідок істотного скорочення попиту, викликаного економічними і логістичними наслідків пандемії COVID-19. Про це повідомляє ФАО (Продовольча і сільськогосподарська організація ООН).

Середнє значення Індексу продовольчих цін ФАО у квітні склала 165,5 пункту, що майже на 3,4% нижче, ніж у попередньому місяці, та майже на 10% нижче у порівнянні з січнем.

Індекс цін на цукор ФАО досяг рекордно низького показника за 13 років, знизившись на 14,6% з березня, коли було відзначено ще більше місячне зниження. Обвал міжнародних цін на нафту призвело до скорочення попиту на цукровий очерет для виробництва етанолу.

Індекс цін на рослинні олії ФАО скоротився у квітні на 5,2%, і це зниження обумовлене зниженням цін на пальмову, соєва та рапсова олії. Певну роль зіграло зниження попиту на біопаливо, а також зменшення попиту з боку харчового сектору.

Значення Індексу цін на молочну продукцію ФАО впала на 3,6%: падіння цін на вершкове масло і сухе молоко сягнула двозначних величин на тлі зростання експортних можливостей, накопичення товарних запасів, слабкого попиту на імпортну продукцію та зниження в північній півкулі продажу в ресторанах.

Індекс цін на м'ясо ФАО знизився на 2,7%. Часткового відновлення попиту на імпорт в Китаї виявилося недостатнім, щоб врівноважити скорочення імпорту в інших регіонах. При цьому найбільші країни-виробники відчували труднощі через вузьких місць в логістиці і різкого падіння попиту в секторі послуг харчових внаслідок карантинних заходів.

Індекс цін на зернові ФАО знизився незначно, зважаючи на те, що міжнародні ціни на пшеницю і рис значно зросли, а ціни на кукурудзу - різко впали. Ціни на пшеницю виросли на 2,5%. Однак ціни на фуражне зерно, включаючи кукурудзу впали на 10 відсотків, що було викликано зниженням попиту на його використання як тварини корми і у виробництві біопалива.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview