174499

Ціни на полуницю в Україні побили історичний рекорд

Станом на початок червня 2020 року, оптові партії якісної суниці садової продаються по 65-75 грн/кг, в той час, як продукція низької якості, якої теж зараз чимало на ринку внаслідок дощової та похмурої погоди, пропонується в середньому по 40 грн/кг. Про це повідомила прес-служба УПОА.

Варто зазначити, що цьогорічні ціни на суницю є рекордно високими, не тільки за останні п’ять років, але й історично для цього періоду часу. Для порівняння, на початку червня 2019 року якісну суницю садову можна було придбати в середньому по 25-30 грн/кг. Приблизно в цьому ж діапазоні коливалися ціни і на початку червня 2018 року. В перший же тиждень червня 2016 та 2017 років суниця продавалася в середньому по 15-20 грн/кг.  В попередні ж роки ціни на цю ягоду були ще нижчими.

Таким чином, на сьогоднішній день фермери, що змогли отримати врожай суниці садової в непростих погодних умовах 2020 року, можуть заробити в середньому в 2,0-2,5 рази більше на реалізації кожного кілограму суниці садової, ніж в минулому сезоні, і в чотири рази дорожче ніж в 2016 році.

Основною причиною високих цін на ранні ягоди в 2020 році були несприятливі погодні умови. В Україні, протягом останніх двох місяців, було зафіксовано декілька хвиль приморозків, які принесли збитки не тільки виробникам ягід, але й тим фермерам, які вирощують яблука, черешню, сливу та абрикос. Постраждали навіть посіви озимих зернових та олійних культур.

Особливо згубними для українських виробників суниці садової виявилися травневі приморозки, через які було втрачена значну частину врожаю. Ситуацію продовжують погіршувати низькі температури на початку червня, які супроводжуються рясними опадами. Такі природні катаклізми не тільки стримують дозрівання ягід у більшості українських господарств, але й негативно впливають на їхню якість.

Учасники ринку вже говорять про те, що цьогорічний врожай суниці садової буде найгіршим за останні декілька років, а ціни на ягоди і надалі будуть утримуватися на порівняно високому рівні. Це також означає, що виробництво замороженої суниці садової може також знизитися, не зважаючи на розширення потужностей з заморозки ягід. Україна експортує суницю садову переважно в замороженому вигляді.

Експерти ринку відзначають, що останніми роками якість української суниці садової постійно підвищується завдяки зростанню технологічного рівня виробництва, більш широкого використання найкращих сортів суниці іноземної селекції та значних інвестицій як в вирощування, так і в переробку ягід.

Нагадаємо, що згідно інформації Державної служби статистики України, валовий збір суниці садової в 2019 році склав близько 63 тис. тонн, а роком раніше було зібрано 62,2 тис. тонн цієї ягоди. Однак учасники ринку скептично оцінюють достовірність подібних даних. Вони говорять про значне зростання виробництва суниці садової протягом останніх трьох років, яке є значно більшим, ніж те, що показує офіційна статистика.

В Україну масово завозять "технічну картоплю": чи безпечно її їсти

В українських магазинах стали масово продавати технічну картоплю з Європи, яка непридатна для приготування борщу або пюре. Така новина днями широко розійшлася у ЗМІ. У повідомленнях говорилося, що йдеться про постачання сортів, які годяться тільки для виробництва чипсів. Через карантин, мовляв, багато підприємств в Європі зупинилося, зокрема й заводи з виготовлення чипсів і фрі. А сировину, що не знадобилася, стали імпортувати в Україну, де в 2019 році через посуху був неврожай картоплі.

Більшість українців, напевно, не особливо розбираються в сортах картоплі. Однак слово "технічний" у цих повідомленнях в багатьох викликало асоціацію зі словом "неїстівний". Що це взагалі за картопля, чи можна її вживати в їжу і як її "впізнати", розбирався сайт "Сьогодні".

Рекорд з імпорту

Експерти визнають: у цьому році Україна імпортувала рекордну кількість картоплі.

"Те, що Україна в цьому сезоні імпортувала божевільні обсяги картоплі, це правда. Через те, що у нас не було врожаю в минулому році. З початку сезону, тобто з липня 2019 року, до квітня 2020-го було завезено майже 400 тисяч тонн картоплі. А за рік, з липня по липень, обсяг імпорту становитиме близько пів мільйона тонн. Це дійсно безпрецедентна ситуація. Тому що в попередні роки ми імпортували тільки 4-5 тис. тонн картоплі на рік і переважно насіннєвої", – розповідає керівничка департаменту аналітики ринку "Шувар" Тетяна Гетьман.

Експертка також визнала: в цьому році Україна закуповувала картоплю, де тільки можна: і в Європі, і в Азії. Однак її завозили не тому, що десь зупинилися заводи, а тому, що своїх запасів реально не вистачало.

"Попри великий обсяг імпорту, ціни на картоплю не знижуються. На сьогодні гуртові ціни тримаються на рівні 9-11 грн за кілограм. І на українську, і на імпортну картоплю. Це рекордно висока ціна. І незважаючи на те, що завозиться багато, ціна не падає. Це говорить тільки про те, що внутрішнього продовольства недостатньо. Немає такого, що ми завозимо з 11 грн, наприклад голландську, а український фермер не може продати по 2 грн. Ні, він теж продає за такою ж високою ціною. Якби в українського фермера було досить картоплі, ми б її не імпортували. Імпорт картоплі збільшується тільки тоді, коли нашої продукції недостатньо", – каже Тетяна Гетьман.

Чи можна їсти "технічну" картоплю?

Але щодо "неїстівної" картоплі Тетяна Гетьман запевняє: це не відповідає дійсності. Всі сорти картоплі, яка завозиться, можна їсти.

Що таке "технічна" картопля? Зі спеціальних статей і сайтів для споживачів можна почерпнути відомості про те, що сортів картоплі на сьогодні у світі є понад 5 тисяч. Вони діляться на чотири основні групи: столові, універсальні, кормові та технічні. Столові призначені для приготування їжі. Їх найбільше. Кормові, як випливає з назви, йдуть на корм домашнім тваринам. Їхня відмінність – високий вміст протеїнів, білків, що, як вважається, підвищує продуктивність тварин. У технічних сортах підвищений вміст крохмалю, тому ці сорти йдуть на виробництво, власне, крохмалю, спирту, а також чипсів, фрі та картопляних пластівців, відомих українцям як розчинне картопляне пюре.

Однак у жодному джерелі ми не зустріли згадки про те, що технічну або кормову картоплю не можна їсти. Наприклад, універсальною вважається картопля, яка поєднує в собі властивості двох або навіть трьох інших видів, і такі сорти споживачі вважають мало не найкращими.

Виконавча директорка Української асоціації виробників картоплі Оксана Руженкова підтверджує: технічна картопля абсолютно їстівна.

"Технічна картопля насправді – це просто картопля. Вона класна, вона хороша. Мало того, зовні вона виглядає бездоганно. І вона не втрачає свого зовнішнього вигляду за недотримання правил зберігання. Наприклад, якщо ми будемо зберігати картоплю в кімнатних умовах, без холодильника 2-3 місяці, вона втратить свій тургор (пружність), почнуться ростові процеси. А з технічною картоплею після кількох місяців зберігання на кухні нічого не трапиться. У чому особливість технічної картоплі? Вона хороша для смаження. Але вона не розварюється. Саме це мають на увазі, коли говорять, що борщ або пюре з технічної картоплі готувати не варто", – пояснює Оксана Руженкова.
До речі, за її словами, високий попит на картоплю в цьому році спостерігається не тільки в Україні, а й у європейських країнах. І причина цього – та сама посуха, коронавірус і введені у зв'язку з пандемією обмеження.

"Дуже цікаво змінилася ситуація в Європі в момент коронавірусу і карантину. Вона зіграла не тільки в Україні, а й за кордоном. Наприклад, європейські споживачі ніколи не купують харчі про запас. Вони закуповуються на 2-3 дні, максимум на тиждень. Але цієї весни Німеччина, напевно, вперше за роки з Другої світової війни закупила величезні обсяги картоплі. Німці усвідомили, що картопля – чудовий продукт і чудово зберігається. Якщо є обмеження на вихід з дому і на походи в супермаркет, картопля взагалі перетворюється на стратегічний продукт, який можна купити і зберігати тривалий час вдома або в гаражі. Європа за час цього карантину поглинула такі обсяги картоплі, що їхні профільні аналітики відверто шоковані", – розповідає Оксана Руженкова.

Що зараз продають на ринку

Як розповіла Тетяна Гетьман, більшість старої картоплі на ринках і в супермаркетах зараз – імпорт. А ось молодої картоплі багато місцевого виробництва.

"Є у нас і стара картопля з Голландії, з Франції. Є й українська, але її значно менше. А рання картопля – переважно українського виробництва. Поки її не було, ранньою весною основний імпорт був з Єгипту. Також завозили ранню картоплю з Азербайджану. З Франції постачання ранньої картоплі були завжди. А, наприклад, картоплю для садіння ми традиційно завозимо з Голландії", – розповідає Тетяна Гетьман.

Оксана Руженкова уточнює:

"У нас вперше в таких обсягах була картопля з Туреччини, з Марокко, з Пакистану. Навіть країни Балтії привозили. У них теж з урожаєм було не все гаразд, але в Україні ціна була вищою, і їм не цікаво було продавати у себе, тут можна було краще заробити. Цікаво, що французька картопля раніше у нас продавалася головно в дорогих магазинах по високій ціні як преміумсегмент. У цьому році ми вперше побачили неадекватні обсяги французької картоплі в супермаркетах мас-маркет-сегменту".

Виконавча директорка Української асоціації виробників картоплі визнає, що величезні обсяги імпорту спричинені необхідністю – неврожаєм через торішню посуху. Однак каже, що і в такій ситуації державі потрібно було подбати про захист вітчизняного виробника.

"Ми вважаємо, що було б правильним вжити дзеркальних заходів проти держав, які забороняють експорт української картоплі. Вимагати з них виконання таких самих умов, які вони вимагають від України. Нас зобов'язують постачати за кордон картоплю, вирощену на ділянках, вільних від карантинних організмів, проходити потрійну перевірку фітосанітарною інспекцією. А вони можуть абсолютно безперешкодно завозити в Україну будь-яку продукцію. Це несправедливо", – вважає Оксана Руженкова.

Втім, є підстави вважати, що в нинішньому році дефіциту одного з основних продуктів харчування для українців не буде.

"Думаю, що в цьому році картоплі буде багато. У нас завжди так: якщо в минулому році ціна була висока, значить, на наступний рік всі садять цей продукт. І це завжди приводить до падіння цін на нього. Від чого найбільше страждають промислові виробники", – каже Оксана Руженкова.

Без фруктів і ягід, але з хлібом: як погода наробила лиха українському врожаю

Незважаючи на погодні примхи, експерти з агарних питань не втрачають оптимізму. Наприклад, Українська зернова асоціація навіть виправила прогноз врожаю зернових, збільшивши цифри з 94 млн до 98 млн тонн. Експорт, як очікується, теж виросте – з 57 млн до 58,5 млн тонн. Це менше, ніж минулого року, але дуже добре при нинішніх надскладних погодних умовах, пише Сьогодні.

Але все це про велике фермерство. Водночас, ті, хто утримує сад і город для себе, відчули наслідки "погодних жартів" по повній. Новини "Сьогодні" розбиралися, що залишилося на деревах і городах, і скільки будуть коштувати овочі і фрукти.

Травневі заморозки вдарили по більшості областей України. У селі Снітків у Вінницькій області температура опускалася до мінус одного градуса за Цельсієм. Внаслідок цього у місцевого жителя Віктора Ольшевського вимерзла вся полуниця. Город довелося перекопати, щоб посадити замість неї щось інше. Віктор думав, що пропаде і картопля, але її вдалося хоч якось врятувати. А в сусідньому селі заморозки все-таки знищили частину картоплі. Скаржаться і на вбитий холодами урожай огірків, помідорів і квасолі. Деяким селянам довелося садити ці культури заново – а це додаткові витрати на насіння і розсаду.

У Київській області теж були заморозки. Місцевий житель Віктор Катреча розповідає, що багато рослин довелося пересаджувати, а на тих, що вижили – жовте й чорне листя. Картоплю тут посадили ще півтора місяці тому, але вона тільки починає сходити, і то не скрізь – земля занадто холодна. Селяни прогнозують, що урожай буде поганим.

При цьому заморозки пройшлися по Україні смугами – десь наробили біди, а десь ні. Синоптики кажуть, що травень, дійсно, був холодніший за кліматичну норму. Але все це просто закономірні коливання температур.

"Тут ніяких аномальних явищ не було", – констатує начальник Івано-Франківського обласного центру з гідрометеорології Володимир Фріговіч.

"Заморозки, за статистикою, пізні зустрічаються навіть на початку червня", – додає синоптик Наталія Діденко.
Вона каже, що до цього потрібно бути готовим. Тому пропонує впровадити в Україні спеціальну систему оповіщення, перш за все, чергу для селян.

"Зробити таку програму повідомленнями, звичайними SMS. Щоб люди знали, що йдуть заморозки. Тому що зараз мобільний телефон є у всіх, і навіть бабусі й дідусі виходять на город з телефоном", – вважає Діденко.

Заморозки в Україні були не тільки в травні, але й у квітні. Саме тоді, коли цвіли фруктові дерева. Віктор Катреча згадує, що тоді вдарив мороз, і весь цвіт обсипався. А тому врожаю аличі та абрикосів у нього не буде. У Віктора Ольшевського з Вінницької області теж є втрати – замерзли смородина і малина. А жителі села на Прикарпатті показують, що зробили вже травневі холоди з їхньою яблунею – всі квіти почорніли і обсипаються. Тобто яблук у них не буде. Точно так само, як вишень і черешень.

Майже вся рання черешня загинула по всій Україні, каже експерт плодово-овочевого ринку Олександр Хорєв. Тому і на ринку вона така дорога. Пізніші сорти постраждали менше, але якщо і далі будуть лити дощі, ягода буде тріскатися. Якісної – дуже мало.

"Рясні опади не дали смаку, наповнили ягоду вологою ... І на смак вона як вода. А ціни, звичайно, чималенькі", – говорить Хорєв.

Але поки більшу частину України заливає, південні регіони, навпаки, страждають від посухи. Земля там вже сильно потріскалася і через ці щілини швидко випаровується будь-яка волога. В Одеській області у багатьох аграріїв загинув урожай. Один з фермерів навіть наклав на себе руки – був у відчаї, тому що взяв кредит на посівну і не зміг його віддати. Знайомі кажуть, що це був енергійний і життєрадісний чоловік.

"Нерви не витримали. Що тут додати, тут одні емоції", – говорить фермер Володимир Шкурина.

Від фермерів, які постраждали через стихію, і в подальшому вимагають платити кредити, податки, оренду ... І найбільша проблема навіть не в цьому. Аграрії кажуть, що їхній регіон в кліматичному сенсі перетворюється на пустелю. Потрібно терміново відновлювати систему поливу.

"Водосховище пересохло – це екологічна катастрофа. Там стоять насоси, але ніхто не може подати людям воду", – розповідає Володимир.
Через посуху Україна втратила майже 3% озимих, зокрема пшениці та жита, підрахували в Аграрній конфедерації. Начебто небагато, але це попередження. Якщо в державі вже зараз не будувати системи зрошення, ми отримаємо катастрофічні наслідки найближчим часом.

А поки – не дивлячись на посуху на півдні та на заморозки по всій країні – прогнози врожаю досить оптимістичні.

"Критичного нічого немає, і Україна все ж збереже своє статус лідера-експортера зернових. І загрози продовольчій безпеці в даний час немає", – заспокоює заступник директора Української аграрної конфедерації Наталя Зарицька.

Урожай зерна буде нижчим, ніж в минулі роки, але це означає лише те, що фермери менше продадуть його за кордон – а значить, отримають менше валютної виручки.

Хліб в середньому по країні дорожчати не повинен, кажуть експерти. А ось ціни на ранні овочі, фрукти, ягоди – поповзуть вгору. Однак пізніший врожай овочів повинен бути хорошим – цьому сприяють рясні дощі. А погода і далі буде сира і дощова, а попереджає Наталія Діденко.

"Поступово-поступово температура почне підвищуватися, і ми десь з 7 червня відчуємо таки літні 25 градусів", – говорить Діденко.

Які країни купують українську рибу

Продажі вітчизняної риби за кордон скорочуються. Так, в січні-березні 2020 року експорт живої, свіжої та охолодженої риби впав на 10% – до 163,1 тонни проти 181 тонни роком раніше. Про це свідчать дані Державної служби статистики, пише Сьогодні.

В цілому за перший квартал 2020 року Україна експортувала живої і свіжої риби на майже 198 тис. доларів, тоді як роком раніше ця сума сягала 244 тис. доларів.
За даними Державного агентства рибного господарства, 98% експорту української живої риби (160,8 тонни на 183,9 тис. доларів) припало на Молдову. А найбільшим покупцем української свіжої або охолодженої риби стала Туреччина – 2 тонни на 9,2 тис. доларів. Невеликі поставки Україна здійснювала також в Ліберію, Австрію, Мальту, Кіпр, Панаму, Сент-Кітс і Невіс, а також на Сейшельські і Маршаллові острови.

В розрізі товарних позицій в січні-березні 2020 року найбільше було експортовано коропів – близько 156 тонн на 182,8 тис. доларів, а також калкана – 1,9 тонни на 8,9 тис. доларів.

За десять років експорт курятини з України зріс у 30 разів

За десять років Україна збільшила поставки курятини за кордон у 30 разів і стала одним з ключових трейдерів. Про це свідчать дані аналітичного агентства Index Mundi, передає УНН.

Так, у 2009 році Україна поставила на зовнішні ринки всього 13 тис. тонн продукту, тоді як у 2019 році - 400 тис. тонн. Таким чином, експорт курятини з України зріс на 2976,92%, або у 30 разів.

Прогнозується, що у поточному році Україна експортує 450 тис. тонн курятини.

Також повідомляється, що у 2020 році Україна виробить 1 млн 450 тис. тонн м'яса птиці, що на 8,61% більше, ніж у 2019 році. За 10 років виробництво продукту в Україні зросло на 60%.

Робот-стрибун: оригінальна розробка британських вчених для обробки посівів

Комбінація дрона з оригінальним механізмом для стрибків має переваги перед традиційною обробкою з повітря. В Великобританії успішно випробовується доволі оригінальна розробка, призначена для моніторингу посівів, точного внесення препаратів та механічного прополювання рослин. Це 3-кілограмовий робот CropHopper, який не літає, на відміну від БПЛА, а буквально стрибає над поверхнею поля. Про це повідомляє видання FUTURE FARMING.

CropHopper може швидко переміщатися по полях і працювати набагато довше, ніж дрон,  може працювати без оператора. Вартість обробки поки складає 15 євро/га/
Ключем його економічності у роботі є гнучкі вуглецеві дужки – коли напруга знімається, дужки повертаються до своєї первісної форми і виштовхують робота у повітря. У верхній точці стрибку задіються чотири гвинти для збільшення дистанцію переміщення і пом’якшення посадки. Окрім внесення препаратів робот робить високоякісні знімки з малої висоти, щоб визначити проблеми розміром менше 1 мм. Зображення обробляються на боту і відправляються в хмару. Цикл повторюється кожні чотири секунди.

Як пояснює Фред Міллер, генеральний директор і засновник компанії HayBeeSee, яка розробила робота, одним із головних недоліків сільськогосподарських дронів є невисока тривалість їх безперебійної роботи. Натомість CropHopper спроможний працювати у цілковито автоматичному режимі впродовж цілого дня із дворазовою заміною запасних акумуляторів. При цьому продуктивність його роботи може сягати 70 га за день. Передбачається, що він буде наносити спреї і знищувати бур’яни за допомогою роторної мотики на борту.

«CropHopper може покривати більше землі, тому що він стрибає, що економить величезну кількість енергії. Це означає, що його можна використовувати частіше і довше, збираючи величезні обсяги даних», – каже Фред Міллер.

Також винахідники обіцяють, що робот буде самостійно «звертатися» до базової станції, де він буде автоматично заряджатися або міняти батареї.

Джерело: Landlord