Датчики штучного інтелекту допоможуть фермерам зменшити використання добрив
Британські біоінженери працюють над створенням інтелектуальних сенсорних технологій, поставивши за мету зменшення обсягів внесення добрив агровиробниками.
Про це пише propozitsiya.com.
Нова технологія, розроблена в Imperial College London, спрямована на зменшення кількості використання добрив.
Зазвичай не весь внесений обсяг добрив «доходить» до рослини. Вони змиваються опадами, втрачаються через ерозію ґрунту тощо. Тому при норми внесення обчислюють з урахуванням цих факторів. Що призводить до забруднення довкілля й неефективних витрат.
Тож науковці лондонського коледжу працюють над створенням невеличкого датчика, який виявляє амоній (одна з форм азоту) у ґрунті. Сам датчик виготовлений з паперу, і це не новина: паперові датчики уже використовуються декілька останніх років і мають перспективу до поширення, адже вони гнучкі, легкі, недорогі та біорозкладаються.
Для зменшення собівартості технології, вчені акцентувались не на датчику, який виконує лише просте завдання вимірювання кількості амонію. Адже щоб спрогнозувати, скільки ж необхідно внести добрив для раціонального засвоєння, потрібно значно більше інформації. Тому ця система використовує штучний інтелект для обчислення рівня амонію разом з іншими даними, включаючи температуру, вологість, прогноз опадів, рН ґрунту і час, що минув з моменту останнього внесення добрив.
Об’єднавши всі ці дані, система здатна отримати цифри, які «скажуть» фермеру, скільки азоту є у ґрунті зараз і скільки його залишиться протягом наступних 12 днів. Це дозволяє точно прогнозувати, коли, де і скільки добрив потрібно вносити, щоб звести до мінімуму зайве.
«На жаль, до комерційного застосування цих технологій залишилося близько трьох-п’яти років. Але при досить низькій вартості ця система може стати доступним способом контролю використання добрив. Особливо за тих цін на добрива, які, за переконанням експертів, навряд чи в найближчі роки значно знизяться», — кажуть дослідники.