178171

Найбільші покупці української олії - дослідження

Компанія Stark Shipping підготувала щорічне дослідження «Експорт української олії з портів України». Аналіз відображає період з 1 вересня 2019 року по 31 серпня 2020 року.

У дослідженні опубліковані дані по всіх країнах, які купували українську олію, а також наводиться Рейтинг компаній-експортерів і фрахтувальників.

Рекордний показник

У 2019-2020 маркетинговому році морським шляхом Україна експортувала 6,63 млн т рослинної олії (+300 тис. тонн). Танкерами було відправлено 5,69 млн тонн, в контейнерах - 933 тис. тонн. Це рекордний показник для України. При цьому контейнерні відправки за рік зросли на 42%.

Сьогодні на олію, за відповідний календарний період, припадає 5% всього українського експорту, який здійснюється морським шляхом (не враховуючи контейнерні відправки).

Індія - кожна третя тонна

Індія імпортує 33,1% української соняшникової олії і залишається незмінним лідером рейтингу. У 2019-2020 МР ця країна скоротила імпорт наших рослинних олій відразу на 16% в порівнянні з попереднім сезоном. Пов'язано це з тим, що в даний час серйозну конкуренцію українській соняшниковій олії на ринку Індії складає соняшникова олія з російського ринку. Тільки в цьому сезоні з Чорноморських портів Росії в Індію було експортовано 457,5 тисяч тонн, що на 309,4 тисяч тонн більше ніж у попередньому МР. Таке зростання експорту пов'язане зі збільшенням пропозиції, сприятливою ціновою кон'юнктурою і зростанням впевненості у індійських покупців щодо якості російської продукції.

Китай продовжує нарощувати імпорт олії - плюс 11% проти попереднього МР. Але ця цифра могла бути вище, якби не велика конкуренція з боку Росії (752,7 тис. тонн рослинної олії в цьому сезоні проти 227,7 тис. тонн в минулому МР). Такий високий попит на соняшникову олію з боку КНР залишається через скорочення внутрішньої переробки олійної сировини і відповідно зниження виробництва рослинних олій.

ЄС. В умовах дії зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, триває нарощування експорту соняшникової олії в європейські країни - до 32% від загального числа відправок. Основне зростання показали: Іспанія + 23%, Італія + 10%, Франція + 100%. Але є ряд країн, які в цьому МР показали негативну динаміку імпорту: Великобританія -15%, Португалія -61% і Греція -9%. Вперше Україною партія соняшникової олії була експортована до Румунії.

В цілому перша п'ятірка країн покупців української олії виглядає так:

Індія  - 1 883 358 тонн (33,1% ринку)
Китай - 968 124 тонн (17,0%)
Нідерланди - 593 034 тонн (10,4%)
Ірак - 487 335 тонн (8,6%)
Іспанія - 484 100 (8,5%)

Перші 6 компаній - 80% ринку

Перша шістка компаній лідерів серед експортерів соняшникової олії залишається незмінною і в цьому році. На частку шести найбільших компаній припадає майже 80% ринку. Але зростання кількості експортованої олії простежується не у кожної з компаній.

Топ експортерів (всі види олії, без урахування контейнерів) виглядає так:

Kernel - 1 467 219 тонн (25,8% ринку)
Cofco - 944 232 тонн (16,6%)
Bunge 603 660 тонн (10,6%)
Alfa Trading (Wilmar) 575 074 тонн (10,1%)
Cargill 457 528 тонн (8,0%)
Allseeds 450 217 тонн (7,9%)

Перше місце як експортер займає компанія Kernel, яка відправила 1,467 млн ​​тонн, що на 5% більше, ніж в попередньому році. Крім того, в цьому році компанія продовжує нарощувати співпрацю з терміналами ABS і Nika-Tera, а також перевалку за допомогою барж.

Підрозділ Kernel швейцарська торгова компанія Avere Commodities SA поставила на міжнародні ринки 1,571 млн т рослинної олії, що на 28% більше ніж у попередньому МР. Дана цифра становить 28% від всього обсягу експортованої Україною олії. Компанія почала фрахтувати річкові баржі для догрузок основних судів - 20'516 тонн. Також в цьому сезоні компанія стала купувати олію на Російському ринку, цифра склала 58'736 тонн. Істотно розширився ряд країн, в які йдуть поставки: Китай (165'450 тонн), Судан (13'150 тонн), Саудівська Аравія (14'570 тонн), Малайзія (11'220 тонн), Оман (3'000 тонн) , ОАЕ (2'500 тонн).

COFCO експортувала в цьому сезоні 944 тис. тонн олії, що на 10% більше попереднього. В основному компанія виробляла відвантаження з терміналів: Евері (40%), ЮПСС (24%) в Миколаївському порту, О'Лірі (19%) в Чорноморську і Маріупольського морського порту (16%). Частина вантажу (10'350 тонн) була довантажена баржами на зовнішньому рейді Миколаївського порту.

Четвертий сезон поспіль компанія Bunge займає 3-є місце рейтингу експортерів, в цьому МР цифра склала 603'660 тонн олії. І незважаючи на те, що компанія як фрахтувальник відправила на 12% менше ніж у минулому сезоні, їй вдалося зберегти за собою позицію в трійці лідерів рейтингу. На 17% виріст обсяг річкових поставок олії, що вироблена в Дніпрі на маслоекстракційному заводі компанії, після чого її за допомогою барж доставляють в морські порти для перевантаження на основне судно.

278.png

Антибіотикорезистентність: у чому небезпека?

Сьогодні все частіше можна зустріти поняття «антибіотикорезистентність». Що це таке та в чому небезпека розбиралися у Асоціації «Свинарі України».

Передісторія

З 40-х років минулого століття у медицині активно використовують протимікробні препарати. Завдяки їм вдалося значно зменшити захворюваність та смертність від інфекційних хвороб. Проте, внаслідок цього виникли й побічні явища — антибіотикорезистентність — мутація мікроорганізмів, у наслідок якої протимікробні препарати стають менш ефективними або зовсім безпорадними. Вже у 60-х роках ХХ століття з’явилися перші повідомлення про резистентність бактерій до пеніциліну.

Упродовж останніх кількох десятиліть ситуація сягнула критичної точки. Антибіотикорезистентність посилюється через надмірне та недоцільне використання протимікробних препаратів як у галузі охорони здоров’я людини, так і в сільському господарстві. Так, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) кількість людей, які щорічно помирають у європейському регіоні через інфекційні захворювання, викликані стійкими бактеріальними штамами становить близько 25 000 із 400 000. Близько 700 тис. людей щороку гине у світі через стійкі до антибіотиків інфекції.

У чому проблема?

Нині у тваринництві стало звичним використовувати протимікробні препарати з терапевтичною та профілактичною метою. Хоча все більше країн забороняють використовувати антибіотики як стимулятори росту, ця практика залишається поширеною у багатьох частинах світу.

За прогнозами науковців, використання антибіотиків у тваринництві та в галузі охорони здоров’я, швидше за все, зростатиме у найближчі десятиліття у наслідок економічного розвитку, зростаючого населення та більшого попиту на продукцію тваринництва. Очікують, що їх використання у різних галузях тваринництва зросте удвічі упродовж 20-х років.

Відповідно, чим більше протимікробними препаратами зловживають, тим менша їх ефективність як лікарських засобів як у ветеринарії, так і у охороні здоров’я людей.

Як діяти?

Наразі головна мета — зменшити використання протимікробних засобів. Зокрема, Асоціація «Свинарі України» долучилася до Проєкту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) «Зміцнення національного потенціалу для подолання ризиків антимікробної резистентності (АМР)». Проєкт покликаний:

оцінити реальну ситуацію застосування протимікробних препаратів у тваринництві;
покращити нормативно-правову базу та політику у країні щодо цієї проблеми;
покращити потенціал національних лабораторій та можливості моніторингу;
дослідити кращі практики та схеми використання протимікробних препаратів, перспективи зменшення їх застосування у майбутньому.

Глибокорозпушувачі LOZOVA MACHINERY - огляд та відгуки

Цього року п'ятирічний ювілей відзначають глибокорозпушувачі LOZOVA MACHINERY - ФРАНК і ГУЛЬДЕН.

Вони вийшли на ринок разом, якраз після надзвичайно посушливої осені  2015 року. Земля просто «скам'яніла» і багато аграріїв перейнялися проблемою оранки та глибокої обробки грунту.

«У нас залишилася ділянка зі стернею ячменю, який не встигли зорати - на ньому просто ламалися плуги. В результаті поле було кинуто. Навесні ж пройшлися глибокорозпушувачем «Франк» на глибину 25 см і посіяли соняшник. «Франк» дуже і дуже виручив», - розповідає Володимир Артеменко, головний інженер господарства «Гарант».

Що це за глибокорозпушувачі? Для чого їх найкраще використовувати? Що кажуть про них аграрії? Розберемося разом.

глубокорыхлители-lozova-machinery_04.jpg

АГРОТЕХНІЧНИЙ ЕФЕКТ - 3-4 РОКИ!
«Наші глибокорозпушувачі призначені для основної глибокої обробки грунту і руйнування плужної підошви для поліпшення ґрунтового водно-повітряного режиму, - зазначає головний конструктор Олексій Гриненко. - Після роботи наших глибокорозпушувачів поліпшується здатність грунту вбирати і пропускати через себе воду з поверхні».

Агрегати обробляють грунт на великій глибині, без обороту пласта, залишаючи на поверхні від 30 до 60% рослинних залишків, що вирішує проблему ерозії грунту, зберігаючи органічний склад і, отже, гарантуючи її довгострокове родючість.

Так функціональні випробування інституту ім. Л. Погорілого показали, що глибокорозпушувачі ГУЛЬДЕН і ФРАНК збільшують водопроникність грунту на 75%, що в рази покращує водно-повітряний стан грунту та його врожайність.

глубокорыхлители-lozova-machinery_01.jpg

«Грунт дійсно дихає. Перевірено на своїй землі », - підкреслив Юрій Сергієнко, директор «Біловодськ-Агро», високо оцінивши роботу глибокорозпушувача.

ЕКОНОМИТЬ ЧАС І ГРОШІ.
Одна з найважливіших переваг при використанні глибокорозпушувачів  LOZOVA MACHINERY - економія ресурсів завдяки продуманій конструкції, технологічного суміщення декількох операцій і можливості застосовувати агрегати в усі періоди польових робіт.

глубокорыхлители-lozova-machinery_02.JPG

«Ми брали (цей) глибокорозпушувач якраз з розрахунку, щоб він не простоював весну і літо. Намагаємося брати багатофункціональні машини. - каже Юрій Степанов (Одеська обл). - І не пошкодували. Дійсно використовуємо два сезони в році, що, вважаю, дуже вигідно. А для нас - зручно».

«НУЛЬ ОБСЛУГОВУВАННЯ»
Як і у всій техніці LOZOVA MACHINERY, в глибокорозпушувача запроваджено принцип «НУЛЬ ОБСЛУГОВУВАННЯ». Підшипники і вузли не потребують змащування. У балансир встановлюються біметалічні підшипники ковзання. Шпоровий каток - самоочищається. А робочі органи оснащуються зносостійкими наконечниками HARD-SHELL. Рама і інші елементи агрегату «невбивані». Все це практично виключає технічне обслуговування глибокорозпушувача протягом усього сезону.

глубокорыхлители-lozova-machinery_06.jpg

«Я один з перших покупців ГУЛЬДЕНу, - розповідає Леонід Артеменко, агрофірма «Зорі». - Ганяю його постійно, причому по самим засміченим землям - ну він же якраз тут мені і потрібен. Що скажу - ще не варили і не ремонтував. Накінечники міняв, так, ну це й зрозуміло за стільки років то! А все інше в нормі ».

НАДЗНОСОСТІЙКІ НАКІНЕЧНИКИ HARD-SHELL
Робочі органи ФРАНК і гульден оснащуються долотами з твердосплавними накінечниками, торгової марки HARD-SHELL.

У цих робочих органів збільшений термін служби, що значно знижує експлуатаційні витрати і забезпечує стабільну робочу глибину. Носок швидкозмінний, що в поєднанні з довгим терміном служби, не вимагає часу на заміну і обслуговування. При цьому сама конструкція робочих органів полегшує розпушування грунту, знижує опір ґрунту і вимагає меншого тягового зусилля.

глубокорыхлители-lozova-machinery_05.JPG

«Ви розумієте, що ФРАНК вимагає трактора меншої потужності, і яку економію це дає «на круг»? - каже Олександр Столбовий, директор СП «Колос». - Тисячі і десятки тисяч тільки на паливі, це очевидно. А збільшення ресурсу трактора? А зменшення витрат на масло, на профілактику, на ремонт в кінці кінців? Ось де ще прихована прибуток!»

Випробування і експертизи незалежних інститутів, а також польові роботи в дослідних господарствах показали, що термін служби робочих органів з твердосплавними наконечниками HARD-SHELL збільшений в 3-3,5(!) рази, в порівнянні зі стандартними наконечниками.

ПРУЖИННИЙ ЗАХИСТ
Стандартно глибокорозпушувачі оснащуються зрізними болтами для захисту стійок і рами, але в нових моделях застосовується і пружинний  захист. У разі зіткнення з перешкодами пружинний механізм захищає стійки від зламів, що особливо актуально в умовах складних кам'янистих грунтів. Такий захист підвищує комфорт і зручність експлуатації агрегату, покращує якість грунту, мінімізує простої і знижує витрати на техобслуговування.

глубокорыхлители-lozova-machinery_03.JPG

СИСТЕМА ВНЕСЕННЯ ГРУНУЛІРОВАННИХ ДОБРИВ
Останні пару років, на прохання аграріїв, глибокорозпушувачами LOZOVA MACHINERY можуть комплектуватися системою точного внесення гранульованих добрив під час розпушування (на рівні 150 і 250 мм). Така система отримала масу позитивних відгуків за свою зручність і ефективність. Вона істотно заощаджує добрива, підвищує врожайність і зберігає природний грунтовий баланс.

глубокорыхлители-lozova-machinery_08.jpg

Застосування глибокорозпушувачів LOZOVA MACHINERY ФРАНК і ГУЛЬДЕН зберігає органічний склад грунту, покращує водно-повітряний режим і родючість грунту.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Загроза на столі: навіщо хочуть знищити систему харчової безпеки в Україні

Такий ризик може стати реальним у разі реалізації урядом свого плану ліквідувати Держпродспоживслужбу, розподіливши її між МОЗ та Мінекономіки.

Відповідний проєкт постанови 19 серпня було винесено на розгляд Кабміну, проте рішення ще не прийняте.

Це дає надію, що Україна уникне чергового порушення Угоди про асоціацію, яке здатне завдати суттєвого удару по нашому експорту.

Тож варто детальніше розглянути, навіщо знищувати Держпродспоживслужбу, до чого тут Угода про асоціацію та які наслідки це може мати.


Лабораторне рейдерство

Відповідно до розділу 5 Угоди про асоціацію, Україна взяла на себе відповідальність прозорого контролю за безпечністю харчових продуктів, адаптувавши систему контролю до вимог ЄС.

Задля цього за технічного сприяння ЄС у вересні 2014 року створили Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужбу).

Її основою стала Державна ветеринарна та фітосанітарна служба, із приєднанням до неї Державної інспекції з питань захисту прав споживачів, а також Державної санітарно-епідеміологічної служби.

Таке об'єднання відповідало логіці проєвропейських реформ: відповідати за всі питання, пов’язані з безпечністю харчових продуктів, мала одна служба, відслідковуючи безпечність всього ланцюжка виробництва за принципом "від лану до столу".

Утворення єдиного органу контролю було ключовою вимогою ЄС для того, щоби вважати Україну надійним постачальником продуктів харчування, що дозволяло. відкрити європейський ринок для українських виробників.

Тож навіщо уряду руйнувати цю працюючу схему? Формальне пояснення – через коронавірус.

У Міністерстві охорони здоров’я вже давно бідкалися через нестачу лабораторій, здатних проводити ПЛР-тестування, і пропонували відновити санітарно-епідеміологічну службу. Фактично, саме це й пропонує проєкт урядової постанови, "вбиваючи двох зайців" одночасно.

Відповідно до його тексту, достовірність якого підтвердила ЄвроПравді низка джерел, пропонується створити новий орган – Державну службу по контролю захворювань, що буде у сфері управління МОЗ.

Новий орган отримує "у спадок" усі лабораторії Держпродспоживслужби, що ліквідується. Очільником ліквідаційної комісії пропонується призначити заступника голови МОЗ та головного санітарного лікаря Віктора Ляшка.

Зауважимо, що лабораторії, що проводять дослідження для комерційних компаній і генерують доходи для відомства – найсмачніший шматочок служби, яку пропонується ліквідувати.

Натомість решту функцій, які непритаманні МОЗ, Кабмін пропонує віддати Мінекономіки.

Фактично Мінекономіки має створити нову Держспоживслужбу, проте вже без лабораторій. І як вона зможе виконувати свої функції – невідомо. Втім, не виключено, що МОЗ захоче забрати собі й контроль за безпекою харчових продуктів, залишивши Мінекономіки лише захист прав споживачів.


Шанс для європейських виробників

Головним та ледь не єдиним бенефіціаром нової реформи стає МОЗ. А хто постраждає від неї?

В першу чергу – споживачі, тобто пересічні українці. А ще – постраждають виробники, які замість налагодження системи харчової безпеки будуть вимушені знову відбиватися від перевіряючих кількох служб. Але особливо постраждають виробники, що працюють на експорт.

Невідомо, як довго Мінекономіки буде створювати новий орган і що з цього вийде. Щонайменше, у час трансформації забезпечити повноцінний контроль за якістю продуктів харчування, які купують українці, буде проблематично. Якщо не сказати – неможливо.

Проте якщо можливий опір та критику всередині країни уряд ще може проігнорувати, то критика і реакція з боку ЄС може стати набагато небезпечнішою.

Співрозмовники ЄвроПравди запевняють, що висновок ЄС про відповідність цих змін Угоді про асоціацію буде негативний. Щоправда, через сезон відпусток, його варто чекати не раніше початку вересня.

Чим може дорікнути нам ЄС?

Йдеться не лише про те, що Угода про асоціацію вимагає від України впровадження європейського підходу до контролю за безпекою продуктів. А в Євросоюзі ці функції контролю сконцентровані в одному органі. Невипадково створення Держпродспоживслужби відбувалося за технічної допомоги ЄС.

Але це не головне.

Євросоюз має право (і напевно ним скористається) перевірити, наскільки ретельно забезпечено захист якості українських харчових продуктів під час трансформації.

А також, виходячи з реалій, він напевно висловить сумніви, чи матиме роз’єднаний орган можливість забезпечувати повноцінний контроль за безпекою продуктів. І матиме підстави для цього – як показав попередній досвід співпраці з Україною, розпорошування контролю призводило до хаосу та появи "сірих зон", за які невідомо хто відповідає. 

А оскільки тепер йдеться про безпеку ще й європейського споживача, то відповіддю на цю реформу може стати тимчасова заборона на весь чи частину українського харчового експорту. Принаймні, поки уряд не доведе, що нова система здатна забезпечити рівноцінний контроль за безпекою.

Зауважимо, що такий сценарій вдарить і по нашому експорту до інших країн (наприклад, до Китаю), які, дозволяючи експорт українським виробникам, орієнтувалися на оцінки ЄС. 

Чи скористається Євросоюз такою можливістю? Ризикнемо припустити, що з високою ймовірністю – так. Бо Брюссель має стимули жорстко поводитися з українськими виробниками

Не є таємницею, що за останні роки українські експортери стали потужним гравцем на харчовому ринку ЄС. Що вже непокоїть європейських виробників.

Ініціатива Кабміну дає цим виробникам підстави вимагати легального обмеження харчового експорту з України. Звісно, винятково в інтересах європейських споживачів. А те що Україна від цього постраждає – то це її проблема, та ще й створена нею власноруч.

Цікаво, чи замислилися в уряді над цими наслідками? І чи готові нести за них відповідальність?

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"

«Ми цього року двічі сіяли і двічі нічого не зібрали», - аграрії Одещини на межі повного банкрутства

Урожай озимих в області втрачено на понад 300 тис га. Частину цих площ агровиробники пересіяли ярими культурами – кукурудзою, соняшником, просом. Однак, через несприятливу погоду вони втратили і цей урожай, передає прес-служба ВАР.

«Ми цього року два рази сіяли і два рази нічого не зібрали. У Бессарабії 80% господарств, у яких загинули озимі, спромоглись, позичивши гроші в банках, посіяти ярі. Станом на сьогодні близько 30% площ уже загинуло. Ще на відсотках 30 бачимо, що немає шансів щось зібрати. Тому приблизно відсотків під 70 – це повторна загибель уже пересіяних культур», – зазначає керівник «Компанії Агро Юг» з Білгород-Дністровського району Одещини Олександр Денисенко.

Аграрій розповідає, що крім засухи полями «пройшлась» і буря, яка перейшла у град. В результаті у його господарстві вибило 82 га соняшнику і 130 га проса.  
В Ізмаїльському районі Одещини чимало господарств пересіяли площі озимих, однак тепер змушені кукурудзу переробляти на силос, а поля із соняшником – передисковувати: урожаю немає.

«Їх сіяли після пшениці, ячменю, ріпаку, – розповідає керівник «СФГ Ратушненка М.І.» Микола Ратушненко. –  Попередні культури витягнули на себе весь залишок вологи. Наприкінці травня дощі трохи пройшли, але вони були локальними і у вигляді злив, тому позитиву від них ніякого: все стекло і земля залишилась такою ж  сухою. Рослини піднялись до 50-60 см. Кукурудза навіть не викинула мітелку, а соняшник у деяких місцях головку сформував, а у деяких – ні. Ми у своєму господарстві нічого не пересівали. Після загибелі озимих, передискували ці площі і залишили під паром: не бачили економічної вигоди у пересіві», – розповідає агровиробник.

На урожай ярих сподівались і в господарстві Юрія Яловчука ТОВ «Колос», яке знаходиться у Великомихайлівському районі Одещини. Однак, перспективи невтішні.

«Ми посіяли восени пшеницю, ріпак, ячмінь, а з навесні з ярих – теж ячмінь, горох, кукурудзу, соняшник.  Загалом із 2 тисяч гектар зібрали всього 500 тонн зерна. Ріпак пропав ще з осені, а урожайність інших озимих – 2-3 ц з 1 га. Тисячу га ми взагалі не збирали. Думали, що за рахунок кукурудзи виправимо становище. Але вона висохла. І всю кукурудзу, яку ми посіяли на зерно, доводиться косити на силос. Маємо надію ще на соняшник, але втрачаємо її щодня, бо він також сохне. У нас 450 пайовиків. Згідно із договором, їм потрібно видати по 2 тонни зерна, на що треба 900 тонн. А ми маємо всього 500, тому наразі прийняли рішення видавати половину», – каже сільгоспвиробник. Податкові

Втрата двох урожаїв та ще й після попереднього неурожайного року – катастрофічна для агровиробників. Наразі немає чим платити орендну плату та податки. Аграрії відзначають: у регіоні наростає соціальна напруга, яка буде лише посилюватись. Місцеві бюджети недоотримають значні суми коштів.

Разом з тим, ще у травні Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства обіцяло виділити кошти для компенсації збитків за втрачені посіви озимих. Однак, аграрії так нічого і не отримали. Більше того: цього тижня Міністр Мінекономрозвитку Ігор Петрашко заявив, що «механізму виділення коштів на безповоротній основі для компенсації втрат аграріїв міністерство так і не знайшло».

«Це не відповідає дійсності: механізм відшкодування збитків аграріям є і Всеукраїнська Аграрна Рада неодноразово наголошувала на цьому та  пропонувала його до розгляду та реалізації. Про пропозиції ВАР чудово знають і в Міністерстві, і в уряді. Адже ми це питання підіймали ще навесні і озвучували під час наради з аграріями, яка відбулась після їхнього протесту під стінами Кабміну та Офісу Президента», – наголошує заступник голови ВАР Денис Марчук.    

Зокрема, Всеукраїнською Аграрною Радою пропонується:

перерозподілити кошти бюджетної програми «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників», на яку виділено 4 млрд. грн, шляхом внесення змін до постанови уряду від 8 лютого 2017 р. № 77.  На один із її напрямків – «Фінансова  підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» – передбачено 1,2 млрд грн. Кошти саме цього напрямку можна спрямувати на компенсацію збитків аграріям, які постраждали від посухи;

гроші для агровиробників можливо виділити також із резервного фонду бюджету. Умови використання таких коштів передбачають їх повернення. Однак, через внесення змін до пункту 11 Порядку використання коштів резервного фонду бюджету можливо передбачити виділення коштів на безповоротній основі суб'єктам господарювання. Зокрема, в разі загрози продовольчій безпеці України, спричиненої наслідками надзвичайних ситуацій природного характеру.

ВАР закликає Мінекономрозвитку, уряд та парламент використати обидва запропоновані механізми для виділення коштів!

Ваш вибір 'Подобається'.

Гриб на захисті зернових: аграрії отримали унікальний препарат

За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) близько половини світового врожаю втрачається через різноманітні хвороби зернових культур. Під впливом подібних захворювань у рослин спостерігається гальмування росту, ламкість стебел, зміна щільності колоса. Як зазначають у Держпродспоживслужбі останніми роками одними з найпоширеніших в Україні є такі хвороби, як кореневі гнилі та бактеріози.

«Зернові колосові культури уражуються багатьма хворобами переважно паразитарної природи. Немає жодного хімічного препарату, ефективність якого у боротьбі з бактеріозами та кореневими гнилями була би доведена.  Але наука не стоїть на місці, і вчені виявили, що одним із способів підвищення продуктивності сільськогосподарських культур  є мікоризація коренів рослин грибами. Прижившись на рослині, мікоризні гриби розмножуються на коренях і поширюються в навколишній ґрунт у вигляді великої маси абсорбуючих ниток, збільшуючи поглинання рослиною води і поживних речовин. Ці нитки більш ніж на порядок тонші за кореневі волоски і тому здатні проникати в найтонші пори ґрунтових мінералів. Гіфи грибів поступово руйнують ґрунтові мінерали, добуваючи з них мінеральні елементи живлення рослин, які не знаходяться в ґрунтовому розчині, особливо такий важливий елемент як фосфор. Ще одна важлива функція мікоризи - перешкоджання зараженню коренів паразитичними грибами і бактеріями, а також вплив на склад ризосферних організмів. На сьогодні не тільки експериментальні, а й виробничі показники доводять, що система вирощування сільськогосподарських культур, що контролюється мікоризою, є на кілька порядків стійкішою та ефективнішою для підвищення врожайності при зменшенні витрат на виробництво», - зазначає Микола Сучек, кандидат сільськогосподарських наук,  керівник відділу R&D компанії Vitagro Partner.

294.png

За його словами, найбільш швидкий та ефективний спосіб для насичення популяціями мікоризи – це застосування інноваційного та унікального інокулянту MycoFix, що вироблений на основі мікоризного гриба Glomus intraradices.

295.jpg

Препарат має біофунгіцидний ефект та дуже  добре бореться з кореневими гнилями та бактеріозами. При обробці препаратом зернові культури захищені, а гриб не дає розвиватися спорам бактеріозів і гнилей, створюючи природній бар'єр та посилюючи імунітет рослини.  

288.jpg

«Дані лабораторних досліджень впливу MycoFix  на посівні якості насіння свідчать про незаперечну ефективну дію мікоризанту ще на старті розвитку культури. У результаті утворення мікоризи (симбіоз гриба та кореня рослини), збільшується площа поглинання води та розчинів елементів живлення більше як у 100 разів. Рослини забезпечуються вітамінами, фітогормонами, амінокислотами, які продукує гриб. Крім того, підвищується імунітет та стійкість до хвороб, завдяки виробленню природних антибіотиків, що пригнічують розвиток збудників грибкових та бактеріальних хвороб, таких як фузаріоз, фітофтороз, бактеріози, кореневі гнилі. Все це сприяє доброму розвитку рослин навіть в умовах жорсткої ґрунтової посухи», - розповідає Микола Сучек.

315.jpg

Він зазначив, що препарат також сприяє прискоренню відновлення ґрунтів та його очищенню від важких металів.

318.jpg

«Ні для кого не секрет, що вітчизняні ґрунти виснажені,  хімічно завантажені, насичені важкими металами та втрачають свою родючість, особливо в південних районах країни. Мікоризація  - це перший крок до оздоровлення  ґрунту. Навіть мінімальна доза у  125 гр\ га за 4 роки здатна повністю відновити ґрунт, а в перспективі дає господарству  змогу працювати як органічне та продавати дорожче вирощену продукцію», - підкреслює експерт. 

Завдяки використанню препарату MycoFix  в залежності від культури врожайність збільшується на 30-80%.

317.jpg

«Широке використання MycoFix вже на початкових етапах може збільшити прибуток за рахунок прибавки врожаю і відразу ж зекономити кошти на добривах. Препарат збільшує площу поглинання, даючи можливість рослині поглинати важкодоступні форми фосфору та інші важливі мікроелементи. Також препарат захищає зернові культури від ґрунтових шкідників, хвороб сходів та кореневої системи, стимулює розвиток вторинної кореневої системи що  особливо важливо для  озимих. Крім того, мікоризація ґрунту буде працювати і на перспективу за рахунок покращення структури ґрунту, його оздоровлення, поліпшення фітосанітарного стану. Унікальний мікоризний засіб MycoFix від компанії Vitagro Partner бездоганно зарекомендував себе на полях господарств наших клієнтів», – зазначає Микола Сучек.

319.jpg

Довідка: Компанія Vitagro Partner – сучасна національна компанія по виробництву мікродобрив Energreen, засобів захисту Bayton, насіння Semelita, інокулянтів INOCULANT PREMIUM та мікоризантів MycoFix, використовує у роботі передові авторські технології. Компанія має новітню наукову базу та потужну агрономічну службу, а передові агрономічні технології тестуються та вдосконалюються на власних полях  агрохолдингу.