Підкорити Азію: які продукти Україна може продавати в Японію і Корею
Експорт з України відновлюється після обвалу 2020 року, викликаного пандемією. На тлі зростаючого попиту по всьому світу є потенціал для нарощування поставок у виробників аграрної сировини і продуктів харчування.
Детальніше про недооцінені для експорту ринки азіатського регіону – в матеріалі РБК-Україна.
Китай за підсумком 2021 року закріпив за собою статус найбільшого експортного ринку для України не тільки в Азії, але і серед усіх країн. На другому місці в азіатському регіоні для українського експорту – Індія.
На інші великі азіатські ринки припадають невеликі обсяги поставок українських експортерів. Серед іншого, частка Японії – близько 0,5% експорту з України, Кореї ще менше – 0,4%.
Як видно з дослідження Офісу з розвитку підприємництва та експорту, в України є значно більший потенціал для активної торгової експансії в ці країни, особливо якщо мова йде про продукти харчування та аграрну продукцію.
Японський і корейські ринки продовольства – імпортозалежні. Близько 60% всієї їжі, яка споживається японцями, завозиться в країну з-за кордону. У Кореї цей показник ще більший – 70%. Серед імпортних продуктів харчування найбільше м’яса, риби і морепродуктів, а також зернових.
Враховуючи різну чисельність населення, обсяги цих ринків відрізняються. Японія імпортує у два рази більше Кореї по всіх харчових категоріях, крім заготовок м’яса – у 6 разів більше, і зернових – на 50% більше.
І хоча тут останні роки зростав імпорт готової харчової продукції, в Японії через пандемію у 2020 році відбулося падіння зовнішніх поставок. При цьому Україні навпаки вдалося наростити експорт аграрних і харчових товарів в ці країни – на 81% в Японію і на 25% – у Корею. Дані Держстату за 11 місяців минулого року показують, що український експорт до Японії за цими категоріями знову зріс (+5% порівняно з січнем-листопадом 2020 року), а до Кореї навпаки впав – на 27,4%.
За оцінкою Офісу з розвитку підприємництва та експорту, до пріоритетних груп товарів для імпорту в Японію і Корею відносяться мед, заморожені і перероблені фрукти і овочі, зернові сніданки, кондитерські вироби, а також соняшникова олія і м’ясо. Далеко не багато що з цього українські компанії постачають у великих обсягах.
На прикладі меду видно, що потенціал ринків продовольства цих двох країн для українського експорту явно недооцінений. За 11 місяців Україна поставила до Японії меду на 3,51 млн доларів, що майже на 300% більше, ніж за такий же період роком раніше. В цілому ж 95% меду в Японії – це імпортний товар, який поставляється переважно з Китаю, Нової Зеландії та Канади.
“Для успішного виходу на експорт в ці країни українським компаніям спочатку потрібно добре вивчити ринок, поспілкуватися з місцевими імпортерами щодо їх очікувань і адаптувати свою продукцію до вимог ринку. Крім того, важливо пам’ятати, що для партнерів з Японії і Республіки Корея дуже важливо побудувати довіру між партнерами, тому слід очікувати гру в довгу”, – пояснила радниця директора Офісу з розвитку підприємництва та експорту Ольга Гвоздьова.