Підтримка дрібних агровиробників зростає упродовж останніх трьох років – KSE
18 листопада відбулася онлайн-презентація щомісячного огляду «Огляд державної підтримки в АПК України», підготовлений спільними зусиллями Міністерства аграрної політики та продовольства України і Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки (KSE).
Про це повідомляє пресслужба KSE.
Огляд презентував керівник Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Олег Нів’євський.
За словами експерта, наразі основне джерело підтримки сільгоспвиробників в Україні – це податкові пільги (зараз це єдиний податок 4 групи) та державні субсидії. Раніше до таких заходів належала і цінова підтримка, тобто втручання держави в ціноутворення через експортні обмеження, встановлення мінімальних цін або невідшкодування ПДВ при експорті зернових чи олійних культур.
У галузевому поділі лідерами за розміром отриманої підтримки за останні двадцять років є виробники курятини та яловичини. Вцілому до 2016 року спостерігалась така закономірність: експортно-орієнтовані галузі рослинництва в основному потерпали від державного втручання в ціни, тоді як тваринництво переважно вигравало та мало чималу підтримку.
Водночас, виробники цукру досі отримують значну підтримку через особливий торговельний режим – тарифна імпортна квота та імпортне мито у розмірі 50%.
З іншого боку, виробники пшениці і кукурудзи систематично страждали від втручань держави в торгівлю, зокрема, експортні обмеження, експортні мита чи квоти, а також до 2016 – невідшкодування ПДВ при експорті зернових культур.
Але з словами Олега Нів’євського, очевидними є і позитивні тенденції.
«Починаючи з 2016 року держава мінімізувала свій вплив на торгівлю через різноманітні експортно-імпортні обмеження. Торгівля сільськогосподарською продукцією за виключенням цукру була лібералізована, що, у свою чергу, сприяє економічному розвитку та більшій конкурентоспроможності аграрного сектору», – наголосив він.
Однією з ключових програм підтримки для агропродовольчого комплексу є часткова компенсація вартості сільгосптехніки та обладнання вітчизняного виробництва.
Минулого року саме за цією програмою агровиробники отримали найбільший обсяг підтримки – понад 1 млрд гривень. Цього року очікується, що за виділеними обсягом програма буде у ТОП-3.
Основними бенефіціарами програми є сільськогосподарські виробники, які можуть отримати 25% компенсації від вартості придбаної техніки за умов, якщо ця техніка внесена до відповідного Наказу Міністерства економіки України.
У географічному розрізі лідерами за розподілом підтримки виявилися південні регіони країни, а саме Луганська, Запорізька, Миколаївська та Одеська області. Найменше отримували таку компенсацію агровиробники в Івано-Франківській області.
Загальний аналіз програми у 2019-2020 роках показав, що в середньому підприємства отримали 1,4 платежів в рамках програми. Мінімальний обсяг компенсації склав біля 2 тис гривень, максимальний – 35 млн гривень.
Більшість субсидій була спрямована на середні підприємства – понад 70% підтримки, якщо брати до уваги підприємства від 500 до 10 тис. гектарів. Малі підприємства отримали 10% такої допомоги, а великі – 16%. Однак у розрахунках на гектар, дрібні підприємства отримали в 7 разів більше ніж середні та великі підприємства.
Підприємства до 500 гектарів в середньому розрахунково отримували близько 726 гривень на гектар, від 500 до 2 тис. гектарів – 188 гривень, від 2 тис. до 10 тис. гектарів – 102 гривні.
З іншого боку, якщо рахувати відсоток витрат на купівлю сільгосптехніки у загальних витратах підприємства, то між середніми і великими невелика різниця у 2%. За словами експерта, одна з причин може бути в тому, що великі підприємства надають перевагу іноземній великогабаритній техніці.
«Розподіл коштів в рамках програми вирівнюється. Дрібні виробники менше 500 гектарів мають гарне становище поруч із середніми та великими виробниками, а у розрахунку на гектар компенсація для малих виробників – в рази більша. Ми спостерігаємо зрушення у бік підтримки дрібного фермерства в Україні впродовж останніх трьох років», – резюмував експерт.