182818
178171

Роман Лещенко: поки штат Мінагрополітики – це архіваріус, прибиральниця та міністр

Пріоритетним завданням на 2021 рік новий міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко назвав державну підтримку розвитку зрошення. 

«Ми матимемо декілька програм, у тому числі і часткову компенсацію вартості обладнання для зрошення. Міністерство повинне об єднати зусилля аграріїв для вирішення проблеми нестачі вологи. Держава забезпечує подачу води, підтримку стану каналів і насосних станцій та дає можливість підключення», – пояснив міністр.

Крім того, за його словами, надважливим завданням є впровадження інституту агрострахування, оскільки фермери продовжують страждати від погіршення кліматичних умов, що призводить до втрат або загибелі врожаїв.

І, звісно, на порядку денному – запуск вільного обігу земель сільськогосподарського призначення з 1 липня 2021 року. Як заявив Роман Лещенко, вже з 1 лютого геокадастр відкриває повні дані про земельні ділянки і кожний охочий зможе самостійно перевірити власність на земельну ділянку, коли і за скільки вона була продана, хто і коли скористався правом на безоплатну приватизацію тощо.

Втім, реалізація цих планів наразі виглядає дещо проблематичною, адже міністерство агарної політики та продовольства лише починає формуватися.

«Сьогодні є архіваріус, є прибиральниця, яка забезпечує чистоту приміщення і є міністр агарної політики. Власне, це поки і є увесь штат новоствореного міністерства», – пожартував Роман Лещенко.

Джерело: Landlord 



Інвестиції в землю: українцям порадили, як заробити на новому ринку

Чи вигідно інвестувати у сільськогосподарську землю, продаж якої стартує у липні, розповідає у своїй колонці на Економічній Правді Денис Башлик, екс очільник Держгеокадастру, директор зі зв'язків з державними органами Асоціації "Український клуб аграрного бізнесу".

"Пропоную розглянути приклад інвестування в землю. Її середня індикативна ціна дорівнює нормативній грошовій оцінці – 28 тис грн за га.

Середній розмір паю в Україні – 4 га, тобто середня індикативна ціна становитиме 112 тис грн. Середня вартість оренди землі – 3 500 грн за гектар, тобто на рік за пай можна отримувати 14 тис грн або майже 13% річних.

Якщо купити пай у 2021 році та продати у 2024 році, коли відкриється ринок для юридичних осіб, можна буде отримати 42 тис грн оренди за три роки і продати, навіть за песимістичними прогнозами, на 40% дорожче. Отримуємо 25% річних.

Більш того, у Полтавській області оренда паю дає 400 дол за га на рік. Також в Україні є землі (для особистого селянського господарства), на які не поширюється мораторій. Їх мінімальна ціна – 2 тис дол за га", - зазначає Денис Башлик.

За його словами, інша перевага активу – землю можна будь-коли продати. Шанс втратити в ціні мінімальний завдяки встановленому запобіжнику у вигляді мінімальної ціни.

"Досвід відкриття ринку в ЄС свідчить, що ціна на землю завжди зростає. Однак жодна країна не відкривала ринок в умовах розвинених платіжних технологій та геоінформаційних систем, що дозволить купувати ділянки, не виходячи з дому. Доступ до ринку завжди був вагомим фактором зростання ціни.

Стандартна схема інвестування буде такою: купив – здаєш в оренду – продаєш у 2024 році юридичній особі. Можна впевнено сказати, що з'явиться окремий напрямок діяльності, а разом з ним – такий собі клуб земельних інвесторів.

Враховуючи унікальність ситуації, наостанок хочу згадати негласне правило ринків: заробляє той, хто перший прийшов на ринок", - підкреслює Денис Башлик.



У Мінагрополітики анонсували запуск нового геопорталу про земельні ресурси

Про це на пресконференції «Дорожня карта земельної реформи в Україні. Розвиток економіки» заявив міністр аграрної політики України Роман Лещенко, пише Укрінформ.

Він зазначив, що у 2015-2018 роках досить часто здійснювалися протиправні дії у реєстрі майнових прав і рейдерство процвітало на території України.

«Ми на ці речі зреагували антирейдерським законом. Ми так само провели дуже серйозну роботу в частині провадження сучасних електронних сервісів», - заявив Лещенко.

Він також наголосив, що велику роль у протидії рейдерству зіграло відкриття даних Держгеокадастру. За останній період в публічній кадастровій карті України відображаються відомості про об'єкти державного земельного кадастру, дуже велика кількість відомостей щодо земельних ділянок.

«І Держгеокадастр на виконання антирейдерського закону активно проводить зміни. В тому числі, що стосується відомостей до 2012 року, які перебували на паперових носіях», - зауважив міністр.

Він додав, що найбільша кількість правопорушень в сфері безоплатної приватизації землі здійснювалася в період функціонування саме паперової форми, в той час коли був неконтрольований процес виділення земельних ділянок.

«Автоматизований обмін даними між Держаним земельним кадастром та іншими державними реєстрами практично був відсутній. В процесі реалізації і здійснення аудиту в середині 2020 року ми були шоковані, бо фактично не було нормального обміну даних щодо земельних ділянок навіть між Міністерством юстиції та Держземкадастром. В Україні створилася ситуація, коли по факту один і той самий громадянин міг декілька разів скористатися правом безоплатної приватизації, і система обміну даними не сигналізувала, що ця особа зловживає своїм правом», - розповів урядовець.

Він також сказав, що великі надії покладає на закон про національну інфраструктуру геопросторових даних, який дозволяє сформувати великий портал даних про земельні, водні, лісові ресурси, корисні копалини, про власників землі.

«Ми вже напрацювали відповідний геопортал, і він буде представлений українському суспільству на початку лютого. Це буде революція в системі земельних відносин», - пообіцяв Лещенко.

Нагадаємо, 5 грудня 2019 року Верховна Рада ухвалила закон "Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству”. Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» був ухвалений парламентом 31 березня 2020 року, закон «Про національну інфраструктуру геопросторових даних» – 13 квітня 2020 року.



Експорт зернових з України продовжує знижуватися

Згідно з оперативними даними Держмитслужби, станом на 29 січня Україна з початку 2020/21 МР (1 липня) експортувала 28,739 млн тонн зернових і зернобобових культур, що практично на 7 млн тонн менше, ніж торішній показник на аналогічну дату. Нагадаємо, що тижнем раніше вказане відставання становило 6,04 млн тонн.

Зокрема, на звітну дату експортовано 12,988 млн тонн пшениці (-2,8 млн тонн до торішнього показника), 3,896 млн тонн ячменю (+47 тис. тонн), 1,7 тис. тонн жита (-3,3 тис. тонн) і 11,372 млн тонн кукурудзи (-4,257 млн тонн).

Сумарний експорт борошна з України на звітну дату оцінюється в 84,7 тис. тонн (-134,2 тис. тонн), у т.ч. пшеничного – в 84 тис. тонн (-133,7 тис. тонн).

Джерело: АПК-Інформ



На Вінниччині знищили ще один цукрозавод

Жителі селища неодноразово захищали підприємство, не давали завести на територію інструменти та газові балони для різки металу та організовували цілодобове чергування. Нині вони ображені найбільше на те, що влада не підтримала їхні наміри зберегти завод. 

Вони не розуміють — для чого було розвалювати стіни, адже приміщення капітальні, могли ще послужити. Їх можна було здавати в оренду, наприклад, для майстерні з ремонту машин, чи пилорами. 

Зазначено, що Кирнасівський був єдиним заводом в області, на якому стояла лінія з переробки цукру-сирцю. Металу на ньому було більше, ніж на інших цукроварнях.

Що буде на місці розвалин — наразі невідомо. Завод багато разів продавали-перепродували. Понад 10 р. розслідуванням займалася поліція, прокуратура і навіть СБУ.

Також зазначається, що у Вінницькій обл. у 2015 р. працювало 6 цукрозаводів, у 2017 р. — 7, у наступні роки цукор знову варили на 6 підприємствах. Усі вони модернізовані власниками. Це — Гайсинський, Крижопільський, Томашпільський, Жданівський, Іллінецький і Юзефо-Миколаївський заводи.

Джерело: Куркуль



Перевірка в один клік: як банки готуються до відкриття ринку землі

Про це розповів керівник проєкту Vkursi Agro Роман Граб під час онлайн-форуму щодо банківського фінансування купівлі землі.

«Якщо перевести обсяг земель, які з 1 липня 2021 року фактично виводяться на ринок, — це близько 26,9 млн га. Провівши розрахунок з використанням діючої НГО, в грошовому вимірі це становитиме близько 700 млрд грн», — зазначає Роман Граб.

За його словами, якщо на ринок вийде в обіг хоча би 10% земельних ділянок, виникнуть певні складнощі як у роботі банків, нотаріусів, так і земельних оцінювачів. Головні з них: необхідність перевірки відповідності покупця, підтвердження походження коштів, тривалість процедури про прийняття рішення щодо кредитування земельної ділянки.

«Є два процеси, які рухаються в одному напрямку, — кредити на купівлю земельної ділянки та кредити під заставу земельних ділянок. Банки повинні здійснити серйозну перевірку як покупця, так і земельної ділянки, щоб прийняти рішення щодо надання кредиту. Але найбільша складність у цьому процесі — це перевірка земельної ділянки як об’єкту купівлі-продажу», — розповідає Роман Граб.

Він уточнює, що для цього необхідно зібрати інформацію з двох реєстрів — Державного земельного реєстру та Державного реєстру речових прав та ще багато іншої інформації, яку потрібно оцінити і обов’язково врахувати деякі показники.

«Щоб ефективно знайти відповідь на це запитання, Vkursi Agro розробила систему Vkursi Zemli — аналітика для управління земельним банком, яка завдяки алгоритмам розпізнає інформацію та проводить розрахунки. Сервіси базуються на даних державних реєстрів та іншої аналітики. Користувач може отримати інформацію про земельну ділянку за набором різних параметрів», — зазначає Роман Граб.

За його словами, автоматизований обсяг інформації можна використовувати не лише для управління земельним банком, а й в інших сферах.

«Спільно з програмою АГРО в рамках USAID розробляємо онлайн-сервіс для банків, який дозволить автоматизувати процес перевірки земельних ділянок і їх користувачів. Насамперед надаватиметься інформація, чи відповідає вимогам законодавства конкретна ділянка для купівлі-продажу, чи відповідає вимогам кредитора, визначатимуться переваги та недоліки земельної ділянки, її потенційна вартість», — розповідає Роман Граб.

За його словами, сфери застосування для сервісу — банківське кредитування, операції купівлі-продажу земельних ділянок, інвестиції в землю, оцінка ділянок при обміні та консолідації земель.

Джерело: AgroPortal.ua