178171

Російські зернотрейдери активізують експорт перед веденням мита, а українські очікують високих цін

Зазвичай, високі світові ціни призводять до активізації експорту, проте в Україні виробники продовжують стримувати продажі в очікуванні ще вищих цін або сезонного зниження. Російські експортери готові знижувати ціни, щоб прискорити продажі напередодні запровадження з 15 березня мита, що посилює тиск на світовий ринок.

У 2020/21 МР станом на 11 лютого експорт зерна з Росії збільшився у порівнянні з аналогічним періодом попереднього сезону на 28,5% до 36,3 млн т, зокрема:

пшениці – на 28,2% до 30,1 млн т,
ячменю – на 48,5% до 4,1 млн т,
кукурудзи – скоротився на 0,6% до 1,8 млн т.

Загалом у 2019/20 МР Росія експортувала 41,7 млн т зерна, в тому числі 33,2 млн т пшениці.

За даними Мінсільгоспу РФ, за тиждень ціни на пшеницю з протеїном 12,5% на базисі FOB – Новоросійськ знизились на 7 $/т до 280 $/т, на ячмінь – на 3 $/т до 247 $/т, тоді як на кукурудзу виросли на 4 $/т до 264 $/т.

З 15 березня в Росії експортні поставки, що здійснюватимуться до 30 червня 2021 р. в межах квоти 17,5 млн т, обкладатимуться митом: пшениця - 50 €/т, кукурудза – 25 €/т, ячмінь – 10 €/т. Мито на зерно, що експортуватиметься понад квоту, складатиме 50% митної вартості продукції, але не менше 100 €/т.

З 2 червня запроваджується плаваюче мито, яке буде стягуватися при досягненні біржової ціни 200 $/т та складатиме 70% різниці між ціною контракту та 200 $/т.

За даними ДМС України, у 2020/21 МР станом на 19 лютого експорт зерна з країни скоротився у порівнянні з аналогічним періодом попереднього сезону на 26,3% до 30,869 млн т, зокрема:

пшениці – на 22% до 13,312 млн т,
кукурудзи – на 40% до 13,08 млн т,
ячменю – на 20 тис т до 3,956 млн т.

Уповільнення темпів експорту пшениці обумовлене різким зниженням цін на російську пшеницю та посиленням конкуренції, тоді як продажі кукурудзи зменшились внаслідок зависоких цін пропозицій та стримуванням продажів виробниками, хоча ціни на кукурудзу в порту складають 250-254 $/т, а на пшеницю – 270-2752 $/т.

Попит на українську кукурудзу знижується, оскільки Китай почав купувати американську кукурудзу, а країни ЄС скорочують імпорт кукурудзи, заміняючи її більш дешевою фуражною пшеницею.

 

Джерело: graintrade.com.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Основні покупці українських олійних культур та олії

У товарній структурі вітчизняного експорту традиційно переважає продукція рослинництва. Головними продуктами у ній, крім зернових, є олійні культури, рослинна олія та продукти їх переробки.

За даними Державної митної служби України, у 2020 році вартість експорту насіння та плодів олійних культур склала 1,8 млрд дол. США. Це на 29 % менше, ніж 2019 року, зазначив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

Обсяги поставок цієї продукції на зовнішні ринки знизились на 36 % – до 4,4 млн т. Експорт ріпаку у натуральному виразі після рекордної для України позначки у 3,2 млн т 2019 року зменшився торік до 2,4 млн т. Більш ніж наполовину впали і закордонні продажі соєвих бобів – до 1,8 млн т, поінформував науковець.

За його словами, основними покупцями українських олійних культур та олії у 2020 році, як і в попередні роки, є країни Азії та Європи.

Характерною рисою 2020 року стало подальше посилення позицій Європейського Союзу в імпорті насіння вітчизняних олійних культур. Торік країни цього регіону закупили понад 2/3 від вартісних обсягів поставок всіх олійних культур з України, зауважив Микола Пугачов.

За його словами, топ-3 основних споживачів вітчизняної продукції цієї групи залишився без змін. Лідируючу позицію серед імпортерів українських олійних культур третій рік поспіль утримує Німеччина (18,9%). Значними є також частки Туреччини (14,7%) та Бельгії (13,0%).

За ними йдуть Нідерланди (10,2 %), Білорусь (7,9 %), Велика Британія (5,9 %), Франція (5,6 %).

Звертає на себе увагу поява в цьому переліку Великої Британії. За 10 років ця європейська країна збільшила обсяги закупівель українських олійних культур більш ніж у 27 разів: з 4 млн дол. США у 2010 році – до 110 млн дол. США у 2020 році.

Сумарно ці сім країн забезпечили Україні понад 76 % експортних доходів від усіх закордонних поставок олійних.

У 2020 році зменшення обсягів експортних поставок фіксувалось як по соєвій олії – 302 тис. т, так і по ріпаковій олії – 137 тис. т, поінформував експерт.

Втім, у групі жирів та олій визначальним товаром для експортних ринків залишається соняшникова олія вітчизняного виробництва. У 2020 році її експорт з України вдруге поспіль сягнув рекордного показника – 6,9 млн т, тим самим на 12 % перевищивши рекорд 2019 року у 6,1 млн т. Виручка від продажу соняшникової олії становила 5,3 млрд дол. США, що на 24 % більше, ніж у попередній рік, зазначив Микола Пугачов.

За його словами, 2020 року найбільший попит на українську олію традиційно спостерігався з боку Індії (25,1 %). Близько 1/5 частки зарубіжних поставок цього виду агропродукції закупив Китай (19,3 %).

Решта важливих країн – імпортерів вітчизняної олії помітно їм поступилися: Нідерланди (9,2 %), Іспанія (5,9 %), Ірак (5,6%), Італія (5,0%), Польща (4,8 %).

Сукупно ці країни акумулюють близько 75 % вартісних поставок української олії на зовнішні ринки, підсумував Микола Пугачов.

Ваш вибір 'Подобається'.

Законопроект про державну підтримку агрострахування зареєстровано у Верховній Раді

До його розробки активно долучились експерти заснованого ВАР аналітичного центру «Розумна країна».

Законопроект передбачає можливість компенсації  вартості страхового платежу до 60% з боку держави. Подібна практика розповсюджена у всіх розвинених країнах світу. Норми законопроєкту передбачають можливість страхування урожаю від природніх ризиків – ураганів, посухи, зливи, землетрусів, граду тощо.

«Агрострахування в  Україні сьогодні, на жаль, не набуло широкої популярності. Законодавчо воно існує, однак через дороговизну такого інструменту та відсутність допомоги з боку держави масовості воно не набуло. Наразі держава звернула увагу на цю проблему. Без сумніву, на це вплинула  засуха, яка трапилась на Півдні України минулого року і від якої найбільше постраждала Одещина. Якби подібні інструменти були впроваджені раніше, аграрії могли б застрахувати свій урожай, отримати компенсацію від страхових компаній і не мати таких великих проблем, які мають сьогодні», – зазначає  радник ВАР з питань взаємодії з органами державної влади Дмитро Кохан. 

Окрім того, експерти ВАР наполягли на включенні до законопроєкту пункту про страхування доходу агровиробника. Це американська модель, яка передбачає страхування не лише погодних, а й цінових ризиків.

«Ціновий ризик, як і погодний, надзвичайно важливий. Адже коли в світі, наприклад, надлишок урожаю і падає ціна, аграрій втрачає частину прибутку. У такому випадку страхова компанія компенсує різницю між фактичною ціною і закладеною аграрієм із самого початку. Завдання сільгоспвиробника - виростити урожай з дотриманням усіх технологій. Тому ми наполягли, щоб законопроектом був передбачений і такий вид страхування для агровиробників. Таким чином, після прийняття законопроєкту страхові компанії зможуть розробляти та пропонувати аграріям і такі продукти», - зазначає Дмитро Кохан.

Аби уникнути маніпуляцій та «відсіяти» недобросовісні компанії,  документ передбачає ряд вимог до компаній-страховиків, які претендують на участь у програмі  компенсації частини страхового платежу.

Як активний учасник робочої групи, що розробляла документ, ВАР підтримує даний законопроєкт та очікує на його якнайшвидший розгляд парламентом.

Ваш вибір 'Подобається'.

У заповіднику "Асканія-Нова" знову гинуть птахи: виявлено близько 190 трупів

Про це повідомляє прес-служба головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області.

“Держпродспоживслужба Херсонщини з’ясовує причини нового випадку загибелі птахів у біосферному заповіднику „Асканія-Нова“. До Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області 23 лютого надійшло повідомлення від директора біосферного заповідника „Асканія-Нова“ Віктора Гавриленка про нові випадки загибелі птахів”, — йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що наразі на місці розпочалось епізоотичне розслідування. Фахівці Чаплинського управління Держпродспоживслужби на території дендропарку та озер на території зоопарку виявили 187 трупів птахів:

Крижень — 38;
Качка огар (червонокнижна) — 32;
Грачі — 75;
Галки — 42.

Зазначається, що за результатами розслідування буде надано додаткову інформацію.

Нагадаємо, в січні в Асканії Новій один за одним гинули червонокнижні сірі журавлі.

Зaгибeль пpeдcтaвникiв фaуни пoв’язують з oбpoбiткoм пociвiв «xiмiєю» чи знeшкoджeнням мишeй нa пoляx.

На Одещині фермер розорав скіфський курган і засіяв озимою пшеницею

Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив еколог, екоактивіст Іван Русєв.

Він відвідав один з найбільших курганів в Бессарабії. Серед 131 пам'ятки археології Татарбунарського району, він знаходиться на півночі м.Татарбунари, на вододілі річок Кагільник і Сарата. Еколог зазначає, що подібні дії аграріїв загрожують повному знищенню рідкісних видів степових рослин.

«Мене вразив повний дебілізм (інакше просто не можу висловитися) фермерів по відношенню до одного з сусідніх скіфських курганів на Мангітскій горі. Мало того, що цей курган повністю розорали і засіяли озимою пшеницею. Так він ще і виступає як «автомобільна артерія». Це археологічний пам'ятник і гратися, проїжджаючи через нього - це блюзнірство. Основна дорога між полями розорана фермером, зате сформована автомобільна дорога прямо через вершину кургану», - обурюється еколог.

Він також зазначив, що ці протиправні дії підпадають під статтю кримінального кодексу 298 Кримінального кодексу (КК) (руйнування археологічної пам'ятки), статтю 356 КК (самоправство), статтю 21 Закону «Про земельний кадастр».

Джерело: agro-yug.com.ua

Україна істотно збільшила імпорт пшениці

Україна в 2020/21 МР істотно збільшила імпорт пшениці. Даний факт відзначили аналітики ІА "АПК-Інформ".

Так, згідно з даними митної служби України, в період з липня по січень поточного сезону в країну було імпортовано 14,5 тис. тонн зернової на суму 118,6 млн грн., що в 7 разів перевищує показник аналогічного періоду сезоном раніше (2,1 тис. тонн) і в 6,6 рази - підсумок всього 2019/20 МР (2,2 тис. тонн).

Зазначене зростання закупівель обумовлене, в основному, істотним підвищенням внутрішніх цін на пшеницю в Україні.

Із зазначеного обсягу близько 93% (13,4 тис. тонн в абсолютному вираженні) було придбано в Білорусі на суму 70,9 млн грн у період з жовтня 2020 р. по січень 2021 р. Відповідно, середня розрахункова вартість 1 тонни зернової склала 5278,6 грн. У той же час, згідно з даними моніторингу цін, який проводять експерти агентства, середня ціна попиту на продовольчу пшеницю 3 класу на внутрішньому ринку України на базисі СРТ в зазначений період зросла з 6950 грн/т до 8900 грн/т .


Відзначимо також, що виробництво пшениці в Україні в 2020/21 МР оцінюється аналітиками ІА «АПК-Інформ» на рівні 25,2 млн тонн, що на 11% нижче за показник сезону-2019/20 (28,3 млн тонн).