ТОП-10 виробників борошна в Україні

Про це свідчать дані асоціації «Борошномели України».
Як зазначається, на обсяги виробництва борошна в Україні вплинуло різке зниження експортних відвантажень.
«Зменшення обсягів виробництва практично не змінило ступінь присутності найбільших виробників на українському ринку. І гравці практично ті ж ... », - відзначають в асоціації.
Так, лідером виробництва борошна в першій половині сезону став «Вінницький КХП» (67,2 тис. т), другий - «Дніпромлин» (56,7 тис. т), третій «Столичний млин» (40,5 тис. т) .
В цілому десятка лідерів виглядає так:
«У грудні обсяги виробництва борошна в Україні почали дещо зростати, що вселяє оптимізм і дозволяє сподіватися на повернення борошномельної галузі до стану передпандемічного періоду», - додали в асоціації.
Джерело: agroportal.ua
ТОП-5 товарів українського експорту агропродукції до Китаю

У 2020 році загальних експорт всіх українських товарів до Китайської Народної Республіки перевищив позначку у $7,11 млрд. Це складає близько 14,5% від обсягів продажу товарів за кордон українськими постачальниками у вартісному вимірі. Такі дані оприлюднила державна митна служба України.
Спираючись на офіційну статистику зовнішньої торгівлі, Landlord підготував ТОП-5 аграрних товарів за якими Китай у минулому році став найбільшим покупцем серед усіх країн світу, куди Україна постачала свою сільськогосподарську продукцію.
Отже, КНР виявилась лідером імпорту у наступних позиціях:
кукурудза – $1,4 млрд (або 28,3% всього українського експорту цієї товарної позиції);
шрот соняшника – $481,7 млн (40,9%);
ячмінь – $469,7 (53,5%);
олія ріпакова – $67,8 (59%);
м’ясо ВРХ – $21,9 млн (27,9%).
Крім того, слід зауважити, що також Китай у минулому році став найбільшим покупцем української молочної сироватки – 59,5% її експорту ($13,26 млн у вартісному вимірі).
Також додамо, що до КНР було продано 18,25% усієї експортованої української соняшникової олії – на $971 млн. Таким чином, Китай став другим за розміром імпортером української олії (яка, до речі, є позицією №1 загального експорту агропродукції з України). На «другому почесному місці» опинилась Піднебесна і в імпорті української соєвої олії – її КНР закупила на $74 млн (або майже 33% українського експорту цієї продукції).
ТОП-5 трендових продуктів на світовому ринку

Найбільш трендовими продуктами на світовому ринку продовольства є малина та лохина.
За даними проєкту «Агроторгівля України», світовий імпорт цих культур протягом 2013-18 років зростав більш ніж на 15% щорічно, пише propozitsiya.com.
При цьому імпорт «старими» членами ЄС (ЄС-15) зріс іще більше, позаяк ці країни виступають локомотивом світового попиту на ягоди та нішеві культури. Так, щорічний приріст імпорту лохини цими країнами в зазначений період перевищував 20%, а приріст імпорту малини в 2017-18 роках досяг 25%.
Також спостерігається інтенсивне зростання світового імпорту батату: на 22,1% щорічно протягом 2013-16 р. р. і на 9,9% у 2017-18 роках. Імпорт до країн ЄС-15 зростав іще швидше — відповідно на більш ніж 30% і на 11,4%.
Протягом 2017-18 років прискорилося щорічне зростання імпорту кавунів: у світі — з менш ніж 5% у 2013-16 р. р. до 13%, в країнах ЄС-15 — з 5 до майже 25%.
П’ятим трендовим продуктом стало манго, світовий імпорт якого зростав на 5% у 2013-16 роках і більш ніж на 10% у 2017-18 р. р.
В країнах ЄС-15 спостерігалося щорічне зростання імпорту цієї культури майже на 10% протягом усього періоду 2013-18 років.
Також у 2017-18 роках зниження світового імпорту, що спостерігалось протягом 2013-16 р. р., змінилося зростанням в межах 5% у сегментах персиків, листкового салату та помідорів, прискорилося від незначних обсягів до 5% на рік зростання імпорту суниці.
Приблизно на цьому ж рівні спостерігалося зростання імпорту цих культур у країнах ЄС-15, де протягом 2013-16 років його обсяги знижувались.
Топ-5 імпортерів українського меду
За весь 2020 рік Україна експортувала понад 81 тис. тонн меду натурального, що на 44% більше, ніж у 2019-му, і є абсолютним рекордом. У грошовому вимірі експорт цієї продукції зріс на 36,88% – із $101,8 млн торік до $139,36 млн у 2020.
Про це свідчать дані Державної митної служби.
До топ-5 імпортерів українського меду за 2020 рік увійшли:
Польща – 25,9%, на $36,16 млн (+69% до показника 2019 року);
Німеччина – 18,7%, на $26,1 млн (+13%);
Бельгія – 9,7%, на $13,61 млн (+18,6%);
США – 9,7%, на 13,59 млн (+91%);
Литва – 5,2%, на 7,2 млн (-15,4%).
За регіонами імпортери українського меду розподілилися так:
ЄС – 82,5%, на $115,23 млн;
Америка – 10,7%, на 14,91 млн;
Азія – 6,1%, на $8,5 млн.
Імпорт меду Україна наростила з $0,06 млн у 2019 році до $0,27 млн у 2020-му.
Джерело: AgroTimes
ТОП-10 фруктів за обсягами продажів на ринку
Підбиваємо підсумки тижня за обсягами продажів на ринку "Шувар".
За другий тиждень грудня, з 7 по 13 число, ТОП-10 фруктів за обсягами реалізації виглядає так:
10. Виноград Кишмиш - 18 тонн
9. Виноград Молдова - 22 тонни
8. Гранат - 24 тонни
7. Лимон - 28 тонн
6. Хурма - 42 тонни
5. Апельсин - 54 тонни
4. Банан - 54 тонни
3. Мандарин - 65 тонн
2. Виноград - 87,5 тонн
1. Яблуко - 474,9 тонн
ТОП-5 зернових портів України

П’ять морських портів України забезпечили у січні-листопаді поточного року понад 90% всього експорту зерна. Загалом за 11 місяців 2020 року морські торгівельні порти країни перевалили 43,45 млн тонн зернових вантажів. Про це повідомляють у Адміністрації морських портів України (АМПУ).
Зазначимо, що у 2020 році зерновий експорт зменшився у порівнянні з січнем листопадом 2019 року на 9,6% – тоді за кордон портами було відвантажено майже 48,1 млн тонн зерна.
ТОП-5 портів з обробітку зернових вантажів виглядає наступним чином:
- Миколаївський морський порт – 12,24 млн тонн (падіння на 16,1% у порівнянні з минулим роком);
- Морський порт «Чорноморськ» – 12,13 млн тонн (зростання на 8,4%);
- Морський порт «Південний» – 8,2 млн тонн (падіння на 16,6%);
- Одеський морський порт – 5,92 млн тонн (падіння на 25,5%);
- Спеціалізований морський порт «Ольвія» – 1,73 млн тонн (зростання на 65,6%).
Крім того, впритул до лідерів за показниками наблизився Маріупольський морський порт, який у січні-листопаді поточного року відвантажив понад 983 тис тонн зерна зі зростанням у порівнянні з аналогічним минулорічним періодом на 14,3%.
Звертає на себе увагу істотне зниження показників зернової перевалки у трьох найбільших зернових портів, що пояснюється загальним падінням показників експорту зерна з України у 2020/2021 маркетинговому році, пов’язаному з меншим валовим збором зернових культур у поточному сезоні.
Джерело: Landlord