ТОП-3 найбільших імпортерів української пшениці

Користуючись новими даними Держмитслужби за перші чотири місяці поточного року, Landlord визначив ТОП-3 найбільших імпортерів української пшениці у світі.

Єгипет – $277,4 млн (33,5%)
Туреччина – $72,2 млн (8,7%)
Туніс – $69,5 млн (8,4%)

Так, у січні-квітні північно-африканський Туніс купив в Україні пшениці на $69,5 млн і посів третю сходинку. Це трохи більше, ніж 8,4% від загального обсягу експорту культури з України.

Друге місце обійняла Туреччина із показником у $72,2 млн. Це 8,7% від загальних відвантажень української пшениці за кордон.

Очолює рейтинг Єгипет. Ця країна у січні-квітні поточного року купила в українських експортерів пшениці на $277,4 млн. Це рівно третина обсягів експорту культури із України.

Зазначимо, що інші країни сумарно забезпечили експорт української пшениці на суму $409,3 млн або 49,4% обсягів відвантажень цього збіжжя за кордон.

Отже, загалом за перші чотири місяці цього року Україна відвантажила на світовий ринок пшениці на $828,4 млн.

Нагадаємо, що Єгипет є найбільшим імпортером пшениці у світі. В свою чергу, Російська Федерація – найбільший глобальній експортер цієї культури. В кінці березня Мінсільгосп РФ встановив тимчасову квоту на експорт зерна. Станом на 26 квітня цю квоту вже було вибрано.

При цьому імпортери збіжжя намагаються  збільшити обсяги закупок в передчутті можливих логістичних труднощів, пов’язаних із пандемією коронавірусу.

ТОП-55 найпотужніших свиногосподарств України

Асоціація «Свинарі України» спільно з сайтом pigua.info та журналом «Прибуткове свинарство» щороку складають рейтинг найпотужніших промислових свиногосподарств в Україні. Хто увійшов до числа найбільших гравців на ринку свинини на початку 2020-го?

Незважаючи на тенденції скорочення числа промислових свиногосподарств в останні кілька років, сукупна кількість сільськогосподарських підприємств, що утримують свинопоголів’я складає близько 1,7 тисячі. Проте основний стрижень та, водночас, рушійну силу промислового свинарства представляє відносно невелике число свиногосподарств. Цьогорічний рейтинг повною мірою підтверджує цю тезу: сумарне маточне поголів’я підприємств, що увійшли до складу ТОП-55 складає понад 3/4 чисельності промислових свиноматок в Україні (майже 161 тис. голів), а сукупні обсяги річної реалізації свиней на забій — 68% пропозиції живця (351 тис. т), вирощеного в сільськогосподарських підприємствах.

Хоча лише 40% свиногосподарств, що увійшли до тридцятки найбільших операторів ринку свинини, змогли наростити поголів’я, у 2019-му абсолютна більшість з них (25 з 30-и підприємств) змогли частково чи в повній мірі втілити плани розвитку: покращити умови утримання тварин та їх виробничі показники, розвинути інфраструктуру підприємства, розширити виробничі потужності за рахунок будівництва чи реконструкції. А незважаючи на непростий 2019-й та досить турбулентний початок 2020-го, майже всі учасники цьогорічного ТОП-у мають плани подальшого розвитку підприємств. Серед них — і реконструкція та/чи модернізація майданчиків, і будівництво нових, і закупівля маточного поголів’я, і нарощування його за рахунок власновирощених тварин. Тож, попри усі складнощі роботи у галузі та численні фактори невизначеності, промислове свинарство в Україні «не збавляє обертів».

Україна займає високі позиції у світовому рейтингу провідних експортерів сільгосппродукції

Україна у 2019 році продовжила займати чільні місця у світовому рейтингу експортерів окремих агропродовольчих товарів, поінформував старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Богдан Духницький.

Згідно з оперативними даними Державної служби статистики України та Міжнародного торгового центру (ITC), Україна традиційно зберегла за собою перше місце за обсягами експорту соняшникової олії.

З 2006 року, коли наша держава вперше очолила рейтинг експортерів цього виду продукції, продавши на ринки країн світу 1629 тис. т олії, вона наростила обсяги експорту у 3,7 разу. Минулого року зарубіжні поставки соняшникової олії вітчизняного виробництва становили 6107 тис. т, зазначив експерт.

Крім того, Україна стала другою серед країн – експортерів ячменю, ріпаку, свіжого гороху, проса, макухи та шроту, посиливши свої позиції по більшості з цих видів продукції, зауважив Богдан Духницький.

Якщо 2018 року з обсягами поставок у 4471 тис. т Україна посіла третє – після Індонезії та Канади – місце серед експортерів макухи й шроту (переважно з соняшнику), то торік збільшила обсяги їх поставок майже на 11 % – до 4957 тис. т, забезпечивши собі другу позицію у рейтингу і поступившись лише Індонезії.

Збільшивши експорт ячменю до 4143 тис. т (+15 %), Україна перемістилася з четвертого на друге місце, обігнавши Австралію та Росію. Лідирує в рейтингу – Франція  з показником у 7171 тис. т.

Зарубіжні продажі проса збільшилися торік більш ніж удвічі – до 52 тис. т. Це дозволило нашій країні переміститися з п’ятого на друге місце, потіснивши Францію, Росію та Індію. Лідирує в рейтингу – США з показником у 97 тис. т.

Хоча експорт ріпаку збільшився майже на третину (+29,4 %) – з 2441 тис. т у 2018 році до 3159 тис. т торік, Україна залишилася у рейтингу на другому після Канади місці.

Обсяги експорту гороху свіжого або охолодженого склали минулого року лише 49 тис. т проти 176 тис. т у 2018 році. Внаслідок цього Україна перемістилася з першого на друге місце, поступившись Франції.

Треті позиції Україна посіла в рейтингах постачальників лущених волоських горіхів (41 тис. т; +32 %), сушеного гороху (461 тис. т; -26 %) та концентрату яблучного соку. При цьому обсяги експорту концентрату яблучного соку збільшилися торік майже в 1,6 разу – до 102 тис. т, дозволивши нашій державі переміститися з п’ятого місця на третє.

Україна утримує четверте місце на ринку кукурудзи з 2016 року. Торік вітчизняні сільгосптоваровиробники експортували 32346 тис. т цієї культури, у півтора разу перевищивши показник 2018 року.

У рейтингах експортерів пшениці (20023 тис. т; +22 %) і меду (56 тис. т; +14 %)  Україна посилила свої позиції, піднявшись з п’ятої на четверту сходинку.

П’яті місця виборола Україна у рейтингах експортерів пшеничного борошна (365 тис. т; +20 %) та волоських горіхів у шкаралупі (27 тис. т; +170 %), піднявшись з сьомого місця, яке посіла у 2018 році.

З четвертого на п’яте місце опустилася Україна у рейтингу експортерів казеїну, зменшивши обсяги зарубіжних поставок з 8 тис. т у 2018 році до 6 тис. т торік.

У межах топ-10 Україна посідає місця на світовому ринку багатьох інших продуктів, а саме: сушених яєчних білків, коріандру, сої, кукурудзяного крохмалю, соєвої олії, м’яса птиці, ріпакової олії з низьким вмістом ерукової кислоти (канола), консервованих томатів, кукурудзяної олії, зазначив Богдан Духницький.

За його словами, характерною рисою 2019 року стало збереження або навіть посилення позицій по більшості видів вітчизняного експорту агропродовольчої продукції.

Крім того, за результатами 2019 року Україна посіла третє місце серед імпортерів всієї агропродовольчої продукції до країн – членів Європейського Союзу, здійснивши поставки на суму 7,4 млрд євро, нагадав експерт.

Україна почала 2020 рік краще, ніж попередній, активно нарощуючи аграрний експорт. Однак запровадження у березні карантинних заходів, пов’язаних із коронавірусом COVID-19, здатне серйозно загальмувати імпортно-експортні операції, у тому числі й агропродовольством, вважає Богдан Духницький.

Багато наших країн-партнерів, у тому числі Китай і Європейський Союз, також запровадили обмеження, які вплинули на міжнародну торгівлю. Деякі країни змушені були знизити імпорт продовольства через девальвацію національних валют.

Нині на світовому ринку найбільш критичним питанням є відновлення стабільного функціонування напрацьованих логістичних ланцюгів. Тому конкуренція за ринки збуту, яка й раніше була сильною, в нинішньому році лише загостриться, спрогнозував науковець.

Україна для стабілізації власного експорту у 2020 році має якомога швидше налагодити поставки на азійський та європейський ринки, підсумував Богдан Духницький.

ТОП-8 виробників рафінованої соняшникової олії

Про це йдеться в повідомленні асоціації «Укроліяпром».

Лідером в сегменті рафінованої олії стало ТОВ «Дельта-Вілмар СНД», яке зайняло 17,1% ринку, друге — ПРАТ з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський ОЕЗ» (Bunge) з 15,4%, третє — ЗАТ «Полтавський ОЕЗ» («Кернел») з часткою 10,1%.

Джерело: agroportal.ua

ТОП-10 виробників рослинних олій в Україні

Про це свідчать дані асоціації «Укроліяпром».

Лідером стало ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» («Бунге») з 6,4% ринку, друге місце посіло ТОВ «Оптимусагротрейд» («Агрокосм», Запорізький МЖК) з 5,7% ринку, третє — ЗАТ «Вінницький ОЖК» (Vioil) з часткою ринку в 6,2%.

Джерело: agroportal.ua

Ваш вибір 'Подобається'.

ТОП-7 експортерів сільгосптехніки в Україну

Українські землі за останні 15-20 років стали своєрідним полігоном, на якому демонструють свої якості кращі сільськогосподарські машини з усієї планети. Зношеність техніки вітчизняних аграрних підприємств становить, за різними підрахунками, від 50 % до 80 %, що робить Україну дуже привабливим ринком для зарубіжних виробників сільгосптехніки, зауважив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

Рекордний обсяг імпорту сільгосптехніки – 1 млрд 342 млн дол. США – був зафіксований ще у 2008 році, коли в Україні стабільно розвивалася економіка та були більш доступні позичкові кошти. Другий за обсягами результат – 1 млрд 144 млн дол. США – був досягнутий у 2017 році за умов певної стабілізації економіки після тимчасової втрати частини територій та військових дій на Сході України, нагадав експерт.

Обсяги імпорту агротехніки у 2019 році на суму 769,2 млн дол. США значно менші за досягнуті рекордні показники, що є свідченням низької купівельної спроможності сільгосптоваровиробників, особливо малих та середніх розмірів, вважає Олександр Захарчук.

Разом з тим, за його словами, в Україну все впевненіше приходять країни – провідні виробники тракторів та іншої сільськогосподарської техніки: США, Китай, Велика Британія, а також країни Євросоюзу – Німеччина, Франція та Нідерланди. Також помітне місце у забезпеченості технікою займають Польща та Білорусь.

Найбільше сільськогосподарської техніки Україна ввозить з Німеччини. Обсяги поставок з цієї країни нової та вживаної техніки склали 2019 року 243,4 млн дол. США. Це забезпечило Німеччині частку у 31,6 % у вітчизняному імпорті агротехніки.

Друге місце у топ-7 експортерів техніки для сільського господарства в Україну посідають США – 159 млн дол. США (20,6 %).

На третьому місці у рейтингу основних постачальників цього виду продукції Польща. Торік вітчизняні аграрії закупили у цій країні сільгосптехніки на суму у 80,3 млн дол. США (10,4 %).

Однакові частки – по 9 % – у вітчизняному імпорті агротехніки мають Нідерланди (69,7 млн дол. США) та Китай (69,1 млн дол. США). Поставки сільгоспмашин та обладнання з Франції склали у 2019 році 58,1 млн дол. США (7,5 %), з Білорусі – 49,8 млн дол. США (6,5 %).

Загалом у вітчизняному імпорті переважає сільськогосподарська техніка північноамериканського походження – John Deere, Case, New Holland, Massey Ferguson, Challenger, Versatіle.

Чималих зусиль для того, щоб закріпитися на українському ринку, докладають і європейські виробники – Claas, Deutz-Fahr. Вони побудували та будують нові заводи у Європі й навіть готові виготовляти трактори та іншу техніку в Україні.

Наполегливу політику щодо входження на український ринок проводить і Китай. Ціна китайської техніки на 15-20% нижча навіть за ціни на вітчизняну техніку. Оскільки вони виробляють, в першу чергу, трактори малої потужності, тобто міні-трактори, їх продукція є надзвичайно привабливою для вітчизняних господарств населення, фермерських господарств та інших форм господарювання малих та середніх розмірів.

Посилення позицій зарубіжних країн на вітчизняному ринку техніки для сільського господарства несе в собі загрозу національній економіці. Адже, в останні роки залежність українських аграріїв від імпортованої техніки сягала від 80 до 90%.

Критична імпортозалежність України у цій сфері сприяє значному відтоку валюти з країни, втраті позицій продукції вітчизняних машинобудівників на іноземних ринках, міграції кваліфікованої робочої сили за кордон та підриву економіки в цілому, констатував науковець. У разі припинення імпорту техніки або його обмеження, вірогідність якого підтвердила практика боротьби з короновірусом COVID-19, зарубіжна техніка не зможе задовольнити потреби вітчизняного агросектору, що призведе до скорочення обсягів сільськогосподарського виробництва, підсумував Олександр Захарчук.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.