186395

"Українські фермери вирощують персики, а в продажу імпорт" - експерт

"Наших персиків багато, а продають в Україні імпорт. Бо персики для виробництва ми не вміємо вирощувати. Сезон на півдні України починається і закінчується турецькими персиками й абрикосами. Люди вміють виростити, збільшити кількість, один сорт і один калібр. Так, якісь вони зеленуваті й твердуваті, якісь не наші, не ароматні. Але вони щодня у вас на прилавку. А наші персики зібрали за два тижні, продали за дві копійки й закінчився сезон. От вам і сезон персиків в Україні. За 16 років із персиками й абрикосами поштовху зовсім не бачив, як і у випадку з виноградом. Це проблемні позиції", - розповів Gazeta.ua Олександр Хорєв, керівник проєкту "АПК-інформ: овочі та фрукти".

Оптові ціни на українські персики від виробників - від 15 грн до 30 грн.

"На вітчизняні персики собівартість уже вісім гривень. Вони десь дрібні, десь одного розміру, десь іншого. На місцевих ринках у регіонах виробництва можете купувати вітчизняний персик. Але якщо зайдете в супермаркет, на жаль, побачите імпорт. Туреччина — основний постачальник, бо це дешево. Іспанська продукція також є цього сезону, але вона дорожча. Щось завозять із Греції. Але найбільші обсяги з Туреччини", - додав Олександр Хорєв.
На імпортні персики ціни стабільно триматимуться до кінця сезону.

"Гуртова ціна — у межах одного долара. Персики вигідно завозити, перевозити й продавати. Зниження вартості не буде. Імпортери системно розподіляють продаж на весь сезон", - підсумував експерт.

Турецькі персики в супермаркетах продають за 60 грн/кг. На українські ціна в магазинах — 50 грн/кг. Іспанські нектарини на ринках коштують 110 грн/кг.



Український досвід у питанні запровадження «Зеленого курсу». Висновки Національного діалогу за напрямом: «Дружнє до довкілля виробництво»

19 липня 2021 року під егідою Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства економіки України та за підтримки Продовольчої та Сільськогосподарської організації ООН відбулося чергове публічне обговорення у межах Національного діалогу «Трансформація продовольчих систем: український контекст» за темою «Дружнє до довкілля виробництво». Обговорення теми охорони довкілля в контексті розвитку сільського господарства, пов’язане із проблемою глобального потепління та наслідками, з якими вже активно зіштовхується людство.

Модератор події Олена Ковальова, директор ННІ неперервної освіти НУБІП України, поділилася ключовими орієнтирами другого пріоритетного напряму «Дружнє до довкілля виробництво», напрацювання по якому ляжуть в основу презентації країни на Саміті ООН. Шлях до кліматичної нейтральності України буде стосуватися різних сфер, зокрема: українського Smart Green Deal, забезпечення ресурсоефективності та природоохоронного виробництва, біоенергетики, практичних кроків до інклюзивних систем харчування, ефективної роботи агрометеорологічних служб, трансформації систем зрошення та національної політики у відповідності до Коронівійської Спільної Програми ООН з питань сільського господарства.

Україна та Європейський зелений курс

«Розвиток дружнього до довкілля виробництва є визначальним фактором сталого розвитку сільського господарства. Європейський зелений курс визначає дорожню карту в межах якої ми можемо знайти шляхи реалізації реформ в Україні та змінюватися згідно з тими викликами середовища, що виникають останнім часом. Більшість змін стосуються температурного режиму, який за останні десятиліття, на жаль, показує чітку тенденцію до зростання», – сказав Роман Лещенко, Міністр аграрної політики та продовольства України у вступній промові до зустрічі.

Сільське господарство та природні умови є взаємозалежними, з цим погодилися всі учасники діалогу. «Клімат змінюється швидко й ці зміни мають, вочевидь, доволі страшні результати, збільшення природних катаклізмів, руйнування або знищення досить великих територій, у тому числі й виробничих. З іншого боку, слід розуміти, що продовольчі системи впливають на зміни клімату», – додав Михайло Малков, координатор FAO UN зі зв’язків з Урядом та донорами в Україні. Кліматична політика у контексті екологічних змін є важливою компонентною. Розробка цього документу (кліматичної політики – ред.) має відбуватися відповідно до Коронівійської Спільної Програми ООН з питань сільського господарства за основними напрямами, коментує пан Михайло, а саме: ґрунти, використання корисних речовин та їх залишків, водні ресурси, тваринництво, управління кормами та відходами, та все що пов’язано з соціально-економічними параметрами.

Для України, як для учасниці діалогу, дуже важливо залучитися до ініціативи Європейського зеленого курсу. Адже цей напрям є загально світовим трендом. Ігноруючи ті завдання, що перед нами стоять сьогодні, ми ризикуємо випасти з сучасного контексту та, як результат, стати неконкурентоздатними на міжнародній арені. Однак, більшість учасників діалогу погодились, що Україна у контексті Європейського зеленого курсу вже має свої позитивні напрацювання та унікальну специфіку, саме тому умови цієї політики мають бути не скопійовані, а адаптовані до українських реалій.

Шляхи фінансування Smart Green Deal 

Наша країна, як і інші країни-учасниці, перебуває на шляху пошуку рішення щодо збалансованої системи фінансування всіх необхідних змін, дотичних до Smart Green Deal. «Питання екологізації продукції вже переросло з дискусії локально європейської до масштабу всесвітньої, а тому можна зробити висновок куди б ми, як країна-експортер, не прямували, практично всюди нашу продукцію будуть очікувати нові норми та правила. Ці правила будуть стосуватися гуманного відношення до тварин, упаковки, норм виробництва, навіть шляхів доставки продукту. Тому зараз дуже важливо підготуватися до змін, що неминуче стануться. Та своєчасним є питання, яким чином будуть фінансуватися ті зміни, що потребує виробництво впродовж своєї адаптації до  імплементації «Зеленого курсу» в країні. Це питання український бізнес досить чітко ставить вже сьогодні», – прокоментував Дмитро Лось, голова Української асоціації бізнесу і торгівлі (UBTA). 

Українська екологічна реальність

Кліматичні зміни, що останнім часом стали досить помітними в Україні та світі, дійсно мають зв'язок з досить активною експлуатацією природніх ресурсів людиною. Олександр Краснолуцький, заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, прокоментував: «В Україні розораність земель одна з найбільших у світі. Це призводить до втрати значної кількості унікальних природних ділянок та тварин, що проживали на цих територіях. Тому є ідея запровадити так звану «заморозку» тих територій, що є критично важливими до збереження, з метою їх відновлення та порятунку».   

Однак, більшість учасників зустрічі в зійшлися у думці, що в Україні ситуація є менш критичною порівнюючи навіть до сусідніх країн. «У Європейському союзі обговорення «Зеленого курсу» зараз розвивається за вектором, як сільське господарство може бути ефективним та при цьому бути екологічно безпечним й Україна вже має позитивні напрацювання у цьому. Ми боїмося зовнішніх вимог, але в реальності, політика «Зеленого курсу» може мати майбутній маркетинговий хід для держави в цілому», – розповів Тарас Качка, заступник Міністра економіки України, Торговий представник України. 

Тарас Висоцький, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України, підсумував напрацювання зустрічі: «Програма «Зеленого курсу» має бути адаптована до українських реалій. Розробка заходів у межах напряму «Дружнє до довкілля виробництво» відбувається у формі діалогу, та з розумінням того, що зворотний зв'язок вкрай необхідний для всіх учасників процесу. Державна підтримка для впровадження змін вона буде зосереджена на мотивації агровиробників, але й також буде мати визначені стандарти стосовно продукції та процесу виробництва».  

 

 

 
Ваш вибір 'Нічого сказати'.


В Україні зменшилось виробництво молока та яєць — Держстат

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державна служба статистики.

За січень-червень 2021 року в Україні було вироблено 4,32 млн тонн молока (на 5,6% менше, ніж за аналогічний період 2020 року). У тому числі сільськогосподарські підприємства виробили 1,38 млн тонн молока (на 0,5% менше), господарства населення — 2,94 млн тонн (на 7,8% менше).

Найбільше молока за І півріччя 2021 року виробили у Полтавській області — 338,9 тис. тонн (на 6,2% менше, ніж за січень-червень 2020 року); на другому місці — Вінницька (331,4 тис. тонн; на 7,4% менше); на третьому — Хмельницька (321,5 тис. тонн; на 1,2% більше) області.

Найменші обсяги виробництва молока за січень-червень 2021 року продемонстрували у Луганській (47,5 тис. тонн; на 11,0% менше, ніж за січень-червень 2020 року), Донецькій (70,0 тис. тонн; на 6,2% менше) та Запорізькій (94,0 тис. тонн; на 8,5% менше) областях.

Як повідомлялося, за даними Держстату, за січень-червень 2020 року в Україні було вироблено на 3,7% менше молока, ніж за січень-червень 2019 року.

Тим часом за січень-червень 2021 року виробництво яєць в Україні зменшилося на 13,6% порівняно з аналогічним періодом 2020 року, до 7,38 млрд штук.

За січень-червень 2021 року в Україні було одержано 7,38 млрд яєць свійської птиці (на 13,6% менше, ніж за січень-червень 2020 року). У тому числі сільськогосподарські підприємства одержали 3,55 млрд яєць (на 23,1% менше), господарства населення —3,83 млрд (на 2,5% менше).

Найбільше яєць за І півріччя 2021 року одержали у Київській області – 1,65 млрд штук (на 3,3% менше, ніж за січень-червень 2020 року), на другому місці – Черкаська (421,8 млн штук; на 5,6% більше), на третьому – Дніпропетровська (366,2 млн штук; на 5,9% менше) області.

Найменші обсяги виробництва яєць за січень-червень 2021 року продемонстрували Луганська (42,3 млн штук; на 4,2% більше, ніж за січень-червень 2020 року), Миколаївська (80,2 млн штук; на 26,2% менше) та Одеська (82,7 млн штук; на 23,4% менше) області.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


У Японії здійснюють екопроєкт з вирощування фруктів під сонячними панелями

Як передає Укрінформ, про це повідомляє NHK.

Сонячні панелі були встановлені на висоті чотирьох метрів на сільськогосподарській ділянці в місті Токородзава. Це спільний проєкт державного і приватного секторів.

Під сонячними панелями вирощують виноград і чорницю. Представники міської адміністрації оцінюють річний обсяг виробленої енергії більш ніж у 1.000 мегават-годин, що досить для забезпечення потреб понад 300 домогосподарств.

Представники адміністрації кажуть, що вироблену енергію буде купувати місцева електроенергетична компанія, заснована міською владою, яка потім буде постачати електроенергію на громадські об'єкти в районі.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Зоною ризикованого землеробства у найближчі роки можуть стати 2/3 території України

Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко, пише Укрінформ.

Лещенко зазначив, що сільське господарство дуже вразливе до кліматичних змін, і вже сьогодні в Україні кліматичні зони землеробства зсуваються на північ "на сотні кілометрів".

«Ми бачимо, що температурний режим зріс більш як на 1 градус за Цельсієм за 10 років. І це дуже серйозно впливає на зону землеробства. Якщо говорити об'єктивно, з такою динамікою, як сьогодні, ми можемо дійти до ситуації, коли 2/3 території України стануть зоною ризикованого землеробства», - сказав Лещенко.

На переконання урядовця, глобальна зміна клімату несе дуже великі загрози для сільського господарства - насамперед, зниження продуктивності виробництва, втрати стійкості екосистем, погіршення якості життя людей.

«Ми вважаємо, що нам потрібно переходити до більш ощадливих засобів обробітку ґрунту з точки зору технологій. Збільшити частку органічної продукції. Дуже суттєвою є реалізація політики зрошення і меліорації, стратегія якої була закладена урядом ще в 2019 році", - наголосив міністр.

На його переконання, дуже важливим є питання "про покарання і контроль за незаконне розорювання природоохоронних територій, відновлення лісосмуг", а також група питань стосовно "консервації земель з метою заліснення, залужнення і ревіталізації".

На часі - необхідність повномасштабного перегляду механізмів реалізіації як аграрної, так і екологічної політики, вважає міністр.

За словами Лещенка, "дружнє до довкілля виробництво є визначальним фактором сталого розвитку сільського господарства. Тож Європейський зелений курс визначає дорожню карту, в рамках якої Україна може здійснити трансформацію відповідно до тих кліматичних викликів, які нині виникають".

Ваш вибір 'Подобається'.


Сільгоспвиробництво в Україні продовжує скорочуватися

За підсумками першого півріччя п.р. обсяги виробництва сільгосппродукції в господарствах усіх категорій України скоротилися на 8,2% у порівнянні з показником аналогічного періоду роком раніше. Про це 19 липня повідомила прес-служба Державної служби статистики України.

При цьому виробництво рослинницької продукції за перші 6 місяців п.р. знизилося на 26,4%, тваринницької – на 4,7%.

Як уточнюється, скорочення агровиробництва в січні-червні 2021 р. зафіксовано як у сільгосппідприємствах (на 9,6%), так і в господарствах населення (на 6,8%).

Джерело: АПК-Інформ