Уряд має координувати взаємовідносини аграрної та транспортної галузей
Уряд має координувати взаємовідносини аграрної та транспортної галузей, а не спостерігати, як їхній конфлікт руйнує економіку країни. Таку думку висловив Rail.insider член комітету з логістики Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) Юрій Щуклін.
«Переорієнтація аграріїв на внутрішній ринок замість експорту рятує їх від збитків, проте позбавляє залізницю групи високорентабельних вантажів і відповідно, ресурсів для існування. Комбінація цих чинників формує ризики, що Україна втратить експортний потенціал в аграрній ніші, а її залізнична інфраструктура занепадатиме і не буде спроможна забезпечити повоєнне відновлення економіки. Уникнути цих наслідків можливо за умов, що Кабмін визнає наявність конфлікту інтересів між аграрним та транспортно-логістичним секторами та координуватиме їх взаємовідносини», — вважає він.
Юрій Щуклін зауважує, що конфлікт інтересів між агросектором та транспортним сектором полягає в тому, що одна галузь прагне максимально заробити на труднощах іншої.
«Торік залізнична логістика залишила аграріїв без прибутків. Сьогодні ціновий маятник хитнувся в протилежний бік, і аграрії залишають залізничний транспорт без вантажів, а значить, без роботи. Залишати взаємини агросектору й логістики чи то «вільному», чи то «дикому» ринку — катастрофічна помилка! Це взаємозалежні галузі, які неспроможні між собою домовитися… Галузеві міністерства не повинні обмежуватись констатацією труднощів чи відчайдушним пошуком коштів на порятунок спершу фермерів, потім Укрзалізниці. Уряд має повернутися до своєї функції: бути медіатором й координатором ринку та провайдером економічної політики держави», — аргументує експерт.
Він акцентує, що зупинка агроекспорту та падіння обсягів перевезень вантажів можуть призвести до відтоку кадрів з обох галузей та занепаду частини інфраструктури, що в підсумку суттєво звузить можливості повоєнного відновлення економіки.
«Вузькопрофільні фахівці, які вирощували та збирали колосальні врожаї кукурудзи, ремонтували техніку, після року без роботи та з іншою зарплатою почнуть дивитися, де вона краща, та підуть до інших бізнесів і країн. Опинившись без роботи, машиніст чи інший працівник залізниці знайде собі інше зайняття. Тобто люди й бізнеси влаштують своє життя. Але втрати в масштабі держави будуть катастрофічні… І коли ми почнемо відбудовувати країну та повертати довоєнні обсяги виробництва, хто буде перевозити ці вантажі? Навіть якщо нам дадуть грошей на локомотиви, де ми знайдемо людей?» — зазначив член комітету з логістики ЄБА.
Задля уникнення цього, на думку Юрія Щукліна, потрібно зробити три кроки.
«По-перше, уряд в особі Мінагро, Мінвідновлення та Укрзалізниці має створити умови для спільного, прозорого й відповідального планування аграрного виробництва та бізнес-процесів залізничної логістики. По-друге, це планування має відбуватися в незалежному цифровому середовищі, що повністю усуне вплив чиновників й корупційних чинників на логістичні бізнес-процеси. Третій крок: після визначення оптимального співвідношення обсягів вантажів та кількості вагонів, уряд має визначитись з утилізацією незатребуваних вагонних парків та надалі не допускати їхнього профіциту», — наголошує він.