178171

В Україні вже посіяно понад 2,2 млн га озимих зернових

Станом на 28 вересня сільгоспвиробники з усіх областей України приступили до проведення осінньої посівної кампанії. Загалом, вже засіяно понад 2,2 млн га основними озимими культурами із прогнозованих 8,2 млн га (27%).

«Незважаючи на погодні коливання, по всій території України успішно проходить сівба озимих культур. Аграрії повністю забезпечені всіма необхідними ресурсами для проведення осінньої посівної кампанії. Темпи посівної – в рамках запланованої динаміки», - прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Зокрема, посіяно:

пшениці – 1,5 млн га, 25% до прогнозу в 6,1 млн га;

ячменю – 61,2 тис. га, 6% до прогнозу в 946,3 тис. га;

жита – 28,7 тис. га, 22% до прогнозу в 133,2 тис. га;

ріпаку – 620,2 тис. га, 61% до прогнозу в 1,01 млн га.

Так, лідерами за темпами сівби, які вже посіяли більше половини запланованої площі, є Сумська (67%), Луганська (63%), Житомирська (60%) області.

Через неузгодженість законодавства Україна може залишитися без ліків, ЗЗР та ветеринарних препаратів

З 1 січня 2021 року вступає в дію обов’язкова умова позначення одиниць SI на продукції під час її виробництва та введення в обіг. повідомляє прес-служба ЄБА.

Однак, для деяких галузей економіки, зокрема, засобів захисту рослин, ветеринарних препаратів, лікарських засобів тощо, де питання внесення змін до маркування продукції суворо регулюється державою, введення в дію даної системи має бути поступовим. Так, наприклад, процес внесення змін до етикетки для засобів захисту рослин на практиці займає до 6 місяців, що з урахуванням сезонності агрохімічного бізнесу може призвести до фактичної втрати ринку. Адже компанії абсолютно не встигнуть перелаштувати процеси — залишилось майже три місяці.

"Після введення в дію Наказу Мінекономрозвитку №914 в законодавстві утворилася так звана «виделка»: Наказом Міндовкілля №490 від 2006 року встановлено, що одиниці вимірювання мають зазначатися на етикетці виключно українською мовою, тоді як Наказ Мінекономрозвитку вимагає дублювання латинським алфавітом. Відповідно, бізнес не може виконати обидві вимоги одночасно.

У той же час, навіть якщо спробувати виконати вимогу Мінекономрозвитку, то станом на сьогодні в Державному реєстрі пестицидів і агрохімікатів міститься більше 3 тисяч найменувань продуктів. Ресурси новоствореного Міндовкілля суттєво обмежені і якщо весь агрохімічний ринок одночасно звернеться до нього з заявами на внесення змін до етикетки, як це вимагається зараз, наступні 6–12 місяців процес державної реєстрації ЗЗР та добрив буде заблоковано. Така неузгодженість у роботі урядових установ може стати причиною дефіциту продукції з 1 січня 2021 року", — наголосив Віктор Погорілий, керівник Агрохімічного напрямку Європейської Бізнес Асоціації.

Особливого занепокоєння викликає загроза перебоїв у постачанні лікарських засобів в Україну через наявність цілого ряду колізій та відсутність чіткого регулювання застосування вимог Наказу Мінекономрозвитку №914 до маркування ліків. Окрім необхідності внесення змін до тексту на упаковках ліків, у Наказі Мінекономрозвитку вживається термін «введення в обіг», тлумачення якого щодо регулювання лікарських засобів відсутнє у законодавстві та який є непритаманний цій сфері. Мінеконорозвитку розуміє під ним весь процес ввезення та розмитнення продукції, що неможливо виконати за такий короткий час. Це, разом із необхідністю проходити тривалий процес перереєстрації маркування виключно з метою технічних змін, що не викликані потребами пацієнтів, може призвести до того, що вже з 1 січня 2021 року українці можуть залишитися без лікарських засобів, що є надзвичайно критичним в умовах світової пандемії.

Тому, Європейська Бізнес Асоціація звертається до Прем’єр-міністра України із закликом втрутитись у вирішення даної ситуації, аби інноваційні ЗЗР, ветеринарні препарати та лікарські засоби не зникли із ринку України. Так, в даному контексті варто врегулювати визначення, як-то «введення в обіг» та дозволити вище зазначеним категоріям бізнесу в плановому порядку подавати нові етикетки (а не з обмеженням до 1 січня 2021 року), аби мінімізувати ризик припинення постачання та обігу продукції, а головне — убезпечити від припинення лікування пацієнтів. Сподіваємось, голос бізнесу буде почуто!

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Зеленський схвалив приватизацію Житомирського лікеро-горілчаного заводу

Президент Володимир Зеленський передав державне підприємство "Житомирський лікеро-горілчаний завод" в управління Фонду державного майна України для подальшої приватизації підприємства.

Відповідний указ глава держави підписав 29 вересня, повідомляє прес-служба Президента.

Як зазначається в документі, такий крок здійснено з метою оптимізації переліку об’єктів державної власності, що перебувають в управлінні Державного управління справами, однак не використовуються для забезпечення діяльності Президента.

“Оскільки Житомирський лікеро-горілчаний завод є таким об’єктом, глава держави підтримав пропозицію ДУС про його передачу в управління Фонду державного майна України для подальшої приватизації”, - пояснили в Офісі Президента.

Очікується, що результатом реалізації цього кроку буде збільшення надходжень до Державного бюджету.

Дефолти на ринку зерна: постраждалим від посухи аграріям пропонують списати частину боргів

Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) виступила з ініціативою списання частини обов’язків по форвардним контрактам та аграрним розпискам тим аграріям, які постраждали від втрати урожаю через несприятливі погодні умови, передає прес-служба ВАР.

Ця ініціатива була підтримана Українською зерновою асоціацією (УЗА) та Українським клубом аграрного бізнесу (УКАБ), які домовились разом з ВАР розробити та підписати відповідний меморандум.

Про це під час пресконференції «Проблема дефолтів на зерновому ринку України» повідомив заступник голови ВАР Михайло Соколов.

Наразі в Україні виникла ситуація, коли виконання форвардних контрактів та аграрних розписок по постачанню зерна трейдерам почали зриватись. Однак, одні агропідприємства мають об’єктивні причини: урожай втрачено повністю через природні катаклізми або він не покриває необхідних об’ємів. Інші ж не бажають виконувати взятих на себе зобов’язань, вимагаючи вищої ціни, ніж передбачена контрактом, або відмовляються повністю від його виконання.   

Заступник голови ВАР акцентував увагу на тому, що відмова від виконання контракту такими недобросовісними компаніями призведе до того, що в результаті програшу всіх: трейдерів, аграріїв і України як держава на міжнародному ринку.

«Ми проаналізували укладені контракти. І хочемо сказати усім, хто думає, що можна легко відмовитись від їх виконання: закінчиться все це програшем  у суді. Перспектив тут немає, справи ці для судів прості. Вигоду отримають лише юристи, до яких будуть звертатись і трейдери, і сільгоспвиробники. Але в результаті перші матимуть штрафи за зірвані поставки, а другі – за невиконання контрактів. Тобто у цій ситуації програють усі. Аж до того, що Україну визнають неблагонадійним партнером на міжнародному ринку та перестануть кредитувати, від чого постраждають всі аграрії, в тому числі й ті, хто добросовісно виконав свої зобов’язання», - пояснив заступник голови ВАР.  

Як зазначив Михайло Соколов, такий розвиток подій потрібно попередити. Аби ті, хто справді через об’єктивні причини не можуть виконати контракти, розуміли, на яких умовах вони будуть реструктуризовані. Щоб ці умови були справедливими і дозволили їм розвиватись. А ті, хто вирішив зіграти на такій ситуації, залишились у меншості.

«Ми вітаємо готовність наших контрагентів підписати меморандум. І сподіваємось, що це дозволить всій галузі пройти цьогорічну кризу з найменшими втратами і стане осоновою для подальшого розвитку», - наголосив Михайло Соколов.

Текст меморандуму буде відкритим для підписання всіма охочими профільними асоціаціями.

Врожай кавунів на Херсонщині в майбутньому може опинитися під загрозою

Про це повідомив голова Херсонської обладміністрації Юрій Гусєв.

Також він зазначив, що посуха в цьому році вплинула на урожай зернових.

- Дійсно, погодні умови для Херсонщини цього року були несприятливі. Волога в грунті менша, ніж в минулому році. Відповідно, і врожайність по раннім зерновим гірше, ніж торішня: якщо в 2019 році вона перевищувала 34 центнера з гектара, то в цьому - трохи більше 32. Те ж стосується і плодово-овочевих - також маємо певне зменшення врожайності. Зокрема, середня врожайність овочів відкритого грунту склала в цьому році 252,6 ц / га - це майже на 4 ц / га менше відповідного періоду минулого року. Саме тому ми говоримо про те, що для нас критично важливим є розвиток зрошення. Це зменшить ризики через погодні умови, - зауважив Юрій Гусєв.

Без зрошення проблема може торкнутися і урожай баштанних.

- Повторюся, ми з прем'єр-міністром говорили про зрошення. В контексті цього він відвідав Інститут зрошуваного землеробства НААН в нашому регіоні. Без зрошення через кілька років ми будемо мати величезну проблему. І це стосується, в тому числі, баштанних культур. Херсонщина - це не тільки кращі кавуни, а й томати, продукція переробки яких спрямовується в різні регіони України, а також на експорт, - заявив він.

Джерело: Агроюг

На Житомирщині в приватній металевій сушарці згоріло 30 тонн хмелю

Теґи: 

Про це УНН повідомляє з посиланням на пресслужбу ДСНС України.

“28 вересня о 7:01 до Служби порятунку „101“ надійшло повідомлення про пожежу в приватній металевій сушарці для хмелю в селі Видибор Черняхівського району. На місце події одразу було спрямовано відділення 23-ої Державної пожежно-рятувальної частини”, — йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що з’ясувалось, що пожежа виникла на другому поверсі, де зберігалося 30 тонн пресованого хмілю.

“На момент прибуття рятувальників покрівля будівлі вже поплавилася та горіння відбувалося всередині приміщення. Враховуючи значну площу пожежі та велику пожежну навантаженість, на допомогу було викликано додаткові сили та засоби. Поруч з сушаркою було розміщено обладнання для пресування хмелю. Тому одне відділення рятувальників спрямувало свої дії на гасіння та охолодження конструкції сушарки”, — зазначається в повідомленні.

Наголошується, що друге відділення рятувальників вживало заходів щодо запобігання перекиданню вогню на устаткування.
“Пожежу локалізовано о 8:00. Вогнеборцям довелося розбирати конструкції та тюкований хміль і проливати їх водою, щоб запобігти повторному загоранню. Пожежу ліквідовано о 12:20. Вогнем знищено 30 т хмелю. Сама сушарка значних пошкоджень не зазнала”, — йдеться в повідомленні.

Окрім того, на ліквідації надзвичайної події працювало 9 чоловік особового складу та 2 одиниці пожежної техніки. Причина займання встановлюється фахівцями.