178171

В Україні змінюється порядок визначення нормативно-грошової оцінки землі

Про це повідомив на сторінці у Facebook заступник міністра розвитку економіки Тарас Висоцький.

"6 серпня 2020 року ми стартували з роботою по зміні нормативної грошової оцінки сільськогосподарських земель. В рамках робочої групи було підняте критичне питання, що є багато ділянок, де чинна нормативна грошова оцінка не відповідає реальності. Аграрії просили надати можливість переглядати її в індивідуальному порядку. Це було підтримано робочою групою, і вже маємо результат.

5 січня 2021 року були прийняті і опубліковані відповідні зміни, які надають можливість вже цього року власникам земельних ділянок або користувачам переглядати нормативну грошову оцінку за узгодженням з органом місцевого самоврядування. Це надасть можливість створити реальну базу для оподаткування, сплати місцевих податків і покращення можливості ведення сільського господарства в усіх куточках України", - підкреслив Тарас Висоцький. 

“Повна нормативно-грошова оцінка земель по всій території України була проведена ще у 2018 році. Але зрозуміло, що з часом стан земель і властивості грунтів можуть змінюватись. Ми почули побажання аграріїв надати їм можливість оновлювати оцінку своїх земельних ділянок і внесли певні зміни, що забезпечить справедливу ціну на землю та ефективну реалізацію земельної реформи», - прокоментував міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Так, проєктом постанови вносяться зміни до:

- Порядку проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 р. № 105;

- Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051.

Реалізація постанови передбачає виключення положень щодо обов’язковості використання результатів загальнонаціональної НГО земель с/г призначення для надання відомостей із Державного земельного кадастру. Також надано можливість власнику або землекористувачу замовляти проведення НГО окремої земельної ділянки до спливу строку, визначеного частиною другою статті 18 Закону України «Про оцінку земель».

До 2050 року Україна може розпочати імпорт питної води

Сьогодні відчувають дефіцит водних ресурсів 3,6 млрд осіб по всьому світу. В Україні екологи також дають невтішні прогнози щодо рівня забезпеченості прісною водою. Про це повідомляє «Апостроф».

Причинами цього є зміни клімату, марнотратне використання питної води і неефективна водна політика української влади. Впродовж року в Україні з’являлися тривожні повідомлення про обміління водойм в країні. Ще в травні поточного року до критичної позначки дійшло одне з найзнаменитіших озер на Волині – Світязь. У найглибшому озері в Україні вода відійшла від звичних берегів на десятки метрів.

Науковий співробітник Шацького національного природного парку Петро Юрчук говорив, що рівень води в озері на 20 см нижче нормального, і на 60 см нижче, ніж він повинен бути навесні.

У той же час повідомлялося, що в одній з найбільших річок України – Десні, рівень води впав до історичного мінімуму. На щастя, поки ризиків для постачання населенню питної води немає, але через її нестачу постраждати можуть аграрії.

Своєю чергою, Дніпро міліє стрімкими темпами, і лише за 50 років головна водна артерія країни може стати удвічі меншою, аніж є зараз. По суті, Україна опиняється перед загрозою зневоднення.

Навіть вчені з Державного агентства водних ресурсів повідомили сумну новину, що в країні можуть обмежити водокористування.

«Вперше за 120 років Україна опинилася в ситуації, коли гідрометеорологічні умови можуть викликати обмеження прав водокористувачів», – сказано в прогнозах агентства.

Такі повідомлення стривожили навіть Раду національної безпеки і оборони, на засідання якої виносили питання дефіциту прісної води в Україні. Секретар РНБО Олексій Данилов звернув увагу на важливість проведення повної інвентаризації джерел підземних вод питної якості і артезіанських свердловин з метою залучення їх до систем водопостачання

У раді послалися на інформацію Державного агентства водних ресурсів України, згідно з якою останні п’ять років річки були маловодними, при цьому «існує ймовірність виникнення водного дефіциту в басейнах деяких річок, які мають значну антропогенне навантаження».

З огляду на невтішні процеси, загроза водного дефіциту в Україні цілком реальна. Тим більш, що негативні прогнози звучать по всьому світу. Так, за даними ООН 3,6 млрд осіб у світі потенційно потерпають від браку води. Якщо не вживати ніяких заходів, то до 2030 року без задовільною чистої води залишатимуться майже 5 млрд чоловік, а це близько 67% населення планети. А вже до 2050 року до 80% країн світу можуть опинитися в зоні, яка за класифікацією ООН відноситься до категорії дефіциту водних ресурсів. Своєю чергою Інститут водних проблем і меліорації України, прогнозує, що вже до 2050 року Україні доведеться імпортувати питну воду.

Джерело: Landlord 

Ваш вибір 'Подобається'.

Експерти прогнозують подорожчання яблук

Із закінченням запасів яблук, що зберігалися без спеціальних камер, аналітики прогнозують ріст цін на яблука. Адже продукція з холодильних камер з регульованим газовим середовищем має значно вищу собівартість.

Про це повідомляє журнал «Садівництво по-українськи».  

За статистикою Асоціації «Ягідництво України», на українські домогосподарства припадає близько 70% валового збору яблук. Проте велика частина з цього — технічне яблуко. Ринкове споживання яблук в Україні становить 420–470 тис. тонн на рік. В основному це місцева продукція й передусім від агропідприємств. Точніше оцінити обсяги яблучного виробництва експерти не можуть. 

«Зазвичай виробник спочатку говорить, що з урожаєм було все погано, а потім всю зиму торгує. В одному господарстві, якому ми телефонували, в липні відповіли, що у них 40% яблука обсипалося, а в серпні виявилося, що втрати були всього на рівні 10%», — розповіла аналітик «Ягідництва України» Марія Лакеєва. 

Тому експертам важко прогнозувати, що буде з цінами далі. Більшість виробників приховує інформацію не лише про обсяги зберігання, а й про плани щодо продажу. «Останні два сезони яблуко починало дорожчати навесні. Цілком можливо, що цьогоріч фермери притримають яблуко до весни, й ціни почнуть зростати взимку, але навесні можуть знову-таки впасти. Втім, це тільки один із варіантів розвитку подій на ринку», — зазначає  керівник департаменту «Маркетинг Аналітика» гуртового ринку «Шувар»Тетяна Гетьман. 

Пані Лакеєва нагадує, що минулого року ціни на якісні яблука, що притримали у холодильниках, були дуже високими в другому півріччі. З тієї самої причини ті господарства, у яких яблук було багато весь рік, знову притримують їх на зберігання до весни, коли ціни будуть цікавішими.

«Але тут є і зворотний бік медалі: коли вони навесні одночасно всі відкриють сховища, то ціни знову знизяться. І тоді їм доведеться конкурувати. У нас всі хочуть, але не всі вміють зберігати, на жаль. Притримування продукції восени за відсутності експорту може призвести до того, що ціна просяде, бо яблуко треба буде десь реалізовувати»,  — каже Марія Лакеєва. 

Вона пов’язує нинішнє зниження ціни на яблуко ще й з традиційним збільшенням імпорту, починаючи з осені. У вересні імпорт тільки набирав обертів, у грудні він починає йти масово. Наприклад, уже на початку грудня яблуко у Польщі від виробників стартує із 6 грн. Як порівняти, від українських — від 8 грн. Тобто супермаркети вже потроху завозять імпорт. Він починає тиснути на ціну. Взагалі наявність імпорту на ринку — це стримувальний чинник для наших виробників. Щоб стримати імпорт, ціна українських господарств має бути нижчою. Сьогодні 90–95% імпорту завозить Польща, з інших країн імпортери беруть товар тільки, щоб підтримати асортимент.

 

Джерело: AgroTimes

У Раді зареєстрували законопроект про європейські вимоги до матеріалів для харчових продуктів

У Верховній Раді зареєстрували законопроект №4568 «Про матеріали і предмети, що контактують з харчовими продуктами». Про це повідомляє AgroPolit.com.

Повідомляється, що закон визначає правові та організаційні засади забезпечення безпечності матеріалів і предметів, призначених для контакту з харчовими продуктами у процесі їх виробництва, обігу та використання з метою забезпечення захисту здоров’я людей та інтересів споживачів.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що на сьогодні відсутній закон, який би комплексно визначав правові та організаційні засади гарантування безпечності матеріалів і предметів, призначених для безпосереднього або опосередкованого контакту з харчовими продуктами у процесі їх виробництва, обігу та використання. 

Також відповідно до зобов’язань в рамках виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони вітчизняне законодавство потребує гармонізації із рядом актів ЄС, зокрема, стосовно заходів, які застосовуються щодо хімічних речовин, які мігрують з пакувальних матеріалів до харчових продуктів.

Таким чином проект закону розроблено з метою:

- мінімізації ризиків завдання шкоди здоров’ю громадян від споживання харчових продуктів;
- приведення законодавства України у відповідність до законодавства Європейського Союзу заходів, які застосовуються матеріалів і предметів, що контактують з харчовими продуктами;
- з метою реалізації статті 64 Угоди про асоціацію.

Суд визнав банкрутом "Лозівський молочний завод"

29.12.2020 Госпсуд Полтавської області в рамках справи №917/1185/18 визнав банкрутом ТОВ "Лозівський молочний завод" і відкрив ліквідаційну процедуру строком на 1 рік. Про це пише Finbalance.

У держреєстрі засновниками ТОВ "Лозівський молочний завод" вказані ТОВ “Альміра” і ТОВ “Агро-Імпульс”, а кінцевим бенефіціаром - Олег Балюк.

03.09.2020 Східний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу ТОВ “Альміра” та залишив без змін ухвалу Госпсуду Полтавської області від 02.06.2020, якою було відкрито провадження в справі №917/1759/19 про банкрутство ТОВ “Гадячсир” (за ініціативою ПП "Консалтингова фірма "Прометей").

За даними держреєстру, ТОВ “Альміра” - власник 100% статутного капіталу ТОВ “Гадячсир”, кінцевий бенефіціар - Олег Балюк.

18.09.2019 Шевченківський райсуд м. Києва відмовився задовольнити заяву ТОВ “Гадячсир” (пов’язане з групою “Альміра”) про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 17.01.2017 у справі АС №367у/2016, яким частково було задоволено позов “Креді Агріколь Банку” та стягнуто заборгованість з ТОВ “Гадячсир” в сумі 12,9 млн дол та 229,9 млн грн.

01.04.2020 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу Almira Holdings (Cyprus) Limited та залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій у справі №761/45270/17, якими скаржнику було відмовлено в задоволенні заяви про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 19.10.2017, прийняте у справі АС №26к/2017 за позовом Креді Агріколь Банку до Almira Holdings (Cyprus) Limited про стягнення 12,1 млн дол і 187,3 млн грн заборгованості.

У вересні 2019 року Укрексімбанк відкрив процедуру фінансової реструктуризації заборгованості ТОВ “Техмолпром”, ТОВ “Агропродекспорт”, ТОВ “РВД-Агро”, серед пов’язаних осіб яких - у т.ч. ТОВ “Гадячсир”, ТОВ “Альміра”, ТОВ “Лозівський молочний завод”, Альміра Холдінгс (Сайпрус) Лімітед.

Секретаріат з фінансової реструктуризації на початку березня 2020 року означив вказаний процес як “завершено за строком процедури фінансової реструктуризації”.

Відповідно до ухвали Шевченківського райсуду м. Києва від 14.05.2018, ТОВ “Техмолпром” і ТОВ “Агропродекспорт” фігурували в кримінальному провадженні №42014100000000597 щодо можливого протиправного заволодіння кредитними коштами Укрексімбанку. Як зазначалося, позики були залучені “під заставу неліквідного майна, вартість якого була значно завищена” (цитата).

У держреєстрі кінцевим бенефіціаром ТОВ “Техмолпром” (як і ТОВ “Гадячсир”) вказаний Олег Балюк.

Вчені здійснили прорив у виведенні пшениці, стійкої до іржі

Команда дослідників під керівництвом Міка Ейліффа в Канберрському відділенні Австралійського національного наукового центру (CSIRO) вивела пшеницю, яка продемонструвала виняткову стійкість до стеблової іржі. 

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на австралійське інтернет-видання Farmonline.

Іржа — одна з найшкодочинніших хвороб рослин. Збудник іржі — Puccinia graminis — здатен повністю знищити врожай пшениці за лічені тижні.

Найбільш ефективним і екологічним методом боротьби з іржею пшениці є виведення генетично стійких сортів. Перших успіхів у цьому напрямку досягнуто під час «зеленої революції». Але з тих пір збудник іржі еволюціонував і тепер може долати цю резистентність, знову становлячи загрозу для врожаю.

Щоб виробити стійкість до іржі наново, слід було вдаватися до багаторазових схрещень, після чого ця стійкість втрачалася в наступних поколіннях. Новий підхід, застосований австралійськими вченими, передбачав швидке «складання» індивідуальних генів стійкості в єдиний «пакет», який вмонтовувався в обрану лінію пшениці.

Завдяки цьому вдалося уникнути не тільки багаторазового схрещування, а й втрати стійкості в наступних поколіннях.

В майбутньому такі «пакети» можна буде формувати шляхом генетичного редагування, який у низці країн, у т. ч. у США, не відносять до ГМ-технологій. Ця технологія придатна для виведення пшениці, стійкої й до інших форм іржі.
 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.