Винороби півдня України не очікують великих врожаїв

Про це SEEDS розповіла власниця сімейної винної компанії “46 Parallel Wine Group” Анна Горкун.

“Клімат у нашому регіоні останнім часом змінюється занадто швидко, аграрії змушені адаптуватися на ходу. З одного боку, їм пощастило, оскільки карантин не зачепив польові роботи так сильно, як інші галузі бізнесу.

А з іншого – посушлива зима і така ж весна, з недостатньою кількістю опадів, мають свій негативний вплив на врожай 2020 року.

Аграрії констатують, що рік, найімовірніше, не принесе надмірної кількості виноматеріалу для виробництва напою.

Хоча до збору врожаю ще є час, закладання відбувається в першій половині травня і ми вже знаємо, що не матимемо екстра врожаїв”, – розповіла  Анна Горкун.
“Натомість, якість винограду втішить замовників. За оцінками тих же виноградарів з Одеського регіону, можемо очікувати виноматеріал високої якості й планувати вироблення вина категорії fine wine (т. з. “виключна висока якість вина”).

Щодо вартості вина врожаю 2020 року, я прогнозую, що більшість виробників намагатиметься утримати свою аудиторію і не втратити частку на ринку, тому не підвищуватиме ціну.

Навіть у випадку, якщо собівартість продукції зросте, компанії збережуть кінцеву вартість пляшки на полицях на тому ж рівні”, – вважає власниця сімейної винної компанії.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

ТОП областей України за обсягом аграрних розписок

Про це свідчать дані World Bank Group і IFC станом на 15 травня 2020 р, пише agroportal.ua.

ТОП-культурами за залученими коштами стали: кукурудза, соняшник, цукрові буряки.

Рейтинг областей щодо впровадження аграрних розписок виглядає так:

1. Київська обл. - 2,55 млрд грн, 243 аграрні розписки (а / р), ТОП-культура - кукурудза;

2. Полтавська обл. - 2,42 млрд грн, 215 а / р, ТОП-культура - кукурудза;

3. Рівненська обл. - 1,77 млрд грн, 170 а / р, ТОП-культура - цукровий буряк;

4. Черкаська обл. - 1,76 млрд грн, 224 а / р, ТОП-культура - кукурудза;

5. Вінницька обл. - 1,71 млрд грн, 391 а / р, ТОП-культура - кукурудза;

6. Харківська обл. - 1,46 млрд грн, 300 а / р, ТОП-культура - соняшник;

7. Херсонська обл. - 1,44 млрд грн, 242 а / р, ТОП-культура - пшениця;

8. Одеська обл. - 1,36 млрд грн, 217 а / р, ТОП-культура - пшениця;

9. Сумська обл. - 1,31 млрд грн, 154 а / р, ТОП-культура - кукурудза, пшениця;

10. Тернопільська обл. - 1,17 млрд грн, 283 а / р, ТОП-культура - пшениця;

11. Львівська обл. - 1,08 млрд грн, 186 а / р, ТОП-культура - ріпак;

12. Чернігівська обл. - 1,08 млрд грн, 180 а / р, ТОП-культура - кукурудза;

13. Хмельницька обл. - 0,963 млрд грн, 204 а / р, ТОП-культура - пшениця;

14. Житомирська обл. - 0,89 млрд грн, 172 а / р, ТОП-культура - пшениця;

15. Дніпропетровська обл. - 0,887 млрд грн, 162 а / р, ТОП-культура - соняшник;

16. Кіровоградська обл. - 0,846 млрд грн, 153 а / р, ТОП-культура - соняшник;

17. Запорізька обл. - 0,793 млрд грн, 207 а / р, ТОП-культура - пшениця, рапс;

18. Миколаївська обл. - 0,7 млрд грн, 160 а / р, ТОП-культура - пшениця, рапс;

19. Волинська обл. - 0,678 млрд грн, 113 а / р, ТОП-культура - ріпак;

20. Донецька обл. - 0,472 млрд грн, 99 а / р, ТОП-культура - пшениця;

21. Івано-Франківська обл. - 0,446 млрд грн, 73 а / р, ТОП-культура - ріпак, пшениця;

22. Луганська обл. - 0,126 млрд грн, 37 а / р, ТОП-культура - пшениця, рапс;

23. Закарпатська обл. - 0,123 млрд грн, 38 а / р, ТОП-культура - кукурудза, соя;

24. Чернівецька обл. - 36 млн грн, 23 а / р, ТОП-культура - пшениця.

В Україні планують унормувати ринок імітованих молочних продуктів

На офіційному сайті Верховної Ради з’явився текст законопроекту № 3516  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів, що імітують молоко та молочні продукти». Авторами є група народних депутатів від «Слуги народу» та «За майбутнє» серед яких Олег Тарасов, Іван Чайківський, Петро Юрчишин та інші. Основною метою законопроекту є упорядкування сфери маркування і реалізації харчових продуктів, що імітують молоко і молочні продукти, що забезпечить право споживачів на отримання повної інформації про якість харчових продуктів.

Законопроектом запроваджується термін «харчові продукти, що імітують молоко і молочні продукти», під яким пропонується розуміти усі харчові продукти,  які вироблені з молока або молочної сировини, з повною або частковою заміною складових молока (молочного жиру, молочного білка, лактози), з використанням або без використання харчових добавок, та які можуть сприйматися споживачем як продукти, аналогічні молочним, і вживатися замість таких продуктів.

У законопроекті встановлюються особливі вимоги до найменувань, маркування та реалізації молочних продуктів, та харчових продуктів, що імітують молоко і молочні продукти, що забезпечить право споживачів на отримання необхідної достовірної інформації для здійснення вільного вибору продукції відповідно до їх потреб.
Так, законопроектом передбачено, що не допускається використання у власних назвах та торговельних марках харчових продуктів, що імітують молоко і молочні продукти, слів «молоко» та будь-яких похідних (однокореневих) від нього, назв молочних продуктів та тварин (корів, овець, кіз, буйволиць, кобил) та зображень молока, молочних продуктів, корів, овець, кіз, буйволиць, кобил. Ці вимоги не поширюються на маркування харчових продуктів, які не є молочним продуктом, та які не можуть сприйматися споживачем як молочні продукти та/або мають усталене використання певних назв при їх маркуванні (зокрема, молочна ковбаса, молочний шоколад, молочне печиво тощо).

З метою забезпечення належного інформування споживачів законопроектом передбачається встановити, що на етикетці, упаковці, інших видах маркування під основною назвою харчового продукту, що імітує молоко і молочні продукти, та знаком для товарів і послуг має бути розміщено текст такого змісту: «Імітаційний продукт. Містить замінники складових молока», розміром шрифту для першого речення не менше 75%, а для другого -  40% від найбільшого напису на упаковці. Також встановлено вимоги щодо розміщення відповідних написів на упаковці харчових продуктів, що імітують молоко і молочні продукти.
Законопроектом встановлюються особливі вимоги до реалізації харчових продуктів, що імітують молоко і молочні продукти, суб’єктами господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю, якими передбачено розміщення молочних продуктів окремо від харчових продуктів, що імітують молоко і молочні продукти та інших харчових продуктів, а харчових продуктів, що імітують молоко і молочні продукти – також окремо від молочних та інших харчових продуктів.

У відповідність з Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» приведена термінологія Закону України «Про молоко, молочні продукти, та харчові продукти, що їх імітують» (назва у редакції законопроекту), а також передбачено, що державний контроль та нагляд у сфері виробництва, переробки, реалізації, експорту та імпорту молока, молочної сировини, молочних продуктів та харчових продуктів, що імітують молоко і молочні продукти, здійснюється відповідно до законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.
Законопроектом встановлюється відповідальність за порушення особливих вимог щодо маркування та реалізації молочних продуктів та харчових продуктів, що імітують молоко і молочні продукти.

Пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту передбачено поетапне введення в дію нових положень  Закону України «Про молоко, молочні продукти, та харчові продукти, що їх імітують» (назва у редакції законопроекту), що дозволить суб’єктам господарювання належним чином підготуватися до виконання його вимог.

Джерело: Судебно-юридична газета

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Через послаблення карантину курятина подорожчає

За словами генерального директора таїландської компанії Charoen Pokphand Foods (CPF) Прасіта Бондуангпрасерта, 2020 рік може стати досить успішним для галузі тваринництва завдяки зростанню цін на свинину та відновленню цін на курятину. Покращенню на ситуації на ринку, зокрема, сприятиме послаблення карантинних заходів щодо COVID-19 і відкриття ресторанів.

CPF, який має підприємства в 17 країнах і експортує свою продукцію в більш ніж 30 країн, за перший квартал 2020 року повідомив про чистий прибуток у розмірі 6,11 мільярда бат (190 мільйонів доларів США), що на 43% більше, ніж за той же період минулого року. Компанія також виграла від зниження цін на сировину, наприклад кукурудзу.

Charoen Pokphand Foods, один з найбільших виробників птиці у Таїланді, заявляє про намір розширити географію експорту і цього року відкрити 17 нових ринків. Компанія планує інвестувати в розширення експорту близько 20 мільярдів бат (623 мільйони доларів США). Також CPF повідомляє про плани щодо нарощування продажів на внутрішньому ринку країни.

Таїланд, є одним з найбільших світових експортерів курятини. На глобальному та європейському ринках таїландські компанії конкурують з українськими виробниками птиці.

Джерело: Meat-Inform

Українська тушонка поїде в Конго

Перша партія продукції Тернопільського м’ясокомбінату уже 22 травня буде відправлена в республіку Конго.

Про це повідомили у пресслужбі комбінату у Facebook.

Зазначається, що тушкована свинини продаватиметься під назвою «Смачного – Bon appetite».

«Якісна, безпечна сировина та простий рецепт консервування дозволяє зберегти всі корисні властивості м’яса, на що звернули особливу увагу наші покупці в далекій Африці», – йдеться у повідомленні.

Довідка:
«Тернопільський м’ясокомбінат» є структурним підрозділом компанії «Агропродсервіс». Відновив свою роботу у 2016 році.

Ваш вибір 'Подобається'.

Зеленський підписав закон про відміну "соєвих правок"

Президент Володимир Зеленський підписав прийнятий Верховною Радою 16 січня 2020 року Закон про поправки до Податкового кодексу №1210, який, який передбачає, зокрема, скасування так званих "соєвих поправок", через які експортери сої та ріпаку втратили право на відшкодування податку на додану вартість (ПДВ).

"Сьогодні президент України підписав закон, який скасовує так звані "соєві поправки". Майже 2,5 року тривала боротьба з "соєвими поправками", що скасовували відшкодування ПДВ на сою і насіння ріпаку з 1 вересня 2018 року до 31 грудня 2021 року; ріпаку з 1 січня 2020 до 31 грудня 2021 року. В результаті цього рішення щорічно український малий і середній аграрний бізнес втрачав сотні гривень на кожній тонні реалізованої сої", - написав заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тарас Висоцький в Facebook у четвер увечері.