178171
182818

Яблучний сезон завершується рекордно високими цінами

Яблучний сезон 2019/2020 років завершується рекордно високими цінами. Тренд до зростання розпочався ще у середині березня і майже дублював ситуацію у сезоні 2017/2018 року — тоді Україна теж зібрала не найкращий врожай яблука. Але у травні 2020 року ціни швидко подолали межі найбільш оптимістичних прогнозів: в кінці весни на гуртових майданчиках країни яблука коштують 27-35 грн/кг, а мінімальні роздрібні ціни подолали позначку 40 грн/кг, пише Інфо-Шувар.

«У 2019 році Україна зібрала яблука менше, ніж у 2018 році, тому вищій від попереднього року рівень цін та їх зростання у березні нікого особливо не дивували. Але ніхто не очікував, що у травні український фермер зможе продавати яблуко дорожче $1/кг», – розповідає Тетяна Гетьман, керівник департаменту «Аналітика» ОРСП «Шувар», найбільшого у західному регіоні гуртового ринку сільгосппродукції.

На думку пані Гетьман, рекордно високі ціни на яблука в кінці поточного сезону пов’язані із кількома факторами:

1. Менший врожай і, відповідно, менша пропозиція. У 2019 році, за оцінками різних експертів, Україна зібрала на 10% менше яблук ніж у 2018 році, коли врожай був рекордним. Падіння валового збору не вдалось нівелювати навіть інтенсифікацією молодих насаджень. Слід додати, що у сусідній Польщі, яка нам завжди допомагає компенсувати дефіцит власного яблука, врожай також знизився.

2. Обмежений імпорт. З жовтня по грудень включно Україна постійно нарощувала обсяги імпорту і зменшувала експорт, що теж не було несподіванкою для сезону з невеликим врожаєм. У січні після новорічного ажіотажу імпорт просів, але потреба в ньому знов почала зростати у лютому. У другій половині зими більшість українських мереж активно працювали із польським яблуком і робили б це надалі, якби не оголосили карантин в країнах ЄС. Через припинення постачання із Польщі, українські мережі почали активно спустошувати українські сховища. До речі, у березні, на фоні падіння імпорту, ми ще й збільшили експорт яблука! Річ у тому, що білоруські трейдери теж залишились без польського яблука і вимушені були активніше працювати з українськими виробниками. Це не могло не вплинути на вартість — перший стрибок ціни на українське яблуко відбувся саме у 20-х числах березня.

3. Запізнення старту ягідного сезону. У травні на ринок не вийшов головний конкурент яблука — українська суниця садова (полуниця). Через холодну весну у господарствах Півдня та Закарпаття ягода дуже повільно визрівала. А дехто взагалі втратив значну частину врожаю через приморозки. Саме в середині травня ціни на яблука піднялись до небачених до цього показників.

Навіщо ціни на українські яблука зросли до рекордних показників в кінці цього сезону? Для того, щоб підтвердити той факт, що кожен сезон має свої особливості. Нагадати про те, що завжди може з’явитись сукупність непередбачуваних факторів, які матимуть драматичний вплив на ціни. Вести бізнес в таких умовах — це справжнє мистецтво, тому майбутнє завжди за професіоналами, які роблять правильні висновки.

«Ціни на яблука зростають навесні вже два сезони поспіль. Дехто побачив в цьому закономірність і, виходячи з цього, панує продажі в наступному сезоні. Але ті фермери та трейдери, які у цьому бізнесі більше 5-ти років, чудово пам'ятаю сезони, коли ціни на яблуко не зростали взагалі або навпаки обвалювались в кінці сезону через надлишок пропозиції. Тобто фермери чи трейдери не впливають на ринкову ціну, а можуть лише впливати на власні витрати шляхом збільшення продуктивності, оптимізації логістики, диверсифікації каналів збуту та напрацювання міцних прозорих стосунків із бізнес- партнерами», - підсумовує Тетяна Гетьман.

За даними департаменту «Аналітика» в сезоні 2019/2020 років на майданчику для торгівлі з автомобілів гуртового ринку «Шувар» було продано понад 18 тис. тонн яблука. Майже половину з цього обсягу було продано за 3 місяці сезону — в період з лютого по квітень. У порівнянні із попереднім сезоном (18/19) обсяг продажу українських яблук на «Шуварі» збільшився на 9%.

Ваш вибір 'Подобається'.


Вітчизняні фермери цікавляться нетхаусами для овочів

Про це повідомляє журнал «Плантатор».

"Ми вже замислювалися над побудовою нетхаусу, – розповів фермер Олексій Гуртовий з Дніпропетровщини. – В Ізраїлі ці інноваційні технології доволі популярні. Нині нетхауси почали впроваджувати на території Узбекистану та Російської Федерації, що дозволяє підвищити врожайність, нівелювати стресове навантаження на рослини, адже фітозахисна сітка здатна захищати рослини від сонця, вітру та шкідників, а також від невеликих заморозків, створюючи для рослин сприятливий мікроклімат".

Олексій Гуртовий разом із батьком займається вирощуванням овочів у ФГ «Віталій» Новомосковського району Дніпропетровської області. У сівозміні мають томати, перець, баклажани, капусту броколі та цвітну капусту, дині й кавуни, загалом –– 24 га. Господарство мало досвід негативного впливу погоди на врожай.

«У позаминулому році після висаджування розсади перцю (15-го травня) температура на поверхні ґрунту знизилася до 0 °С, – зауважив Олексій Гуртовий. –– На той момент висота розсади становила 17 см, на рослині було 4 справжні листки. Завдяки живленню комплексними мінеральними добривами рослини перцю були реанімовані. Сім’ядольні листочки в них опали, але рослини вижили, ще й сформували врожайність на рівні 35 т/га. Ще один приклад втручання погоди: минулого року через настання ранніх заморозків у третій декаді вересня значна частина перцю в нашому господарстві лишилася незібраною, тому ми не змогли виконати умови, що були передбачені за контрактом».

 

Джерело: AgroTimes

Ваш вибір 'Подобається'.


На Черкащині селянам вручили доїльні апарати від USAID

Селянам, членам молочного кооперативу СОК «ВАК Монастирищенський», що в Монастирищенському районі Черкаської області, надали безкоштовно доїльні апарати від Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту «Агросільрозвиток» за підтримки Асоціації тваринників України.

АТУ вже близько 2-х років співпрацює з USAID напрямі підтримки фермерів і власників домогосподарств. Зокрема, організовує  науково-практичні заходи, вебінари з ефективного тваринництва, надає методичну літературу, а також підтримує низку сільськогосподарських кооперативів.

Черговим проектом співпраці АТУ та USAID стало надання молочному кооперативу перших 50 комплектів індивідуальних доїльних апаратів, які планують роздати його членам для полегшення та прискорення роботи. Ці доїльні апарати отримають ті члени кооперативу, які їх найбільше потребують: в пріоритеті селяни, які утримують кілька корів, ті, кому уже важко доїти корову вручну та соціально незахищені верстви населення. Адже грантова угода з USAID прописувала зменшення ручної праці саме серед жіночого населення на селі, тому у цьому напрямку і працюють в кооперативі.

До того ж, використання доїльних апаратів дозволить селянам покращити якість молока, адже молоко отримуватиметься способом безконтактного доїння. Це дасть змогу поліпшити фізико-хімічні та мікробіологічні показники молочної сировини.

Програму із забезпечення доїльних апаратів за фінансової підтримки USAID кооператив планує розширювати, покращуючи якість молочної сировини та полегшуючи працю селянам.

До слова, саме зараз, навесні, розпочинається вигін корів на пасовища, тому в кооперативі до запуску готується мобільна доїльна установка та, на прохання однієї із сільських громад Монастирищини, на заводі виготовляється ще одна така ж установка, яка дозволяє безконтактним способом доїти корови безпосередньо в полі.

Нагадаємо, що також за сприяння АТУ Агентство США з міжнародного розвитку підтримує кооператив з відгодівлі бичків СОК «Бики Черкащини», що в тому ж таки Монастирищенському. Програма співпраці USAID із даним кооперативом розрахована на 5 років і передбачає поетапне збільшення поголів’я бичків на відгодівлі в СОК «Бики Черкащини» до 10 тис. голів.

Крім того, за підтримки USAID планується виготовлення власної молочної продукції на базі молочного кооперативу.

Агентство США з міжнародного розвитку вбачає серйозний потенціал у роботі сільськогосподарських обслуговуючих та виробничих кооперативів, тому налаштоване і надалі продовжувати співпрацю з ними. Плануються і надалі серйозні фінансові вливання у розвиток молочного кооперативного руху.

Нагадаємо, членом кооперативу може стати будь-яка людина, яка утримує корову. Кооператив відкритий до співпраці та запрошує нових членів до своєї команди. Ті селяни, хто підписує договір, автоматично стають членами кооперативу та користується усіма послугами та програмами.



Пошук компромісу: рішення щодо введення квот на добрива ще не прийнято

28 травня відбулася зустріч заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України – Торгового представника України Тараса Качки з представниками ключових аграрних асоціацій, імпортерами і виробниками для пошуку спільного збалансованого рішення щодо ситуації на ринку мінеральних добрив.

«Рішення щодо введення/неведення квот на добрива ще не прийнято. Ми підтримуємо постійний діалог з усіма зацікавленими сторонами. Наше спільне завдання – вийти на узгоджене рішення, яке буде і в інтересах аграріїв, і в інтересах вітчизняних виробників. Наша мета у тому, щоб ціна на добрива була прийнятною і давала можливість аграріям розвиватися», - підкреслив Тарас Качка.

Читайте також: Квоти на імпорт добрив: як фермери рятуватимуть хімічний бізнес олігархів

За словами заступника міністра, необхідно збалансувати інтереси виробників і споживачів та знизити тиск на ринок. Цього можна досягти через незалежність трейдингу, тобто шляхом відокремлення виробництва від торгівлі. Також він акцентував на ціноутворенні. Зменшення вартості ціни та наближення її до світового рівня можливе через арбітраж трейдерів, який балансує закуплений товар (як імпортованих добрив, так і внутрішнього виробництва) та продає його аграріям за усередненою ціною.

Було наголошено, що вирішивши питання ціни та впливу на неї, національні виробники отримають можливість розвиватися, а споживачі – купувати продукцію за цінами, наближеними до світових.

У ході зустрічі кожна сторона отримала змогу висловити свою позицію щодо ситуації на ринку мінеральних добрив для пошуку компромісних рішень.

Нагадаємо, щойно Міністерство економіки наприкінці минулого тижня оголосило своє рішення запровадити квоти, всі ключові аграрні асоціації України гостро розкритикували такий крок, у низці регіонів відбулися протести фермерів.

Ваш вибір 'Подобається'.


Темпи експорту української соняшникової олії перевищують минулорічні

Основними імпортерами української соняшникової олії залишаються Індія та Китай.

Нагадаємо, що у 2018/19 МР експорт соняшникової олії з України виріс на 14% до 6,04 млн т.

За даними асоціації «Укроліяпром», протягом вересня-квітня 2019/20 МР країни Європи придбали 32,3% від загальної кількості експортованої з України соняшникової олії, зокрема Франція – 8,8%, Польща – 7,7%, Іспанія – 6,3%.

Основними покупцями української соняшникової рафінованої олії у 2019/20 МР також стали країни ЄС, які придбали 17,3% від загального обсягу експорту даної продукції з України, зокрема Франція – 5%, Польща – 4,4%, Нідерланди – 3,4%.

У поточному сезоні США збільшують імпорт соняшникової рафінованої олії.

Джерело: graintrade.com.ua



Ціни на пшеницю зростають, на відміну від кукурудзи

Посуха у південній частині України і загибель значних площ озимих, особливо у Одеській області, змінило звичну кон’юнктуру ринку. Про це, коментуючи поточне становищу на ринку зернових розповіла Олена Нероба, менеджер з розвитку компанії Maxigrain.

«Через посуху Україна втратила частину площ під озимими зерновими і особливо під пшеницею. Це стало одним із факторів підтримання ціни на зерно цих культур як всередині країни, так і на зовнішніх ринках. Схожа ситуація склалася і в РФ. Прогнози по валовому збору пшениці в Чорноморському регіоні вже знижені і це викликає занепокоєння у експортерів. Цікаво, що в контракти, які укладаються на раніші терміни, закладається вища ціна на пшеницю, аніж на пізніші за часом. Адже першим продаватиметься врожай із південних регіонів і через посуху врожай пшениці буде нижчим, а ціна відповідно – вищою», – зазначила Олена Нероба.

Втім, на думку експерта, з одного боку загибель посівів озимих зернових є негативним явищем, а з іншого боку – дасть змогу укладати контракти за більш вигідними цінами на зерно пшениці та ячменю.

Водночас Олена Нероба наголосила на тому, що в зв’язку із розширенням посівних площ під кукурудзою та скороченням виробництва етанолу на світових ринках не варто сподіватися на підвищення цін на кукурудзу.

Джерело: Landlord