174499

Як недобросовісні виробники підробляють кисломолочний сир

Дуже часто виробники заради збільшення прибутку намагаються замінити дорогу сировину на більш дешеву, але не завжди якісну. Найпростіший спосіб фальсифікації — заміна молочного жиру більш дешевим пальмовим або кокосовим маслом, яке буквально «кишить» шкідливими трансжирами. Про це розповідає Володимир Величко, генеральний директор ДП «Харковстандартметрологія».

Експерт зауважує, що вимоги до якості сиру викладені в національному стандарті ДСТУ 4554:2006 «Сир. Технічні умови».

«Підприємства можуть виробляти продукцію відповідно до цього нормативного документа. Однак згідно з чинним законодавством суб'єкти господарювання мають право добровільного вибору нормативного документа, відповідно до якого будуть випускати продукцію, в тому числі можуть розробити власний нормативний документ — технічні умови», — каже фахівець.

Однак яка потреба розробляти свої нормативи, якщо є національний стандарт?, — запитаєте ви.

«Як правило, при наявності національного стандарту технічні умови розробляють, якщо необхідно уточнити, доповнити вимоги на конкретну продукцію, яку виробляє підприємство. Однак вимоги, встановлені в технічних умовах, не повинні суперечити вимогам законодавства та національних стандартів, що поширюються на цю продукцію», — пояснює Володимир Величко.

На сьогоднішній день асортимент сиру в торговій мережі надзвичайно широкий. Однак ми живемо в такий час, коли корисний далеко не кожен вид сиру. Молочний жир — досить дорогий компонент. Дуже часто виробники заради збільшення прибутку намагаються замінити дорогу сировину на більш дешеву, але не завжди якісну.

Найпростіший спосіб фальсифікації — виготовлення сиру з меншою часткою жиру під виглядом більш жирного, — каже Володимир Величко. — Також при виробництві сиру можуть замінювати молочний жир дешевшим рослинним. Найчастіше використовуються масла тропічного походження — пальмова, кокосова та інша, а також замінники сухих вершків на рослинній основі. Однак, якщо при виробництві сиру разом з молочними використовуються рослинні жири, то виходить не молочний, а молоковмісний продукт і називатися повинен відповідно — продукт молоковмісний сирний.

Згідно ДСТУ 7170: 2010 «Продукти молочні та молоковмісні» молокомісткий продукт — це продукт, що містить білки і (або) жири немолочного походження, але в якому молочні компоненти складають істотну частку в кінцевому продукті та визначають його властивості. Визначено, що в готовому молоковмісному продукті масова частка молочних компонентів повинна становити не менше 25%. Якщо ж менше, то такий продукт взагалі не має права на виробництво і продаж.

Джерело: milkua.info

Україна не повністю реалізовує свій потенціал з експорту зернових

Сезон-2019/20 став для України рекордним як за обсягом виробництва пшениці і кукурудзи, так і за обсягами експорту. Тим часом, слід зазначити, що Україна не повністю реалізувала свій потенціал з експорту, хоча використовує всі можливості, які надає світовий ринок. Таку думку висловив президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов в інтерв’ю ІА «АПК-Інформ».

«Для нас стали відкриті нові ринки. Наприклад, в минулому маркетинговому році Україна експортувала вперше пшеницю в Еквадор. Зараз відбувається новий перерозподіл ринків в світі, трансформується робота таких міжнародних організацій, як СОТ, змінюється геополітична обстановка і відносини між країнами. І Україна намагається і повинна отримати з цього максимальну вигоду», – вважає він.

На думку керівника УЗА, те, що відбувалося в другій половині сезону в світі, лише підкреслило значущість України на глобальному ринку як надійного постачальника продовольства.

«На мій погляд, як б криза не торкнулась Україну та світ в цілому, поставки продовольства з боку України будуть тривати, і в подальшому будуть тільки збільшуватися, як і роль України як суб’єкта забезпечення світової продовольчої безпеки», – поділився своєю впевненістю М. Горбачьов.

Голова профільної організації підкреслив, що для України аграрний сектор в умовах світової економічної кризи через пандемію коронавірусу фактично перетворився в одного з драйверів економіки, який забезпечує стабільний приплив валюти від експорту.

Вертикальні ферми можуть підвищити врожайність пшениці в 600 разів — і прогодувати людство

Група дослідників із Флоридського й Пристонського університетів (США) за допомогою комп’ютерного моделювання виявили, що вирощування пшениці у вертикальних фермах може збільшити її врожайність у кількасот разів. Так людство зможе забезпечити себе продовольством за умов обмежених земельних ресурсів.
Про це йдеться в дослідженні, оприлюдненому в науковому виданні Proceedings of the National Academy of Sciences.

Значення пшениці для людства важко переоцінити: вона наразі складає близько 20% усіх калорій і білків, які ми споживаємо. Пшениця є найважливішим знаком у більшості країн світу. Її вирощують на мільйонах гектарів землі — але, як правило, врожайність її порівняно невелика і дуже залежить від природних умов.

Прогнози зростання населення Землі (до 11 мільярдів на кінець ХХ століття) вказують, що виробництво злаків, аби прогодувати людство, потрібно збільшити на понад 60%. В умовах, коли земельні ресурси скорочуються, необхідні нові способи забезпечення людей продовольством.

Пол Готьє з Принстона з колегами дослідили можливість вертикальних ферм — так називають агропромислові комплекси, де насадження розташовані в кілька ярусів одночасно. Такі ферми заточені на швидке вирощування й збирання культур, а тому мають технічні можливості підтримувати необхідні умови.

У дослідженні ефективність вертикальних ферм була прорахована за допомогою двох незалежних комп’ютерних моделей - DSSAT-NWheat та SIMPLE, які вже раніше застосовувалися для подібних прогнозів. За параметри було обрано 10-ярусну вертикальну ферму з постійним освітленням, достатньою концентрацією вуглекислого газу й поживних речовин.

Розрахунки показали, що така ферма забезпечує урожайність у 220-600 разів вищу, ніж у середньому у світі. Перевагами вертикальної ферми є те, що вона не залежить від погодних умов, не використовує хімікатів для боротьби зі шкідниками й не потребує великої кількості землі. Автори запевняють, що їхню модель можна масштабувати до 100 ярусів — тоді, відповідно, теоретичний максимум урожайності може зрости аж у 6000 разів.

Утім дослідження підкреслює: ці розрахунки є лише теоретичними й мають бути підтверджені експериментально. Крім того, вертикальні ферми — досить вартісні у виробництві й утриманні, а тому можуть застосовуватися, приміром, у безземельних регіонах, де іншого способу вирощувати пшеницю немає.

Джерело: hromadske.ua

Світова торгівля коньяком рекордно "просіла"

За рік світовий експорт коньяку впав на 11,4%, передає УНН з посиланням на sudouest.fr.

Так, за останні дванадцять місяців по всьому світу було відправлено 186,5 млн пляшок коньяку. Це на 11,4% менше, ніж роком раніше. Національне Міжпрофесійне Бюро Коньяку (BNIC) пов'язує таку динаміку з пандемією COVID-19.

Найбільше падіння - 23,4% - зафіксовано на азіатському коньячному ринку.

Європейський ринок "просів" на 12,7%.

"Менш тривожним виглядає північноамериканської континент - зона вільної торгівлі ALENA (США, Канада і Мексика) - там експорт коньяку "просів" на 2%", - йдеться в повідомленні.

Зокрема, експорт коньяків VS (Very Special) "просів" на 2,6%, коньяків VSOP (Very Superior Old Pale) - на 19,6%, XO (Extra Old) - на 22,5%.

Нагадаємо, з українським коньяком за споживача найбільше конкурує французький.

Ціни на м’ясо в довгостроковій перспективі будуть падати

Про це йдеться в новому дослідженні перспектив розвитку агроринків OECD-FAO Agricultural Outlook 2020-2029.

Необхідно зазначити, що реальні ціни – це ціни, скориговані на величину інфляції, і вони краще відображують дохідність бізнесу. Номінальні ж, або фактичні, ціни на яловичину, м’ясо птиці та баранину можуть збільшитись у той же самий період і тільки свинина дещо втратить в ціні навіть у номінальному вимірі.

Аналітики OECD-FAO відмічають, що в першій половині прогнозного 10-річного періоду ціни на свинину будуть підтримуватись зменшенням виробництва в Азії, обумовленого африканською чумою свиней. Потім, коли темпи зростання світового виробництва відновляться до їх нормальних рівнів, ціни свинини будуть знижуватись.

Яловичина в найближчі роки, навпаки, може подешевшати через більш ніж достатню пропозицію з боку основних виробників, таких як Аргентина, Бразилія та США. В той же час зростання виробництва з часом сповільниться і номінальні ціни яловичини дещо зростуть.

Ціни на м’ясо птиці обіцяють найкращі перспективи для виробників, оскільки завдяки зростанню попиту будуть невпинно збільшуватись в номінальному вимірі протягом наступних 10 років.

В цілому зростання споживання м’яса в світі буди йти повільніше ніж зростання виробництва, що й буде головною причиною зниження реальних цін. В той же час, ціни на корми продовжать тенденцію поступового зростання останніх років, через що прибутковість виробництва м’яса буде знижуватись.

Джерело: meat-inform.com

Обізнаність про українську продукцію у світі залишається низькою

Агросектору потрібний розвиток інфраструктури і об’єднань, які підтримують сільгоспвиробників в організації поставок за кордон. По-перше, необхідна краща організованість самих учасників ринку, а, по-друге, допомога держави для отримання кращих результатів. Про це заявив генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу Роман Сластьон.

За його словами, українські виробники є цілком конкурентоспроможними на глобальному ринку, про що свідчить затребуваність сільгосппродукції вітчизняного виробництва.

«Проте, інша сторона питання – проблеми з логістикою, а саме висока вартість залізничного перевезення зерна до портів, ставки портових зборів та транспортування за кордон», – наголосив він.

Крім того, на думку Романа Сластьона, проблемою залишається не надто сильне поширення інформації про українську продукцію за кордоном, а саме неналежна роботу торгових представництв України. Як наслідок інформативність про українську продукцію в головних країнах збуту залишається низькою.

Останнім часом у цьому напрямку відбулися певні зрушення – наприклад, в Україні були зареєстровані географічні назви «Мелітопольська черешня» та «Гуцульська бринза».

«Розвиток таких брендів є правильним напрямком для підвищення конкурентоспроможності нашої продукції на закордонних ринках», – підкреслив Роман Сластьон.

Джерело: Landlord