Які проблеми та виклики чекають на українських аграріїв на другий рік повномасштабної війни

Які проблеми та виклики чекають на українських аграріїв на другий рік повномасштабної війни
Фото: з відкритих джерел

Очікується, що у 2023 році проблем з посівною буде ще більше, ніж минулого року. Основна – це відсутність коштів для її здійснення. Великий розрив між світовою та внутрішньою українською ціною призводить до суттєвого недоотримання коштів аграріями, що значно ускладнює можливість закупівлі ресурсів для проведення посівної. Також продовжуються бойові дії на теріторії України та приблизно 2 млн га замінованих полів ускладнюють або й взагалі – унеможливлюють роботу. Якою буде посівна кампанія 2023 в умовах масштабної війни, розповідає Delo.ua.

Українські аграрії активно готуються до посівної. Якщо торік станом на 24 лютого аграрії були повністю готові, то наразі є проблема з ліквідністю, доступністю фінансів, що ускладнює та уповільнює підготовку до польових робіт. Разом з тим, аграрії налаштовані рішуче, каже перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

“Аграрії скрізь, де дозволятиме безпекова ситуація, засіватимуть максимальну площу культур. Ми сподіваємося, що цей рік, який буде нелегким, вдасться впевнено пройти, виростивши достатньо збіжжя для внутрішнього споживання та експорту”, – зазначив Тарас Висоцький.

Виклики посівної кампанії 2023

За словами генерального директора Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Романа Сластьона цей сезон для більшості аграріїв буде складнішим, ніж минулого року тому, що минулорічна посівна кампанія була спланована до масштабного вторгнення РФ. В результаті на територіях, де можна було працювати, посіяли та зібрали майже 70 млн тонн зернових та олійних культур. 

Проблеми, які були в минулому році частково переходять в цей сезон. Із основних викликів Роман Сластьон виділив: 

  1. Розрив ціни на агрокультури між світовою та українською. Частково це через проблеми з логістикою, а частково – невпевненність покупців в тому, що українське зерно буде доставлено вчасно. Наразі “зерновий коридор” працює через Одеські порти, але така логістика не вирішує всіх проблем. При цьому росіяни гальмують інспекцію суден, які завантажені зерном або направляються до завантаження в Україну. Через галмування суден аграрії кожен день втрачають гроші, що негативно впливває на їх заробіток. 
  2. В минулому році аграрний бізнес був збитковим. За оцінками аналітиків УКАБ 2023 рік для аграріїв теж буде збитковим. Це призведе до того, що аграрії замінять посів збиткових культур на більш прибуткові. Наприклад, замість зернових аграрії будуть сіяти більше олійних культур (соняшник, сою, ріпак). Це вимушена міра тому, що через минулий збитковий рік наразі аграрії не мають грошей для інвестування у виробництво. 
  3. Близько 60% добрив не будуть використовувати аграрії через їх дефіцит. А це буде впливати на врожайність та якість культур. 
  4. Експортний потенціал може впасті в три рази. За прогнозами аналітиків УКАБ для внутрішного виробництва Україна зможе зібрати, приблизно, 34 млн тонн. А для експорту, приблизно, 20 млн тонн. Таке падіння буде впливати на аграрний бізнес і економіку країни через недоотримання валютного виторгу. Саме з цієї причини аграріям потрібна фінансова підтримка зі сторони держави та дешеві кредити. При цьому країнам-імпортерам треба буде думати, де закупати ту кількість зерна, яку Україна не зможе поставити. 

“Подальше затягування війни буде нести негативний вплив на галузь. Ми будемо входити в цикл, коли виробники з кожним роком будуть отримувати меньше грошей, відповідно меньше вкладати у виробництво. Постійна збитковість із року в рік призведе до того, що наш аграрний сектор перестане бути локомотивом і може перетворитись на дотаційну галузь”, – наголошує Сластьон. 

Як зазначає директор Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Ігор Віштак враховуючи зміни у логістичних шляхах та пріорітетах, наразі уряд запланував у бюджеті понад 16 млрд гривень на кредитну програму. З них 9,6 млрд гривень буде виділено саме аграріям. Це дозволить фермерам частково закрити кредити, які вони брали минулого року, і брати нові під посівну. 

Зміна посіву агрокультури
За прогнозом Мінагро очікується певна зміна щодо посіву агрокультур. Так, збільшуватимуться посівні площі під олійні: ріпак, сою, соняшник. Це пов’язано з тим, що вартість однієї тонни олійних культур вища, а вартість логістики в перерахунку на тонну – нижча. Тобто фермери матимуть змогу більше заробляти з 1 га. В Міністерстві переконані, що це є позитивним фактором для фермерів, макроекономіки і некритичним для сівозміни.

В Мінагро додали, що очікується зменшення виробництва пшениці, але для внутрішньої потреби її буде вдвічі більше. Також дещо збільшиться кількість культур, спрямованих на внутрішній ринок, як було у 2022 році з гречкою.

Нагадаємо, що роками раніше українські аграрії сіяли 70 тисяч га гречки, а в 2022-му вдалося збільшити площі під посів до 120 тисяч га. Збільшення площ під посів агрокультури дозволило закрити внутрішню потребу.

Раніше президент Української зернової Асоціації (УЗА) Микола Горбачьов розповів, що у 2022 році через війну, тимчасову окупацію територій та дорогу логістику фермери були вимушені скоротити посівні площі, де вирощували менш рентабельні культури. Загалом аграрії скоротили посівні площі з 25 млн га до 16 млн га. Значне зменшення площ було під пшеницею, тому що вона має низьку рентабельність.

Директор Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Ігор Віштак прогнозує, що скорочення площ під посів агрокультури буде з 29 млн га до 22 млн га.

За оцінками УЗА, у 2023 році посівні площі скоротяться десь на 40%, а отже, удвічі зменшиться обсяг виробництва, якщо порівнювати з довоєнними роками.

“Наприклад, раніше аграрії вирощували 106 млн тонн зернових і олійних, а наш прогноз на 2023 рік — приблизно 53 млн тонн, якщо вдасться посіяти кукурудзи 3 млн га, а ми не впевнені, що аграрії зможуть”, – каже Горбачьов.

Директорка Насіннєвої Асоціації України Сюзана Григоренко вважає, що наразі питання стоять щодо кукурудзи та пшениці, ярого ріпаку. Соняшник може перебрати на себе частково площі з цих культур. Можливо, збільшаться площі під сою.

“Прогнозують, що максимум, який можуть виділити під соняшник, а це 5,5 млн га. Сою ж висівають в так званому соєвому поясі. Це Центральна і Західна Україна включно з Поліссям (Тернопільська, Рівневська, Волиньська, Черкаська, Полтавська, Вінницька, Київська області). Можливе збільшення площ до 1,6 -1,7 млн га”, – розповіла Сюзана Григоренко.

Вона додала, що стосовно збільшення площ під кукурудзу – фермери вагаються. Складнощі з її збором у 2022 році, вартісна сушка, дорогі азотні добрива – основні чинники, чому аграрії досі не прийняли кінцеві рішення. Адже станом на грудень 2022 року в Україні третина врожаю кукурудзи ще залишалась на полях через дощі та перебої з електропостачанням.

В результаті, враховуючи значну частку логістики в ціні зернових культур цього року, буде спостерігатися зменшення посівів під зерновими культурами з одночасним збільшенням посівів під олійними культурами.

Ціна на олійні в 2 рази перевищує ціни на зернові культури на світовому ринку, зазначає аналітик УКАБ Світлана Литвин. Тому за попередніми оцінками, посівні площі під зерновими культурами в 2023 році становитимуть 8,7 млн га, що на 22% менше показника 2022 року та на 45% менше показника 2021 року. При цьому, посівні площі під олійними прогнозуються на рівні 9,7 млн га, що на 32% перевищує показник 2022 року та на 9% більше показника 2021 року.

“Це вперше посівні площі під олійними культурами будуть більше, ніж під зерновими. Також трішки буде збільшено посіви під більш нішевими продуктами, як то гречка, цукровий буряк тощо”, – розповіла Світлана Литвин.

Однак зниження посівних площ кукурудзи та пшениці може бути непрактичним для українських аграріїв, оскільки ці культури є основними джерелами доходу для багатьох сільськогосподарських підприємств, вважає аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) Максим Орищак. Крім того, ці культури є важливими для забезпечення продовольчої безпеки України.

“Можливим виходом із цієї ситуації може стати пошук альтернативних ринків збуту, включаючи внутрішній ринок та інші країни, а також розвиток місцевих підприємств для збільшення доданої вартості сільськогосподарської продукції. Крім того, українські аграрії можуть переорієнтуватися на більш рентабельні культури або використання більш ефективних та економічно вигідних методів вирощування вже існуючих культур”, – каже Орищак.

Проблема розмінування

В січні 2023 року під час перебування українських експертів Міжнародного центру української перемоги в Японії обговорювалось питання розмінування України. Для Японії, яка в цьому році головує у G7, питання розмінування українських територій є пріорітетом. 

Також в одному з вечірніх відеозвернень президент України Володимир Зеленський наголосив, що в аграрному секторі є дуже гостре питання – гуманітарне розмінування землі. За його словами, на рівні Кабміну утворено міжвідомчу робочу групу, яка забезпечить активізацію діяльності з очищення ґрунтів від мін та снарядів, що не розірвались.

На сьогодні 175 тисяч квадратних кілометрів (близько 2 млн га, – ред.) потребує розмінувань. З початку повномасштабної війни в Україні близько 313 тисяч різних вибухових предметів було індентифіковано та знищено.

Директор Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Ігор Віштак наголосив, що розмінувати ці території потрібно в короткий час тому, що починаючи з березня в Україні стартують весняні роботи в полях. 

“Фізично це зробити (швидко розмінувати всі поля, – ред.) наші служби не зможуть, тому ми звертались до міжнародних партнерів по допомогу саме в цьому напрямку”, – зазанчає Ігор Віштак. 

В результаті в Україні буде створено центр гуманітарного розмінування, який виконуватиме функції аналітичного центру та узагальнюватиме інформацію щодо потреб розмінування в міністерств, ОВА, країн-партнерів та міжнародних організацій.

За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, український центр гуманітарного розмінування покращить координацію між усіма суб’єктами протимінної діяльності. А також дасть можливість залучити всі можливі ресурси для проведення розмінування.

“Через російську агресію Україна на сьогодні є однією з найбільш забруднених мінами й снарядами країн у світі. Гуманітарне розмінування є першим етапом відновлення деокупованих територій, який дає можливість почати відбудову житла й критичної інфраструктури”, – резюмував прем’єр.

 

Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/yaki-problemy-ta-vyklyky-chekayut-na-ukrayinskyh-agrariyiv-na-drugyj-rik-povnomasshtabnoyi-vijny
Like
Цікаво
Подобається
Сумно
Нічого сказати

    30 Березня

    Ічнянський молочно-консервний комбінат отримав чистий прибуток у 105,9 млн грн

    Американська Cargill припинить експорт зерна з росії: це один із найбільших постачальників у світі

    В Україні пропонують страхувати аграрний експорт

    Децентралізація енергетичного ринку, кредитування та запуску хімічної промисловісті: експерт назвав основні потреби АПК

    Живець свиней подешевшав: які ціни

    Аскет Шиппінг починає будівництво зерносховища в порту Ізмаїл

    Переробники зацікавлені в зниженні цін на сире молоко

    Болгарські аграрії протестують через безмитне ввезення українського зерна

    Українські аграрії зменшать посівні площі під зерновими культурами, але збільшать під олійними, — Мінагрополітики

    Ціна на свинину може зрости до 10%: які види м’яса подорожчають перед Великоднем

    БІЛЬШЕ НОВИН