З чим українські аграрії вийдуть на світовий ринок у новому сезоні

Світовий ринок аграрної продукції увійшов у фазу «погодного ринку» — період, коли вирішальне значення для формування цін мають погодні умови у головних країнах — експортерах зерна. Прогнози не просто нестабільні — щодня озвучуються нові цифри майбутніх валових зборів та цін. Останнім часом ми почули щонайменше три прогнози щодо українського врожаю, три різних точки зору на одну й ту саму ситуацію, що склалася на полях.

Менше
Найбільш негативний прогноз надало Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. За розрахунками профільного відомства,цього року в Україні очікується справжнє падіння валового збору зерна — одразу на 15 млн т, або на 20% у порівнянні з минулим сезоном. Отже, прогноз становить близько 60 млн т усіх зернових (у 2019-му— понад 75 млн т).

За висновками міністерства, така картина складеться через дефіцит вологи і низку економічних факторів, обумовлених пандемією COVID-19. Ці висновки міністерства зроблені ще на підставі даних, отриманих станом на 24 квітня. Таким чином, прогноз зроблений без достатньої кількості даних і навряд чи може претендувати на достовірність. Тим більшою може бути ціна помилки — адже саме на офіційні прогнози орієнтуються на світових товарних біржах.

Більш виважений прогноз щодо майбутнього «зернового валу» презентував Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» НААН. Згідно зі сценарієм науковців аграрної галузі, зниження врожаю відбудеться на рівні 10% у порівнянні з минулорічним валовим збором зернових і зернобобових.

Таким чином, у 2020 році в Україні буде зібрано 67,5 млн т зерна. Зниження відбудеться за рахунок падіння виробництва озимої пшениці на 12,5% — до 24,2 млн т, кукурудзи на зерно на 10,3% (до 32,2 млн т) та ячменю на 8,7% (до 8,1 млн т). Проте, як свідчить прогноз, очікується підвищення у порівнянні з минулим роком виробництва жита (до 355400 т), ярої пшениці (до 698800 т), гречки (до 96400 т) і гороху — до 687400т. Ці види зерна наразі належать на групи «другорядних» у структурі валового збору й їх врожайність не здатна змінити загальну картину пропозиції.

Але фахівці Інституту окремо відзначили, що наведений розрахунок робився за песимістичним сценарієм, який було побудовано на підставі спостереження за дією двох факторів. По-перше, несприятливі погодні умови і брак вологи у ряді регіонів України. По-друге, зниження прибутковості основних сільськогосподарських культур минулого року.

Втім, питання з погодними умовами ще не до кінця зрозуміле — дощі у травні здатні виправити ситуацію. Відповідно, не є обставиною нездоланної сили й економічний чинник минулорічного зменшення прибутковості.

Тому поряд з песимістичним прогнозом Інститут надав і поміркований варіант, згідно з яким зниження обсягів виробництва зернових становитиме не більше 3% — тобто до 72–73 млн т.

Практично таку саму оцінку майбутнього врожаю надала і компанія «УкрАгроКонсалт». Щоправда, у прогнозі консалтингової агенції є дві суттєві відмінності. По-перше, рівень валового збору в 70–73 млн т зернових є базовим. А по-друге, прогноз складений на підставі реальної інформації, отриманої з різних регіонів України.

Про що можна вже говорити — умови, що склалися, обумовлять середню врожайність культур приблизно на 5% нижчу від трендової. За розрахунками, валовий збір пшениці очікується на рівні 25,9 млн т (у 2019 році —28,3 млн т), з яких може бути експортовано 17 млн т. По ячменю Україна може розраховувати на врожай культури у 7,9 млн т. Звісно, вказані обсяги можуть бути нижчими, якщо вегетаційний період стане невдалим внаслідок весняної посухи.

Щоправда, корективи може внести кукурудза. На початок травня під неї відведено 5,5 млн га, але площа збільшувалась за рахунок пересіву пшениці та ячменю. Валовий збір зерна кукурудзи становитиме приблизно 36 млн т.

Тож, за оптимістичним сценарієм, валовий збір всієї зернової групи у 2020 році становитиме 72 млн т, з яких 51 млн т буде експортовано.

Крім того, у 2020/2021 маркетинговому році є розширення площ під олійними на 3–4% за рахунок скорочення сівби зернових культур, хоча врожайність усіх без винятку олійних культур буде нижчою. В умовах дефіциту вологи перспективною культурою продовжує залишатися соняшник.

З ріпаком ситуація складна — під час перезимівлі частина площ була або втрачена взагалі, або пошкоджена. Внаслідок цього врожайність буде нижчою, а валовий збір культури зменшиться на 0,5 млн т у порівнянні з минулим роком.

Джерело: Landlord

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Біржові ціни на пшеницю виросли після зниження прогнозів виробництва в Росії

В оновленому прогнозі МСГ Росії виробництво зерна у 2020 р. зменшено в порівнянні з попередніми оцінками на 5,3 млн т до 120 млн т внаслідок обумовленого посухою зниження врожайності на 30% у Краснодарському, Ставропольському краї та Ростовській області.

Трейдерів турбує також ситуація в ЄС, куди повертається спекотна та суха погода.

Ціни на французьку пшеницю вчора виросли до тижневого максимуму через занепокоєння щодо можливого зниження прогнозів нового врожаю, оскільки лише в країнах Балтії та Іспанії стан посівів пшениці оцінюється вище, ніж середній, а інші країни страждають від дефіциту вологи.

Вересневі ф’ючерси на борошномельну пшеницю на MATIF виросли на 3 €/т до 188 €/т або 206,03 $/т.

Американські пшеничні біржі в середу дружно зростали за підтримки спекулянтів, які закривали короткі позиції, та через невизначеність з долею нового врожаю в основних штатах. За даними crop-tour, оцінки врожайності поки що нижчі, ніж попередні. Крім того, на півночі Американської Рівнини затримується сівба ярої пшениці.

Липневі пшеничні ф’ючерси в США виросли:

на 5,51 $/т до 188,77 $/т на м’яку озиму SRW-пшеницю в Чикаго,
на 4,32 $/т до 166,54 $/т на тверду озиму HRW-пшеницю в Канзас-Сіті,
на 4,50 $/т до 191,25 $/т на тверду яру HRS-пшеницю в Міннеаполісі.

Трейдери майже не цікавляться старим врожаєм та активно торгують новим. На чорноморському ринку російську пшеницю з протеїном 12,5% пропонують по 197-200 $/т FOB з поставкою у липні, тоді як ціни на українську пшеницю з протеїном 11,5% виросли до 194-195 $/т FOB.

Джерело: graintrade.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вчені визначили щоденну норму молочних продуктів

Результати опубліковані в журналі BMJ Open Diabetes Research & Care.

Більш ранні дослідження, проведені в Північній Америці і Європі, показали, що високе споживання молочних продуктів знижує ризик діабету, підвищення кров'яного тиску і метаболічного синдрому — комплексу чинників, що призводять до передчасної смерті від серцево-судинних захворювань. Однак вчені не знали, чи можна ці результати поширювати на всіх людей планети.

У новому, масштабним за всю історію дослідженні взяли участь 147 812 осіб у віці від 35 до 70 років з 21 країни, включаючи як розвинені, наприклад, Швеція та Канада, так і країни, що розвиваються — Бангладеш, Колумбія, Іран та інші.

За учасниками спостерігали понад дев'ять років. Звичайне споживання їжі за попередній рік кожен раз оцінювалося за допомогою регулярного заповнення опитувальників, за якими визначався рівень в раціоні молочних продуктів, таких як молоко, йогурт, йогуртові напої, сир і страви, приготовані з молочних продуктів. Окремо враховувалися суцільномолочні і знежирені продукт з вмістом жиру один-два відсотки. Масло і вершки були виділені в особливу групу, оскільки в деяких країнах їх не вживають в їжу.

Була також зібрана інформація про особисту історію хвороби кожного учасника, використання рецептурних ліків, освітній рівень, куріння та параметри ваги, зріст, окружності талії, артеріальний тиск, холестерин і рівень глюкози в крові натще.

Результати показали, що при середньому вживанні двох порцій жирних молочних продуктів в день ризик розвитку гіпертонії і діабету зменшувався, відповідно, на 11 і 12 відсотків. Таку кількість молочних продуктів автори дослідження вважають оптимальнию, так ефект від збільшення дози був незначним — у тих, хто вживав в добу три порції молочних продуктів, це зниження становило 13 і 14 відсотків.

Під порцією розумілося: 240 мілілітрів молока, близько 20 грамів сиру, упаковка натурального йогурту, 120 грамів, або півчашки сиру.

Ефект від знежирених продуктів був значно нижче, тому вчені рекомендують вживати саме цілісні, а не знежирені молочні продукти.

Більше 47 тисяч з учасників дослідження мали не просто діабет або гіпертонію, а метаболічний синдром — поєднання таких факторів, як підвищений артеріальний тиск, зайва вага, низький рівень корисного холестерину, високий вміст в крові жирів і глюкози.

Для них ефект зниження ризику розвитку захворювання при щоденному вживанні молочних продуктів був ще вище — від 24 до 28 відсотків в порівнянні з тими, у кого в раціоні ці продукти були відсутні.

Вчені відзначають, що їх дослідження — обсерваційне, і не ставить за мету з'ясування причин.

«Якщо наші результати будуть підтверджені в досить великих і довгострокових випробуваннях, то збільшення споживання молочних продуктів може стати здійсненним і недорогим підходом до зниження метаболічного синдрому, гіпертонії, діабету і, в кінцевому рахунку, серцево-судинних захворювань у всьому світі», — пишуть автори статті.

Джерело: milkua.info

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В ЄС чверть сільгоспземель стануть органічними

Європейський союз заявив про наміри різко збільшити площі під органічним землеробством і суттєво обмежити використання агрохімічних препаратів. Про це повідомляє з посиланням на Європейську комісію агентство Reuters.

«Якщо криза COVID-19 чогось нас і навчила, так це того, що ми повинні переглянути наші відносини з природою», – коментує новації у землеробстві глава ЄС з питань клімату Франс Тіммерманс.

Зокрема, планується скоротити використання хімічних пестицидів на 50%, мінеральних добрив на 20%, продажу протимікробних препаратів (з антибіотиками для тваринництва і рибництва) на 50% до 2030 р.

Частка органічного землеробства в структурі агропромислового комплексу Європи повинна досягти 25% в 2030 році (зараз цей показник складає 8%). При цьому не менше 10% сільськогосподарських земель повинні бути перероблені в «живі території» з великим біологічним розмаїттям.

Тіммерманс прогнозує, що нова стратегія допоможе ЕС відновитися від економічної кризи, що викликала пандемія та нокдауни. Наприклад, єврочиновники підрахували, що інвестиції в органічне сільське господарство створюють на 10-20% більше робочих місць у перерахуванні на гектар, ніж традиційне сільське господарство.

В свою чергу, європейські фермерські асоціації заявили, що органічне сільське господарство, як правило, дає меншу врожайність і прибуток. Швидше за все, влада буде доплачувати «органічним виробникам», щоб зробити перехід до нового землеробства більш привабливим з точки зору економіки. Наразі ці плани повинні схвалити держави-члени об’єднання.

За даними Research Institute of Organic Agriculture (FiBL) глобальний органічний ринок продовжує рости і пройшов позначку в $100 млрд. Площа світових органічних сільгоспземель досягла 71,4 млн га. Обсяг європейського ринку «органіки» в цілому оцінюють в EUR40,7 млрд. Загалом в Європі налічується 15,6 млн га органічних земель (в т.ч. в ЄС 13,8 млн га). Іспанія з її 2,25 млн га – це країна з найбільшою органічної територією в ЄС. За нею слідує Франція ( 2,04 млн т.) і Італія (1,96 млн га).

Джерело: Landlord 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Сумщині озимі культури загинули на площі 1,7 тисячі гектарів

Про це під час брифінгу повідомив директор департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександр Маслак.

«За наявною інформацією, по сільськогосподарських підприємствах Буринського, Глухівського, Лебединського, Недригайлівського, Охтирського та Шосткинського районів загинуло озимих культур на площі 1783 гектари. На компенсацію втрат, пов’язаних із загибеллю озимих культур, відповідно до складених актів обстеження посівів, до Мінекономіки подано інформацію по Лебединському та Буринському районах», - розповів Маслак.

За його словами, у зв’язку з низьким у порівнянні з минулими роками температурним режимом нинішньої весни, очікується, що у цьому році врожайність озимих культур на Сумщині буде приблизно на 15 відсотків нижчою за минулорічну.

Директор департаменту зауважив, що Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у зв’язку з урахуванням норм Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29 березня 2002 року № 145 розроблено алгоритм отримання сільськогосподарськими підприємствами коштів резервного фонду бюджету у разі виникнення надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, яка завдала шкоди посівам, або призвела до їх загибелі.

Відповідно до пункту 11 Порядку кошти із резервного фонду бюджету суб’єктам господарської діяльності недержавної форми власності виділяються через головних розпорядників бюджетних коштів лише на умовах повернення.

Однією із умов виділення коштів є відсутність заборгованості регіону перед резервним фондом бюджету.

Джерело: Укрінформ

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на соняшник та сою в Україні опускаються попри подорожчання рослинних олій

Проте в Україні закупівельні ціни на соняшник та сою опускаються по мірі накопичення в переробників достатніх запасів сировини та зупинення закупівель окремими компаніями.

Заява американської компанії Moderna про перехід вже у липні до заключної стадії тестування вакцини від Covid-19 та повідомлення компанії Sorrento Therapeutics про відкриття антитіла, що здатне повністю заблокувати короновірус та протягом 3 днів вивести його з організму, збільшили впевненість у швидкій перемозі над вірусом.

На цьому тлі за два дні котирування нафти марки Brent виросли ще на 4,3% до 36,47 $/барель, а червневі ф’ючерси на американську WTI – на 4,1% до 33,9 $/барель.

Після 5-денного зростання ф’ючерси на пальмову олію в Малайзії вчора опустилися на 1% до 2159 рінггитів/т або 496,78 $/т на даних про нарощування виробництва за 20 днів травня в порівнянні з квітнем на 11% до 772 тис т.

Ф’ючерси на соєву олію в США вчора виросли ще на 0,9% до 601,4 $/т, наблизившись до місячного максимуму.

Українська соняшникова олія поступово дорожчає через дефіцит пропозицій, оскільки більшість великих переробників вже законтрактувала обсяги до кінця сезону та придбала необхідну для цього кількість сировини, а можливості збільшити переробні потужності немає.

Завдяки активізації попиту з боку Китаю ціни попиту на соняшникову олію виросли до 730-740 $/т для поставок у липні-серпні.

Закупівельні ціни на соняшник з початку тижня опустилися на 200-300 грн/т до 11000-11700 грн/т з доставкою на завод, оскільки окремі переробники накопичили достатні запаси насіння та зупинили закупівлю, що зменшило конкуренцію на ринку.

Зниження експортного попиту на соєвий шрот та олію зменшує кількість підприємств, що займаються переробкою сої, тому закупівельні ціни на неї опустилися з 12600-12800 грн/т з доставкою на завод до 12500-12600 грн/т.

Експортери пропонують 345-355 $/т за сою з гмо та 375-395 $/т за сою без гмо, проте пропозиції майже відсутні, оскільки закупівельні ціни переробників еквівалентні рівню 400-410 $/т в порту.

Джерело: graintrade.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview