178171
182818

За програмою 5-7-9 бізнесу вже видано кредитів на понад 32 млрд грн

Від старту програми банки-учасники видали 13 104 кредитів  на загальну суму  понад 32 млрд грн. З них 14,4 млрд грн – рефінансування попередньо отриманих позик,  4,9  млрд грн підприємці отримали на капітальні інвестиції та  12 млрд грн в якості антикризових кредитів на поповнення оборотних коштів під 0%. 

Найактивнішими учасниками програми є представники сільського господарства (53%), торгівлі та виробництва (20%) та промислової переробки (15%). За регіональною класифікацією лідерами залишаються Львівська, Харківська, а також Київська області.

За останній тиждень банки-учасники програми “Доступні кредити 5-7-9%” підписали 565  договори на суму майже 1,2 млрд грн. Зокрема, 758 млн грн від загальної суми укладених за останній тиждень угод складають антикризові кредити  на поповнення оборотних коштів під 0%. 261 млн грн - це видані уповноваженими банками угоди з рефінансування попередньо виданих кредитів, а сума інвестиційних кредитів склала 132 млн грн. 

Наразі Фонд розвитку підприємництва уклав угоди про співробітництво вже з 29 банками: АТ “Ощадбанк”, АБ “Укргазбанк”, АТ КБ “ПриватБанк”, АТ “Укрексімбанк”, АТ АКБ “Банк Львів”, ПАТ “ПУМБ”, АТ “БАНК АЛЬЯНС”, АТ “КРЕДОБАНК”, ПАТ “БАНК ВОСТОК”, АТ “Райффайзен Банк Аваль”, АТ “ТАСКОМБАНК”, АТ “Альфа-банк”, АТ “КБ “ГЛОБУС”, АТ “МЕГАБАНК”, АТ “ПОЛІКОМБАНК”, АТ “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК”, АТ “ОТП Банк”, АТ “КРЕДИТВЕСТ БАНК”, АТ “АГРОПРОСПЕРІС БАНК”, АТ “ПРОКРЕДІТ БАНК”, ПуАТ "КБ "АКОРДБАНК”, АТ "БАНК "УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ", ПАТ “МТБ БАНК”, АТ “ПІРЕУС БАНК МКБ”, АО “АСВІО БАНК”, АТ КІБ, АТ МетаБанк, АТ “Банк Південний”,АТ “АБ “РАДОБАНК”.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Аграрії закликають Верховну Раду включити до порядку денного та ухвалити законопроект № 2289

Учасники аграрного ринку, об’єднані Асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу», Американською торговельною палатою в Україні, Європейською Бізнес Асоціацією, Спілкою українських підприємців, ГС «Всеукраїнський аграрний форум», Українською зерновою асоціацією, Фітосанітарною Асоціацією України, ГС «Український контроль аграрного бізнесу», Асоціацією «Українське насіннєве товариство» та Насіннєвою асоціацією України, закликають Верховну Раду України (ВРУ) включити до порядку денного та ухвалити законопроект №2289 щодо розблокування імпорту інноваційних засобів захисту рослин (ЗЗР) для державних випробувань в Україні. Про це повідомила прес-служба УКАБ.

Ухвалення законопроекту №2289 на найближчому засіданні ВРУ стане надзвичайно важливим та необхідним кроком, покликаним розблокувати наукові дослідження та державні випробування інноваційних ЗЗР. Запропоновані зміни дадуть можливість українським аграріям використовувати продукти нового покоління, тим самим підвищуючи конкурентоспроможність сільгосппродукції та надаючи можливість якомога раніше реагувати на новітні виклики в боротьбі зі шкідниками.
Враховуючи надзвичайну важливість та нагальність ухвалення законопроекту №2289, звертаємося до керівництва Верховної Ради України, голів депутатських фракцій та всіх народних депутатів із проханням сприяти якнайшвидшому включенню законопроекту до порядку денного найближчого пленарного засідання Парламенту та підтримати його ухвалення в цілому.
 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Українська соняшникова олія потіснила російську на ринку Китаю

За даними ІА "АПК-Інформ", за першу половину 2020/21 МР (вересень-лютий) Україна значно наростила експорт соняшникової олії до Китаю, відвантаживши в даному напрямку 783 тис. тонн продукту (+96% до показника аналогічного періоду попереднього сезону).

Таким чином, частка української продукції на китайському ринку збільшилася до 74% з 56% в аналогічний період сезоном раніше, таким чином істотно «посунувши» російську олію.

Так, обсяг відвантажень російської продукції в напрямку Китаю за підсумками першої половини сезону-2020/21 скоротився приблизно на 4%, склавши близько 250 тис. тонн. Відповідно, частка російської олії на ринку Китаю в цей період знизилася до 23% з 36% в попередньому сезоні.

При цьому, на думку аналітиків ІА «АПК-Інформ», в натуральному вираженні істотного скорочення відвантажень російської олії в напрямку Китаю не відбулося. До того ж, даний показник значно перевищує щосезонні обсяги експорту в КНР до сезону-2019/20.

У той же час експорт української продукції на китайський ринок в першій половині поточного сезону став максимальним для розглянутого періоду, незважаючи на цінову кон'юнктуру, і був обумовлений підвищеним попитом імпортерів на тлі очікуваного скорочення експорту соняшникової олії від ключових постачальників в цілому в сезоні-2020/21.

Відзначимо, що, згідно з даними Oil World, всього за підсумками вересня-лютого 2020/21 МР Китай імпортував близько 1,1 млн тонн соняшникової олії (+49% до 2019/20 МР). Основний обсяг поставок даної продукції припадає на Україну і Росію. Частка Казахстану, як і раніше, залишається незначною.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Мінагрополітики розробляє законодавчі ініціативи з підтримки виноробної галузі

Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з корпорацією "Укрвинпром" розробляє законодавчі ініціативи щодо розвитку галузі, зокрема програми дешевих кредитів для розвитку виноробства, держпрограми зі збільшення площ виноградників, вирішення питань довгострокової оренди земельних ділянок для виноробів, повідомив глава відомства Роман Лещенко у Facebook.

"Я відстоюю вихід на нові експортні ринки, реально оцінюю наші можливості та характер підготовчої роботи. Тому поступово підвищуємо градус і беремося за підтримку галузі, яку потрібно насамперед зробити конкурентною в Україні", - написав він.

За даними міністра, ставка акцизного податку на ігристе вино в Україні на сьогодні становить 11,65 грн за 1 літр, що в рази вище, ніж у французькій Шампані (2,99 грн за 1 літр). Він уточнив, що такий розмір акцизу суттєво впливає на конкурентоспроможність українського вина, особливо з урахуванням того, що в багатьох країнах світу та ЄС впроваджена нульова ставка акцизного податку на ігристі вина.

"Накладається також надмірний імпорт іноземної виноробної продукції та українська звичка вважати, що в сусіда трава зеленіша. От і оминають покупці полиці з українським вином. Саме так, додатковий чинник регресу, як на мене, криється в тому, що ми звикли довіряти іноземній якості, а вітчизняну продукцію сприймати як "недо-", - вважає міністр.

Він зазначив, що українське вино хорошої якості, а його вартість залежить від законодавчого та податкового навантаження на галузь. Лещенко уточнив, що Україні потрібно зміцнити виноробну галузь всередині країни, а далі розширювати географію експорту.

Глава Мінагрополітики заявив, що одним із перших кроків для дерегуляції галузі та підтримки виноробів були зареєстровані у парламенті законопроекти №5306 і №5307, що пропонують скасувати акцизні марки для вин без додавання спирту та розблокувати державну підтримку галузі.

Міністр повідомив, що особисто підписав угоду про співпрацю міністерства з офіційною дорадчою організацією Мінагрополітики з питань розвитку виноградарства та виноробства - корпорацією "Укрвинпром". За його даними, найближчим часом на розгляд уряду буде винесено законодавчі ініціативи з підтримки виноробної галузі.



Виробники харчових продуктів за рік збільшили ціни майже на третину

Оптові ціни виробників промислової продукції в березні 2021 року в порівнянні з березнем минулого року зросли на 26,3%. Ціни в межах України зросли на 20,1%, за межі України - на 53,4%.

Про це повідомляє Державна служба статистики (Держстат), пише РБК-Україна.

За даними статистичного відомства, у виробництві харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів ціни зросли на 30,3%, у тому числі в межах України - на 22,2%, за межі України - на 58,5%.

Найбільше зросли ціни у виробництві цукру - на 75,3%, у тому числі в середині України - на 79,6%.

Виробники харчових продуктів за рік збільшили ціни майже на третину

Нагадаємо, за рік - з березня 2020 року по березень 2021 року - ціни на яйця зросли на 109,1%.

 



Гроші аграріїв у посівній, їм немає за що купувати землю після відкриття ринку

В Україні повним ходом проходить посівна. Цей процес пов'язаний з великими витратами серед фермерів: для цього під заставу майна беруться гроші в банку. Тому цілком можливо, що коли в липні відкриється ринок землі, фермер не матиме необхідних фінансів і можливості взяти кредити, щоб викупити землю, на якій вирощує урожай. Про це в коментарі УНН розповів народний депутат і член аграрного комітету Вадим Івченко.

"З посівної, як зазвичай, проблема одна - кредитування банків. Банки вимагають застави і, фактично, фермери не виходять із запорук, тому що вони постійно беруть гроші в банку. Це означає, що у них немає додаткових застав по ринку землі", - пояснив Івченко.

Нардеп зазначає, що взявши гроші під посівну, більшість фермерських господарств напередодні відкриття ринку землі знаходяться в дуже хитких і невизначених умовах.

"Фермери, коли прийдуть брати гроші під ринок землі, їм треба буде давати додаткові застави. І це вдарить по дрібних і середніх фермерах, тому що їх майно вже в постійних заставах, коли вони постійно беруть оборотні гроші в банку під посівну", - розповів Івченко.

Окремо парламентарій зазначив, що погода в цьому році, на щастя, єдиний позитивний фактор, який сприяє посівній.

"Погода, в принципі, сприятлива. Все повинно добре рости", - підсумував він.

Ваш вибір 'Подобається'.