186395

Зеленський підписав закон про агрострахування

22 липня 2021 року Президент України Володимир Зеленський підписав Закон № 1601-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», який Верховна Рада ухвалила 1 липня поточного року.

Прийняття Закону про агрострахування було ціллю Мінагрополітики, передбаченою в Стратегії розвитку до 2030 року .

«Закон про агрострахування підписано. У стислі терміни ми виконали обіцяне разом із комітетом агрополітики та народними депутатами! Цей критично важливий інструмент дозволить нам підтримати агросектор покриттям ризиків. В умовах великої волатильності погодних факторів, відтепер держава забезпечить і гарантуватиме аграріям стабільний дохід незалежно від зовнішніх обставин. Нарешті ці механізми ми зможемо втілювати в життя», - зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

Законом визначається механізм надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам для страхування їхньої продукції, а також вимоги до учасників ринку, яким може надаватися така допомога.

Відповідно до Закону страхувальниками визнаються юридичні особи, фізичні особи – підприємці та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства.

Крім того, документом визначаються страхові продукти, ризики та випадки страхування з державною підтримкою. Розмір часткового відшкодування сільськогосподарським товаровиробникам страхових платежів встановлено на рівні до 60%. 

Також Законом внесено зміни до Податкового кодексу України в частині збільшення ставки податку на дохід за договорами страхування сільськогосподарської продукції на 0,5 відсоткових пункти з метою у подальшому спрямування цих коштів на підтримку страхування сільськогосподарської продукції.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


В Україні зареєстровано 1411 земельних угод

Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомляє, що станом на 21 липня укладено 1411 угод у рамках чинного ринку землі.

Подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру 3947 нотаріусів. Всього заяв – 4415, із них погоджено 3891, у черзі на розгляд – 8, відмову отримали 516.

Нотаріуси з Державним земельним кадастром працюють у штатному режимі.

 



Названо найбільших споживачів української курятини за кордоном

У січні-червні Україна експортувала м’яса та їстівних субпродуктів птиці на 320 млн дол. Про це свідчать дані Державної митної служби, повідомляє УНН.

Головними покупцями української птиці за кордоном були Саудівська Аравія (97,6 млн доларів), Нідерланди (53,6 млн доларів) та ОАЕ (15,9 млн доларів).

Лише у червні експорт української курятини склав 64,7 млн дол.

Водночас за 6 місяців Україна імпортувала курятини лише на 25,4 млн дол. Зокрема, у червні — на 4 млн дол.

Експорт курятини Україною перевищує імпорт у 13 разів (у грошовому вимірюванні).



В Україні планують впровадити інструмент банківської гарантії для форвардних контрактів

Українська зернова асоціація та представники банківського сектору, які забезпечують левову частку агрокредитування в країні, обговорили можливість впровадження інструменту банківської гарантії для форвардних контрактів. Такий фінансовий інструмент убезпечить учасників зернового ринку від ризиків невиконання форвардних контрактів через підвищення цін на зерно в момент фізичного постачання. Про це повідомляє прес-служба УЗА.

Запровадження такого банківського інструменту дозволить не лише великому агровиробнику, а і  малому та середньому, продавати свою продукцію напряму експортерам за форвардними контрактами, слугуватиме гарантією від збитків та оздоровить вітчизняний зерновий ринок, вивівши більшість агровиробників в ранг першокласних компаній. Ба більше, впровадження такого інструменту значно покращить позиції українського зерна на світовому ринку, а український ринок перейде в ранг преміальних. Це гарантуватиме вищу ціну на українське зерно як на світовому ринку, так і безпосередньо агровиробнику.

Концепцію УЗА активно підтримали усі учасники ринку: як виробники та експортери, так і банківський сектор. Наразі, робоча група завершує деталізацію механізму фінансового інструменту  банківської гарантії та найближчим часом буде проведено додаткове обговорення серед учасників зернового ринку.

Очікується, що інструмент запрацює до кінця 2021 року, таким чином забезпечивши форвардні контракти на постачання зерна урожаю 2022 року.

 



Зрошувальні системи втрачають мільйони: вода стала непотрібна

Про це пише «Голос України».

Така ситуація склалася через велику кількість опадів на півдні України.

«Торік на 8 липня ми вже подали на поля 128 млн кубометрів дніпровської води. А нині на цю дату — 80 млн кубометрів, тобто у 1,5 раза менше. У відповідній пропорції зменшилися фінансові надходження до спецфонду, з якого оплачуємо ремонти обладнання, купівлю потрібної техніки й запчастин. Відповідно, всі програми довелося «пригальмувати». Грошей вистачає тільки на податки й зарплату трудовому колективу, — визнає начальник управління Північно-Кримського каналу Сергій Шевченко.

Разом з тим уточнюється, що поливному сезону на півдні ще далеко до фінішу.

«Зберуть озимі — підуть ярі, за ярими — овочеві й баштанні культури, які теж просять пити. Тож якщо зливи до початку серпня припиняться, як це обережно прогнозують синоптики, послуги меліораторів аграріям ще знадобляться. Інша справа, що чи не половину сезону для працівників зрошувальних систем уже втрачено», — додається у матеріалі.

Джерело: agroportal.ua

Ваш вибір 'Подобається'.


Земельні війни. Як в Україні «віджимають» фермерські господарства та хто протистоїть рейдерству землі

Одна з можливих причин — купувати в Україні землю ризиковано через рейдерство. Ще два роки тому колишній міністр економіки Тимофій Милованов в інтерв’ю попереджав: в унікальну українську землю не вкладатимуть гроші через «унікальні проблеми з рейдерством та судами».

Загалом минулого року в Україні зафіксували 849 випадків рейдерства (земельного зокрема). Цього року вже заявили про 322 випадки — такі дані наводить система аналізу судових справ «Опендатабот». За цими цифрами нерідко стоять убивства, катування, підпали, знищення та «віджимання» врожаю. 

На що готові рейдери задля отримання ласого шматку землі? Як цьому протистоять фермери та чим може допомогти держава? І що треба зробити, щоби рейдерство в Україні нарешті зникло?

Запалала ферма

Тетяна Руденко із селища Княжичі, що під Києвом, працює в сільському господарстві понад 40 років. На початку двотисячних очолила ТОВ «Княжицьке», а вже за 5 років, за її словами, там почалися спроби рейдерського захоплення.

«За генеральним планом забудови села, сільське господарство, наприклад, молочно-товарну ферму планували знищити й будувати житло. Була створена спілка власників земельних та майнових паїв. Вона виготовляла сертифікати невстановленого зразка, а голова сільської ради ставила на них печатку», — каже Тетяна Руденко.

Через це проти тодішньої голови селищної ради було відкрите кримінальне провадження.

«Ми виграємо та повертаємо право на власність. Але десь у 2010 році ми дізнаємося, що тодішня сільська голова віддавала не тільки майно, а й землю під господарськими дворами», — розповідає Тетяна.

Після цього, за її словами, спроби рейдерства не припинилися. Якось до неї прийшли невідомі, які погрожували підпалити ферму:

«Один із них почав усе перекидати, бити. Вони казали, що якщо не віддам документи або гроші, буде горіти все: ферма, будинок, будуть стріляти та бити. Я натиснула кнопки, люди збігаються, ділки ці тікають, я викликаю поліцію. Була порушена кримінальна справа, але її вже кілька років геть не розслідують».

У вересні 2018 року ферма таки запалала: згоріло 700 тонн сіна.

«Оскільки рішення сільської ради було скасоване — їм треба було знищувати, палити врожай, аби забрати землю», — каже Тетяна Руденко.

Урожай теж спробували відібрати.

«Я вранці приїхала на поле — два поля змолочені, на одному я ловлю три комбайни без номерів, на другому — такого собі Андрія Ведмідя. По лісополосах сидять спортивної статури молодики. З одного боку чоловік 50, з іншого 50. Я викликала правоохоронців, приїхали мої механізатори — то їх били, не допускали», — розповідає Руденко.

Вона каже, що на війну за землю витратила 12 років, але всі суди виграла.
«Ця війна тривала дуже довго. Правоохоронні органи Броварського району закривали цю справу. Підтримку я отримала в Генеральній прокуратурі, в обласній поліції. І хоч спочатку була кваліфікація “самоуправство”, проте Ведмідь таки отримав 184-ту — це грабіж, розбійний напад. Бо він викрав у мене зерна на 3 мільйони, роззув моїх механізаторів, моїх людей», — каже Руденко.

Втім, на цьому крапку не поставлено, адже Ведмідь, за її словами, рішення суду ігнорує та силою засіває її землю.

«Виконавча служба не реагує, поліцію куплено, він засіяв землю і цього року. Тільки й залишається, що брати автомат і стріляти», — каже жінка.

Нам у коментарі Андрій Ведмідь, який називає себе підприємцем та каже, що заробляє орендою земельних ділянок, зазначив, що не розуміє, чому Тетяна Руденко звинувачує саме його.

«Я не займаюсь посівом. Ті землі, які в нас були, ми здали в оренду», — сказав Ведмідь та відмовився надалі спілкуватися на цю тему. Також не прокоментував кримінальну справу, яку відкривали щодо нього.

Щоби захиститися, фермерам доводиться створювати власні загони самооборони. З боку держави належного захисту вони не відчувають, а приватним охоронним структурам не довіряють.

«Вони (приватні охоронці — ред.) пропонують і юридичний, і силовий супровід. Але я ж бачу, що сьогодні вони прийшли нас захищати, а вчора відбирали у когось господарство. Нам простіше зібратися і самим захиститися», — каже Анатолій Гайворонський, керівник Асоціації фермерів у Дніпропетровській області.

Президент Асоціації фермерів України Микола Стрижак також переконаний, що створення загонів самооборони — найбільш дієвий спосіб захисту.

«Після того, як фермери об’єдналися та організували загони самооборони, у Кіровоградській області протягом року в сто разів зменшилась кількість бандитських нападів», — каже Микола Стрижак.

За його інформацією, найбільше силових захоплень відбувається в районах з найродючішою землею — це Кіровоградська, Дніпропетровська, Черкаська, Полтавська, Вінницька області.

«Змінив електронні ключі»

«Фермерське господарство у нас досить велике і є ласим шматочком для всіх. Фермери конкурують між собою, і батько мав конфлікт із одним із членів іншого господарства. Проте більше конфліктів ні з ким не було», — розповідає Анастасія Кондратюк.

Влітку 2019-го її батька знайшли застреленим у кімнаті, з рушницею у руках. Слідство дійшло висновку, що це самогубство. Однак діти не вірять — кажуть, що в батька були фермери-конкуренти, які мріяли його усунути.

«Ми побачили зміни в реєстрі юридичних осіб. Власником став якийсь Коваленко Сергій Миколайович. До цього ми його не бачили й не знали. Перереєстрація відбулась на основі договору купівлі-продажу, начебто мій батько цьому Коваленкові продав своє господарство за 300 тисяч доларів. Договір був оформлений через товарну біржу, там є питання до його юридичного оформлення. Ба навіть стоять батькові підпис та печатка, але він не міг цього зробити», — каже Анастасія Кондратюк.

«З боку Коваленка більше жодних кроків не було, він до нас не заходив, не показувався. Єдине, що він змінив електронні ключі — ми не спроможні були навіть подати звіт до податкової. Тоді ми написали скаргу до Мін'юсту», — розповідає вона. 

Зараз у суді слухається справа щодо дій реєстраторки Вікторії Липчук. Вона, на думку слідства, нібито незаконно перереєструвала підприємство Кондратюка на Коваленка, змінивши не лише власника, а й голову та адресу фермерського господарства. Адвокат реєстраторки каже, що його підзахисна діяла правомірно, проте комісія при Міністерстві юстиції вважає інакше.

«Реєстратору видається певний набір документів. У них міститься інформація, яка має відповідати тій, що в реєстрі юридичних осіб. Їй було подано документ — рішення голови засновника. На той час у реєстрі засновником значився Кондратюк, лише потім документи подав Коваленко. Але навіть у такому разі закон каже, що будь-яка купівля-продаж нерухомого майна має бути оформлена в нотаріуса», — пояснює адвокат родини Кондратюків Андрій Неход.

Після скарги дітей Кондратюка комісія Міністерства юстиції через суд скасувала перереєстрацію, на підприємство наклали арешт. Але син померлого зміг вступити в спадок лише за пів року — за цей час утворився значний податковий борг.

Адвокат реєстраторки Леонід Бірюлін нам у коментарі зазначив: він переконаний, що дії жінки були законними. 

«На мій погляд, такими своїми діями потерпілі просто намагаються позбутися боргу», — сказав захисник.

Друга кримінальна справа — щодо рейдерства підприємства з корисливих мотивів — перебуває на досудовому слідстві. Сергій Коваленко, який, згідно з реєстром, став новим власником, у цій справі є свідком.

«Я дав людині (Кондратюку — ред.) 300 тисяч доларів. У нас був договір купівлі-продажу з відтермінуванням вступу в дію. У людини була можливість розрахуватися, і цей договір анулювався б в односторонньому порядку. Але в них сталася біда. Я попросив повернути борг, вони відмовили. Тоді я пішов у ЦНАП», — розповідає Коваленко.

Він каже, що вважає себе потерпілим, а рейдерити нікого не хотів: «Я просто хотів повернути своє. От і все».

Очільник Асоціації фермерів Дніпропетровщини Анатолій Гайворонський каже, що рейдерів наразі дуже важко притягти до відповідальності.

«По-перше — робота наших правоохоронних органів; по-друге — закони написані так, що притягнути їх до відповідальності майже неможливо», — розповідає Гайворонський. 

На його думку, фермерів убивають або доводять до самогубства, щоб скористатися часом, поки родичі загиблого вступлять у спадок:

«Поки спадкоємці увійдуть у спадок, має минути пів року. Тож він лишається неконтрольованим, а це має свої юридичні колізії, і, отже, це простіше зробити (перереєструвати на інших людей — ред.)».

Гайворонський вважає, що такі злочини прикривались на високому рівні.

«Раніше кошти заносили в юстицію, щоб коли фермер звернеться до комісії, яка має скасувати рішення реєстраторів, комісія затягувала б цей процес — для того, аби можна було захопити силою. Це добре продуманий та юридично організований злочин, за яким стоять високопосадовці», — розповідає він.

У міністерстві підтверджують, що раніше воно грало неабияку роль у рейдерських захопленнях, але запевняють, що наразі проблема вирішена.

«Знести голови цим “зміям гориничам” було нескладно. Але середня ланка залишилась. У людей, які мали досвід рейдерських захоплень, виникають ідеї спробувати знову», — розповідав нам міністр юстиції України Денис Малюська.

Він також скаржився, що справи щодо рейдерства не доходять до суду.

«Ми скасовуємо незаконні реєстраційні дії, повертаємо власність, захищаємо права власників, але правоохоронна система оперативно не підхоплює наші рішення і не доводить справи до вироків. Тому чим ризикують рейдери? Ну окей, їхнього реєстратора відімкнуть від системи, він втратить роботу. Але вони компенсують — дадуть 10, 20, 50 тисяч доларів, він займеться іншою професією. Та якби реєстратори розуміли, що вони отримають вирок суду, нам би працювати було легше», — розповідав він у інтерв’ю hromadske.

В Офісі протидії рейдерству, що працює при Міністерстві юстиції, розповідають, що протягом 2020 року до них надійшло майже 3 600 скарг щодо державної реєстрації. Розглянули з них майже 2 500. Але випадки, де є очевидні грубі порушення закону, обліковують окремо — їх розглядають за особливою процедурою.

«Протягом 11 місяців 2020-го за такою процедурою було задоволено 49 скарг у сфері державної реєстрації (41 — щодо бізнесу і 8 — стосовно нерухомості). Це дозволило оперативно повернути майно та бізнес законним власникам», — розповіли hromadske в Офісі протидії рейдерству.

Адвокат родини Кондратюків Андрій Неход впевнений, що в законодавстві має нарешті з’явитися юридичне визначення рейдерства: «Як ми можемо боротися з чимось, коли не знаємо, що це таке?»

Погоджується з ним і президент Асоціації фермерів України Микола Стрижак:

«Рейдерства в нас нема. Це колишня юстиція вигадала таке слово, потім сказала, що це нове явище, а з ним боротися ми не можемо, тому що в нас недостатня законодавча база».

Також, на думку Андрія Нехода, сприяти боротьбі з цим мають і суди, створивши таку собі «червону кнопку».

«Тобто щойно ти дізнався, що тебе рейдернули — ти біжиш до суду, він ухвалює рішення про арешт, одразу все блокує. І надалі ти подаєш позови, але вже знаєш, що ніхто нічого не перепродасть, — каже Неход. — Річ у тім, що коли ти приходиш до правоохоронців і кажеш про рейдерство — вони не бачать одразу, що в реєстрі зараз і що було раніше. А поки все це перевіряється — це тиждень чи два. За цей час вже все перепродають».

Катували всю родину

«Підійшли, взяли мого чоловіка попід руки, а той, якому дали команду, на все лезо загнав ножа у праве підребер’я. І для мене світ перестав існувати — я зрозуміла, що ця рана несумісна із життям. Він ще й штовхнув його так, що кров просто ринула», — зі сльозами на очах розповідає Тетяна Грушка.

Передноворічна родинна вечеря грудня 2018-го обернулася трагедією. До них із чоловіком, який керував фермерським господарством на Дніпропетровщині, приїхали діти з онуками. Коли сіли вечеряти — до будинку увірвалися троє в масках, усіх зв’язали та почали катувати.

«Не зрозуміли, де гроші, і покликали показати. Коли ми зайшли в кімнату — дівчата були з одного боку, зять лежав зв’язаний на підлозі. Мене кинули до дівчат, а чоловіка повели до кімнати — там у нас був сейф. Чуємо постріли. Я почала кричати: “Що ви там робите?”. За деякий час чоловіка вивели, і я одразу помітила, що в нього на лівій руці немає мізинця. Він сказав доньці, щоб та з кімнати винесла наші заощадження для її дитини», — пригадує Тетяна.

Вони віддали грабіжникам близько 20 тисяч доларів. Але, на її думку, їх цікавила не стільки нажива, скільки знищення її чоловіка.

«Він все життя працював інженером, потім став замом очільника колгоспу. А коли колгоспи розпалися — поговорив з іншими, і вони зібралися в одне товариство. Тільки грошей було замало. Ми заклали під це і свій дім, і машину — все. Це були страшні дні. Банкіри телефонували і вдень, і вночі. Він перші років 5 взагалі постійно був у роботі, я не бачила його. За перші рік чи два віддав усі борги», — каже Грушка.

Наразі справа слухається в суді, триває допит свідків. Затримано трьох осіб: Володимира Божаткіна, Валентина Канівця та Данила Павлюченка. Їхній адвокат Анатолій Кирпань каже, що обвинувачені провини не визнають: у день вбивства вони нібито були в іншому місці та мають алібі.

Адвокат потерпілих Дмитро Уманець каже, що його клієнти впевнені: це саме ті люди, які вчинили злочин.

«Вони їх чітко впізнають за голосом, за кольором і посадкою очей, носу, брів. Всі розуміють, що це замовне вбивство, проте доказів цьому, крім здогадок, наразі немає», — каже Уманець.

Згідно з обвинувальним актом, мотив — пограбування. Однак потерпілі переконані, що вбивство скоїли, щоби «віджати» фермерське господарство.

«Чоловік їздив на зустріч, казав, що якісь гоніння на наших фермерів, мовляв, в Україні нам не дають жити. Я питала конкретніше, а він казав, що то, напевно, через той продаж землі, який запровадять у майбутньому (ринок землі — ред.). Також казав, що йому пропонували продати господарство, але ціна вдвічі чи втричі менша. Він був проти — сказав, що це означає залишити людей ні з чим. Нападники нічого конкретного не казали, єдине, що коли виводили мого чоловіка вже з простреленим пальцем, головний ховав собі за пазуху якісь документи. Можливо, вони його змусили щось підписати. Але що це — ми досі не можемо зрозуміти», — розповідала нам Тетяна Грушка.

Голова Асоціації фермерів Дніпропетровщини Анатолій Гайворонський каже, що така схема — вбивство під виглядом пограбування задля захоплення господарства — теж існує.

«Я усіх цих потерпілих дуже розумію, тому що я сам потерпілий у 9-ти кримінальних справах. Мені косили урожаї, палили техніку. У 2015 році злодії найняли дельтаплан і “бризнули” мені 530 га соняшнику — знищили його. Я їх усіх виловив і передав поліції. Жодну кримінальну справу наразі не доведено до кінця», — розповідає Гайворонський.
Що робить держава

В Офісі протидії рейдерству при Міністерстві юстиції України кажуть, що фізична атака на майно чи бізнес — це, так би мовити, вершина айсбергу. Все зазвичай починається із внесення змін до державних реєстрів. Але, як каже керівник Офісу Віктор Дубовик, не кожне порушення в галузі держреєстрації можна трактувати як рейдерство.

«Останнім часом кількість випадків зухвалого, очевидного рейдерства у сфері державної реєстрації суттєво скоротилася. А в більшості випадків констатуємо, що рішення державних реєстраторів, які були оскаржені, повністю відповідали закону», — розповідає він.

Він пояснює, куди слід звертатися:

«Якщо невідомі намагаються незаконно потрапити на приватну територію з метою захоплення нерухомого майна — потрібно звертатися до правоохоронних органів, а не до Офісу протидії рейдерству. Зарадити у випадку силового сценарію рейдерської атаки ми, на жаль, не можемо. Але ми в змозі викорінити її першопричину: якщо відбулися незаконні реєстраційні дії, то в найкоротші терміни (а в разі очевидних, грубих порушень законодавства — протягом доби) Міністерство юстиції України може їх скасувати».

Також він розповідає, як змінилися підходи Міністерства до боротьби з рейдерством:

«У січні 2020 року повністю оновили склад антирейдерської комісії, провели її “ребрендинг”: змінили не тільки її назву (Колегія замість Комісії), але й підходи до роботи та порядку розгляду скарг. Відкрили «гарячу лінію» Офісу протидії рейдерству, ввели механізм розгляду скарг протягом 24 годин у випадку очевидних порушень під час реєстрації, запровадили електронні скарги».

В Міністерстві юстиції додають, що значно полегшити боротьбу з рейдерством зможе спеціальне програмне забезпечення, яке автоматизує певні процеси.

«Ми працюємо трохи в ручному режимі, проте хотілося б, щоб рейдерства не допускав просто софт. Процес адаптації законодавства та доопрацювання програмного забезпечення триває, і я дуже чекаю на той час, коли софт зможе підхопити нашу роботу», — каже міністр юстиції Денис Малюська.

На думку адвоката родини Кондратюків Андрія Нехода, для ефективної боротьби з рейдерством цього замало.

«Потрібно зробити методичні матеріали на рівні МВС, Нацполіції та Міністерства юстиції, які б узагальнювали, по-перше, схему фіксації, по-друге — розслідування таких злочинів у співпраці», — каже він. Також адвокат вважає, що має бути більш суворе покарання за підробку документів.

«Бо зараз це не вважається тяжким злочином. Строки притягнення до відповідальності — три, максимум п’ять років. Поки триває слідство, суд — строк уже минає, людину звільняють від відбування покарання, і вона рейдерить далі», — каже юрист.

Останніми роками в Україні ухвалили низку антирейдерських законів, які мають захистити майнові права власників і користувачів земельної ділянки та запровадити запобіжники проти рейдерських атак на нерухоме майно, зокрема й на земельні ділянки. Останній з таких законів, № 3774, було ухвалено цьогоріч у квітні в першому читанні.

Джерело: hromadske