10 культурних цінностей виробництва продуктів харчування

Певний час виробники вивчали досвід, зокрема і сусідніх Європейських країн, і після подорожі до Чехії зародилась ідея створення громадської спілки, яка б професійно займалася цими питаннями, пише zaholovok.com.ua.

За підтримки Дослідного інституту органічного сільського господарства (FiBL) понад 20 виробників з 4 областей об’єдналися в громадську спілку «Карпатський смак», та створили власні правила, систему перевірки якості, та разом під торговою маркою «Смак Українських Карпат», йдуть до споживачів продуктів харчування. Об’єднання охоплює кілька різних виробничих груп: молочну, м’ясну, зернову, продукування меду, лекварів, соків, харчові олії.

Всі виробники різні, але цінності у них спільні і стоять вище, ніж виключно заробляння грошей. Найголовніше- виробляти продукцію, яка несе у собі певну культуру. Це всіх і об’єднує. Ось що ставлять в основу своєї роботи сучасні фермери і підприємці сільськогосподарської сфери.

1. Культура виробництва та екологічність (місце, технології, сировини (з регіону)

Ферми та господарства, що об’єднались у спілці «Карпатський смак», де вирощують тварин, рослини, дерева, це справжнє джерело життя. Оскільки турбота про захист навколишнього середовища є одним з найважливіших аргументів, які відстоюють виробники. Це підтверджує й система внутрішніх інспекцій, такий собі контроль на дотримання внутрішніх правил. Серед яких заборона використання пестицидів, фунгіцидів, інсектицидів для боротьби з шкідниками на полях, можна застосовувати лише натуральні добрива, не використовувати стимулятори росту та захисту рослин. Можна використовувати лише натуральні препарати.

Деякі фермери спілки мають сертифікати відповідності органік та біоконтроль, що засвідчується іншими органами контролю та визнається у світі. До прикладу, фермер Богдан Костів із Львівщини формує життєдайне виробництво,  завдяки чому, виробництво продуктів харчування, відповідає європейським стандартам органічного виробництва.

Важливим принципом є заборона застосовувати гормони та стимулятори росту при вирощуванні тварин. Тварини, зокрема свині, кози, вівці, корови живуть у відкритих просторах, з доступом до землі, трави, води, у зимовий період їдять виключно натуральні корми.

2.Культура споживання

Коли ми говоримо про смак, то починаємо думати. А що ми їмо? Чи має їжа смак, що його формує? Виробники з українських Карпат, що вирішили об’єднатись у громадську спілку поставили собі це питання, та дійшли спільної думки, що їх їжу не можна швидко їсти. Лише через те, що вона смачна, вона традиційна, виготовляється в регіоні, та має свої, як спільні  так і відмінні риси.

Члени спілки переконані, що добру їжу, треба споживати у натуральному виді (сир, м’ясні вироби, мед, зерно для пророщування, та ощадливо застосовувати термічну обробку при приготування), що б передати все багатство природної сили та енергію вітамінів, мікроелементів, калорії.

3.Культура унікальності  - продукти з регіону

Коли чуємо Карпати, часто згадуємо про бринзу та вівчарів на полонинах, про білі гриби, про карпатські чаї, про м’ясні делікатеси, про смачну кухню Карпат, з місцевих продуктів.  Якщо згадати ту ж бринзу, то лише в Закарпатті ми маємо поєднання унікальних смаків, з спільними та відмінними рисами. Мова про Рахівську, Тячівську, Хустську чи Міжгірську бринзу. Один і той же продукт, який виготовляють в 4-х районах однієї області дає нам 4-и різні смаки, що пов’язано з певними особливостями географічних ландшафтів, клімату, трави яку їдять тварини, пропорції овечого та козячого молока. Але це насправді багатство смаків для гурманів.

У спілці ми говоримо про те, що треба створити реєстр смаків гастрономічних різноманітностей українських Карпат. Адже індустріальні смаки дуже легко розмивають натуральний смак, а споживач часто й не знайомий з еталоном смаку. То ж спілка, це група виробників, які бережуть, шукають, та відтворюють технології вирощування  традиційних сортів, видів, тварин, та виробництво продуктів харчування.

4.Культура ставлення до споживача

Виробники продуктів переконані, що споживач, який купує саме їх продукт, повинен отримати бездоганну якість. Вони розуміють, що часто продукція, яка виготовляється на їх підприємствах, фермах є дорожчою ніж в традиційних супермаркетах, де звикли покупці купувати продукти харчування. Але є ті, хто розуміє, що таке виробництво без стимуляторів росту, без хімічних засобів захисту рослин, без барвників та підсилювачів смаку.

Через участь у фестивалях, ярмарках виробники мають можливість знайомитись зі своїми покупцями. Саме тут формується ланцюг довіри, та поваги сторін між собою. Покупець, що розуміє, що таке натуральний смак, та наскільки відрізняється якість продуктів у звичному магазині та у фермера, виробника стає прихильником та час від часу повертається до повторної покупки.

Одним з найкращих варіантів таких знайомств є дегустація на фермі чи виробництвах, де можна побачити частково й процес виробництва, зберігання сировини чи продуктів, процес роботи та ближче познайомитись. Так, формування лояльності та прихильності покупців, це важка робота, тим більше, що неймовірна конкуренція. Але для дрібних виробників, це чудова нагода знати свого покупця краще. Це повага до нього, до його ставлення. Смакуючи без поспіху сиром у Селиській сироварні чи ковбасами, м’ясною нарізкою у ФГ Зелений гай., починаєш розуміти переваги саме культури споживання та довіри до споживача.

5. Культура ставлення до родини

Дуже часто на виробництвах працює вся родина. Тим самим не лише створюються джерело доходу для родини, але й формується сталість та життєздатність виробництва.

Ще важливим акцентом, є розвиток компетенції, та професійних навиків, передача досвіду, розуміння того, що робиться, звісно довіра, відповідальність та комунікація між поколіннями, працівниками.

6.Культура віри в себе (працюю вдома)

У складний економічний період, період масових міграцій українців  за кордон, це приклад того, як дома можна теж працювати. Лише щоденна робота здатна принести результат. Що б почати робити сир, не потрібно дуже багато зусиль. Але, що б почати робити – потрібно вірити у свої сили та у те, що робиш. Більшість говорить, це елементарно, так зможе хоч хто. Але одиниці роблять.
Ті хто робить якісного, успішно конкурують на ринку виробників, посередників та покупців. Кожен член спілки «Карпатський смак» це доводить на своєму прикладі. Звісно, хтось заробляє, як виробник, хтось, як посередник. Але факт, що якісний продукт продається. А головне, що це продукт зроблено в Україні.

7.Культура гордості за професію

Кожен виробник, не залежно від професії та спеціалізації відчуває гордість за те, що робить, та може годинами розповідати про продукти. 

Наприклад, як каже пасічник Роман Тур зі Стрия, пасіка – це чисте спілкування з бджолою, яка не змінена людиною на свій лад і не є свійською твариною. А мед, пилок та молоко – це три продукти, які ми вживаємо, не вбиваючи нічого живого. Тут закладено глибокий зміст. Пан Роман переконаний, що працювати з бджолами не просто, адже вони надзвичайно розумні, відчувають, хто до них прийшов та з якою метою. Через це, коли пасічник підходить до них, то повністю налаштовує організм на позитив. Бджоли люблять спокій, тому спокійна робота принесе свій результат.

8.Культура здоров’я та смаку

Покупці все частіше прагнуть купити щось, що не зважаючи на швидкість руху, дає їм відчуття, що вони вживають щось високоякісне, здорове, смачне. Члени спілки об’єднали зусилля, що б результати їх праці, продукти та сировина були максимально корисними, здоровими та смачними. Під час дегустацій, фестивалів та ярмарків, де є можливість спілкування з споживачами, проводять роз’яснювальну роботу, щодо підвищення рівня обізнаності про смак натуральних продуктів.

У своїй діяльності багато часу приділяють збереженню та використанню регіональних традицій, страв кухні, підтримці здорового харчування та культури прийому їж.

9.Культура робити разом

Побудувати роботу спілки, яка об’єднує 4 області Карпатського регіону України не просто, адже географічні відстані, специфічність умов, все ж таки впливає. Слід відзначити, що громадська спілка «Карпатський смак» – професійне, але неприбуткове, об`єднання дрібних виробників продуктів харчування регіону Українських Карпат, та експертів, що працюють у напрямку відновлення традицій та смаку натуральних продуктів, збереження виробництва традиційних сільськогосподарських продуктів харчування.

Основна ціль нашої спільноти - підвищення конкурентоспроможності та забезпечення виходу на ринок малих і середніх підприємств, які знаходяться в Українських Карпатах.

Разом виробники шукають відповіді на питання, щодо формування привабливості власних брендів, просування та виходу на нові ринки збуту, консультації щодо технологій вирощування та виробництва продукції. Разом з фахівцями та експертами з Швейцарії (Дослідний інститут органічного сільського господарства (ФіБЛ) вивчають кращі практики та підсилюють свою унікальність, специфічність та автентичність, а також формують власні еталони смаку натуральних продуктів з Карпат.

10.Соціальна відповідальність та підтримка

Виробники члени спілки «Карпатський смак» сплачують податки у місцях здійснення діяльності. Тим самим інвестують кошти у розвиток інфраструктури своїх населених пунктів.  До прикладу, у селі Нижнє Селище, за сприяння «Селиської сироварні» у партнерстві громадськими організаціями та партнерами з ЄС реалізовано ряд проектів для освітніх закладів села, зокрема водогін, септик, біо туалет для школи, перекрито дах у сільському клубі, та інші.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Топ-експортерів українського сухого молока та масла

Про це поінформували в  аналітичному відділі Асоціації виробників молока.

У листопаді експорт сухого збираного молока склав 1,7 тис. т. До топ-3 експортерів увійшли: ПАТ «Вінницький молочний завод «Рошен»» (725 тонн), ПП "Білоцерківська агропромислова група" (244 тонн) та ДП "Старокостянтинівський молочний завод" (180 тонн).

Експорт сухого незбираного молока склав 346 тис. тонн, 260 тонн з яких експортував «Вінницький молочний завод «Рошен»» та по 42 тонни - ПрАТ "Куп'янський МКК" і ТОВ "Мілкіленд ".

Масла на зовнішні ринки було поставлено 3,8 тис. тонн. При цьому 711 тонн експортував «Вінницький молочний завод «Рошен»», 310 тонн ТДВ "Рожищенський сирзавод" та 222 тонн ПАТ "Яготинський маслозавод".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

ТОП-3 експортера зернових у 2017 році

Про це повідомляє ІА «АПК-Інформ».

При цьому найбільш істотне зниження спостерігалося по відвантаженню ячменю – на 27%, до 3,9 млн. тонн проти 5,4 млн. тонн в 2016 році. Обсяг експорту пшениці знизився на 12% - до 14,9 млн. тонн проти 16,9 млн. тонн роком раніше. У той же час, відвантаження кукурудзи в 2017 р. зросли на 7%, до 16,5 млн. тонн.

Найбільший обсяг зернових (6,9 млн. тонн) було відвантажено компанією ТИС. Друге місце зайняла компанія «НІБУЛОН» з обсягом експорту 4,3 млн. тонн. На третьому - компанія «Трансбалктермінал», яка експортувала в 2017 р. 2,7 млн. тонн зернових.

Основним покупцем українських пшениці і кукурудзи в 2017 р. був Єгипет - 1,8 млн. тонн і 1,9 млн. тонн, відповідно. Найбільший обсяг ячменю – 0,8 млн. тонн – імпортувала Саудівська Аравія.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

8 світових трендів агроінновацій в 2018

І якщо десь інновації перетворюються вже в тенденції (а ви побачите нижче, як ці тенденції взаємопов'язані), то рано чи пізно український аграрний сектор адаптує їх. Причому зможе скористатися перевагою late adopters: застосовувати вже налаштовану, ефективно працюючу систему, не проходячи весь шлях еволюції. Про це пише в своєму блозі на НВ Юлія Порошенко, засновник Agrohub.

Ми виділили вісім світових трендів, які вплинуть на галузь в 2018 році.

1.
Інтеграція агротехнологій в цілісну цифрову виробничу систему

Агросектор вже накопичив значний банк технологій, і в 2018-му перейде до фази їх інтеграції. Нові агротехнології, які тільки зароджуються в середовищі стартапів, будуть вже приєднуватися до цих цілісним IT систем.

Лідерами процесу виступають компанії Hortau і CropX, які розробляють інтегровані бездротові мережі, до яких підключається техніка.

Поширення IT систем збору, зберігання, обробки і видачі інформації створить базу для широкомасштабного застосування Big Data і AI в агросекторі.

2. Вертикальні ферми у мегаполісах

Чисельність міського населення в світі продовжує зростати, при цьому міські жителі змінюють і свої робочі звички (більше працюють з дому, у них більше вільного часу) і установки (отримують задоволення від вирощеної своїми руками органічної їжі).

Це призведе до розвитку вертикальних ферм, що дозволяють на невеликій площі в межах міста вирощувати безліч с / г культур. Хоча технологія була вперше втілена тільки в 2017 році в Японії, вона так «зайшла», що вже 2018 може стати роком її розквіту.

Наприклад, стартап Plenty з Сан-Франциско вирощує в 350 разів більше продукції, ніж зазвичай на аналогічній площі, при зниженому споживанні води. «Чи може капуста радувати вас?», - так ставить питання Plenty на головній сторінці свого сайту.

Вертикальні ферми - один з кращих прикладів симбіозу IT і агросектора, їх ефективність як раз базується на комплексних інформаційних системах.

Цей тренд підтверджується інтересом з боку інвесторів: Plenty залучив $ 200 млн інвестицій.

3. Моделювання с / г культур

Цей тренд також пов'язаний з розвитком цілісних цифрових систем для контролю агровиробництва. Так як аграрії тепер можуть збирати максимальну кількість інформації про свої культури і легко аналізувати її, то і модифікація рослин стає простіше.

Дрони, супутники, сенсори та інші технології будуть сприяти накопиченню ще більшого обсягу даних, тому зростання якості R & D в модифіцїюванні існуючих с / г культур - це експоненціальний тренд.

4. Transparency 2.0 по відношенню до продуктів харчування

Люди хочуть більше знати про походження їжі і її властивості. Маркування продуктів харчування, історії про те, хто, де і як їх вирощує. Прозорість і доступність цієї інформації - принцип, закладений в роботу ряду агроінновацій. Те, що на це є попит у споживачів, робить такі інновації привабливими для інвесторів.

5. «Персоналізація» ділянок землі

Конкретна ділянка землі може краще підходити для вирощування однієї культури і гірше - для іншої. Знову ж, технології збору та обробки даних дозволяють виявити це. Таким чином, фермери зможуть максимізувати корисність кожної окремої земельної ділянки. Це дозволить фермерам підвищити продуктивність і краще розпоряджатися наявними ресурсами.

Ми бачимо, що великі українські агрохолдинги все активніше застосовують у себе технології точного землеробства. Поки це виміри, аналіз ґрунтів, збільшення врожайності, економія добрив і засобів захисту, спостереження за полем в режимі реального часу. Але персоналізація ділянок, за нашою оцінкою, це - інновація найближчого часу.

6. Біоінформатика

Біоінформатика заснована на комп'ютерному зберіганні, аналізі та обміні великими обсягами біологічних даних. Вже існують величезні бази даних геномів в Європі, США і Японії. Є бази даних протеїнів, США і Швейцарія запустили майданчик Uniprot.

Цілеспрямоване нагромадження великого обсягу інформації сприятиме збагаченню знань про біологію, що на практиці призведе до кращого розуміння біологічних процесів і явищ та більш активному моделюванню с / г культур.

7. Впровадження систем онлайн-моніторингу стану тварин

У 2011 році індійський стартап StellApps розробив трекер життєвих показників, який надягає на корову і веде моніторинг її стану в реальному часі. Ця технологія дозволяє своєчасно реагувати на раптові події та будувати нові стратегії поводження з тваринами.

Сьогодні такі трекери ще не дуже поширені, але в 2018 році ми очікуємо зростання попиту на них. Це пов'язано і з першим трендом - створенням цілісних цифрових систем в агрокомпаніях.

8. Альтернативні джерела протеїну

Ціна одного бургера з альтернативного білка вже 11 доларів проти тисяч три роки тому. У 2018 році прогрес у цьому напрямку може бути стрімким.

Ці тенденції змушують задуматися про уміння і навички аграрія майбутнього. Уже сьогодні знання в сфері технологій визначають успішність в сільському господарстві. Можливо, майбутній фермер - це вчений, який більшу частину часу проводить в лабораторіях, де схрещує культури. Все більше сільськогосподарської праці автоматизується, все більше цифрових технологій працює на підвищення продуктивності агробізнесу. Змінюється сама професія.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-найприбутковіших виробників вина в Україні

Найсуттєвіше впав випуск десертних вин — мінус 17% порівняно з 2015-м. Ситуація в сегменті ігристих вин особливо не змінилася, пише delo.ua.

"Єдина категорія, яка показує хоч і невеликий, але стабільний ріст, це столові вина. Ключову роль відіграє фактор акцизної політики: ставка акцизного податку на цей продукт залишається без зміни, завдяки чому в 2016 році кількість продукції збільшилося на 8%", — пояснює директор асоціації "Виноградарі та винороби України" В'ячеслав Пономарьов.

Ще більш гнітюча статистика в 2017 році. Виробники пов'язують падіння із зростанням акцизів: у 2017-му на столові вина він не підвищувався, зате на 12% зріс податок на кріплені (з 7,16 до 8,02 грн) та ігристі вина (з 10,40 до 11,65 грн). Як і у випадку з горілкою, в кінці 2016 року були підняті мінімальні роздрібні ціни на вина: на столові — до 33 грн за пляшку, кріплені — до 42 грн, ігристі — до 69,9 грн.

На відміну від виробників міцного алкоголю, винороби не можуть компенсувати невдачі на внутрішньому ринку за рахунок експорту.

Після закриття ринку Росії, на який припадало 90-92% експорту української продукції, на перше місце вийшов Китай, однак обсяги експорту непорівнянні. У 2016 році в цю країну українські виробники експортували 59 тис. дал  вин, на другому місці — Казахстан (38 тис. дал) і на третьому — Польща (9 тис. дал). "Зміна напрямків суттєво позначилася на загальному обсязі експортованої продукції. Цей показник поки що далеко не найкращий. До прикладу, у 2012 році тільки в Росію було експортовано 323 тис. дал вина", — каже В'ячеслав Пономарьов.

Зараз алкогольний ринок переживає дуже складний період. Непродумана акцизна політика і низька купівельна спроможність грають проти легальних виробників. Передумов для поліпшення гравці ринку поки не бачать.

Виноградні вина

 

Чистий дохід

Чистий прибуток

Компанія

2016, млн грн

2015, млн грн

2016 зростання, %

2016, млн грн

2015, млн грн

Науково-виробниче підприємство "Нива"

736

534

38

20

10

Одесавинпром

528

324

63

24

-40

Вин Агро

473

517

-9

11

5

Коблево

447

360

24

68

36

Артемівськ Вайнері

387

392

-1

9

8

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-3 покупці українського шоколаду

Про це повідомляє Державна фіскальна служба України, передає УНН.

Так, протягом звітного періоду Україні експортувала до Казахстану шоколаду на 22,6 млн дол., до Білорусі — на 14,7 млн дол., до Грузії — на 10,7 млн дол, до інших країн — на 103,8 млн дол.

У той же час за звітний період Україна імпортувала шоколаду на 92 млн 269 тис. дол. США.

Так, протягом 2017 року Україна імпортувала шоколад із Польщі — на 32,1 млн дол., із Німеччини — на 16,02 млн дол., із Нідерландів — на 14,8 млн дол, із інших країн — на 29,2 млн дол.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview