25% зернових в Україні перевозяться автотранспортом

Про це розповів президент Української зернової асоціації Микола Горбачов, пише AgroPolit.com.

За словами Горбачова, якщо брати європейську модель, то там абсолютна інакша ситуація. В Європі лише 10% зернових вантажів перевозиться залізничним транспортом. Все інше — авто- та річковим транспортом.

В Україні річкова система недорозвинена. По автомобільних дорогах існують суттєві обмеження. Ці обмеження були введенні нещодавно, тому бізнес ще не встиг адаптуватися до закупівлі нового автотранспорту.

"Закон, який обмежує рух автотранспорту понад 40 т — збитковий і недоопрацьований. Дороги руйнують не автівки, а колеса, які знаходяться на полотні. Тому обмежувати потрібно навантаження на вісь, а не вагу транспорту", — вважає президент УЗА.

І додає, що найефективніший спосіб — річкові перевезення, але сьогодні в Україні потрібно прикласти немало зусиль для розвитку цього напрямку.

"Я маю надію, що в Україні почнуть розвиватися річкові перевезення. Річки знімають навантаження з залізниці та автомобільних доріг. В Європі 50% транспортування зерна відбувається саме по річках. Але це довгострокова надія, адже для розвитку річок потрібно побудувати буксирів, барж, річкових елеваторів. Це дуже інвестиційно важко для українських компаній. Навіть для міжнародних це складно і потребує певного часу", — зазначає експерт.

І додає, що найшвидший спосіб доставки — автотранспорт.

"Та водночас потрібно економічне обґрунтування його використання, оскільки він конкурує із залізницею та річками. Коли ціна доставки автотранспортом стає в 2—3 рази більшою за залізничну, то виробники чи трейдери краще почекають декілька тижнів, ніж будуть переплачувати", — підсумував Микола Горбачов.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

212 фермерських господарств отримають 65 млн гривень

Всього на одержання такої підтримки претендувало 308 фермерських господарств.

Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

«За держпрограмою надання кредитів фермерським господарствам у цьому році  вдалося задовольнити 70% заявок. Зазначу, з Луганської та Донецької області задовольнили 100% заявок. Перевага надавалась тим господарствам, які мають в обробітку до 500 га землі,  є членами кооперативів або займаються розведенням ВРХ,  ягідництвом, виноградарством чи органічним виробництвом, а також чия діяльність показує динаміку розвитку. Важливим є те, що вперше фінансову підтримку отримає  сімейне фермерське господарство», - повідомила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час виступу на міжнародній виставці ефективних рішень для агробізнесу «АгроКомплекс 2017».

Загальна сума асигнувань, визначених програмою на 2017 рік, складає 65 млн гривень, що у 4 рази більше ніж минулого року (2016 – 15,7 млн).

До складу конкурсної комісії, яка проводила конкурсний відбір та займається формуванням реєстру фермерських господарств для одержання фінансової підтримки, увійшли: представники громадських організацій, профільних асоціацій, дорадчих служб, представники Мінагрополітики, Укрдержфонду. Усі засідання комісії транслювалися у режимі  онлайн.

Після погодження Мінагрополітики реєстру фермерських господарств, що отримали право на одержання фінансової підтримки, міністерство спрямує розподілений обсяг коштів до Укрдержфонду, який укладатиме з ФГ-переможцями конкурсу договори про надання кредитів та перерахує їм бюджетні кошти.

Довідка:

Законом України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” за  бюджетною програмою “Надання кредитів фермерським господарствам” передбачено бюджетні асигнування в обсязі 65 млн грн, з яких: 25 млн грн – за рахунок загального фонду, 40 млн грн за рахунок спеціального фонду.

Відповідно до Порядку  використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам,  затвердженого постановою Уряду № 1102 від 25 серпня 2004 року, фінансова підтримка на конкурсних засадах на поворотній основі надається  фермерським господарствам у розмірі, що не перевищує 500 тис. гривень, за умови  забезпеченням виконання зобов’язання щодо повернення бюджетних коштів та створення нових робочих місць у селі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-7 найпопулярніших сортів яблук в Європі

Майже той самий сортовий склад в США, з включенням ще Фуджі, Гренні Сміт. Азійські країни більш полюбляють червоне яблуко. Про це розказав Дмитро Крошка, голова асоціації «Укрсадпром», пише propozitsiya.com.

80% у товарній структурі виробництва країн Південної півкулі займають такі сорти: Гала, Ред Делішес, Фуджі, Гренні Сміт, Кріпс Пінк.

Найбільшим виробник яблук в Європі є Польща. «З 2010 року коли почала діяти дотаційна програма, збільшився врожай, Польща посунула Італію, Францію, Бельгію – історичних гравців на ринку фруктів, бо стала вирощувати дешеві яблуки», - додав Д. Крошка. У Південній півкулі лідує Чилі.

На думку Д. Крошки українські садівники вирощують надто багато сортів, що не дозволяє формувати великі експортні партії. «В деяких господарствах доходить до декількох десятків сортів», - додав спікер.

В останні роки стрімко зростає виробництво яблук в КНР. Там зосереджена половина світового урожаю яблук і 2/3 світового урожаю груш. Будучи найбільшим виробником Китай є і найбільшим споживачем цих фруктів. Друге місце займає Індія. Там діє заборона на імпорт до нового року.

«Українські виробники майже нічого не роблять, щоб реалізовувати яблука не з поля, а зберігати, щоб отримати потім більший прибуток. Ринок вимагає товарної якості, для цього потрібні кроки пов’язані з логістикою, крім того правильно виростити», - розказав Д. Крошка.

Більше 100 країн імпортує українські яблука. А взагалі в світі лише 24 країни завозять більше 100 тис т цих фруктів. Для закордонних поставок дуже важлива тара. Якщо вітчизняний споживач готовий купувати яблука примяті чи з іншими дефектами, то закордонний більш вимогливий.

Нинішній рік вцілому не урожайний. По ЄС зменшилась урожайність на 20%. Найбільше постраждала Бельгія, Польща втратили близько 30% урожайності.

По Україні державна статистика показує приріст урожаю на 1%. Проте Крошка досить скептично оцінює ці данні. «За нашою інформацію зменшення урожаю складе близько 40%. Великої шкоди було задано якості продукції – багато сітки на Голдені, багато деформації», - додав голова асоціації «Укрсадпром».

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які області найбільше потерпають від агрорейдерства

Про це повідомила заступник міністра юстиції України з питань державної реєстрації Олена Сукманова, пише Укрінформ.


"Хотіла звернути увагу на досить важливу річ: внаслідок роботи антирейдерських штабів ми побачили, що не у всіх регіонах є проблеми агрорейдерства. Наприклад, західні та східні області взагалі не мають такої проблеми. Найбільше скупчення сільськогосподарських земель тільки в центральній частині України. Там дійсно маємо проблеми", - сказала Сукманова.

Вона нагадала, що за ініціативи Міністерства юстиції з 15 серпня по всій України почали працювати антирейдерські штаби.

"Згідно з розпорядженням Кабінету міністрів, вони працюватимуть до 15 листопада. Створення таких штабів було ініціативою міністерства. Звичайно, що вона не виникла просто так, був такий меседж від землевласників, від аграрних підприємств, від професійної спільноти, асоціацій. Нині наші представники в територіальних управліннях юстиції займають надактивну позицію у всіх засіданнях, консультаціях і тому подібне. І ми побачили, що це достатньо вдалий досвід", - наголосила вона.

За словами Сукманової, антирейдерські штаби стали унікальним майданчиком. "Не державним органом, а дійсно майданчиком, де спілкуються всі представники державних органів, які навіть теоретично мають чи можуть взяти участь у вирішенні подібних питань. Це і юстиція, і МВС, і Держгеокадастр, і прокуратура. До того ж, штаби створені на базі облдержадміністрації. Усі ці перераховані органи беруть участь у засіданні штабів. І коли на засідання з проблемою приходить фермер чи селянин, МВС, Держгеокадастр чи юстиція не можуть переадресувати вирішення питання комусь іншому, бо ж всі разом беруть участь у засіданні штабу, а значить - спільно вирішують проблему", - заявила вона.

Заступник міністра зауважила, що завдяки правоохоронним органам та оперативній роботі штабів вдалося запобігти виникненню будь-яких силових конфліктів.

За її словами, найпроблемнішими областями є Кіровоградська, Миколаївська, Херсонська, Дніпропетровська і Житомирська області.

"Але навіть у тих регіонах, де немає таких гострих питань, ми проводимо дуже корисну і важливу роботу. Наприклад, створили пересувні мобільні групи, які їздять по всій Україні, по всіх селах, по всіх районних центрах, і консультують людей. Цікаво, що зазвичай люди взагалі не звертаються з питаннями рейдерства. Приходять з дуже побутовими питаннями: як оформити земельну ділянку, спадщину, як отримати субсидію, одружитися чи розлучитися і тому подібне", - розповіла вона.

Сукманова повідомила, що на адресу штабів надійшло по всій Україні близько 300 звернень стосовно нібито рейдерських захоплень. З них тільки близько третини містили ознаки рейдерства. В інших фіксувалися якісь порушення, конфліктні ситуації, спір між сусідами тощо, зазначила вона.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Нерівномірність розподілу бюджетних коштів - головний недолік дотацій для АПК

Левова її частка знову концентруватиметься у розпорядження кількох десятків сільгосппідприємств, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи проект Бюджетних висновків Верховної Ради України, підготовлений Комітетом з питань бюджету до першого читання проекту Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» (реєстр. №7000 від 15.09.2017.).

Підпунктом 1.11 пункту 1 Бюджетних висновків передбачається доповнення Прикінцевих положень законопроекту №7000 пунктом 16 – щодо призупинення на 2018 рік дії абзацу другого пункту 16-1.6 статті 16-1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» №1877-IV від 24.06.2004.

Останнім передбачено, що з 1 січня 2018 року розподіл бюджетної дотації буде здійснюватись у сумі не більше ніж 150 млн грн на одне сільгосппідприємство на рік з урахуванням пов’язаних з таким товаровиробником осіб. Така норма була запроваджена у якості своєрідного запобіжника, який унеможливлював би надмірну концентрацію сум держпідтримки в розпорядженні мізерної кількості сільгосппідприємств, пояснив науковець.

На його думку, у разі призупинення дії даної норми у Законі про Держбюджет-2018 ще на рік «законсервуються» наявні проблеми із виплатою бюджетних дотацій, що досить яскраво проявились у 2017 році – першому році функціонування відповідного напряму підтримки.

Йдеться, в першу чергу, про значну нерівномірність розподілу сум бюджетних дотацій, зазначив експерт. Адже за результатами семи порцій виплат бюджетних дотацій у 2017 році 50 сільгосппідприємств – найбільших їх отримувачів – тобто лише близько 2% від загальної кількості сільгосппідприємств, внесених у відповідний Реєстр, та менш як 3% сільгосппідприємств, що вже отримали такі дотації у 2017 році, – змогли сконцентрувати у себе понад 70 % загальної суми державної підтримки.

На решту 97% учасників даного напряму підтримки припадає менше 30% загальних сум бюджетних дотацій. Станом на кінець жовтня вона становить не більше 350 тис. грн на рік в середньому на одне таке підприємство, зауважив експерт.

Очікувалося, зазначив він, що за результатами виплати дотацій у 2017 році порядок функціонування даного напряму підтримки у 2018 році буде скориговано – особливо з врахуванням необхідності продовження дії цієї, безумовно, корисної програми. Проте замість очікуваного удосконалення порядку виплати дотацій Комітет з питань бюджету ВРУ вирішив «заморозити» на 2018 рік дію важливого запобіжника, який зміг би усунути ключовий недолік даної форми підтримки – нерівномірність розподілу бюджетних коштів.

Таке рішення Комітету може похитнути довіру значної кількості сільгосппідприємств до даної програми підтримки та зумовити їх відмову від участі у ній. Причому таке рішення окремих сільгосппідприємств лише на руку найбільшим реципієнтам даної форми підтримки: чим менше коло учасників, тим більший розмір бюджетних дотацій, отримуваних тими сільгосппідприємствами, які залишатимуться у відповідному Реєстрі.

Без застосування запобіжників щодо обмеження частки окремих сільгосппідприємств та пов’язаних з ними осіб у загальній сумі бюджетних дотацій цей напрям державної підтримки фактично спрямовується лише на стимулювання подальшої концентрації аграрного капіталу, сприяння розвитку надпотужних переважно інтегрованих сільгосппідприємств.

Натомість, раціональна аграрна політика повинна передбачати стимулювання розвитку якомога більшої кількості суб’єктів господарювання, адже це сприятиме збалансованості розвитку вітчизняної аграрної галузі.

Зважаючи на це, рішення Комітету з питань бюджету щодо незастосування у 2018 році запобіжника, який обмежував би максимальні суми бюджетних дотацій «в одні руки», одночасно із лобіюванням окремими групами збільшення обсягів фінансування даного напряму за рахунок зменшення фінансування по інших не менш важливих напрямах і програмах підтримки розвитку сільгосптоваровиробників, складно визнати економічно доцільним,  підсумував Леонід Тулуш.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна та Саудівська Аравія підписали Меморандум про інвестиційне співробітництво в АПК

Від імені Уряду України Меморандум підписав Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк.

Міжурядовий документ на законодавчому рівні визначає конкретні напрями двостороннього інвестиційного співробітництва у сільськогосподарській галузі та механізми заохочення інвестицій у сільське господарство. Зокрема, Сторони здійснюватимуть обмін інформацією про інвестиційне середовище, включаючи аграрну політику, правила та регулюючі нормативні акти з питань залучення інвестицій, податкового регулювання, потенційних інвесторів із зазначенням їхніх потреб, а також наявність інвестиційних компаній, які мають намір проводити діяльність у галузі сільського господарства та діючі програми підтримки інвестицій.

«Сільське господарство є ключовою складовою торговельно-економічного співробітництва між нашими країнами, а частка продукції АПК в загальній структурі українського експорту до Саудівської Аравії є найбільшою. Підписання Меморандуму – це можливість розширити наше співробітництво у сфері сільського господарства та відійти від моделі прямих поставок сировини, залучивши інвестиції у вітчизняний агросектор, зокрема в переробну  промисловість. Уряд України готовий надати  відповідне сприяння саудівським інвесторам», - прокоментував Максим Мартинюк.

Довідка:

Експорт сільськогосподарської продукції з України до КСА становить близько 80% від загального обсягу вітчизняного експорту до Королівства. За 9 міс. 2017 року експорт продукції сільського господарства склав 309,8 млн. дол. США. В основному експортувалися:

-  зернові злаки – 254 млн. дол. США;

-  олія – 25,2 млн. дол. США;

-  м'ясо та субпродукти (в основному, м'ясо птиці) – 11 млн. дол. США;

-  яйця птиць – 1,6 млн. дол. США;

-  масло  – 1,7 млн. дол. США.

Обсяг імпорту незначний.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview