170513

Аграріям радять запастися міндобривами

Про це розповів Сергій Рубан,  голова Асоціації агрохіміків України, пише agropolit.com.

«Що порадити аграріям? Зараз потрібно придбати недорогі фосфорні добрива. І далі дивитися, як буде розвиватися ситуація. Я сподіваюся, що катастрофи не буде. Хоча ситуація неприємна. Що стосується азотної групи, то останнім часом росіяни не грали в цьому сегменті велику роль. Ринок перебудувався. І по азотних добрив в Україні не повинно бути проблем», — розповів він.

За словами Сергія Рубана, основним постачальником калійних добрив в Україні виступала Білорусь.

Що ж до інших міндобрив, то все залежатиме від монетарної політики влади України.

Погано, що ця заборона введена перед початком активного використання фосфорних добрив. На них ціни виростуть. Хоча не на 100%, тому що певні канали поставок цих добрив підготовлені учасниками ринку. Наскільки мені відомо, в імпортерів добрив є хороші перспективи переорієнтувати канали поставок", — додав він.

Те, що уряд не ввів заборону на аміак, на думку Сергія Рубана, хороший знак. Торгівля з країною-агресором — це політичне питання, але, як уточнив експерт, правильно було б такі сировинні товари, як аміак і сульфат амонію, котрі можуть бути використані в Україні для виробництва продуктів з більш високою доданою вартістю.

Потрібно дати можливість вітчизняним виробникам закуповувати дешеву сировину, виробляти продукцію. А отриманий прибуток направляти на розвиток української національної економіки, підтримку армії і соціальні потреби", — додав він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Право завозити у ЄС м'ясні напівфабрикати має лише один український виробник

Такі дані опубліковані на сайті Єврокомісії, передає УНН.

Так, дозвіл на експорт м'ясних напівфабрикатів у ЄС має завод “Легко” (МХП).

Окрім того, за даними Єврокомісії, право ввозити м'ясо птиці до ЄС мають лише двоє українських виробників. Це - агрохолдинг "Миронівський хлібопродукт" (ТМ Наша Ряба), а також агропромисловий холдинг "Пан Курчак" – "Птахокомплекс Губин".

Дозвіл на поставку м’ясних виробів в ЄС мають "Вінницька птахофабрика", завод “Легко” і ПрАТ "Миронівська птахофабрика" - усі разом входять до агрохолдингу МХП.

Нагадаємо, Європейська комісія планує розширити імпортні квоти для української курятини з 20 тис. тонн до 70 тис. тонн в рік.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Свині забійних кондицій знову подешевшали

Уже другий тиждень свині закупівельних кондицій дешевшають. За даними Асоціації “М’ясної Галузі” (АМГ), цього тижня в Україні середня закупівельна ціна живця становила 45,97 грн за кілограм. Цього тижня прогнозується подальше зниження котирувань, пише Meat-Inform.

“26 тиждень демонструє низхідний рух вартості живця. Прогнозована ціна учасників Асоціації “М’ясної Галузі” на 27 тиждень варіюватиметься в межах від 43,00 – 46,00 грн за кг живої свині. За даними опитувань, середня цінова позначка закупівлі свинини 26 тижня становила 45,97 грн/кг живої ваги”, – повідомили у АМГ.

Що ж до закордонних ринків, то ситуація неоднозначна. Так, у США ціна живця знижується, а в Німеччині котирування стабільні та прогнозується подорожчання. Утім в обох цих країнах свині забійних кондицій дешевші, ніж в Україні.

“На американському ринку живої свинини ціна становить 1,23 долара за кілограм живої ваги. Німецький ринок на даний час знаходиться на відмітці 1,37 євро”, – зазначають аналітики АМГ.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які країни купують українське вершкове масло

 У 2018 році Україна експортувала 28 тисяч тонн вершкового масла. Про це повідомили у Державній службі статистики, пише УНН.

Так, у минулому році Україна експортувала 28 555,8 тонни вершкового масла на суму 120986 тисяч доларів.

Найбільше масла було експортовано у країни Азії – 10546,2 т, зокрема, у Туреччину – 3364,4 т, Саудівську Аравію – 2162 т, Грузію – 1783,6 т.

На другому місці знаходяться країни Африки – 9250 т, зокрема, Україна експортувала масло у Марокко – 6706,8 т та Південну Африку – 1389,7 т.

Велику частку експорту масла у минулому році займали також країни СНД – 4965,9 т, зокрема, Україна експортувала вершкове масло у Республіку Молдова – 1639,9 т, у Азербайджан – 1472,6 т.

Крім того, значну частину вершкового масла було експортовано в країни Європи – 3703,7 т, найбільше у Нідерланди – 3035,8 т.

Імпорт вершкового масло в Україну у 2018 році становив 373,2 т на суму 2148,8 тисячі доларів.

Найбільше Україна імпортувала з країн Європи – 209,8 т, зокрема, з Франції – 128 т та Фінляндії - 63 т масла.

Крім того, значну частину вершкового масла у минулому році було імпортовано з Таїланду -146,5 т.

Також Україна у 2018 році імпортувала 1 т вершкового масла з Білорусі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Миколаївській області вогонь знищив два поля з пшеницею

Про це повідомила прес-служба Головного управління ДСНС України у Миколаївській області.

Рятувальники локалізували пожежу на площі 14 Га. Завдяки вжитим заходам не допущено розповсюдження вогню на більшу площу, врятовано 26 Га пшениці на корені.

До ліквідації події залучена 1 одиниця пожежно-рятувальної техніки та 6 чоловік особового складу, додатково від ПП «Головченко» працювало 2 трактори з дисками, 1 з бочкою та 1 автомобіль з бочкою.

Подібна подія виникла на полі поблизу  с. Таборівка Вознесенського району. На гасіння пожежі направлено 2 відділення 12 Державної пожежно-рятувальної частини. По прибуттю встановлено, що горить пшениця та післяжнивні залишки на приватному полі. Полум’я, яке охопило пшеницю на площі 23 га та 7 га стерні локалізовано та ліквідовано. Рятувальниками врятовано поряд розташоване поле з пшеницею та соняшником.

Від ДСНС працювало 2 одиниці техніки та 8 чоловік особового складу, додатково від ТОВ "Дружба" працював трактор з бочкою.

У двох випадках причина пожежі встановлюється.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому український часник програє китайському імпорту

Частка Китаю на світовому часниковому ринку - 80%.

Крім китайського, в Україні, особливо навесні, продається також і єгипетський часник.

А от український часник частіше можна зустріти на базарі.

З іншого боку, українські виробники не лише вирощують часник для внутрішнього ринку, але й починають експортувати. У 2018 році український часник продавався у Білорусі, балтійських країнах, Польщі, Грузії та Австрії.

Це лише один із парадоксів виробництва цієї, здавалося б, простої і традиційної для України культури.
Головними виробниками досі є особисті селянські господарства, - промислових виробників - як за масштабами, так і за технологіями, - дуже мало.

За 2018 рік господарства, які займаються саме промисловим виробництвом овочів, виростили менш як 3 тис. тонн - із загального у 187 тис. тонн.

Посівна площа часнику в 2018 році становила 22,6 га, з яких у приватному секторі - 21, 5 га.

"Це не сільгосппідприємства, які можуть поставити в магазини якусь більш-менш оптову партію, а це індивідуали, - пояснює оглядач аграрного ринку Лариса Гук. - А їздити збирати десь по дворах ніхто не буде. І ритейлу набагато зручніше працювати з тим самим Китаєм, коли є велика партія, ти її завів, і виклав на полиці магазину".

Фермерка Ольга Романів визнає: торговельним мережам дійсно потрібні більші партії товару, ніж виробляють окремі фермери, а тому єдиний спосіб, як український часник може потрапити в українські супермаркети - це кооперація фермерів. При цьому варто, каже вона, щоб у такому фермерському кластері був представлений не лише часник.

"Мережі теж не дуже класно мати один контракт по часнику, один - по гарбузу, ще один - по кабачках. Йому класно, коли є контракт з кимось одним, хто б йому одразу все це і привіз", - каже Ольга.
Організація ООН з питань продовольства твердить, що часник належить до 5 харчових культур, ціни на які постійно зростають.

Проте в Україні ситуація більше нагадує цінові "гойдалки" - ціни то стрімко зростають, то так само стрімко падають.

"Якщо брати господарства, які вирощують овочі, самі вони кажуть, що ринку овочів - без прив'язки до часнику, цибулі чи картоплі, - дуже притаманні постійні коливання", - каже Лариса Гук:

"Ціна на щось пішла вгору, всі зацікавилися, пішли в цей сегмент і обвалили ринок, бо виробили забагато. Наступного року всі відмовилися вирощувати, дефіцит, і знову ціни зросли. І знову всі туди ринулися".

Через це українські фермери вже пережили і "цибулевий бум", і падіння цін після нього, а його наслідками стало збільшення імпорту та нова хвиля зростання цін.
"Я розумію таких фермерів, - каже Ольга Романів. - Я виростив, мені треба гроші. Восени вже треба щось садити, віддавати кредити на техніку, а грошей нема. Краще я вже по 15 гривень за кіло продам, а не по 20. Вже мова не про те, скільки я зароблю, а скільки зараз можу отримати. Це те, як відбувається зараз у багатьох фермерів".

Єдиний вихід із цього - також домовленість про об'єднання, - каже фермерка, і розповідає, що позитивний - для виробників - досвід у цьому вже є:

"Пару років тому був такий класний кейс на яблучному ринку, коли супермаркети "видавлювали" ціну. Яблучники між собою домовилися не знижувати ціну нижче певного рівня. І тут важливим був людський фактор - кожен міг цю домовленість порушити. Але домовленість було витримано, мережа здалася, і заплатила нормальну ціну. Це не значить, що вона була у 20 разів завищена, але щоб і фермер заробив".
"Потрібно, щоб між учасниками овочевого ринку циркулювала якась інформація, а цього немає, і кожен ухвалює рішення на власний страх і ризик", - каже Лариса Гук, і додає, що, все ж таки, ситуація потроху змінюється.

Для того, щоб система запрацювала, каже оглядач, потрібен хоча б мінімальний "ланцюжок": ритейл, який краще за всіх може знати, скільки купить споживач, склад, яким можуть користуватися кілька фермерів, які повинні формувати якісь більші партії товару певної кондиції.

Джерело: bbc.com.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview