Аграрії хочуть знизити ПДВ на харчові продукти із 20% до 7%

Про це під час Всеукраїнського аграрного віче заявив голова Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Андрій Дикун, пише agravery.com.

Очільник ВАР також наголосив, що натомість аграрії проситимуть знизити ПДВ на харчові продукти із 20% до 7%.

Нагадаємо, Всеукраїнська аграрна рада повідомляла, що запропонує своїм колегам з інших аграрних асоціацій відмовитись від дотацій з бюджету в рамках квазіакомуляції ПДВ, яка діятиме до 1 січня 2018 року, а також від ручного розподілу дотацій, які передбачаються після 1 січня 2018 року .

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Для аграріїв хочуть встановити нові штрафи за отруєння бджіл

Він пропонує створити нову статтю Кримінального Кодексу, під дію якої підпадатимуть недобросовісні аграрії, які своїми діями створюють загрозу для бджіл і знищують пасіки отрутохімікатами, пише Діловий Регіон.

За його словами, ліберальне законодавство провокує все нові й нові злочини аграріїв. Тож щороку проблема масового мору бджіл в аграрних регіонах виникає з новою силою.

"До мене як до народного депутата з цією проблемою неодноразово зверталися пасічники. Спільно з ними вирішили зробити перший крок – встановити новий рівень відповідальності", − зазначає народний депутат.

Тож якщо Верховна Рада підтримає Геннадія Бобова, то за неповідомлення (приховування) або надання неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам при застосуванні засобів захисту рослин, встановлюється штраф від 51 000 до 85 000 гривень, а відповідальна особа позбавляється права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до семи років. В особливо тяжких випадках винному загрожує обмеження або позбавлення волі на строк до трьох років.

Профільне законодавство про бджільництво вже містить заборону щодо таких дій. Однак прямих санкцій у Кримінальному Кодексі до цього часу передбачено не було.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому злетіли ціни на банани

У 2017 році українці звикли до постійного подорожчання вітчизняних фруктів і овочів. А ось вартість імпортних за рахунок відносно стабільного курсу гривні змінювалася не так значно, пише hyser.com.ua.

І все ж імпортні фрукти дорожчали слідом за інфляцією, але серед них є явний лідер зростання цін. Мова йде про банани, які за останній рік подорожчали приблизно на 40%.

Зараз оптові партії бананів в Україні коштують від 27 грн до 29 грн за кілограм в залежності від якості продукту та умов покупки. При цьому ще минулого тижня банани можна було придбати за 25 грн/кг.

Трейдери говорять, що підвищення вартості бананів насамперед пов'язано з ростом закупівельних цін. Це є головною причиною того, чому цей фрукт за останній рік так значно подорожчав. Продавці відзначають, що стрибок цін вже спровокував зниження попиту на банани з боку українців.

Відзначимо, що в кінці листопада вартість бананів становила 25 грн/кг. У вересні 2017 року в Україні зафіксували рекордне зростання експорту цих фруктів. За даними митної статистики, за вказаний місяць наша країна імпортувала 15,6 тис. тонн бананів. Востаннє таких показників вдавалося досягти в докризовий 2013 рік.

У період з січня по жовтень нинішнього року Україна імпортувала бананів на 113,6 млн доларів. Головними постачальниками тропічного фрукта стали Еквадор (62,7%), Коста-Ріка (20,6%) і Колумбія (10,6%).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Селяни не збираються вибачати владі відсутність діалогу з ними

Таким чином, аграрії висловили свій протест  проти прийняття поправки до Податкового кодексу, яка скасовує ПДВ при експорті олійних з 1 березня 2018 року. Аграрії вважають, що це  призведе до зниження закупівельних цін на олійні культури. За підсумками 2018 року можуть збанкрутувати дрібні та середні сільгоспвиробники, повідомляє прес-служба УАК.

У тому, що цей тиждень буде вирішальним для   аграрного сектора, який незважаючи на дії влади захищатиме свої інтереси, були переконані  очільники профільних аграрних асоціацій на прес-конференції в «Інтерфаксі». Вони констатували, що попри те,  що 7 грудня одразу після ухвалення парламентом скасування  відшкодування ПДВ при експорті олійних культур (сої, ріпаку, соняшника) висловили свою рішучу позицію з цього болючого питання та закликали владу до діалогу, але діалогу, на жаль, не відбулося.

«Жодної логіки, жодного державницького підходу до такого рішення влади не простежується. Натомість, простежуються приховані інтереси окремих суб’єктів, які мають вплив на політичні сили, представлені в парламенті та  які почали тиснути на владу. Це політична спекуляція. Селяни  не збираються вибачати владі  відсутність діалогу з ними», -  вважає народний депутат, президент УАК Леонід Козаченко. За його словами, треба зробити все можливе і неможливе, аби не заводити цю проблему в глухий кут і не лише  в питанні зняття ПДВ, а й повернутись до розподілу  дотаційного бюджету. Профільний парламентський комітет тричі порушував питання квазіакомуляції, зокрема, щодо збільшення цієї суми, але  вона зникла і тепер не відомо, що буде замість квазіакомуляції. «Влада має захистити інтереси аграріїв. Треба змінити цю ситуацію на краще для України, для кожного з нас, а не для окремих політичних сил», - констатував президент УАК.

Директор ГО «Всеукраїнський аграрний форум» Марія Дідух зауважила, що аграрії все ж сподіваються, що влада таки їх почує.   Зокрема, аграрні асоціації вже звернулись до Президента України з проханням захистити інтереси українських сільгоспвиробників, які були порушені під час прийняття низки законодавчих актів. Завтра,  об 11.00, в Українському Домі вже заплановане віче за участі  представників найбільших аграрних асоціацій, керівників сільгосппідприємств, центральних органів державної влади.  Якщо діалогу не відбудеться, сільгоспвиробники обіцяють вже 21 грудня  перекрити урядовий квартал  та розпочати загальнонаціональний  страйк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Президент підтримав аграріїв у питанні відшкодування ПДВ при експорті олійних культур

Про це заявив Перший заступник Глави Адміністрації Президента України Віталій Ковальчук, коментуючи звернення сільгоспвиробників та громадськості, передає прес-служба Адміністрації Президента України.

Президент України звернув увагу законодавців на невідповідність таких рішень зобов’язанням, взятим Україною при вступі в Світову організацію торгівлі та підписанні Угоди про асоціацію з Європейським Союзом і просить Верховну Раду усунути неузгодженості, зокрема щодо термінів застосування особливостей оподаткування операцій із сільськогосподарською продукцією.

В.Ковальчук сподівається, що Парламент цього тижня знайде компромісне рішення для врегулювання зазначеного питання, яке відповідатиме економічним інтересам держави, агровиробників та міжнародним зобов’язанням.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

НААН передасть частину земель у розпорядження Мінагрополітики

 Про це повідомляє AgroPolit.com у матеріалі «Земельний слід: хто й чому знову розхитує аграрну науку?», з посиланням на свої джерела.

Про такі плани керівництво Академії повідомило у кінці жовтня цього року. Наразі через дії арбітражних керівників заблокована робота низки підприємств у складі Академії, які фактично випали з її складу. До того ж у спадок від попередників новому керівництву Академії дісталося відчуження 111,26 тис. га землі на користь «Украгропрому» (розпорядження тодішнього Кабміну), а також борги в сумі 340 млн грн, з яких нинішнє керівництво Академії повернуло 170 млн грн.

«В рамках заявлених раніше планів в Академії готуються передати частину земель у розпорядження Мінагрополітики, щоб зняти з себе головний біль з управління ДП, які «зависли» у арбітражних керуючих і тому фактично не контролюються НААН», — пише видання.

За даними AgroPolit.com, відповідні листи з переліком підприємств до передачі й підконтрольних їм земель вже направлено першому заступникові міністра аграрної політики та продовольства Максимові Мартинюку та прем’єр-міністрові Володимиру Гройсману.

Нагадаємо, що сьогодні в мережі НААН є 11 підприємств («Руно», ім. О.В. Суворова, «Таврія», «Червоний землероб», «Чувиріно», «Затишне», «Червоний Жовтень», «Борки», «Мерефа», «Новоселівське» та Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова»), де з названих причин гальмується проведення наукової діяльності й нове керівництво Академії фактично лише покриває накопичені борги (за 3 роки діяльності вдалося погасити 170 млн грн із 340 млн грн накопичених боргів), але впливу на них де-факто немає», — подає перелік підприємств на передачу AgroPolit.com.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview