Аграрії погрожують провести страйк під стінами ВР
Про це повідомив представник громадської організації "Всеукраїнська аграрна рада" Володимир Хвостов в Facebook, передає УНН.
За його словами, він представляє інтереси дрібних і середніх фермерів Херсонської області, які вкрай незадоволені "правками Хомутинніка" до Податкового кодексу України щодо скасування повернення ПДВ дрібним і середнім експортерам олійних культур.
"Парламент щороку під ялинку нам підносить сюрприз. Цього разу ми отримали "подарунок" у вигляді скасування ПДВ при експорті олійних. І ми вийшли сьогодні, щоб відстояти свої права", - зазначив він.
В.Хвостов пояснив, що податкові нововведення принесуть колосальні збитки дрібним фермерам і збагатять великі агрохолдинги.
"Якщо говорити про сою, то ми втратимо 2 тис. грн на кожній тонні, Херсонська область виробляє понад 300 тис. тонн - можете порахувати, які це великі гроші. У масштабах країни ми втрачаємо 10-12 млрд грн. Кому це вигідно?
Це вигідно великим аграрним холдингам, які мають власну переробку. Після переробки нашої сировини, вони отримають ті гроші, які ми втрачаємо", - підкреслив він.
В.Хвостов попередив, що наступний страйк пройде під стінами Верховної Ради.
"Бережіться парламентарі, хомутинніки, ми вийшли на попереджувальну акцію, наступна через 5 днів під стінами парламенту", - резюмував він.
Нагадаємо, сьогодні в дев'яти областях аграрії перекрили траси. У такій спосіб вони намагаються донести до влади свій протест проти змін до Податкового кодексу України в частині скасування для дрібних і середніх фермерів скасування ПДВ.
Вони вважають, що ініціатива належить народному депутату від партії "Відродження" Віталію Хомутинніку, члену Податкового Комітету ВР, який за сумісництвом є бенефіціаром великого агрохолдингу "Кернел", що спеціалізується на переробці олійних культур.
Вчені назвали ключові складові успіху в управлінні фермерським господарством
Вчений виділяє важливу роль інтуїції в досягненні успіху сільгоспвиробника, пише Зерно.
Професор переконаний, що інтуїція може допомогти в конструюванні та розвитку добробуту аграрія. Згідно з останніми дослідженнями, результати яких представив Натхолл, всього 4% успіху фермера полягають в його умінні планувати, 20% — в умінні втілювати плани в життя, а 76% — це інтуїція.
Машини все ще не здатні приймати геніальні рішення, вони не мають таланту, говорить професор. Як стверджує Натхолл, інтуїція є критично важливим компонентом прийняття рішення аграріями, це основа людського капіталу. У фермерській справі талант є чистим прибутком. Концепція інтуїтивного прийняття рішень має особливе значення для малого, а часто і для сімейного бізнесу.
Для досягнення цілей інтуїтивні здібності, пов'язані з базовими управлінськими якостями (планування і застосування навичок) відіграють дуже важливе значення. Передумовами хорошої інтуїції є досвід, практичні і теоретичні знання, і навички очікування.
Результати досліджень, проведених на різних фермах, показують, що в окремих керуючих фермою інтуїція і процес прийняття рішень працюють краще, ніж у їх колег.
Професор Натхолл розглядає і саму механіку шостого почуття. Перш ніж виробити реакцію на правильне рішення, інтуїція сільгоспвиробника повинна спершу відстежити і зрозуміти поточний стан речей, а також ймовірні майбутні умови (читання ситуації), після чого пізнавально проінтерпретувати і проаналізувати інформацію, а потім, нарешті, вибудувати висновок, що б відповідав вирішенню поточної проблеми.
Вчений стверджує, що ключовими складовими успіху в управлінні фермерським господарством є інтуїція, здатність до формального планування, а також здатність до імплементації планів.
Українцям припало до душі грузинське вино
Про це пише УНН з посиланням на Національне агентство вина Грузії.
Перше місце належить РФ. За два місяці поточного року Росія імпортувала 7,4 млн пляшок грузинського вина. На другому місці - Україна. Імпорт грузинського вина Україною за 2 місяці склав 973 тис. пляшок. Замикає трійку лідерів Китай. За два місяці поточного року Китай імпортував 501,2 тис. пляшок грузинського вина. Також повідомляється, що в січні-лютому поточного року Грузія поставила на експорт 10,8 млн пляшок вина в 38 країн світу, перевищивши показники 2017 року на 23%.
Разом з тим вітчизняні експерти попереджають про те, що в Україні зростає кількість псевдоімпортного вина.
Так, згідно з даними Української корпорації з виноградарства і виноробної промисловості "Укрвинпром", близько 30% "іноземних" вин на полицях вітчизняних магазинів - зроблені у нас.
Зазначимо також, що на початку року АМКУ вилучив партію вина, що продавався під виглядом грузинського. На підставі звернення Національного агентства вина Грузії до компанії "KAMYANKA GLOBAL WINE" були застосовані санкції у вигляді штрафу в розмірі 7,1 млн гривень і заборони на продаж імітаційного грузинського вина.
Додамо, що, за оцінками експертів, вітчизняне виноробство має гарні шанси виходу на міжнародну арену.
"Зазначу, що вітчизняне виноробство має гарні шанси для розвитку та виходу на міжнародну арену. У разі державної підтримки цього процесу хоча б на рівні тієї ж податкової політики наша галузь може конкурувати за споживача і з грузинським, і з італійським виробником. Деякі наші вина за якістю вже не поступаються "іноземцям". "Коктебель", наприклад, представляє досить якісні сортові вина "Мерло", "Каберне", "Шардоне". Тому експерти дійсно сходяться на думці, що цей ринок "приречений" на успіх, проте для цього потрібен час і розуміння з боку регуляторів ринку", - зазначила генеральний директор компанії Eastern Beverage Trading Ольга Івушкіна.
В Україні може з'явитись ще одна нішева культура
Про це пише superagronom.com.
«Наша мета — адаптувати культуру до вітчизняних умов вирощування, розробити оптимальну технологію та досягти максимальної урожайності у нашій кліматичній зоні. Тоді кіноа може зацікавити наших агровиробників, ставши ще однією перспективною нішевою культурою», — розповідає Володимир Ільченко, доцент кафедри рослинництва СНАУ.
За його словами, потрібно ще 2-3 роки щоб виділити адаптивну технологію передусім для Лісостепу, адже університет знаходиться саме у цій зоні.
Він зазначає, що науковці мають у роботі декілька різних сортів кіноа, отриманих у рамках партнерської співпраці із зарубіжними колегами. Оскільки в Україні не зареєстровано жодного сорту цієї культури, одним із завдань кафедри рослинництва є визначення найбільш придатних сортів для наших умов вирощування та рекомендація їх до введення у виробництво.
"Укрзалізниця" заперечує звинувачення стосовно незадовільного відвантаження зерна
Про це повідомив фінансовий директор ПАТ Андрій Рязанцев на прес-конференції в Києві в четвер, передає "Інтерфакс-Україна".
"Протяжність залізничних шляхів в шість разів менше протяжності автодоріг. Однак, за останні чотири роки ми наростили обсяг зернових в загальному обсязі наших перевезень з 40% до 60%",-сказав він.
За словами А. Рязанцева, в січні-лютому 2018 року "Укрзалізниця" збільшила перевезення зерна на 16% - до 6,1 млн тонн, і проблема в подачі вагонів не відноситься до їх, нібито, нестачі.
З 518 станцій навантаження зернових, за даними фіндиректора ПАТ, на 324 вантажать на добу не більше двох вантажних вагонів, затримуючи, таким чином, процес перевезення.
"Укрзалізниця" має намір відмовитися приймати до перевезення менше п'яти вагонів від одного вантажовідправника або станції, додав він.
"Цифри демонструють, що "Укрзалізниця" працює ефективно, не дивлячись навіть на зростання обсягів врожаю. Провокаційні заяви про те, що ми знищили або зупинили експорт, не мають під собою підстав",- констатував А. Рязанцев, коментуючи, зокрема, заяву Української зернової асоціації про незадовільну роботу ПАТ.
Підстав для подорожчання гречки немає
Про це поінформувала завідувач відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Боднар.
За її словами, ця тенденція розпочалася ще з червня 2016 року і зберігається досі. Протягом минулого року у роздрібній мережі гречана крупа подешевшала на 25% – з 30,5 грн у січні до 22,95 грн за 1 кг у грудні 2017 року. Станом на січень 2018 року середня по Україні роздрібна ціна на гречку продовжувала знижуватись і складала 22,53 грн за 1 кг.
За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, аналогічні тенденції спостерігаються по всьому ціновому ланцюгу.
Оптово відпускні ціни на гречану крупу протягом 2017 року знизилися на третину (33%), а середня ціна на неї станом на січень 2018 року становила 18,62 грн за 1 кг.
Найбільше зниження спостерігається в первинній ланці цінового ланцюга – у ціновій динаміці закупівельних цін на зерно гречки. Рівень цих цін протягом 2017 року знизився на 45%. Станом на січень 2018 року закупівельні ціни на гречку складали в середньому 9,52 грн за 1 кг.
Слід пам’ятати, що цінова ситуація на ринку гречки об’єктивно залежить від пропозиції, яка формується за рахунок внутрішнього виробництва та імпортних закупівель, зауважила Ольга Боднар.
В Україні зростання валового збору гречки спостерігається впродовж останніх трьох років. Сприятлива кон’юнктура на ринку гречаної крупи спонукала сільгосптоваровиробників – переважно фермерські та малі господарства – збільшити площі посіву під гречкою. У 2017 році зібрана площа під культурою у всіх категоріях господарств збільшилася проти 2015 року на 36%, а порівняно з 2016 роком – на 12%. Відповідно валовий збір гречки збільшився торік до 193 тис. т, перевищивши показники 2015 року більш, ніж у 1,5 разу.
Такий обсяг виробництва вітчизняної гречки здатний практично повністю задовольнити внутрішній попит, який складає 170-180 тис. т на рік, зазначила експерт.
На її думку, суттєву роль при формуванні пропозиції та цінової ситуації на ринку гречаної крупи у 2017 році зіграв і імпорт гречки. Його обсяги торік складали 15,9 тис. т, що перевищує показники 2016 року у 3,4 разу. За даними Державної митної служби України, протягом цього періоду 80% гречки завозилося з Російської Федерації. У січні 2018 року левова частка цієї продукції – 72% – імпортувалася з Казахстану. Звідти за місяць було завезено 742 т гречки.
Слід також брати до уваги фактор різниці цін. Вартість 1 т імпорту гречки у середньому за 2017 рік становила 301 дол. США, тобто 8006 грн/т. Закупівельна ж ціна вітчизняної гречки на внутрішньому ринку складала торік в середньому близько 13-14 грн за 1 кг. Таким чином, імпортна продукція складає серйозну конкуренцію вітчизняним товаровиробникам та формує цінову кон’юнктуру внутрішнього ринку, зазначила експерт.
Нарощення обсягів виробництва гречки призвело до збільшення пропозиції на внутрішньому ринку, а це у сукупності із задоволенням внутрішнього попиту за рахунок імпортних поставок зумовило зниження внутрішніх цін на гречану крупу. За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, підстав для подорожчання гречки у 2018 році немає, підсумувала Ольга Боднар.