Аграрії просять посприяти відновленню нормальної торгівлі зерном

 

Найбільші аграрні асоціації України надіслали офіційне звернення до прем’єр-міністра та міністра юстиції з проханням якомога скоріше зареєструвати наказ Міністерства фінансів від 18 вересня №776, що вирішує проблему з блокуванням податкових накладних, через яку велика кількість підприємств не може реалізувати зібраний врожай.

Звернення підписали Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР), Асоціація виробників молока, асоціація «Свинарі України», Аграрний союз України, Українська аграрна конфедерація та Український клуб аграрного бізнесу.

«Ми відправили колективне звернення від імені усіх найбільших аграрних асоціацій до прем’єр-міністра та міністра юстиції з проханням якомога скоріше зареєструвати цей наказ Мінфіну в Міністерстві юстиції. Якщо вони бачать в ньому недоліки й необхідність допрацювання, то матимуть можливість внести подальші зміни. Ми й самі маємо ряд пропозицій, але зараз гальмувати цей наказ не можна, інакше це буде злочин проти всієї сільськогосподарської галузі», - наголосив заступник голови ВАР Михайло Соколов.

Нагадаємо, нормальна торгівля сільськогосподарською продукцією стала неможлива у зв’язку з роботою автоматичної системи зупинки реєстрації податкових накладних. Ця програма відносить операції аграрних підприємств до розряду фіктивних, оскільки вони закуповують одні товари (засоби захисту рослин, насіння, мінеральні добрива та ін.), а продають зовсім інші (пшеницю, ячмінь, соняшник тощо). Розблокування податкової накладної відбувається шляхом подачі до ДФС так званої технологічної карти, яка надає інформацію про діяльність підприємства. Реєстрація техкарт проводиться співробітниками податкової вручну за рішенням спеціальної комісії в ДФС, що в масштабах всієї галузі займе тривалий час. Саме тому згаданий наказ Мінфіну передбачає автоматичну (а не шляхом рішення комісії) реєстрацію технологічних карт для всіх сільськогосподарських підприємств, що були платниками ПДВ за спецрежимом у 2016 році або є отримувачами бюджетних дотацій цього року.

У своєму зверненні аграрії наголосили, що більшість рослинницької продукції реалізується восени після збирання врожаю, тому проблеми в роботі системи і ДФС загрожують створенням штучної кризи у всьому рослинництві і потребують негайного вирішення.

«Неможливість реєстрації податкової накладної, що є передумовою надання податкового кредиту покупцеві, призводить до призупинення оплати за відповідними договорами купівлі-продажу і відповідно ставить під загрозу зриву проведення осінніх польових робіт. Зазначене спричинить колапс агропромислового комплексу України, різке зростання цін та дефіцит цілої низки харчових продуктів», - йдеться у зверненні.

Щоб попередити ці проблеми, аграрії закликали прем’єр-міністра та міністра юстиції сприяти якнайшвидшій державній реєстрації вищезазначеного наказу Мінфіну для набрання ним чинності в найкоротший строк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна збільшила експорт часнику

В порівнянні із загальним виробництвом в розмрі 180-190 тис.тон, серпневий обсяг екпорту є досить незначним, але все одно, мова йде про рекордний показник ,принаймні, за останні 10 років.  Про це повідомляє Інфо-Шувар.

Загалом, за поточний сезон, Україна експортувала майже 73 тонни часнику, такий результат  вже  на 40% перевищує аналогічний показник 2016 року. Більше третини  експортного обсягу часнику було відвантажено в Білорусь,  а найбільшим покупцем  стала Латвія, до  якої було відправлено  майже  65% всього експортного обсягу.

Але, навіть при таких умовах,  Україна поки що, лишається нетто-імпортером часнику, в серпні 2017 року, країна імпортувала майже 260 тонн цієї продукції на суму $230 тис. Втім, обсяги імпорту все ж таки знижуються на фоні збільшення експорту і така ситуація була цілком прогнозованою, з урахуванням тенденції до зростання власного виробництва. За даними «Інфо-Шувар», в серпні 2016 року, Україна  імпортувала 420 тонн часнику, тобто на 80% більше, ніж в серпні поточного року.

Збільшення виробництва відбиватється і на внутрішніх цінах в Україні, за даними «Інфо-Шувар» в серпні та вересні 2017 року гуртові ціни на цасник на ринках України становили близько 28-35  грн/кг (0,85-1,11 EUR/кг), тобто, на третину дешевше, ніж рік тому.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські аграрії втратили близько 20 млрд доларів за рік

Про це пише  Справжня варта.

"У минулому році була скасована дотація для аграрного сектора через ПДВ. Аграрії втратили близько 20 млрд доларів. В інших країнах така дотація є. Не варто забувати, що ми працюємо на відкритих ринках, дотація зменшує вартість товарів. Тому у нас розвивається в основному сировинне виробництво. Крім того, відсутні дешеві кредити. Банки ставлять надто високі застави, які нереально потягнути. Тому, на мій погляд, діалог влади і бізнесу повинен йти навколо того, як знизити кредитні ставки", - сказав він.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Одещині відкрили новий елеватор

Про це повідомляє «Траса Е-95».

«На жаль, ми не встигли почати роботу в розпал збиральної кампанії. Адже елеватор планували відкрити на початку серпня цього року, а відкрили тільки у вересні. Але і сьогодні робота кипить. Кожен день ми відвантажуємо по 10 вагонів сільгосппродукції. Від попередників нам дісталася дуже вигідне місце з під'їзними шляхами. Реконструкція виробництва пройшла на високому рівні», — розповів співзасновник підприємства Олександр Чумак.

У проект було інвестовано 10 млн грн. Основні капіталовкладення пішли на придбання і встановлення сучасного канадського обладнання. Також «Мічуріна +» відремонтувало ділянку залізниці і придбало залізничний тягач.

«Ще один елеватор вирішить кілька завдань. По-перше, створить здорову конкуренцію вже існуючим підприємствам і позитивно вплине на цінову політику. По-друге, тут створені нові робочі місця. По-третє, відкриття елеватора із залізничним полотном дасть можливість розвантажити автошляхи і тим самим продовжити їх строк експлуатації. Також значно збільшяться надходження до районного та місцевого бюджетів —, заявив голова Кодимської райадміністрації Вадим Козачок.

Як зазначалося, це тільки перший етап реконструкції. На черзі — ще чотири. В майбутньому планується розширювати виробництво. Будуть встановлені сушарки, очисні комплекси та ін.

Обговорюється також можливість будівництва підприємства переробної сфери біля елеватора. Фахівці кажуть, що площа дозволяє це зробити, а економічна вигода для виробників очевидна.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Страховий продукт повинен бути максимально зрозумілим для фермера

Мінімізувати збитки в даному випадку в усьому світі покликане страхування сільгоспризиків фермерами. Страховка дає можливість продовжити працювати без перерв і проблем з фінансовою стійкістю в разі настання страхового випадку. Іншими словами, вона дає фермерам впевненість в завтрашньому дні. У той же час рівень довіри аграріїв до страховиків в Україні, незважаючи на невелике зростання кількості укладених договорів, залишається вкрай низьким на відміну від інших країн. ІА AgroNews.ua вирішило розібратися в причинах, що гальмують розвиток страхового ринку аграрного сектора.

Як зазначає експерт ринку агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін, в українському аграрному секторі укладання страхових договорів часто пов'язано з фінансовою складовою. «У тому сенсі, що фермери, а частіше, середні і великі агрохолдинги, страхуються не для того, щоб убезпечити себе в разі настання будь-яких форс-мажорних обставин, а лише тоді, коли це є обов'язковою умовою для отримання банківського кредиту», - каже гендиректор компанії «Агрориск».

За даними Міжнародної фінансової корпорації (IFC), обсяг зібраних страхових премій у сфері страхування аграріїв в 2016 андеррайтинговому році (період осінь 2015 - осінь 2016) склав 156 млн грн. В цілому сільгоспвиробники застрахували 675,6 тис. га земель. При цьому загальний обсяг премій за договорами страхування сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень виріс на 46,3% і склав 5,8 млн грн. «Насправді, незважаючи на зростання, для України - це досить низький показник. Це пояснюється тим, що в силу непростого фінансового становища аграріїв не всі з них мають можливість оплачувати страхові договори повністю, а субсидування державою ринку агрострахування у нас не працює», - зазначає Володимир Юдін.

Варто відзначити, що в розвинених країнах державою компенсується від 30% до 65% суми страхового платежу. При цьому в них застраховано понад 50% сільськогосподарських угідь. В Україні ж цей показник коливається в межах 2-3%.

Одним з факторів, крім чисто фінансового аспекту, що гальмують розвиток агрострахування, є незрозумілість умов страхування і, як наслідок, недовіра фермерів до страховиків. «Страховий продукт повинен бути максимально зрозумілим для клієнта. У створенні такої клієнтської пропозиції і полягає успіх роботи страховика на ринку. Аграрій повинен чітко розуміти всі умови договору, усвідомлювати за що він платить свої гроші і на яких умовах буде здійснено відшкодування страхових виплат у разі настання страхового випадку - вони повинні бути максимально прозорими. Такі умови для своїх клієнтів підбирає компанія «Агрориск». Всі умови наших страхових програм, ще на етапі укладання договору, роз'яснюються клієнтам кваліфікованими фахівцями. У разі ж настання страхового випадку наші клієнти гарантовано отримують належні їм виплати», - зазначає Володимир Юдін.

Довідкова інформація про ««Агрориск».

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Земельні правила для фермерів перепишуть

Про це йдеться у проекті закону №7060 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення і розвитку сімейних фермерських господарств та припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності».

Про це повідомляє agropolit.com.

Під час презентації законопроекту на засіданні аграрного комітету народний депутат Вадим Івченко  озвучив основну ціль зміни земельного законодавства у цьому питанні.  «Фермер повинен бути виключно громадянином України та мати в обробітку не більше 20 га землі. Розмір одного земельного лоту складатиме – 5 га землі. Він мусить бути членом сімейного фермерства, яке зареєстроване за місцем знаходження земельної ділянки. Або ж зобов’язаний стати членом такого господарства впродовж 3 місяців із моменту виграшу землі».

За його словами, документ скасує корупційну модель приватизації земель для особистих селянських господарств, замінивши її на прозорий механізм – аукціони. Брати у них участь зможуть усі, хто відповідатиме конкурсним вимогам.

"Якщо ми будемо перевіряти, кому належать ці землі, ми зрозуміємо, що вони вже давно знаходяться у власності декількох людей або декількох десятків людей. Тому ми вирішили розробити законопроект, який допоможе позбутися усіх тих проблем, які є сьогодні. Найголовніша із них – це корупція. Для того, щоб її позбутися, ми повинні обмежити до землі доступ тим, хто купує землю для того, щоб заробити на цьому кошти, або тим, хто не вміє правильно нею користуватися».

Окремо Івченко розповів і про вимоги до використання земельними ділянками, які забиратимуться у власника у разі порушення договору. «По-перше, земля повинна використовуватися виключно для вирощування багаторічних насаджень, тваринництва, овочівництва, органічної продукції та зберігання і переробки сільськогосподарської продукції; по-друге, вона може використовуватися виключно для ведення господарської діяльності сімейного фермерського господарства; по-третє, власник немає права змінювати цільове призначення ділянки, відчужувати її та передавати у користування третім особам».

Також він додав, що після завершення терміну оренди, фермер  матиме право придбати землю. «Він зможе безкоштовно отримати частину цієї ділянки у власність (до 2 га), у разі якщо він не скористався правом на безоплатне отримання землі для ОСГ. Також у нього буде шанс продовжити оренду землі без проведення повторного аукціону або викупити цю земельну ділянку (розстрочка до 20 років)».

Є ряд вимог до лотів, які будуть брати участь у аукціонах. «Це будуть земельні ділянки у розмірі 5 га, фіксований термін оренди яких складатиме 7 років (для багаторічних насаджень – 25, для меліоративних земель – 10). Загальна площа сільськогосподарських земель запасу, що виставлятиметься на такі аукціони становитиме не менше 50% від площі с/г земель, які були надані на загальних аукціонах у минулому році».

При цьому автори документу  обіцяють, що приватизація у розмірі 1 га землі залишиться безкоштовною. «Безоплатну приватизацію для ОСГ ми залишили у розмірі 1 га. А першочергове отримання землі у приватну власність залишили працівникам державних і комунальних закладів культури, педагогічним, медичним працівникам, пенсіонерам з їх числа, чорнобильцям».

Аграрний комітет прийняв за основу документ.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview