182818
178171

Аграрії вимагають навести лад на ринку мінеральних добрив

Найбільші аграрні асоціації, що входять до складу ГС «Всеукраїнський аграрний форум»: Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР), Аграрний союз України, Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад, Українська аграрна конфедерація та Український клуб аграрного бізнесу направили офіційне звернення на ім’я прем’єр-міністра Володимира Гройсмана із закликом розібратись у проблемній ситуації, що склалась на вітчизняному ринку через заборону ввезення в Україну деяких мінеральних добрив.

Так, 26 березня Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення про розширення дії антидемпінгових заходів на імпорт в Україну нітрату амонію (аміачної селітри) з Російської Федерації, підвищивши мита на імпорт аміачної селітри з РФ до 42,96%.

Водночас ще з початку березня поточного року в Україні почала діяти заборона на імпорт сульфату амонію та суміші нітрату амонію з карбонатом кальцію або іншими неорганічними речовинами, що не є добривами.

Тобто щодо деяких добрив застосовуються відразу дві взаємовиключні санкції: заборона ввезення на митну територію України та антидемпінгове мито.

При цьому існує плутанина із конкретним переліком та описом добрив, до яких застосовуються обмежувальні заходи.

Вітчизняні аграрії виступають проти запроваджених обмежень, оскільки вони призведуть до значного росту цін на добрива національних виробників, дефіциту на ринку добрив та девальвації гривні, що позначиться не лише на зменшенні бюджетних та валютних надходжень, а й на підвищенні рівня безробіття та, в свою чергу, негативно вплине на національні інтереси і рівень економічного зростання.

Крім того, сільгоспвиробники звертають увагу на те, що, незважаючи на здійснювані Україною активні заходи у відповідь на введення РФ відповідних торговельних заборон та обмежень, поза увагою уряду залишається ситуація, яка склалася з імпортом в Україну російського аміаку.

Відповідно до даних Державної служби статистики України, на сьогодні спостерігається значне збільшення імпорту аміаку. Зокрема, у період з 2015 по 2017 роки імпорт аміаку з Росії зріс у 6 разів –до 437 тис. кг з 64 тис. кг. Дана ситуація – введення заборон та мит на одну продукцію і ігнорування та не введення на іншу – демонструє вибірковий підхід української влади до запровадження санкцій проти російських компаній.

Аграрні асоціації звертають увагу уряду на те, що вказана ситуація зі збільшенням імпорту аміаку з Російської Федерації, не повинна залишатися поза увагою Кабінету Міністрів України, адже також стосується необхідності забезпечення національної безпеки України.

Довідка. За даними дослідження, яке провели ННЦ «Інститут аграрної економіки», консалтингове агентство «Украгроконсалт» та центр «Соціальний моніторинг» на замовлення ВАР, втрати вітчизняного аграрного сектору через недобір врожаю у зв’язку з високими ціни на азотні добрива всередині країни, щорічно складають понад 32 млрд грн.

Крім того, за даними консалтингового агентства «ААА», через завищені ціни аграрії щорічно переплачують за азотні добрива близько 5 млрд грн.

В Україні ціни на азотні добрива перевищують загальносвітові на 30%. До цього, на думку опитаних фермерів, призводить корупція в органах державної влади та монопольне становище окремого виробника – групи Ostchem, що належить бізнесмену Дмитру Фірташу та диктує свої правила гри на ринку.

Через завищені ціни на добрива аграрії вносять їх набагато менше за норму. В результаті, українські ґрунти виснажуються - щороку кожен гектар українських сільгоспземель втрачає від 200 до 400 кг поживних речовин.



Бізнес на розведенні гусей окупиться протягом року

При достатньо високому попиті на продукцію бізнес з розведення гусей є недостатньо освоєним в Україні, при тому, що його рентабельність складає близько 75% і з ним може впоратися навіть новачок, пише agroday.com.ua.

За собівартістю виробництва гусятина дешевша за яловичину, хоча трохи дорожча за свинину, а ціна при збуті вища, що відповідно говорить і про вищу рентабельність цього бізнесу.

Бізнес з розведення гусей можна розвивати за двома напрямками: вирощування молодняка на м’ясо або племінне розведення. Перший варіант зазвичай потребує невеликих витрат і його обирають невеликі фермерські господарства, другий варіант передбачає інкубацію яєць та продаж молодих особин. Більшість середніх і великих фермерських господарств намагаються поєднати обидва варіанти.

Взагалі ж гусяча ферма може реалізовувати кілька видів продукції, як-то м’ясо, печінка, яйця, перо та пух.

З 1 га пасовища у налагодженому господарстві можна отримати більше 2 тонн м’яса на рік.

Товарної ваги гуси набирають за 3-4 місяці. З розрахунку, що середня вага гусака становить 4-8 кг, за його продаж можна отримати 150–300 грн, пуху можна буде отримати близько 0,6 кг, що в грошовому еквіваленті складе близько 200 гривень. Виходячи з цього, витрати фермера можуть окупитися протягом року.

За бажання, власник господарства може налагодити власне виробництво подушок і ковдр, а також продаж гусячого посліду у якості добрива для дачників та садівників. Кількість посліду, що можна отримати від одного птаха на день – близько 1 кг.

Для вирощування гусей господарству, у першу чергу, необхідне приміщення площею від 150 кв. м на 1000 голів. Приміщення має бути опалюваним, з утепленою підлогою та температурою не нижче 8 град. у холодну пору року. У пташнику має бути сухо та без протягів.

Також необхідно подбати про водойму, розміром від 200 кв. м на 1000 голів. Якщо на ділянці немає водойми, її потрібно викопати, наповнити та обсіяти береги газонною травою.

Важливий нюанс: облаштовувати гусячу ферму у межах населеного пункту чи використовувати природні водойми поряд з ними може бути небезпечним, тому краще починати такий бізнес придбавши або взявши в оренду покинутий пташник чи корівник на певній відстані від населеного пункту. Крім того, відремонтувати його буде дешевше, ніж будувати усе з нуля та буде простіше довести, що місце підходяще для цього бізнесу, при отриманні дозволів.

Що стосується купівлі гусенят, то краще брати кілька різних порід.

До того ж, варто заздалегідь подбати про закупівлю кормів та зерна, і передбачити купівлю інкубатора, брудера та овоскопа, які обійдуться не менше як у10 тис. грн. Хоча, вважається, що вигідніше виводити гусенят природним шляхом – за допомогою гуски-насідки.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Молокопереробні заводи підозрюють у ціновій змові

Асоціація виробників молока (АВМ) подала заяву до Антимонопольного комітету України щодо необґрунтованого зниження закупівельних цін на молоко-сировину та можливої змови переробних заводів. Про це повідомляє прес-служба АВМ.

До АВМ звернулися керівники господарств-членів асоціації із вимогою негайно втрутитися у кризову ситуацію, спричинену стрімким та одночасним зниженням закупівельних цін на молоко-сировину по всьому ринку. Згідно нових протоколів, отриманих молочнотоварними фермами від переробних заводів, ціни на молоко від 16.04.2018 р. знизяться до 8,50-8,70 грн/кг, що складає понад 10% падіння від початку року.
Таке зниження є критичним для виживання молочного скотарства, оскільки операційна собівартість виробництва молока впродовж 2017 виросла більш ніж на третину і в січні 2018 досягла 8,5-9 грн/кг молока.

Масово та одночасно знижують закупівельні ціни на молоко, в першучергу, молокопереробні компанії із транснаціональним корінням, для яких Україна здебільшого виступає як ринок збуту і які не зацікавлені у розвитку вітчизняного молочного скотарства.

Крім того, варто відмітити, що виробництво молока з року в рік скорочується. За підсумками 2017 року в Україні було вироблено 10,3 млн тон молока, що на 53 тис. т менше, ніж у 2016 році та на 1 млн тон менше докризового 2013-го року. Поголів’я корів скорочується ще більшими темпами — за підсумками 2017 року чисельність худоби скоротилася на 4,5% та склала 2 млн голів.

Асоціація виробників молока вбачає зговір у діях молокопереробних заводів, крім того, вважаємо настільки стрімке зниження цін безпідставним, адже ціни на готову молочну продукцію в супермаркетах не падають, а по низці позицій продовжують зростати.

До того ж, на світових молочних біржах ціни на молочну продукцію майже по всіх позиціях ростуть, підтвердженням того є ріст Індексу цін на молочні продукти ФАО. В березні 2018 року він склав 197,4 пункту, що на 6,2 пункту (3,3%) вище лютневого показника.
Під найбільший удар через змовницькі дії молокопереробних заводів потрапили високотехнологічні господарства, що виробляють молоко ґатунку екстра, якого на українському ринку і так не вистачає – за підсумками 2017-го, лише 16,4% від загального об'єму молока, що надійшло на переробку. Оскільки, наразі, різниця в цінах між ґатунками мізерна, це не спонукає господарства працювати над якістю виробленої сировини, що, в результаті, згубно вплине на імідж української молочної продукції на світовому ринку і на здоров'я українців, які будуть змушені споживати молочні продукти низької якості. Більше того, згадані обставини штовхають господарства до повного згортання молочного напрямку.

Наразі, Асоціація виробників молока просить Антимонопольний комітет України прийняти рішення щодо визнання вищезазначених дій як таких, що порушують права суб’єктів господарювання (господарств-членів Асоціації виробників молока), а також прийняти рішення, щодо припинення та усунення наслідків такого порушення.

АВМ наголошує на важливості врегулювання питання закупівельної ціни на молоко та закликає своїх колег по цеху — переробників до спільного вирішення даної ситуації. Адже її ігнорування призведе до плачевних результатів:
·  вирізання поголів'я великої рогатої худоби (ВРХ), наслідком чого буде не лише втрата українського тваринництва, а й тисяч робочих місць на фермах;
·  знищення українського молочного бізнесу у зв’язку з відсутністю вітчизняного виробника;
·  завищена ціна на молочну продукцію для населення, адже молоко буде імпортуватися до України.

Ваш вибір 'Подобається'.


ЄБА виступає проти заборони пальмової олії у виробництві харчових продуктів

Раніше компанії-члени Асоціації вже звертались до профільного Комітету ВРУ щодо недоцільності прийняття цієї законодавчої ініціативи та з проханням рекомендувати ВРУ відхилити проект Закону №3871.

Насамперед, компанії-члени Асоціації цілком підтримують заборону використання пальмової олії у традиційних молочних продуктах (сметана, ряжанка, кефір, сир кисломолочний тощо), яка закріплена в частині другій статті 6 Закону України №1870-IV.

Більш того, як зазначають експерти Асоціації, принципова позиція полягає в тому, що представники молокопереробної галузі є противниками заміни складових молока/молочної сировини не лише пальмовою олією, а будь-якими іншими жирами та білками рослинного, тваринного (немолочного) походження.

Водночас представники бізнесу повідомляють, що пальмова олія та її окремі фракції широко використовуються в різних країнах світу для виробництва харчових продуктів у таких сферах як, наприклад, масложирова, хлібопекарська, кондитерська промисловості. Також важливим є те, що пальмова олія використовується для виробництва замінників грудного молока в усьому світі, оскільки її фракція – олеїн є єдиним натуральним рослинним інгредієнтом, що дозволяє забезпечити кількісний вміст пальмітинової кислоти в дитячій суміші, близький до грудного молока.

Компанії-члени Асоціації занепокоєні тим, що прийняття цієї законодавчої ініціативи в запропонованій редакції може призвести до значних технологічних та фінансових складнощів для сумлінних виробників, що виробляють продукцію у відповідності до приписів українського законодавства, внаслідок:

-          необхідності внесення змін у рецептуру і технології виробництва продуктів, оскільки в деяких випадках неможливо швидко модифікувати продукт і замінити одну олію іншою через різний жирно-кислотний склад, фізико-хімічні та сенсорні властивості;

-          необхідності зміни маркування продукції, що призведе до заміни всього існуючого пакування.

А тому Асоціація сподівається, що Верховна Рада Україна прийме до уваги зазначенні у цьому зверненні аргументи та прогнозовані наслідки та не підтримає проект Закону №3871.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Україна в I кварталі експортувала понад 6 млн т кукурудзи

Україна за підсумками січня-березня 2018 р. експортувала 6,59 млн т кукурудзи на суму $1,03 млрд. Про це повідомляє Латифундист з посиланням на ГФС.

Основними імпортерами української кукурудзи є Єгипет (на $248,52 млн), Китай (на $118,19 млн) і Нідерланди (на $105,09 млн). Експорт у ці країни склав 1 588,15 тис. т, 755,48 тис. т і 671,68 тис. т кукурудзи відповідно.

При цьому за 2017 р. експортувала 19,39 млн т кукурудзи на суму $2,99 млрд.

Раніше повідомлялося, що на думку Педро Дейнеки, партнера MD Commodities (Бразилія), нинішнє подорожчання кукурудзи є ситуативним і її вартість скоро почне знижуватися.



Створена кава, яку можна їсти

Теґи: 

Спочатку вони запропонували холодну пляшкову каву, але вона не прижилась, пише agroday.com.ua.

Потім підприємливі латвійці придумали кращу ідею. Чому б не зробити каву їстівною? Після декількох експериментів команда придумала рецепт, в якому б кавові боби змішувалися з какао-маслом і деякими іншими інгредієнтами.

В результаті вони отримали кавову плитку, яка має такий самий смак, як чашка кави. І містить стільки ж кофеїну, як еспресо.

В кінці 2016-го брати заснували Solid Coffee і назвали свій продукт Coffee Pixels.

Пластинки Coffee Pixels дуже маленькі і важать всього 10 грамів.
Є два аромати пластинок — молоко і каскар (з ароматом фруктів і вишні). Упаковку з 4 пластинок продають по €7,2.

Зараз компанія виробляє 10 тис. пластинок в місяць. І шукає фінансування на €1 млн.