Аграрії заблокували автомагістралі

Про це повідомляє прес-служба ВАР.

Чому ж сільгосптоваровиробники перекрили дороги?

7 грудня 2017 року Верховна Рада України

Відмінила:

  • відшкодування ПДВ при експорті олійних культур (сої, ріпаку, соняшника).

Замінила:

  • автоматичну систему бюджетної підтримки сільгоспвиробників «ручним» розподілом бюджетної дотації.

До чого це призведе?

Сьогодні

  • зниження закупівельних цін на олійні культури;
  • збільшення прибутків монополій, які володіють більшістю олійноекстракційних заводів.

За підсумками 2018 року

  • банкрутство дрібних та середніх сільгоспвиробників;
  • наближені до влади олігархи додатково зароблять від 10 до 16 мільярдів гривень.

Що вимагають представники малого та середнього бізнесу:

  • захистити законне право кожного українця працювати на своїй землі і в своїй країні, не сплачуючи корупційну данину олігархам, які прикривають своє прагнення до наживи інтересами країни;
  • захистити право працівників сільськогосподарських підприємств на гідну винагороду своєї нелегкої праці, адже у разі збільшення податкового тиску аграрії не лише не зможуть втілити в життя плани по збільшенню розміру заробітної плати, але й будуть змушені звільняти працівників, а також зменшувати допомогу, яку вони надають місцевим громадам і соціальній сфері села.

Нагадаємо, що 19 грудня об 11.00 в Українському Домі, відбудеться зустріч представників найбільших аграрних асоціацій, керівників сільгосппідприємств, представників центральних органів державної влади, де будуть прийматися рішення про проведення рішення Загальнонаціонального аграрного податкового страйку 21 грудня 2017 року у м. Києві.

Слід нагадати, що аграрні асоціації звернулися до Президента України з проханням захистити інтереси українських сільгоспвиробників, які попередньо були порушені (під час прийняття низки законодавчих актів).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Найбільший виробник дріжджів виходить на ринок Китаю

Виробничі потужності компанії "Ензим" відвідали представники великої китайської компанії-дистриб'ютора, що постачає сільськогосподарську продукцію для понад 300 місцевих ферм.

Про це повідомили в прес-службі українського виробника дріжджів, пише delo.ua.

Делегацію зокрема зацікавили активні пробіотичні дріжджі, які саме зараз тестують в Китаї.

Відвідувачам представили виробничі потужності компанії, а також сторони обговорили перспективи подальшого співробітництва.

Попередні переговори з постачання продукції в Китай відбулися на профільній виставці VivAsia, що проходила в березні 2017 року в Бангкоку.

Представників компанії Leesheng International Co зацікавили активні пробіотичні дріжджі як кормова добавка для домашніх тварин, адже в Китаї, як і в Європі, спостерігається тенденція до збалансованого харчування. І частина ферм, особливо ті, чия діяльність стосується молочних корів, намагається зменшувати обсяг антибіотиків у раціоні тварин, замінюючи їх різноманітними пробіотичними добавками.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Заробіток на траві: як організувати бізнес на чаях

В Україні 60% споживачів обирають чорний чай, 30% — зелений, 6% — трав’яний. Останнім часом покупці більше уваги звертають на натуральність чаю, відсутність в ньому хімічних домішок та готові платити більше саме за якість продукту, пише landlord.ua.

В 2016 році в Україні було вироблено 750 тон трав’яного чаю, з яких 20 тон експортовано в США, Канаду, Іспанію, Італію, Молдову і Казахстан, повідомляє аналітик компанії Pro-Consulting Олена Жужа.

Киянин Іван Гончаренко, сидячи з бізнес-партнером за горнятком чаю, задумав створити власну торгову марку трав’яного напою.

«Спочатку цей проект замислювався виключно для експортування готової продукції, — розповів Іван Гончаренко. – В 2016 році ми з дружиною вирішили робити чай на основі кіпрію – в народі цю траву називають Іван-чай. Його відмінність від інших чаїв в тому, що він не містить кофеїну і танінів, а за вмістом вітаміну С перевершує цитрусові. Але про його корисні властивості ми дізналися згодом. Спочатку ми поїхали в Карпати, де Іван-чай росте, як звичайна трава і домовились про заготівлю сировини для нашого виробництва».

На запуск бізнесу родина витратила $50 тис. Спочатку купили будинок в селі Ізки Закарпатської області, обладнали його під виробництво. На заготівлю сировини в сезон наймали 15 людей, які збирали по 300 кг кіпрію в день. Платили по 10 грн. за кг сирої сировини. Після висушування з кг трави виходить 150 г сухого продукту. Торгова марка має лінійку з 7 видів чаїв.

Обсяги виробництва – 1,2 тони за сезон. Щоб бізнес окупився потрібно продати 5 тон чаю. А це 100 000 пачок по 50 г, підрахували в компанії Pro-Consulting.

Найбільша проблема зі збутом. Для отримання необхідних сертифікатів (в тому числі органічного), та проходження всіх регламентних процедур пішло 5 місяців. Гончаренки змогли завести свій продукт у великий маркет алкогольних напоїв, який також реалізує продукцію українських виробників харчової продукції. Намагаються продавати чай через ресторани та еко-магазини. Тому сподіваються, що швидко повернуть вкладені кошти та почнуть отримувати прибуток.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Вартість гектара землі 50 -60 тисяч гривень наразі можна вважати занадто оптимістичною

Чи адекватна ця ціна? Адже, скажімо, в Європі вартість гектара може сягати 10 - 20 тисяч доларів і більше? Про це пише expres.ua.

"Прогнозувати вартість сільськогосподарських земель після зняття мораторію - справа відверто невдячна, проте вартість гектара ріллі 50 -60 тисяч гривень наразі можна вважати занадто оптимістичною, - вважає Андрій Мартин, завідувач кафедри землевпорядного проектування Національного університету біоресурсів і природокористування України.

За його словами, по-перше, вартість земель значною мірою залежатиме від обмежень щодо кола покупців земельних ділянок, які наразі невідомі. "Але вже тепер можна сказати: якщо право на придбання земель матимуть не усі охочі, а лише обмежене коло суб'єктів, то конкуренція на ринку, а отже й ціна, буде значно нижча.

По-друге, висока вартість землі буде лише тоді, коли вона продаватиметься великими масивами, що придатні для великого товарного виробництва (від 100 га і більше) - тут ціна дійсно сягатиме 2 -3 тис. доларів за гектар. Проте один земельний пай посеред поля буде дешевший у рази, адже єдине, що тут зможе зробити "новий" власник - це лише й надалі передавати цю землю в оренду підприємству, яке використовує все поле", - підкреслює експерт. 

На його думку, при збереженні монополізованого ринку оренди земель вартість невеличкої ділянки становитиме 0,8 - 1,5 тис. доларів  за гектар залежно від кліматичних умов та родючості грунтів. Зростання вартості землі можна очікувати лише в міру того, як зростатиме рентабельність агробізнесу.

Як зазначив Андрій Мартин, в країнах ЄС земля коштує набагато дорожче, ніж в Україні. "Наприклад, найдорожча земля у Нідерландах - понад 60 тисяч євро за гектар, а в більшості західноєвропейських країн ціна варіюється у межах 10 - 30 тис. за гектар. Проте не треба вважати вітчизняні чорноземи недооціненими, адже в питаннях грошової оцінки землі природна родючість грунтів далеко не найважливіший фактор. Слід запам'ятати важливе правило - земля коштує рівно стільки, скільки доходу вона може приносити своєму власникові. Сільське господарство у ЄС - дотаційне і європейська спільнота витрачає десятки мільярдів євро на так звану Спільну сільськогосподарську політику ЄС. 

Наприклад, польський фермер незалежно від результатів господарювання завжди отримує приблизно 300 євро на гектар щорічно, матиме виплати на кожну корову, отримає компенсацію за значну частину придбаної сільськогосподарської техніки тощо. Таким чином, дохід європейського фермера навіть при гірших, аніж в Україні, врожаях завжди буде набагато вищим, а тому й ціна землі, як головного виробничого активу, у рази перевищуватиие українську. Тому рівнятися на європейські ціни на землю не потрібно - гіпотетично досягнути їх ми зможемо лише в тому випадку, коли Україна матиме змогу забезпечити подібний рівень бюджетної підтримки сільських територій, що в середньостроковій перспективі, безперечно, недосяжне завдання", - резюмує Андрій Мартин.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що в українських засіках? Про урожай та динаміку експорту зернових у 2017 році

Продаж сільгосппродукції за кордон забезпечує 40% від загального обсягу експортної виручки. Тому підсумки збору врожаю привертають увагу як економістів, так і громадськості. Особливо після рекорду минулого року.

У цьому сезоні, на жаль, збір зерна менше, ніж роком раніше. Тобто рекорд повторити не вдалося. На те він рекорд, що перевищити його важко. Особливо, якщо погода цьому не сприяє, як і сталося в поточному році. Але, незважаючи на це, урожай-2017 не можна назвати низьким.

Попередні розрахунки показують, що в кінцевому підсумку загальне виробництво зернових і зернобобових за рік складе близько 62,3 млн тонн. Це на 3,7 млн т менше, ніж в 2016, але на 2,2 млн т більше, ніж у 2015. Середня врожайність – 42,8 ц/га, тоді як роком раніше вона була 46,1 ц/га, а в 2015 – 41,1 ц/га. Причому пшениці намолочено навіть трохи більше, ніж у минулому році – 26,1 млн т, проти 26 млн т в 2016. Виросли в цьому році, порівняно з 2016, і врожаї жита – 0,1 млн т, гречки – на 23 тис. т, рису – на 5 тис. т. Спад відбувся за рахунок меншого, ніж у минулому сезоні, збору кукурудзи (-2,8 млн т) і ячменю (-1,1 млн. т).

Відповідно, в поточному році знизилися поставки зернових на експорт, про що інформує Мінагропрод. На середину грудня найпомітніше, порівняно з цим же періодом 2016 року, зменшилися продажі за кордон кукурудзи – на 22% і ячменю – на 8%. У той же час, із-за неврожаю світовий ринок ячменю скоротився в 2017 році на 11%, проте Україні вдалося вийти на перше місце в світі по постачанню цієї культури.

Експорт пшениці поки також незначно (на 0,7%) відстає від темпів минулого року. Позитивною тенденцією для вітчизняної економіки є зростання експортних продажів борошна на 29%, до 212,4 тис. т, порівняно з 2016 роком.

У аграріїв є й інші досягнення. Наприклад, різко зросли поставки за кордон ріпаку. У поточному році продано майже 2 млн т цієї культури за $819,1 млн. Роком раніше ріпаку було експортовано всього 0,99 млн т і виручено за нього $392,5 млн.

Аграрний сектор поступово стає локомотивом української економіки. Він зміг швидше подолати кризові явища минулих років і швидко знайти нові ринки збуту замість втрачених. Для збільшення економічного ефекту від розвитку сільського господарства, Україні в майбутньому доцільно сконцентруватися на продажі за кордон не сировини, а продуктів із більшою доданою вартістю. І таку тенденцію можна спостерігати на прикладі динаміки експорту борошна.

Джерело: Pro-Consulting

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вчені обіцяють створити рослину, яка нагодує світ

Теґи: 

Вона розраховує, що ця стійка до засух і повеней культура стане джерелом їжі і буде поглинати в 20 разів більше вуглецю, ніж звичні багаторічні трави. За смаком суперрослина буде нагадувати нут, пише AgroPortal.

Основою успіху має стати речовина під назвою суберин — різновид пробки. Вона здатна утримувати вуглець протягом сотень і, можливо, тисяч років. Багаторічна рослина, що містить суберин, буде ефективно очищати повітря і виділяти більше кисню, а його коріння будуть стійкі до повеней і засух. У природі ця речовина міститься в багатьох прибережних травах.

Згідно з підрахунками Чорі, на створення суперрослини потрібно близько 10 років і $50 млн. Щоб компенсувати наслідки глобального потепління, необхідно буде засіяти цією рослиною 5% орних земель у світі, що відповідає площі Єгипту. В цьому випадку вони зможуть поглинати 50% поточних рівнів глобальних викидів CO2.

Раніше дослідниця вже знайшла нові способи вирощування рослин без світла, змінюючи їх ДНК насіння, а також виявила новий клас рослинних гормонів. Також її роботи допомогли створити сільськогосподарські культури, стійкі до суворих умов і патогенів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview