186395

Аграрна конференція "Ризики та протидія шахрайству"

На конференціях «ПроАгро Груп» вже не раз обговорювалася необхідність вибудови корпоративної культури, спрямованої в тому числі на запобігання злодійства і шахрайства. Але з огляду на економічну ситуацію та український менталітет, на самому нижчому виробничому рівні боротьба з шахрайством пробуксовує. Агрокомпанії витрачають значні кошти на боротьбу з окремими проявами проблеми, і успіхи, безумовно, є. Однак, системний підхід в питанні боротьби з шахрайством поки притаманний лише великим компаніям. Керівники дрібних продовжують закривати очі на масштаби крадіжок, лише час від часу проводячи показові рейди і перевірки. Аграрне рейдерство теж стало небезпечним ризиком агробізнесу.

Узагальнивши існуючі ризики шахрайства та успішний досвід агрокомпаній по боротьбі з ними, 5 квітня 2018 року Інформаційна компанія "ПроАгро Груп" проведе IV Аграрну конференцію "Ризики та протидія шахрайству". Спікери заходу - фахівці, які професійно займаються забезпеченням безпеки на агропідприємствах - поділяться своїми поглядами на вирішення проблем шахрайства в галузі. Представники агрокомпаній розкажуть колегам про нові схеми і методи як власне самих зловживань, так і боротьби з ними.

Ось лише основні теми, які планується обговорити в рамках конференції:

Вартість контролю vs вартість ризиків. Як оцінити вигідність?

Важливі індикатори шахрайства в агрокомпаніях. Оцінка обсягів втрат

Бюджетування і планування, управлінська звітність - важливі інструменти для запобігання шахрайства

Аудит і захист земельного банку

Успішний досвід боротьби з рейдерством

Автоматизація контролю в агрокомпаніях різного масштабу

Елементи профілактики шахрайства:

Організація обліку витратних матеріалів та виконаних робіт

Централізація закупівель, тендери

Правильні технологічні карти

Запобігання фальсифікацій ТМЦ

Матеріальне і нематеріальне заохочення

Шахрайство в закупівлях: допоможуть не тільки тендери

Фінансовий моніторинг і аудит діяльності агрокомпанії. Фінансові стандарти

Корпоративна стратегія по боротьбі з шахрайством: основні гальма впровадження

Принципи, закладені в корпоративні процедури, та контроль їх дотримання

Боротьба з шахрайством повинна стати частиною системи корпоративного управління агрокомпанією. Успіх цієї боротьби залежить від бажання керівництва компанії організувати її системно і навіть очолити! І майбутня конференція - гарна можливість перейняти досвід агропідприємств, які успішно борються з крадіжками і шахрайством, що протистоять рейдерству та захищають своє майно.

Чекаємо вас 5 квітня 2018 року в Admiral Hall на Хрещатику на IV щорічній Аграрній конференції "Ризики та протидія шахрайству"!

З питань участі в роботі заходів, партнерських програм, організації доповіді та розміщення реклами звертайтеся в Інформаційну компанію "ПроАгро Груп":

тел./факс: (+38 044) 248-02-67, (+38 067) 243-38-03

e-mail: [email protected], [email protected]

сайт конференції: http://www.proagro.com.ua/events/risk2018/

Ваш вибір 'Подобається'.


В Україні дешевшають яблука

За даними моніторингу «Інфо-Шувар», в середині березня на гуртових ринках країни найдешевші сорти яблука Флоріна, Айдаред, Ренет Симиренка можна купити по 13-15 грн/кг (0,41-0,47 EUR/кг), тобто, на 10% дешевше, ніж в кінці лютого. Гуртові ціни на більш дорогі сорти Гренні Сміт , Фуджі, Голден знизились 8% до 16-17 грн/кг (0,5-0,53 EUR/кг).

Не дивлячись на зниження, поки що ціни на яблуко для березня лишаються рекордно високими. В минулому році ці фрукти на гуртових майданчиках країни пропонувались майже в 2 рази дешевше, але зростання ціни почалось саме в середині березня, коли запаси вітчизняного яблука майже скінчились. Сьогодні ж на ринку майже вся пропозиція – це вітчизняне яблуко. Імпортери поки що знаходяться в режимі очікування, тому що в Польщі, яка традиційно є головним постачальником яблук в Україну, сьогодні ці фрукти пропонуються навіть дорожче ніж в Україні по 0,47-0,56 EUR/кг .

Як вже повідомлялось, Україна в цьому сезоні суттєво покращила торговий баланс по яблуку, збільшивши експорт майже в 2,5 рази та скоротивши імпорт в 3 рази. Збільшити експорт країні вдалось за рахунок промислового яблука, попит на яке в країнах ЄС цього року був надзвичайно високим через втрату власного врожаю.

Ваш вибір 'Цікаво'.


«Кернелу» та «Рошену» перекрили лазівку для ухиляння від сплати податків

Про це в ході брифінгу повідомив сам міністр фінансів Олександр Данилюк. За словами міністра, Голландія входить в ТОП-3 країн, які виводяться гроші з України без сплати податків, пише УНІАН.

«Простими словами, ми закрили можливості для оптимізації податків для таких компаній як «Кернел», ДТЕК, «Рошен» і «Метінвест»... Податки треба платити там, де заробляються гроші», - сказав міністр. За словами міністра, здійснення цієї ініціативи принесе держбюджету, за попередніми розрахунками, понад 300 млн грн в рік.

12 березня Міністерства фінансів України та Королівства Нідерландів підписали протокол про зміни в Конвенції між країнами про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно. Протокол передбачає оподаткування дивідендів за ставкою 5%, якщо фактичним власником дивідендів є компанія – власник не менше 20% капіталу компанії, а також збільшення ставки оподаткування відсотків з 2% до 5% ставку оподаткування роялті на рівні 5% і 10%

 



ФАО дорікнуло Україні за халатне поводження з непридатними пестицидами

Про це йдеться у прес-релізі продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), передає УНН.

Повідомляється, що в Україні частка контрафактної продукції на ринку пестицидів становить 25%, тоді як на світовому ринку - 10%.

"Боротьба з контрафактними пестицидами без впливу на попит зі сторони споживача є безглуздою. Тому одним з необхідних заходів у протидії є просвітницька робота серед агровиробників", — вважає координатор програм розвитку ФАО в Україні Михайло Малков.

Експерт додав, що ситуація із виробництвом контрафактних пестицидів на локальному ринку є кризовою.

"За даними правоохоронних органів, найчастіше зустрічаються випадки виробництва фальшивого продукту з легально ввезених активних інгредієнтів, підробка контейнерів всередині країни, повторне використання порожніх контейнерів, повернення вилучених заборонених пестицидів на ринок та перепакування застарілих пестицидів", - розповіли у ФАО і наголосили, що із контрафактними та непридатними пестициди потрібно поводитися, як із небезпечними відходами.

Нагадаємо, минулого року екологи заявили про катастрофічну ситуацію на ринку утилізації небезпечних відходів – більше половини підприємств займаються шахрайством і замість знешкодження отрутохімікатів звозять їх на стихійні полігони, отруюючи людей.

За офіційними даними, в Україні вже накопичено понад 5 млрд тонн небезпечних відходів. До 2017 року в країні діяв мораторій на перевірки бізнесу, який нівелював державний контроль за екологічною ситуацією. Втім, у 2018 році уряд надав дозвіл Мінприроди проводити перевірки. І тепер екологи очікують від ековідомства упорядкування ситуації на ринку поводження з небезпечними відходами.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Українців можуть залишити без шампанського і коньяку

Згідно із законопроектом, географічне зазначення – це географічна назва місця, де виробляють продукт. Як правило, такий товар має особливу якість, репутацію або будь-які інші характеристики, зумовлені своїм походженням. Йдеться хоча б про один з етапів виробництва або переробки продукції, що здійснюються на зазначеній географічній території, пише etcetera.media.

Назви товарів з географічним зазначенням захищаються національним і міжнародним правом.

Якщо депутати Верховної Ради підтримають законопроект у другому читанні і його підпише Президент, то напої з назвою «Шампанське» (ігристе вино, зроблене з винограду, який росте у французькому регіоні Шампань) і «Коньяк» (різновид бренді, який виробляється за особливою технологією у французькому місті Коньяк) перестануть виготовляти в Україні.

Крім того, мінеральна вода «Миргородська», «Ніжинські огірочки» та інші продукти повинні будуть вироблятися виключно в тих географічних точках, які вказані в назві товару.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Кабмін ввів тимчасові обмеження на імпорт міндобрив з РФ

Відповідне рішення уряд прийняв на засіданні в середу, передають Українські Новини.
"Що стосується тимчасових обмежень - доручення прийняти зараз рішення про введення тимчасових обмежень і, відповідно, доручити Мінекономіки спільно з Мін'юстом і іншими міністерствами відповідно до регламенту оформити це рішення", - сказав на засіданні уряду прем'єр-міністр Володимир Гройсман.

З такою ж ініціативою на засіданні уряду виступив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

"По-моєму, треба призупинити поставки до того кваліфікованого рішення, що буде прийнято. А зараз давайте ухвалимо рішення щодо припинення", - сказав Аваков.

При цьому перший віце-прем'єр міністр, міністр економічного розвитку й торгівлі Степан Кубів повідомив, що в 2017 році після обговорення зазначеного питання з виробниками міндобрив і зернових асоціацій було ухвалено рішення внести на розгляд Верховної Ради два законопроекти №6422 (знизити мита на ввезення міндобрив з 6,5% до 0 відразу) і № 6422-1 (провести це ж зниження поступово протягом кількох років), які не було прийнято парламентом.

Кубів додав, що 13 березня було ухвалено рішення, що комітет Верховної ради з питань податкової й митної політики в середу розгляне зазначені законопроекти й об'єднає їх в одну редакцію, яку буде прийнято парламентом за основу й у цілому 15 березня.

При цьому Кубів додав, що 13 березня за підсумками засідання урядового комітету було ухвалено рішення направити в Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі проект рішення, яким раніше уведені мита на російські міндобрива буде підвищено.

"Ми можемо до рішення комісії на 2 тижні ввести тимчасове ембарго, а потім прийняти відповідне рішення комісії", - сказав він.

При цьому він додав, що у разі прийняття парламентом зазначеного законопроекту уряд також зможе врегулювати зазначене питання, не побоюючись наслідків у вигляді розглядів у Світовій організації торгівлі.

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі ініціює підвищення антидемпінгових мит на мінеральні добрива аміачної групи, а також розширення переліку позицій, на які поширюється їх дія.

У травні 2017 року Кабінет Міністрів схвалив законопроект, що передбачає введення нульової ставки мит на імпорт азотних добрив з метою диверсифікованості джерел поставок азотних добрив.

Ввізні мита на азотні міндобрива відповідно до митного тарифу становлять 2-6,5%.

27 грудня 2016 року МКМТ увела антидемпінгові мита в розмірі 4,19%-31,84% на імпорт карбаміду й КАС із Росії на 5 років до березня 2022 року.

У червні 2014 року Україна збільшила антидемпінгові мита на імпорт нітрату амонію (аміачної селітри) з Росії з 9,76-11,91% до 20,51-36,03%, а в травні 2015 року Росія подала позов у Світову організацію торгівлі стосовно ввізних мит України на цю позицію.

У свою чергу Союз хіміків навесні 2017 року виступив за встановлення мита на імпорт карбаміду, КАС і селітри з Росії в розмірі мінімум 43-45%.

Ваш вибір 'Подобається'.