Агродотації виявилися недостатньо ефективними

Про це зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш.

За даним напрямом передбачалося 4 млрд грн бюджетних асигнувань або майже 75% загального обсягу бюджетного фінансування в рамках бюджетних програм розвитку сільського господарства у 2017 році, нагадав експерт.

Причому даний напрям виявився чи не єдиним у 2017 році, який, на відміну від інших програм підтримки розвитку сільського господарства, був профінансований у повному обсязі, незважаючи на те, що 77% обсягів фінансування по ньому передбачалося зі спецфонду, зауважив Леонід Тулуш.

Всього в Реєстр отримувачів бюджетних дотацій (РОБД) було внесено понад 2,2 тисячі сільгосппідприємств, які відповідали вимогам пунктів 16-1.1 та 16-1.2 статті 16-1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України». З них фактично отримали бюджетні дотації хоча б за один місяць – понад 1,7 тисячі агровиробників або майже 77% від загальної їх чисельності в РОБД.

Проведений науковцями Інституту аграрної економіки аналіз показав, що розподіл коштів між отримувачами по даному напряму підтримки вирізняється значною нерівномірністю.

Незважаючи на запроваджене Порядком розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році, затвердженим Постановою КМУ №83 від 08.02.2017, обмеження для птахівничих підприємств у розмірі 50%, їх фактична частка у загальному обсязі виплачених дотацій склала 51,7%, зазначив науковець.

Причому підприємства двох надпотужних груп птахівничих компаній отримали 44,5% від загальної суми дотацій – майже 1,8 млрд грн. Їх частка у загальній сумі дотацій, отриманих птахівничими підприємствами, склала 85,8%.

Всі підприємства, що увійшли до топ-5 найбільших отримувачів бюджетних дотацій, представляють птахівничу галузь, зауважив Леонід Тулуш.

За його словами, найбільший обсяг дотацій, що отримала лише одна компанія птахівничого напряму, склав 583 млн грн, тобто 14,7% загального обсягу виплачених дотацій за програмою підтримки. Загалом п’ять найбільших реципієнтів даної форми підтримки змогли отримати 1648,8 млн грн бюджетних дотацій, що становить 41,3% загальної їх суми підтримки галузі.

До топ-10 найбільших отримувачів цього виду державної підтримки поряд із найбільшими виробниками курятини увійшли також три компанії з виробництва свинини. Вони змогли акумулювати у своєму розпорядженні близько 2,0 млрд грн бюджетних дотацій – половину від загального бюджету держпідтримки за даним напрямом, підкреслив експерт.

Частка 50 агропідприємств – з понад 2,2 тисячі потенційних отримувачів дотацій – склала 70% загальної суми бюджетних дотацій – 2782,3 млн грн.

При цьому майже 40% від загальної кількості реципієнтів державної фінансової підтримки за цим напрямом отримали за рік менше 100 тис грн бюджетних дотацій.

Таким чином, результати функціонування цього напряму підтримки у 2017 році засвідчили, що механізм розподілу бюджетних дотацій не забезпечив обрану ідеологію даного напряму бюджетної підтримки. Адже він мав стимулювати зростання обсягів тваринницької, овочевої, плодово-ягідної продукції в якомога більшої кількості суб’єктів господарювання з метою забезпечення позитивного впливу на рівень внутрішніх цін на таку продукцію. Однак даний інструмент державної фінансової підтримки більшою мірою сприяв подальшому зростанню надпотужних птахівничих та свинарських компаній, сукупний оборот яких з часом може перевищити відповідний показник усіх сільгосппідприємств, підсумував Леонід Тулуш.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Синтетичному алкоголю пророкують популярність вже через 10 років

Про це з посиланням на слова провідного вченого Девіда Натта пише The Independent, передає УНН.

Професор Девід Натт, колишній радник з питань наркополітики в уряді Великобританії, який сьогодні викладає в Імперському коледжі, припустив, що синтетичний алкоголь може витіснити традиційний років через 10-20.

"Років через 10-20 західне суспільство зовсім припинить вживати алкоголь, крім рідкісних випадків", - сказав він.

Вчений вважає, що синтетичний алкоголь пройде шлях електронних сигарет, які почали витісняти тютюн і традиційні сигарети.

За його словами, після вживання такого алкоголю люди будуть вести себе менш агресивно, він також буде впливати на організм абсолютно інакше порівняно з традиційним алкоголем.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Говорити про перемогу рано: аграрії продовжать відстоювати свої права

Причиною цьому стала податкова політика, оскільки прийнята Парламентом правка № 180 забере право аграріїв на бюджетне відшкодування ПДВ при експорті соняшника, сої, ріпаку, що завдасть збитків в розмірі 10-16 млрд грн.

Члени податкового комітету ВР намагалися врегулювати це питання та наполягають на його внесення до порядку денного засідання парламенту у четвер, 21 грудня.

Так, на засіданні комітету було досягнуто домовленості, що компенсацію експортного ПДВ буде збережено для соняшнику, для сої відміну сплати та компенсації експортного ПДВ буде відстрочено до 1 вересня 2018 року. Щодо ріпаку скасування ПДВ відбудеться ще пізніше – у 2020 році.

В ексклюзивному коментарі Аgroreview.com Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, заявив, що говорити про перемогу ще поки зарано.

«Акції протесту, які розпочалися в понеділок з перекриття доріг тривають. Вчора відбулося Всеукраїнське аграрне віче, де було прийнято рішення про пікетування засідання податкового комітету ВР. Ними була запропонована альтернатива, яка нас не влаштовує. Скасування ПДВ на експорт олійних буде відстрочено до 1 вересня 2018, замість 1 березня 2018 року. Але дата суті не міняє. Ми вимагатимемо від депутатів прийняття законопроекту №7403 (Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур), що розроблений Іваном Мірошниченком, членом Аграрного комітету ВР, та повного скасування правки № 180. Україна має торгівельні зобов’язання перед ЄС та іншими країнами. Тому ми завтра продовжимо відстоювати свої права», - заявив Денис Марчук.

Так, сільгоспвиробники планують провести мітинг у Києві 21 грудня з вимогою повернути відшкодування ПДВ при експорті олійних культур і залишити систему держпідтримки у вигляді квазіакумуляціі ПДВ.

Нагадаємо, Верховна Рада України звільнила від обкладання ПДВ операції з вивезення у митному режимі експорту сої, ріпаку та соняшнику з 1 березня 2018 року. Раніше депутати-члени аграрного комітету Ради опублікували спільну заяву, в якій заявили, що поправка №180 приймалася із порушенням регламенту. "Тому, під час голосування за підтримку названих поправок, велика частина народних депутатів України були введені в оману й не розуміли, що голосують за скасування відшкодування ПДВ при експорті олійних культур", - йдеться у зверненні.
 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В’єтнам хоче купувати українську свинину

Сьогодні, 20 грудня, Голова Асоціації тваринників Ірина Паламар зустрілася з Надзвичайним та Повноважним Послом Соціалістичної Республіки В’єтнам в Україні Паном Нгуєн Ань Туан та Торговим Радником Посольства Паном Хо Чунг Тхань.

В рамках дуже теплого прийому в Посольстві сторони обговорили співпрацю між Україною та В’єтнамом в торгівлі продукцією тваринництва, її нарощенні, налагодженні експорту свинини, виходу на в’єтнамський ринок українських підприємств з вирощення свиней, ВРХ, птиці та переробки м’ясної продукції.

В’єтнам є одним із лідируючих споживачів та покупців на світовому  ринку м’яса яловичини, свинини та птиці. Як пояснив Пан Посол В’єтнаму, водночас конкуренція на в’єтнамському ринку по тваринництву дуже висока, основні гравці – це Австралія та США.  Проте Україна має всі перспективи виходу на ринок дружньої держави В’єтнам, виграючи привабливою ціновою політикою на м'ясо.

Голова Асоціації тваринників Ірина Паламар і Надзвичайний та Повноважний Посол Соціалістичної Республіки В’єтнам в Україні Пан Нгуєн Ань Туан  домовилася, що плідно пропрацюють в найближчий час, щоб тісніше познайомити між собою український та в’єтнамський тваринницький бізнес, конкретних зацікавлених продавців та покупців.

Надзвичайний та Повноважний Посол Соціалістичної Республіки В’єтнам в Україні Паy Нгуєн Ань Туан  запросив Асоціацію тваринників України долучитися до офіційного візиту Міністра сільського господарства та аграрного розвитку В’єтнаму на початку наступного року в Україну з офіційною зустріччю з Міністерством аграрної політики та продовольства України щодо налагодження аграрної співпраці між нашими державами.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Поліція "загубила" оригінали документів щодо банкрутства ДАК "Хліб Україна"

Теґи: 

Про це йдеться в Єдиному реєстрі судових рішень, передає УНН.

Так, у 2010 році австрійська компанія "Ф.Й. Ельснер унд Ко." звернулася до суду з проханням визнати ДАК "Хліб України" банкрутом, оскільки остання не спроможна була сплатити борг. Того ж року було розпочате відповідне судове провадження № 46/528-б.

У січні 2011 року провадження щодо справи про банкрутство ДАК "Хліб України" було зупинено, а матеріали справи передані до прокуратури Печерського району Києва.

Далі, за підслідністю, провадження передали до Дніпропетровського МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, а згодом - до Ленінського районного відділу Дніпропетровського МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області для проведення досудового розслідування.

Згодом вказану справу закрили "у зв’язку із відсутністю складу злочину".

Тим часом австрійська компанія "Ф.Й. Ельснер унд Ко." повторно звернулася до суду із вимогою поновити справу про банкрутство ДАК "Хліб України". У процесі оскарження попередніх рішень стало відомо, що оригінали матеріалів про банкрутство ДАК загублені.

Зокрема, у поліції повідомили, що оригіналів справи не мають.

"На запит "Ф.Й. Ельснер унд Ко." щодо надання інформації про повернення матеріалів справи до Господарського суду м. Києва слідчий слідчого відділу Ленінського районного відділу Дніпропетровського МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області Сенін В.В. листом від 22.04.2015 повідомив, що в кримінальному провадженні № 120131110060003843 від 24.04.2013 відсутні будь-які оригінальні документи господарської справи № 46/528-б про банкрутство Державної акціонерної компанії "Хліб України", тому питання про повернення матеріалів господарської справи не розглядається, у зв'язку з їх відсутністю в матеріалах кримінального провадження", - йдеться у документі.

Як повідомляв УНН, на користь ДАК "Хліб України" суди передали вже п’ять підприємств Державної продовольчо-зернової корпорації (ДПЗКУ).

Ймовірно, це робиться із метою подальшої приватизації підприємств ДПЗК зацікавленими особами.

Однак, така ситуація збентежила китайських інвесторів ДПЗКУ, які нещодавно приїздили з офіційним візитом до України і мали зустріч з Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом.

Як пишуть "Економічні вісті", китайська сторона запідозрила спробу української влади у спосіб виведення активів із ДПЗКУ до ДАК "Хліб Україна" уникнути виплат за півторамільярдним китайським кредитом.

У посольстві Китайської Народної Республіки ситуацію із кредитом та ймовірні претензії через нього до української влади коментувати УНН відмовилися, порадивши при цьому звернутися до українського уряду.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні фрукти дорожчі ніж у Польщі

"В Україні за кілограм апельсинів доведеться заплатити на 14,1 гривні більше, ніж у Польщі. Так, зокрема, середня ціна в нашій країні становить 45 гривень за кілограм. Тоді як у сусідів – 30,9 гривень за кілограм", - зазначив директор асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, пише gazeta.ua.

За кілограм мандаринів в Україні у середньому доведеться заплатити 30 грн. У Польщі вони коштують 26,1 грн за кг.

"Ціна на лимони також різна в обох країнах. Так, у нас кілограм лимонів коштує 45 гривень. У сусідів — 39,4 гривні за кілограм", - додає експерт.

Щоправда, банани у Польщі дорожчі, ніж в Україні. Їхня вартість 30,9 грн за кг і 29 грн за кг, відповідно.

Таким чином "фруктовий кошик" у поляків коштує 127,3 грн за кг. В Україні — 149 грн.

"Наступного року практично всі продукти у Польщі будуть дешевші, ніж в Україні", - підсумував Дорошенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview