Агрокомпанія нардепа купує дві агрофірми

Компанії входять в агрогрупу "Пан Курчак", пише Бізнес.Цензор.

За даними Антимонопольного комітету, "Зоря" подала заявки на придбання частки в статутних капіталах підприємств, що забезпечує перевищення 50% голосів у їх органах управління.

ГК Vitagro консолідує агрокомпанії в Хмельницькій, Рівненській та Тернопільській областях. Займається виробництвом і переробкою сільгоспкультур, в тому числі фруктів і овочів, молочним тваринництвом. Земельний банк Vitagro - 60 тис. га. Власником компанії є депутат Верховної Ради з фракції "Воля народу" Сергій Лабазюк, гендиректор - Петро Лабазюк.
Власником агропромислової групи "Пан Курчак" є інший нардеп з "Волі народу" Сергій Мартиняк. Холдинг займається вирощуванням сільгоспкультур, виробництвом комбікормів, розведенням бройлерів і свиней, переробкою м'яса.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-5 експортерів кукурудзи

Про це пише Latifundist.com.

Так, «Кернел» за 2016/17 МГ експортував 2,19 млн т кукурудзи.

В ТОП-5 експортерів кукурудзи увійшли:

1. «Кернел» — 2,19 млн т;
2. «Луї Дрейфус Україна ЛТД» — 2,16 млн т;
3. «АДМ Трейдінг Україна» — 1,99 млн т;
4. «НІБУЛОН» — 1,93 млн т;
5. «Бунге Україна» — 1,79 млн т.

Нагадаємо, що Україна за 2017 р. експортувала 19,39 млн т кукурудзи на суму $2,99 млрд.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Держземлі здаються в оренду вдвічі дорожче, ніж приватні

Про це повідомляє прес-служба Держгеокадастру, пише Укрінформ.

В середньому по Україні громадяни-власники паїв у минулому році отримали 1369 грн за гектар. Станом на 01.01.2017 цей показник складав 1093,4 грн/га. Зростання за рік становить 25%. 

Середня орендна плата за передані на земельних аукціонах ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності станом на 01.01.2018 склала 2793,2 грн/га, тоді як станом на 01.01.2017 показник становив 2249,8 грн/га. Зростання за рік становить 24%. 

Таким чином, в середньому за останній рік державні землі здавалися в оренду вдвічі дорожче, ніж приватні. Таке ж співвідношення Держгеокадастр зафіксував за підсумками 2016 року.

Найвища орендна плата за паї зафіксована у Черкаській (2961,8 грн/га), Полтавській (2553 грн/га), Харківській (2111 грн/га) та Сумській (2100,2 грн/га) областях. Найдешевше користування землею обходилося у Закарпатській (718,9 грн/га), Запорізькій (794,7 грн/га), Миколаївській (825,8 грн/га) та Херсонській (842,3 грн/га) областях. Загальна площа цієї категорії сільгоспземель, переданих в оренду за договорами, складає 16,9 млн гектарів.

Ще більший розрив спостерігається у порівнянні з орендною платою за землі державної власності, передані в користування на безконкурентних засадах за договорами минулих періодів. Станом на 01.01.2018 цей показник в середньому по Україні становив всього 1053 грн/га.

Як зазначив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк, держава демонструє вищу ефективність у розпорядженні своїми земельними ресурсами в порівнянні з приватним сектором завдяки низці послідовних, хоч і не завжди популярних кроків.

«Були перекриті можливості безаукціонної передачі землі, а самі земельні торги перестали бути формальними, перетворившись на висококонкурентний інструмент, що забезпечив середню ставку оренди держземель за минулий рік на рівні 14,74%», - підкреслив він, нагадавши, що в минулому році держава вперше визначила основні засади управління землями, прийнявши відповідну Стратегію та закріпивши мінімально припустимі параметри оренди (до 7 років та не менше 8% від нормативної грошової оцінки). 

За його словами, в частині приватних земель зростання вартості оренди гальмують наявність локальних монополій орендарів, відсутність вільного ринку землі та відсутність дієвих об’єднань власників землі, більшість з яких є громадянами похилого та дуже похилого віку. 

Станом на 01.01.2018 в Україні укладено 4,9 млн договорів оренди земельної частки (паю), із них із фермерськими господарствами – 0,75 млн договорів. Більшість договорів (2,3 млн) укладено терміном на 8-10 років.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Птахофабрика забезпечує електроенергією своє виробництво і місто

Їх потужність складає 1,32 тис. кВт/год, що значно більше, ніж споживає підприємство. Тому електроенергією можуть користуватися й мешканців Зборова. 

Про це повідомили у Тернопільській облдержадміністрації, пише AgroTimes.

За словами голови Тернопільської ОДА Степана Барни, проект, який реалізовується Зборівською птахофабрикою, буде покликаний виробляти щонайменше 2,5 млн кВт електроенергії.

«Це не перший проект у Зборові, – зазначив Степан Барна. – Зараз подібний проект реалізовується в селі Лопушани Зборівського району. Маю надію, що невдовзі ми також вийдемо з ініціативою подібних проектів по всій області і працюватимемо над тим, щоб Тернопільщина стала регіоном альтернативної енергетики». 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чим «збиватимуть» ціни на продукти харчування?

Про це повідомляють в Урядовому кур’єрі. Згідно матеріалу, темпи зростання вартості продукції АПК в 2017 році і на початку 2018 залишаються високими, пише landlord.ua.

За інформацією голови Комітету економістів України Андрія Новака, на молочну групу товарів ціни протягом минулого року піднялися до 30—33%, на м’ясну — до 35%. Аналітик прогнозує, що у 2018 році ціни також зростатимуть, проте темпи будуть нижчими, ніж торік.

«Є три чинники, які насамперед впливають на інфляцію. Перший — девальвація курсу національної валюти. Таке відбувалося протягом 2017-го, і ми відчули автоматичне зростання вартості імпортних товарів на 10%. Хоча гривня останніми тижнями значно закріпилася. Другий чинник — зростання цін на енергоносії, що призводить до збільшення вартості продуктів харчування й інших товарів. Третій — різке підвищення соціальних стандартів, зарплат та пенсій, саме в 2017 році. А також підняття «мінімалки» на початку 2018 року. Цей чинник також сильний у підживленні інфляції», — вважає Андрій Новак.

За словами виконавчого директора Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, ціни на овочеву продукцію залишать тенденцію до збільшення, але не такими високми темпами, як було в 2017-му.

«Подорожчають на 30% молоко й молочні продукти. У січні цього року ціни на свинину були сталими, невелике їх зростання зможемо відчути до весни. Взагалі я вважаю, що тенденції в цьому напрямі залишатимуться такими, якими вони були і торік. Тобто те, що стимулювало зростання цін на продукти харчування в 2017-му, стимулюватиме і цього року», — вважає фахівець.

На підсумковій прес-конференції Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявляв, що побороти негативну тенденцію з цінами можна лише одним способом — насиченням внутрішнього ринку.

«Урядові експерти впевнені, що коли фермери й інші сільгоспвиробники на собі відчують допомогу держави, очікувати збільшення обсягів виробництва АПК-продукції і відповідного зниження цін на неї доведеться недовго», — йдеться у матеріалі.

Допомогти стримати ріст цін, можна було б скориставшись державним регульованім цін. Проте, на думку Прем’єр-міністра, таке регулювання в нашій країні сприяло лише корупції. За словами, голови ради НБУ Богдана Данилишина, в умовах монополізованої економіки нашої країни таке рішення влади призвело до підвищення темпів інфляції. Експерт неодноразово заявляв, що слід поновити роботу Державної цінової адміністрації, «яка на етапі переходу економіки України від рецесії до зростання виконувала б контроль за ціноутворенням, на яке ринок нині має дуже односторонній специфічний вплив».

На думку юриста юридичної компанії «Центр конфліктології і права» Тетяна Журавель, Антимонопольний комітет мав би активніше працювати над контролем цін.

«А так роблять у всьому цивілізованому світі. До того ж в Україні за необумовлене підвищення цін наші вітчизняні монополії та компанії, які вступають у картельну змову задля підвищення цін на товари й послуги, фактично не карають. А цим має займатися Антимонопольний комітет», — констатує правник.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вчені створюють свиней, стійких до АЧС

Генетики намір прищепити європейським сільськогосподарським тваринам ген, виявлений у деяких порід африканських свиней, який відповідає за природну резистентність до захворювання. У диких європейських кабанів і домашніх свиней так званий ген RELA викликає сильну реакцію імунної системи при вірусної інфекції і відповідає за швидкий розвиток АЧС, пише agro-smart.com.ua

Шотландські вчені модифікували ген RELA у домашніх свиней, щоб зробити його наближеним до варіанту цього гена у африканського родича - бородавочника. На думку фахівців, це зробить тварин настільки стійкими до захворювання, що вони не будуть хворіти навіть при носійстві вірусу.

Досліди в Інституті Рослина проводилися на запліднених яйцеклітинах домашніх свиней, вже з'явилися на світ перші ГМО-поросята. Тепер вчені проводять дослідження, щоб підтвердити свою здогадку щодо стійкості бородавочников до АЧС.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview