170513

Алергія, отруєння, рак: еколог розповіла про ймовірні наслідки інциденту із обробкою тернопільських полів пестицидами

Про це заявила в коментарі УНН еколог Алла Войцеховська, коментуючи масове отруєння тернополян отрутохімікатами.

За її словами, вітчизняні контролери давно закрили очі на недбале поводження із пестицидами з боку аграріїв.

"Жоден контролюючий орган в Україні не здійснює контроль за використанням пестицидів у сфері АПК. А українські підприємства вдало користуються такою безконтрольністю. Наш державний реєстр нараховує близько 1,1 тис. пестицидів, і щонайменше 20 речовин із цього переліку - заборонені у ЄС. Серед них - надзвичайно токсичні і такі, які викликають онкологічні захворювання. У цих пестицидів навіть термін реєстрації закінчився, а ми продовжуємо ними обробляти поля", - розповіла Войцеховська.

Про небезпеку пестицидів українські селяни говорять не перший рік, нагадала еколог. Деінде влада почула людей, заборонивши фермерам розпилювати хімікати авіаційним шляхом.

"Так, із юридичної точки зору це не зовсім правильно. Але як інакше люди мають захистити своїх дітей? Діти ходять до школи між полями, обробленими отрутохімікатами і труять себе. Залишки розпилених авіаційним шляхом пестицидів стікають по вікнам тих, хто живе поблизу полів. Українці у відчаї від такого свавілля з боку держави і компаній, які користуються цим свавіллям", - розповіла еколог.

Також, Войцеховська попередила про небезпеку вживання продуктів харчування, що містять пестициди.

"Із соняшника, обробленого пестицидами, виготовлять олію із пестицидами. Це - онкологія. Будьте певні. Скільки говорилося про те, що до четвертого коліна пестициди передаються із грудним молоком, а все так і лишилося - на рівні розмов", - резюмувала Войцеховська.

Українські аграрії не надто переймаються здоров'ям співвітчизників, коментує проблему еколог Олег Перегон.

"Раніше через недбалість аграріїв отруїлися бджоли у Харківській області, минулого тижня - тернополяни. І ці випадки мають дві причини. Перша - відсутність фаховості фермера, який використовує пестициди тоді, коли вважає за потрібне. Нагадаю, що у першому випадку пестициди були використані у період активності бджіл, чого робити не можна.

Читайте також: Масове отруєння хімікатами на Тернопільщині: після обробки полів постраждали 252 людини

Друге причина - люди, які взяли сьогодні землю для обробки, думають лише про прибутки, вони не думають про те, що буде далі. Не дбають про те, що буде із землею завтра, що буде із їхніми сусідами. Треба змінити свідомість аграріїв, аби вони розуміли, що вони тут на роки і на десятиліття, треба нести відповідальність перед людьми", - пояснив Перегон.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виробник "Нашої Ряби" купує завод на Балканах

Про це повідомляє прес-служба компанії, пише Економічна правда.

"МХП робить стратегічний крок з розширення діяльності, який принесе компанії додану вартість та посилить її позиції в якості глобального гравця. У свою чергу, Perutnina Ptuj отримує стратегічного і довгострокового інвестора", - відзначають в компанії.

Як відзначають в МХП, дана співпраця принесе пряму вигоду не тільки місцевим фермерам і співробітникам Perutnina Ptuj, але також позитивно вплине на галузь птахівництва в Балканському регіоні в цілому.

Нагадаємо, у 2016 році МХП запустив завод з переробки м'яса птиці в Нідерландах, інвестиції в проект становили 3,5 млн доларів. У 2017 році компанія у співпраці з європейським дистриб'ютором заснувала м'ясопереробний завод в Словаччині. Обсяг інвестицій - близько 3 млн доларів.

Засновником і мажоритарним акціонером МХП є український бізнесмен Юрій Косюк.

Косюк через компанію WTI Trading Limited володіє 66% акцій МХП.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Європейці оцінять контроль АЧС в Україні

Представники місії ЄС зауважили, що питання поширення АЧС – це спільна проблема для Європейського континенту, тому боротися з нею потрібно спільними зусиллями. З цією метою Європейський Союз фінансово підтримує діяльність з ліквідації АЧС, проведення комплексу протиепізоотичних заходів, у тому числі проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед населення.

Планується, що у рамках візиту в Україну місія ознайомиться з роботою Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, який є національною референс-лабораторією.

Крім того, представники місії ознайомляться з роботою головних управлінь Держпродспоживслужби у Полтавській, Одеській, Рівненській, Волинській та Львівській областях, регіональними державними лабораторіями, відвідають свиноферми, м’ясокомбінати, мисливські господарства в зазначених областях.

В Україні місія ЄС працюватиме до 04 жовтня 2018 року. За результатами її роботи буде оприлюднений відповідний звіт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Імпортних печериць у цьому році поменшає

Спекотна погода та посуха улітку 2018 року спричинили зниження загального виробництва печериць у Польщі та деяких Європейських країнах. Про це розповіла  Іоанна Лешко, представник польської фірми-трейдера Grzybmar, пише info.shuvar.com.

"Галузь виробництва печериці не є однією із найлегших та передбачає немало труднощів виробникам.

Якість печериці багато в чому залежить від кліматичних умов. Як пригадуєте цьогорічне літо було дуже спекотним, не тільки у Польщі, а також, і в значній частині Європи. Тому, зараз зниження виробництва очікується, також, і в таких країнах, як Нідерланди, Бельгія та Ірландія”, - розповідає пані Лешко.

Проте, за словами експерта, погода — це не єдина проблема, із якою стикаються виробники.

"Станом на сьогодні, більшість іноземних працівників задіяних у збирання грибів є українцями. Багато хто з них вирушили назад в Україну, збирати власний врожай. Відповідно, брак робітників зараз відчувається як ніколи гостро”, - каже пані Лешко.

Експерт також зазначила, що поточну ситуацію на ринку печериці в Польщі можна називати стабільною. У порівнянні із другою половиною серпня, пропозиція помітно зросла, а якість продукції залишається на досить задовільному рівні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці винайшли їстівні пакети зі смаком локшини

Їстівні пакети студенти створили під час перших спроб зробити еко-аналог звичайного поліетиленового пакета, який шкодить навколишньому середовищу. Відразу було вирішено створити пакет, придатний для вживання в їжу, пише «Сегодня».

Попри те, що початкові екземпляри швидко висихали і ламалися, технологію вдосконалювали, і досягли бажаного результату.

Перші вдалі пакети зберігають в лабораторії вже більше місяця: вони не втратили ні зовнішніх, ні практичних властивостей.

«Оскільки ці пакети складаються з натуральних компонентів, барвники теж натуральні, тому їх зазвичай можна з’їсти», — розповідають студенти. Перед поїданням вони рекомендують попередньо замочити пакети.

Ідею і перші зразки їстівних пакетів студенти повезуть у Копенгаген на світовий конкурс стартапів. Хоча продати свою розробку і почати масове виробництво вони планують в Україні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українська IT-компанія обслуговує фермерів в 147 країнах світу

В асортименті підприємства - системи навігації та точного землеробства. Перш за все мова йде про мобільний додатку eFarmer для оптимізації роботи сільгосптехніки, пише agroportal.ua.

Як зазначається, з його допомогою можна виміряти кордон і точну площу полів. Також програма зберігає замітки і зображення з прив'язкою до точки на полі. Загалом ПО поєднує в собі тракторну навігацію і облік даних.

Посилити роботу програми можна GPS-антеною (точність - до метра), РТК-станцією (до 4 см) і системою автоматичного підрулення (бюджетний варіант автопілоту).

«Поки ми сфокусовані на ринках Європи, тому що наша аудиторія - це маленькі фермери, які мають 50-100 га землі. В Україні всі фермерські господарства великі і дуже великі. Але в цілому в нашому софт - понад 120 тис. Фермерів з 147 країн світу. І клієнти з України у нас також є », - розповіли в компанії.

Програми eFarmer запускаються на смартфонах і планшетах, тобто для них не потрібні спеціальні термінали.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview