178171
182818

АМКУ почав розслідування злиття в Україні найбільших світових пивоварів

Теґи: 

Про це повідомила прес-служба АМКУ, пише НВ.

Нагадаємо, що в серпні найбільший світовий пивоварний концерн Anheuser-Busch InBev (AB InBev) зі штаб-квартирою в Бельгії та найбільша пивоварна компанія Туреччини Anadolu Efes (Efes) уклали угоду про наміри щодо об'єднання свого бізнесу на території Росії та України у рівних частках.

Передбачається, що угода може бути закрита до кінця першого півріччя 2018 року. Усі зміни набудуть чинності після закриття угоди, до цього моменту AB InBev і Anadolu Efes продовжуватимуть працювати як незалежні бізнеси.

Сан ІнБев Україна є однією і найбільших компаній пивоварного ринку України, займаючи 30% українського ринку. Їй належать Чернігівський, Харківський і Миколаївський заводи. Портфель пивних брендів складається з глобальних торгових марок: BUD, Corona Extra, Stella Artois; міжнародних: Corona, Staropramen, TALLER, Hoegaarden, Leffe, Löwenbräu, Franziskaner, Spaten, Beck's, а також локальних: Чернігівське, Рогань, Янтар, Жигулівське.

Компанії Efes в Україні належить пивоварний завод у Донецьку, який зараз на непідконтрольній Україні території. На сайті компанії зазначено, що вона втратила контроль над цими потужностями з 1 лютого 2017 року.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Влада зайнялася проблемами селян при здачі молока на переробку

"Прем'єр-міністр доручив спільно з міністерствами та провідними асоціаціями молочників України знайти механізм вирішення проблемних питань селян – індивідуальних виробників молока", – сказав Кубів, передає БизнесЦензор.

Мова йде про проблеми селян при здачі молока на переробні підприємства, а також з одержанням ними субсидій.

За інформацією галузевих асоціацій молочників, а також профільних міністерств, зараз більшість селян змушені здавати сире молоко посередникам і за меншою ціною, ніж її приймає переробне спеціалізоване підприємство. Тому ускладнюється контроль якості сирого молока та визначення його собівартості, а також формується тіньовий ринок заготівлі молочної продукції одноосібних фермерів.

Крім того, в силу специфіки методології розрахунку доходу селянські господарства повинні включити всю суму від продажу молока у свій дохід, що впливає на розмір субсидії на оплату послуг ЖКГ.

"У той же час повне виключення цього доходу може негативно вплинути на деякі такі господарства. Тому необхідно спільно з Мінагрополітики розробити методику обліку доходу для обчислення субсидії, щоб цей інструмент був спрямований на захист саме неспроможного домогосподарства при оплаті комунальних послуг", – зазначив у ході наради заступник міністра соціальної політики Микола Шамбір.

За інформацією асоціації молочників врегулювання зазначених проблемних питань дозволить одноосібним фермерам отримати можливість здавати продукцію своїх господарств безпосередньо переробним підприємствам.

У профільних асоціаціях молочників також переконані, що в разі позитивного рішення названих проблем одноосібних фермерів на переробні підприємства додатково надійде близько 1,5-2 млн тонн сирого молока. Крім того, переконані в асоціаціях, переробні підприємства забезпечать кращий контроль якості молока і правильне формування собівартості для виробництва кінцевої продукції. За їх оцінками, додаткові надходження до бюджету можуть скласти до 1,5-2 млрд грн на рік.

 



Зроблений ще один законодавчий крок на захист аграріїв

Щоб не залишити рейдерам жодної шпарини чи юридичної колізії, якою б вони могли скористатися у своїх незаконних намірах, Міністерство юстиції постійно працює над поліпшенням законодавства в цій сфері. Про це пише Олена Сукманова, заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації, у своєму блозі на Українській Правді.

"За останній час Мін’юст зробив кілька продуктивних кроків: зокрема, вже рік працює антирейдерський закон. Він посилив відповідальність власне за рейдерство та ввів жорсткіше покарання для тих, з чиєї легкої руки воно можливе, – для реєстраторів.

Окрім того,ефективно працює наша комісія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації. З початку року комісія вже задовольнила понад півтисячі звернень, повернувши у власність громадян, зокрема, 5,5 тисяч земельних ділянок загальною площею більше 7 тисяч гектарів", - зазначає Олена Сукманова.

Вона нагадала, що у серпні за ініціативи уряду та Мін’юсту в усіх областях створили антирейдерські аграрні штаби. За результатами їх трьохмісячної роботи проти рейдерів, які намагалися захопити агропідприємства, порушено 17 кримінальних справ.

"Але ми не зупиняємося на досягнутому. Проаналізувавши роботу агроштабів та схеми, за якими діяли рейдери, Мін’юст разом з народними депутатами, МінАПК та аграрними асоціаціями розробив низку законодавчих змін, які перекриють агрозлочинцям поле для незаконної діяльності.

Законопроект "Про захист майнових прав власників і користувачів земельних ділянок, запобігання протиправному поглинанню і захопленню підприємств в аграрному секторі" вже готовий і найближчим часом буде внесений до парламенту", - підкреслює Олена Сукманова.

Його ключові ідеї:

– Головна новація: можливість для власника (саме можливість, а не обов’язок) усі договори щодо майна укладати в нотаріальній, а не просто письмовій формі, як зараз. І це буде зазначено в реєстрі.

Тобто без нотаріально посвідченої згоди власника здійснити будь-які дії з його майном буде неможливо. Ця норма зніме проблему реєстрації договорів оренди за підробленими підписами чи фальсифікацію самих договорів.

– Законопроект передбачає, що державний кадастр буде містити відомості про речові права на земельні ділянки, набуті до 1 січня 2013 року, а також про їхніх власників та користувачів.

"Нагадаю, до 2013 року договори оренди реєстрували у відділах земельних ресурсів з відображенням у державному земельному кадастрі, а після 2013 року права оренди реєструють вже винятково у держреєстрі речових прав.

Тепер реєстратор бачитиме повну ситуацію із земельною ділянкою завдяки автоматичному обміну інформацією між державним земельним кадастром та реєстром речових прав на нерухоме майно. Це ліквідує проблему подвійних договорів оренди, які часто використовують рейдери як інструмент для атаки на фермерські господарства.

До речі, автоматичний електронний обмін даними між реєстром майнових прав і Держгеокадастром вже працює.

– Законопроект пропонує надати реєстраторам доступ до єдиного державного демографічного реєстру, щоб вони могли пересвідчитись, що особа, яка хоче здійснити реєстрацію своїх прав, дійсно є тим, за кого себе видає.

Окрім того, реєстратори матимуть доступ до єдиного реєстру довіреностей – для перевірки документів.

– Законопроект вводить нову для власника можливість розірвати в односторонньому порядку договір оренди землі, якщо є більше ніж піврічна заборгованість по сплаті за користування цією ділянкою.

Нинішній порядок розірвання договорів оренди в судовому порядку для багатьох селян є доволі складним. Тепер же орендарі будуть завжди в "тонусі", бо знатимуть: якщо вони не виплачуватимуть орендну плату – договір може буде розірвано.

– Орендарі й орендодавці зможуть звернутися до держреєстратора із заявою про зупинення автоматичного поновлення оренди землі від дати закінчення договору. Нині оренда продовжується автоматично, без бажання орендодавця, бо люди, що живуть у селі і здають паї в оренду, не мають штату юристів, які б щодня відслідковували дату закінчення угоди.

Дуже сподіваюся, що цей законопроект підтримає парламент. І що він буде дійсно виконуватися, щоб уже наступного року на період жнив нам не довелося знову в кожному регіоні створювати антирейдерські аграрні штаби.

Правова держава не повинна потребувати "милиць" у вигляді різного роду штабів, комісій, міжвідомчих робочих груп, які стимулюють органи влади ефективно виконувати свої обов’язки.

У першу чергу, працювати повинен Закон. Єдиний для всіх", - зазначає Олена Сукманова.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Як на Вінничині вирощують трюфелі

Плодоношення трюфелів починається зазвичай на четвертий-п’ятий рік, пише AgroTimes.

«З плантації, залежно від виду трюфеля може бути зібрано в перший рік від 4 кг/га і вище. Рекорд ‒ 250 кг/га. Середня врожайність ‒ 80-150 кг/га», ‒ зазначив фермер.

Щодо рентабельності цього виробництва Олександр Джига підкреслив, що це ‒ довгий бізнес. «Перші інвестиції становлять 5-10 тис. євро/га, щоб закласти плантацію, ‒ розповів він. ‒ У цю суму входить посадковий матеріал, платня за роботу, аналіз ґрунту і його підготовка, крапельне зрошення, огорожа. Окупляться ці вкладення на восьмий-дев’ятий рік».

Але завдяки тому, що врожайність із кожним роком підвищується, мікориза посилюється й більше дає трюфелів, далі прибутки будуть більшими, додав він.

Щорічні витрати становлять близько 350-500 євро/га: на коригування живлення, аналізи та міжрядні обробітки від бур’янів. Здебільшого це платня за людську працю, пояснив фермер. Отож загальні витрати до першого врожаю становлять 7,5 тис. – 12,5 тис євро/га.

Олександр Джига планує розширити площу під трюфельною плантацією до 20 га. Він наголосив, що місць, де можна вирощувати трюфель, із кожним роком стає менше. «У нас у цьому плані екологія краща, тому маємо перспективу, ‒ переконаний він. ‒ Мінімум 20–30 років цей бізнес в Україні буде вигідним, без перевиробництва й великої конкуренції».

Також у планах Олександра Джиги ‒ сертифікація і вихід на європейський ринок. Хоча фермер уточнив: «Нас цікавить навіть не так Європа, бо там є свій трюфель, як ринок Японії. Там він дуже популярний».

 



"Наша Ряба" розширює виробничі потужності

Як повідомляє прес-служба компанії, у ІІ кварталі 2018 року планується на нових потужностях запустити вирощування курчат-бройлерів.

Це дасть змогу збільшити обсяг виробництва курятини приблизно на 35 тисяч тонн у 2018 році зі значним нарощуванням потужностей протягом наступних років.

Загальна потужність другої черги Вінницької птахофабрики, яка на 100% буде введена в експлуатацію протягом наступних трьох років, складає 260 тис. тонн.

Довідка: "Миронівський хлібопродукт" є найбільшим виробником курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м'ясопереробки. Земельний банк компанії  станом на початок 2016 року складав близько 370 тис. га. Агрохолдингу належить 30 підприємств в 14-ти регіонах України, а також м'ясопереробні потужності в ЄС, центр дистрибуції і логістики в ОАЕ. МХП експортує свою продукцію в 70 країн. Чистий прибуток МХП в 2016 році склав $ 69 млн.

 

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Ціни на м’ясо ростуть швидше доходів українців

Про це повідомив директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, пише Укрінформ.

"Усі види м’яса стали здорожчали більш ніж на 27%, сало – на 67%, свинина – на 37%, яловичина і курятина – на 27%. За десять місяців поточного року свинина і сало додали в ціні по 27 грн за кілограм, яловичина – 24 грн, ковбаса варена – 14 грн, а тушка куряча – 11 грн. Відтепер кілограм яловичини з кісткою можна купити в середньому за 112 грн, свинини – за 100 грн, сала – за 68 грн, дешевої ковбаси вареної – за 75 грн, а курки – за 54 грн", - зазначив експерт.

За даними асоціації, якщо в цілому оцінити вартість м’ясного кошика, то станом на 10 листопада він коштував 409 грн за кілограм, тоді як на початок року його вартість становила 306 грн.

"Тобто індекс м’ясного кошика з початку року збільшився на 34%, тоді як заробітна плата за офіційними джерелами з січня по вересень 2017 року зросла на 22%, із 6008 грн у січні по 7351 грн у вересні", - наголосив Дорошенко.

Раніше в Асоціації постачальників торговельних мереж зазначали, що з початку року в Україні подорожчали більш як 90% соціальних продуктів.

Нагадаємо, днями голова Ради Нацбанку Богдан Данилишин заявив, що скасування з 1 липня поточного року державного регулювання цін на соціальні продукти призвело до підвищення темпів інфляції в країні. Данилишин назвав передчасним таке рішення та закликав повернути держрегулювання цін на продукти.