Бережіть бджолу!

Україна виконала квоти по поставках меду до Євросоюзу ще на початку січня. Якими є об’єми експорту українського меду?

Квоти надаються на мед, який ми постачаємо до ЄС і який не оподатковується. Такого меду ми можемо експортувати 5 тисяч тонн, але загальний світовий експорт цього продукту складає близько 70 тисяч тонн.

Якщо мед робити більш рідким, піддаючи його термічній обробці, в продукті можуть активізуватися шкідливі речовини.

Чим український мед корисніший за європейський?

Українці споживають мед у тому вигляді, в якому він створюється, в природному. Якщо він закристалізований, то він закристалізований. В Європі інша культура споживання, вони звикли до більш рідкого меду. Оскільки більша частина меду (близько 90%) що експортується закордон соняшниковий і ріпаковий мед, його виробляється найбільше і ці сорти кристалізуються. В ньому ще можуть бути домішки гречки, яка теж швидко кристалізується. Через те з ним вчиняють так звану гуманізацію ще в Україні: мед розігрівають до 45 градусів, це допустима температура, якій можна піддавати цей продукт, після чого його розміщують у спеціальних ваннах-змішувачах, де безпосередньо відбувається гуманізація меду. Цей процес розбиває кристали, і у подальшому вигляді мед має консистенцію сметани. Після цього він фасується у 200-літрові бочки та відправляється за кордон. Формуються партії по 18-20 тонн і відправляються на експорт. Якщо мед робити більш рідким, піддаючи його термічній обробці, в продукті можуть активізуватися шкідливі речовини. Але при цьому, розбавляти мед у великій кількості гарячої води можна. З давніх часів мед використовували як лікувальний засіб, додаючи до гарячого чаю чи молока. Шкідливі речовини виділяються при підігріві самого меду, коли зменшуються його вологість.

Розкажіть про кристалізацію.

Ті сорти меду, що кристалізуються, мають більший вміст сахарози. Кристалізація процес природний і непоганий. Просто певні сорти меду, як от: гречаний, соняшниковий, ріпаковий тощо, мають у своїй структурі кристали, що спричиняють густішання. Мед з акації може стояти упродовж 4-5 років і не кристалізуватися. Спочатку цвіте ріпак, а потім акація. І якщо пасічник пропустив рамку, в якій був ріпаковий мед, і він потрапляє до акацієвого, відповідно, потрапляють кристали, змінюється структура продукту, і цей мед вже теж починає кристалізуватися.

Продукти бджільництва. Які з них є неосвоєними?

Недостатньо освоєним продуктом бджільництва є маточне молочко (маточне молочко містить вітаміни та амінокислоти, і є рекомендованим для дорослих при розладах травлення, гіпертонії, стресах та інших проблем зі здоров'ям. Також маточне молочко вживають для поліпшення апетиту, після важких захворювань, як загально зміцнювальний засіб AR),  дуже недооцінене. Воно взагалі недешеве, але якщо використовувати його з профілактичною метою, зараз його вживають без переробки: беруть маточник, заморожують його, для споживання зберігають у морозильній камері. Одна людина, залежно від віку та ваги, потребує три-чотири маточника на день як курс профілактичного лікування. Вартість такого маточника становить 15 гривень. Тобто, 45 гривень на день, курс лікування до 2 тижнів. Маточне молочко підвищує імунну систему, а також виводить радіонукліди з організму, має радіопротекторну дію.

Культура споживання маточного молочка розпочалася з Японії?

Так, після бомбардування Хіросіми та Наґасакі, коли величезна кількість японців була заражена радіонуклідами, вони почали активно шукати шляхи, як допомогти людям, і звернули увагу на цей продукт. 70% виробленого маточного молочка у світі досі споживається в Японії. Там побутує навіть соціальна практика: давати цей продукт дітям і пенсіонерам безкоштовно.

На користь окремих продуктів бджільництва звертає увагу організація Апімондія (Міжнародна федерація бджільницьких об'єднань. Створена в 1949 з центром у Римі. Налічує більше 115 країн-членів і є наступницею Секретаріату Міжнародного Бджільницького Конгресу, заснованого в 1895 AR), збори якої відбуваються раз на 2 роки. Останній Конгрес Апімондії відбувся у вересні минулого року в Стамбулі. Серед великої кількості доповідей, особливу увагу звертали на прополіс, який допомагає організму відновлюватися, запобігає старінню. Окрім того, прополіс знищує шкідливі мікроби в організмі, залишаючи при цьому корисні.

Японські імпортери українського меду позначають країну походження продукту, розміщуючи етикетку з українським прапором

Україна ділить ⅔ місце із США за об’ємами експорту меду у світі?

Так, але США здійснює реекспорт, експортуючи імпортоване. Окремої уваги потребує той факт, що японські імпортери українського меду позначають країну походження продукту, розміщуючи етикетку з українським прапором. На відміну від американських та європейських імпортерів, які змішують український продукт зі своїм, і розповсюджують як продукт внутрішнього виробництва.

Інтерактивна карта українських експортерів меду допоможе бджолярам довідатись,  де знаходиться той чи інший експортер, та як з ним можна зв'язатись.

Де в Україні купувати мед: магазини/виставки/ярмарки що порадите пересічному споживачеві?

Я би радив шукати спілки пасічників і звертатися до них. До спілок входять найбільш активні виробники, які сумлінно дбають про якість меду. Якщо спілка проводить якийсь ярмарок, перед виходом у продаж, здійснюється ревізія пасічника, який буде представлений на ярмарку. Перевіряють санітарію, роботу пасіки тощо.

Спілка пасічників України ініціює проведення на День Незалежності всеукраїнської акції біля Михайлівського Собору. Це буде ярмарок, де разом із випічкою відвідувачам пропонуватимуть куштувати та купувати мед різних вітчизняних виробників. Свого роду, популяризація культури вживання меду. Однією із умов участі в ярмарку буде те, що пасічник виділятиме частину свого продукту на безоплатній основі для відвідувачів.

Наразі в Україні немає акредитованої лабораторії, що здійснює дослідження меду, які визнаються в Європі.

Стандарти держави: Україна ставить вищі вимоги для виробників меду ніж ЄС?

За деякими показниками – так. Але, коли мед експортується до ЄС, він має пройти аналіз за їхніми стандартами. Наразі в Україні немає акредитованої лабораторії, що здійснює дослідження меду, які визнаються в Європі. Наш продукт відправляється до Ганноверу, де проходить сертифікацію, і після чого може бути експортований до ЄС. Я стикався із “цікавою” ініціативою одні польські підприємці пропонували виготовляти “медовий продукт”: замість збирання пилку, бджоли отримували звичайний цукор, обробляли його, і цей продукт планували продавати як мед. Але впровадження такої практики сильно би вдарило по іміджу держави як виробника меду, адже такий продукт не має корисних властивостей і є фактично сурогатом.

Спілкувалася Дар'я Анастасьєва

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

#земля_наша

Земельний кодекс України передбачає можливість для кожного українця набути права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності (п. б ч. 1 ст. 81 Земельного Кодексу України).

Найважливіші питання ми обговорили із Іллею Петиченком наживо:

 

Експерт, який має широкий успішний досвід у реалізації цього права українцями, пропонує детальне керівництво до дії. Отже, процедура безоплатної приватизації ділянки.

 

Стаття 121 Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: 

для ведення особистого селянського господарства

до 2,0 гектара

для ведення садівництва

до 0,12 гектара

для будівництва жилого будинку

в селах           до 0,25 гектара

в селищах     до 0,15 гектара

в містах         до 0,10 гектара

для дачного будівництва

до 0,10 гектара

для будівництва гаражів

до 0,01 гектара 

 

До якого органу потрібно звертатись?

Стаття 122. Повноваження органів щодо передачі земельних ділянок у власність

  • Сільради, міськради для всіх потреб у межах населених пунктів.
  • Районні держадмінстрації    для дачного будівництва за межами населених пунктів.
  • Держгеокадастр сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів.

 

Стаття 118. Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами

    Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки подають клопотання до відповідного органу.

    У клопотанні зазначаються:

- Цільове призначення земельної ділянки.

- Її орієнтовні розміри.

- До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Приклад заяви

 

Як створити графічні матеріали?

1. Знаходимо кадастрову карту в пошуковій системі:

2. Відкриваємо кадастрову карту:

 

3. Наближуємо.

4. В меню «Шари» обираємо «Ортофотоплани» та «Кадастровий поділ».

5. Виділяємо бажану ділянку:

 

Роздруковуємо заяву та графічний матеріал:

 
 

Направляємо заяву з графічними матеріалами поштою або заносимо до органу самостійно:

 
 

 

При подачі самостійно на другій копії заяви отримуємо штамп. Лист направляємо з описом вкладеного та з повідоленням про вручення.

 

Стаття 118. Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам:

  • законів

  • прийнятих відповідно до законів нормативно-правових актів,

  • генеральних планів населених пунктів

  • іншої містобудівної документації,

  • схем землеустрою

  • техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель

  • проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

 

 
 
 

На другому етапі процедури для розробки проекту землеустрою потрібно звернутись до землевпорядної організації:

 
 

У землевпорника потрібно перевірити наявність сертифікату та укласти з ним договір.

 
 

Результатом роботи землевпорядника є проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки:

В договорі із землевпорядником потрібно передбачити обов'язок землевпорядника погодити розроблений проект землеустрою в Держгеокадастрі:

 

Наразі навіть існує мобільний додаток для андроїд, де можна шукати і перевіряти земельні ділянки.

 
Четвертий етап процедури полягає у затверджені проекту землеустрою потрібним органом, який передає земельну ділянку:
 
 

Останній етап процедури - це реєстрація права власності на земельну ділянку в реєстрі майнових прав:

 

Отримання витягу з Державного земельного кадастру:

 
 
 
 

Таким чином, процедура безоплатної приватизації земельної ділянки складає 5 етапів:

 

 

 

 

Консультацію здійснив Ілля Петиченко, за уточненнями можете звертатися на пошту [email protected].

Запис прямої трансляції можна переглянути за посиланням або на нашій сторінці у facebоok.

Дар'я Анастасьєва

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На які українські продукти чекають в Індонезії? Знає Андрій Ярмак

Під час місії вони провели переговори з понад 200 імпортерів у трьох країнах – Сінгапурі, Малайзії та Індонезії. Економіст ФАО та лідер місії Андрій Ярмак ділиться враженнями від Індонезії на своїй сторінці у Facebook.

Ринок Індонезії – це дев'ять ринків України за обсягами
 
Індонезія однозначно перевищила наші сподівання! Ми їхали до бідної країни, а потрапили до однієї з найпотужніших економік світу з величезним середнім класом, де близько 40 мільйонів мешканців мають щомісячний дохід на рівні 1500 доларів США та вище, а середня чиста зарплата водія автомобіля в столиці країни Джакарті складає 500 доларів США на місяць.
 
Індонезія – це країна, де мешкає понад 260 мільйонів людей, а, враховуючи темпи зростання населення, за кілька років тут буде понад 300 мільйонів мешканців.
 
Іншими словами, ринок Індонезії – це дев'ять ринків України за розмірами, якщо враховувати паритет купівельної спроможності. І вони всі люблять попоїсти!
 
Що приємно – в країні відбувається поступова лібералізація торгівлі. Адже зараз на кожен з товарів, що завозиться, потрібно отримувати спеціальну квоту і взагалі, процедури не дуже прозорі. Але боротьба з корупцією ведеться – постійно саджають міністрів і чиновників.

Фото ФАО

Економіка країни зростає на 5-7% щорічно.

Посольство України в Індонезії займає надзвичайно активну позицію, і готове підтримувати українського постачальника. Це патріотичні і дуже професійні люди. Я пишаюся тим, що у нас є такі дипломати, які тримають марку нашої країни та відстоюють її інтереси!

Щодо наших продуктів – ось кілька фактів, що можуть бути корисними. 

Фото зі сторінки Андрія Ярмака у facebook

 
Яблука, цибуля та ягоди
 
Щодня Індонезія імпортує близько 30 контейнерів яблук. Весь український експорт яблука – це менше 20 днів імпорту яблука Індонезією.
 
Сьогодні Індонезія імпортує 200 тисяч тон яблук на рік – точніше це було рік тому, а сьогодні, я думаю, вже 250. Цілком імовірно, що за 10 років країна стане найбільшим імпортером яблука в світі.
 
Споживання яблука в Індонезії – це мода і престиж. Якщо ти сучасний – то ти купуєш яблуко! Яблуко – це хороший подарунок в Індонезії.
 
Витрати на просування яблука в мережах супермаркетів країни є в рази нижчими, ніж в мережах України. Відповідно, такі інвестиції дають хорошу віддачу. Яблуко можна купити навіть в маленьких магазинах – воно упаковане по 2 або 4 штуки і лежить в холодильнику.
 
Найкращий сорт яблук для ринку Індонезії – Red Delicious, але ми з колегами зробили місцевим імпортерам ще цікавіші пропозиції, від яких у них загорілися очі. Виявляється, далеко не кожна країна має необхідне за якістю яблуко, адже в Індонезії люблять дуже соковитий фрукт.
 
Імпортери вважають, що наше яблуко має продаватися в сегменті яблука США, при цьому якість у нього може бути не гіршою, а ціна – значно привабливішою.
 
Я прогнозую, що в сезоні 2018/19 оптові ціни на яблуко в Україні опустяться до 5-7 гривень за кілограм або трошки більше, якщо буде девальвація. Якщо вдасться системно спрацювати по Індонезії, ми отримаємо за експорт до цієї країни чисту ціну на рівні 20 гривень за кілограм – і це вже враховуючи очікуваний обвал цін в ЄС.
 
Постачати черешню  до Індонезії буде складно: вона має бути дуже великою, бажано 30+, і не менше 28+. Зате ціна, якщо зможемо зробити поставки, буде приємною. Втім, для експортерів є простіші альтернативи.
 
Ринок замороженої ягоди потрібно штовхати. Він вже є і росте. Свіжа ягода також має цікаві можливості, проте малини продається дуже мало. Потрібно займати цей ринок в будь-якому разі – він дуже перспективний.
 
Наша цибуля тут дуже цікава, і ціна на неї може бути непоганою. Вся жовта цибуля тут імпортується, а місцеві вирощують та споживають лише цибулю шалот.
 
Українська плодоовочева асоціація (УПОА) погодилася організувати приїзд 3-5 провідних імпортерів фруктів та овочів з Індонезії до України влітку. Це будуть лідери ринку, які просто так не стали б їхати, бо часу у них обмаль – це дуже гарні новини.
 
 

Фото зі сторінки Андрія Ярмака у facebook

Ринок меду
 
Мед є дуже популярним продуктом в Індонезії. Складається враження, що його популярність тут вища, ніж в Малайзії та Сінгапурі. Можливо, основною причиною є те, що на поличках досить багато меду місцевого виробництва.
 
В будь-якому разі, роздрібні ціни на мед тут досить приємні. Найдешевші версії коштують близько 10 доларів США за кілограм. Чим преміальніший магазин, тим більший там вибір меду.
 
Дуже цікаво, що більшість меду пакується в пластик. Скляні банки зустрічаються зрідка, але частіше, ніж в Сінгапурі та Малайзії. Споживачі не проти меду в пластику. Ще один момент – тут дуже люблять мед в стіках на одну порцію. Він завжди є в асортименті.
 
Найдорожчим є мед “Manuka”. Це монофлорний мед з нектару дерева манука, що росте лише в Новій Зеландії та Австралії. Існує багато легенд про його цілющі властивості, але жодна з них не має наукового підтвердження. Більше того, дослідження показують, що нічого особливого в такому меді, порівняно з іншим, немає. Однак це не заважає виробникам такого меду утримувати роздрібну ціну на рівні 150 доларів США за кілограм. Оптова ціна, відповідно, буде десь приблизно на рівні 60-70 доларів США за кілограм.
 
І ще одне – тут майже не знають про соняшник. Соняшниковий мед в Індонезії можна продавати як дуже крутий і дорогий, а також – нішовий товар. І рекламувати його зручно, бо квіти соняху виглядають дуже гарно.
 
Поки що полички займає переважно мед з Австралії, Нової Зеландії та Китаю. Офіційно Індонезія імпортує лише близько 2 тисячі тон меду, але здається, що значно більше – адже тут понад 260 мільйонів споживачів.
 

Фото зі сторінки Андрія Ярмака у facebook

 

Молочні продукти
 
Індонезія входить до 20 найбільших імпортерів молочної продукції в світі, витрачаючи на імпорт молочних продуктів близько 1 мільярду доларів США на рік.
 
В магазинах дуже багато вершкового масла – схоже, що воно стає частиною раціону. Сир також займає значну частину полиць. Дуже багато йогуртів – їх споживають масово.
 
Дві третини імпорту – це сухе молоко та суха підсирна сироватка. Частка масла становить 11-12% в імпорті. Сир – приблизно на такому самому рівні. Це досить чимало, як для азійської країни.
 
При цьому, середня ціна на масло – 440 гривень за кілограм, а сир типу гауди коштує приблизно 550-600 гривень за кілограм.
 
Індонезія – це непоганий ринок для українських молочників. Але жодної поставки на цей ринок останніми роками ми не зробили.

Я думаю, що проблема полягає в формальних обмеженнях, але у нас в цій країні дуже професійне посольство, яке дійсно може допомогти. Тому я рекомендую молочникам звернути увагу на цей перспективний ринок збуту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Все, що ви хотіли знати про аграрні розписки

Терміново потрібні гроші для удобрення ґрунту, посіву, закупівлі насіння, паливно-мастильних матеріалів чи сільськогосподарської техніки?  Вихід є – аграрна розписка це швидко, дієво, а головне прибутково!

Аграрна розписка є порівняно новим, проте дієвим фінансовим інструментом, пристосова­ним до по­треб ма­лих і се­редніх сіль­госпви­роб­ників  для залучення швидких і дешевих сезонних грошей у бізнес, так як передбачає спро­ще­ну про­це­ду­ру оформлен­ня до­ку­ментів, ло­яльніші ви­мо­ги до за­ста­ви.

На сьогодні на території України 53% від усієї кількості аграрних розписок видано середніми сільськогосподарськими виробниками та 36% малими сільськогосподарськими виробниками під заставу певного виду сільськогосподарської продукції (кукурудза, соняшник, пшениця, соя, ріпак та ін.). Кількість виданих аграрних розписок росте, на сьогодні їх видано більше 190-ти (107 з яких виконано). Загальна сума коштів, залучених за ними, сягнула понад 1,3 млрд. гривень. Досі не було зафіксовано жодного дефолту по аграрним розпискам.

Механізм укладення аграрних розписок фактично почав працювати в 2015 році після затвердження Міністерством аграрної політики та продовольства України спільно з Міністерством юстиції України наказу «Про запровадження пілотного проекту з відпрацювання технології введення в обіг аграрних розписок» та початком функціонування Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні».

Першим кредитором стала юридична особа, а саме, сільськогосподарське підприємство «Комбікормовий завод». У 2016 році кредити під аграрні розписки активно почав видавати ПАТ «Агро­про­с­періс Бан­к», а в подальшому і ПАТ «ОТП Банк», Piraeus Банк.

Проект «Аграрні розписки в Україні» фінансується Міжнародною фінансовою корпорацією, членом групи Світового банку, в партнерстві зі Швейцарською Конфедерацією в Україні.

Міністерство аграрної політики України, нарівні з Міністерством юстиції України, відіграє провідну роль у впроваджені механізму аграрних розписок на державному рівні.

На даний момент аграрні розписки можна використовувати у восьми областях України, оскільки наразі запроваджується пілотний проект з відпрацювання технології введення в обіг такого цінного паперу (Полтавська, Харківська, Черкаська, Вінницька, Тернопільська, Хмельницька, Миколаївська та Сумська). Вінницька та Полтавська області лідирують за кількістю виданих розписок.

Очікується, що до початку весняного сезону 2018 року аграрні розписки працюватимуть у кожній області. Тож на сьогоднішній день представники проекту проводять серію навчальних тренінгів для нотаріусів і кредиторів.

Поняття аграрної розписки надає Закон України «Про аграрні розписки», відповідно до якого аграрна розписка є товаророзпорядчим документом, що фіксує безумовне зобов’язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах.

За своєю суттю – це угода між сільськогосподарським товаровиробником (позичальником) та кредитором (дистриб’ютором, постачальником, зернотрейдером, банком).

Кредитором за аграрною розпискою може бути будь-яка фізична чи юридична особа. За більш детальною інформацією стосовно постачальників/кредиторів можна звертатися до департаментів агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій чи регіональних координаторів Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні». Лідером серед банків у сфері кредитування під аграрні розписки залишається ПАТ “Агропросперіс Банк”, який оформив 54% від загальної кількості аграрних розписок.

Боржником може бути будь-яка фізична чи юридична особа, яка має право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення або право користування такою земельною ділянкою (обов’язковою умовою є державна реєстрація права оренди або права власності на земельну ділянку та присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру). Якщо право власності на земельну ділянку належить двом і більше співвласникам або право користування належить двом і більше користувачам, аграрні розписки видаються ними спільно.

Закон виділяє два види аграрних розписок: товарна та фінансову. Товарна аграрна розписка – це аграрна розписка, на виконання якої сільгоспвиробник здійснює поставку сільськогосподарської продукції. У свою чергу, фінансова аграрна розписка – це аграрна розписка, на виконання якої сільгоспвиробник здійснює виплату грошових коштів.

Розрахунок за товарною аграрною розпискою здійснюється виключно поставкою тієї кількості продукції, яка зазначена в аграрній розписці. За фінансовою — виключно у безготівковій формі у національній валюті, але може прив’язуватися до курсу гривні до іноземної валюти на дату виконання.

Заставою за аграрною розпискою виступає майбутній врожай певного виду сільськогосподарської продукції, вирощений на певній земельній ділянці, а не сама земельна ділянка. Розмір застави повинен бути не меншим за розмір зобов’язання за аграрною розпискою.

У разі недостатності зібраного врожаю для повного погашення за рахунок такої сільськогосподарської продукції зобов’язань боржника за аграрною розпискою предметом застави за аграрною розпискою стає майбутній врожай будь-якої іншої сільськогосподарської продукції, що вирощується або буде вирощуватися боржником за аграрною розпискою на земельній ділянці, на якій до цього вирощувалася сільськогосподарська продукція, майбутній врожай якої був предметом застави за аграрною розпискою, до повного виконання зобов’язань боржника за аграрною розпискою, якщо інше не встановлено за домовленістю сторін аграрної розписки.

Разом з тим, варто пам’ятати, якщо агровиробник вирощує декілька видів сільськогосподарської продукції, то на кожен з цих видів він зобов’язаний видати окрему аграрну розписку.

На день видачі аграрної розписки  майбутній врожай сільськогосподарської продукції не може перебувати в інших заставах, ніж за аграрними розписками. Дотримання цієї умови перевіряється нотаріусом. Якщо нотаріус виявить, що той врожай, який передається як застава за аграрною розпискою, вже перебуває в заставі, він повинен відмовити в посвідченні аграрної розписки. Пріоритет застави належить особі, яка зареєструвала заставу першою.

Перехід права власності чи оренди на земельну ділянку до іншої особи не припиняє право сторін за аграрною розпискою користуватися такою землею до завершення збирання відповідного врожаю, але в будь-якому разі — до закінчення поточного маркетингового року.

Додаткова застава у вигляді іншого рухомого чи нерухомого майна може зазначатися на вимогу кредитора, проте не є обов’язковою.

Як укладаються аграрні розписки?

Переважно між сторонами попередньо укладається договір, відповідно до якого одна сторона зобов’язана надати грошові кошти / надати послуги / виконати роботи / поставити товари, а друга сторона зобов’язана поставити сільськогосподарську продукцію або ж сплати грошові кошти. При цьому друга сторона повинна виконати свої зобов’язання протягом певного строку, отримуючи свого роду відстрочку.

На виконання умов вищенаведеного договору друга сторона, що отримала фінансування, видає аграрну розписку, якою додатково фіксує своє безумовне зобов’язання за основним договором по поставці продукції чи сплати грошових коштів, яке забезпечується заставою майбутнього врожаю.

Аграрна розписка підлягає нотаріальному посвідченню та реєстрації в Реєстрі аграрних розписок. Застава за Аграрна розписка реєструється в Реєстрі обтяжень рухомого майна.

Аграрну розписку можна укласти будь-де, а нотаріально посвідчити тільки у нотаріуса, який набув статусу реєстратора Реєстру аграрних розписок (їх перелік міститься на веб-сайті ДП «Аграрні реєстри»).

Місцезнаходження земельної ділянки, під яку видається аграрна розписка, повинно бути в межах областей, у яких працює Реєстр аграрних розписок.

Якщо предметом застави за аграрна розписка є нерухомість, то відповідно нотаріальне посвідчення аграрної розписки провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цієї нерухомості або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін договору.

За посвідчення аграрних розписок нотаріуси справляють плату з урахуванням п.п. «у» п.3 ст. 3 Декрету КМУ «Про державне мито» від 21.01.1993 року за №7-93, яким за нотаріальне посвідчення договорів застави встановлено розмір ставки державного мита 0,01% предмета застави, але не менше 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

На що потрібно звернути увагу при укладенні аграрної розписки?

Перед укладенням аграрної розписки обов’язково потрібно пересвідчитись, що вашій земельній ділянці присвоєний кадастровим номер та проведена державна реєстрація права оренди або права власності. Якщо Ви користуєтесь землею на підставі сертифікату на земельний пай, аграрна розписка може бути укладена при умові виділу земельного паю його власнику в натурі з встановленням меж земельної ділянки та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку.

Також, при укладенні аграрної розписки потрібно перевірити наявність у тексті обов’язкових умов визначених у ЗУ «Про аграрні розписки». Якщо вона не містить всіх обов’язкових умов, нотаріус не матиме права посвідчити та зареєструвати такий документ. Відповідно, такий документ не буде вважатися аграрною розпискою та не підпадатиме під дії та гарантії Закону «Про аграрні розписки».

Як зазначалось вище, у переважній більшості аграрна розписка видається на підставі основного договору, такого як договір купівлі-продажу майбутнього врожаю, поставки, контрактації сільськогосподарської продукції, позики або кредитного договору. Тому правового аналізу, окрім аграрної розписки, потребує, також, текст основних договорів. Правильно складений документ, що регламентує права, обов’язки і його юридичний аналіз – це запорука майбутнього спокою і впевненості у виконанні зобов’язань сторонами договору.

Підводячи підсумок, зауважимо, що аграрні розписки можуть стати для українського агробізнесу саме тим інструментом, який сприятиме розвитку виробництва та збуту сільськогосподарської продукції, відкриє нові можливості для швидкого та ефективного залучення коштів у агросектор.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Успішний маркетинг чи образливий сексизм: що означає агрокалендар?

Несподівано компанія "Імперія-Агро", дистриб'ютор посівного матеріалу та засобів захисту рослин, вирішила відзначити десятиліття випуском досить дивного календаря. На його обкладинці чоловіча половина колективу компанії радісно їсть суші з голої дівчини, а на звороті дивиться їй (можливо, так само радісно) на п'яту точку. "Своїм настінним календарем ми хотіли підкреслити, що для досягнення успіху потрібно займатися будь-якою справою із задоволенням, і кращий сервіс своєму клієнтові можуть надати тільки щасливі і задоволені життям працівники!" - пише компанія.


Соцмережі не зрозуміли

Оскільки соціальні мережі не сплять, "креатив" компанії швидко розійшовся інтернетом. Більшість коментарів були вкрай критичними.

Увагу до календаря привернула Дарина Засаднюк.

k1

 

Оксана Кравцова була також обурена.

k2

 

"Огидно і гидко дивитись на це, і дуже шкода, що представники бізнесу зневажають жінок", - написала Ліга захисту прав жінок "Гармонія рівних".

 

k3


Подібних постів було багато. Ми вирішили запитати у PR-фахівців, як вони оцінюють такий хід компанії. Їм ідея сподобалася.

Сміливий хід, але обличчя воскові

k4

Дарина Сухенко, СЕO агентства Trembita PR, каже, що це гарний хід:

 

"Коли ви виходите за рамки звичних стандартів, то завжди привертаєте увагу. На агроринку часто компанії у зовнішній комунікації не мають свого обличчя. Так, закривши логотип на буклеті або корпоративному календарі однієї компанії, ви легко переплутати її з іншою. Чого не скажеш про цей продукт. Кожен, хто побачить цей календар, без помилки згадає, хто його зробив. Якщо спочатку компанія "Імперія-Агро" ставила перед собою мету - привернути увагу, змусити ринок і ЗМІ про себе говорити, відрізнитися від сотні корпоративних календарів конкурентів, тоді такий PR-хід потрібно вважати ефективним.

Красивий і сміливий хід, для аграрної галузі - так точно. Цільова аудиторія тут, здебільшого, чоловіки. Окремо потрібно відзначити ідею показати цінності компанії через характерні фото ключових співробітників. Коли календар даруватимуть партнерам, вони точно будуть здивовані нестандартними образами колег. Що стосується оголеного тіла на обкладинці, то, можливо, когось це шокує, але точно не залишить байдужим. А для будь-якої комунікації завжди важливо викликати емоції. Згадайте календарі виробника шин Pirelli, які випускаються щорічно з 60-х років і мають величезний успіх. Широка аудиторія про бренд дізналася якраз завдяки їх провокаційним календарям".

k5

Станіслав Шум, CEO контент-маркетингового агентства Top Lead, сподівається, що наступний хід компанії буде таким же сміливим:

"Завдання маркетингу - привертати увагу, а не виховувати смак. Відсутність смаку в даному випадку мене не хвилює. Сміливість - це важлива якість для маркетингу. Українські компанії з індустрії Agri & Food тому і відчувають труднощі з просуванням на зарубіжних ринках, що їм не вистачає сміливості в комунікації зі споживачами. В Україні достатньо сумних і безликих маркетингових рішень від компаній, які бояться ризикнути. Тому я ставлю "Імперія-Агро" великий плюс. Це перший раз, коли в Україні дискусію викликав календар. Календар, хлопці! Так, не кожен в київському офісі поділяє їхній смак. Зате будьте певні - коли вони передають ці календарі клієнтам, їм є про що поговорити. Сподіваюся, їх наступний хід буде таким же сміливим.

У календаря є своя цільова аудиторія. Що знають про її смаки критики календаря? Нехай спробують покритикувати календар німецьких фермерів".

k99

Юрій Балалаєв, головний редактор Діджитал-агентства ITCG, вважає календар "Імперія-Агро" не найвдалішим прикладом подібної роботи:

"Календарі з оголеною жіночої або чоловічої натурою - досить давній прийом, що завжди працює. PR-галас забезпечен.

Такі "галузеві" календарі по всьому світу випускають знамениті спортсмени та спортивні команди, ветеринари, пожежні, автомайстерні і т.д. Більшість з них створюється для популяризації галузі або залучення уваги до соціально-значущої теми.

Завжди в роботі над таким проектом важливо не переступити межу і здійснити роботу на високому виконавському рівні, не вульгарно і не грубо, нікого не принижуючи. Інакше такий PR завжди буде зі знаком мінус, а над "картинками" буде сміятися весь інтернет. А ще проект може образити людську гідність і викликати гнів феміністичних організацій.

Приклад "Імперії-Агро" - не найвдаліший як з точки зору рівня виконання, так і в плані вибору способу залучення уваги до компанії.

Ось приклад - календарі (тут і тут) зі швейцарськими фермерками і фермерами, який демонструє, на якому рівні повинні проводитися такі роботи.

Знамениті календарі Pirelli - це вже, швидше, чисте мистецтво, ніж реклама. Але навіть такий бренд, побоюючись ризикованої теми і скандалів, за останні пару років перейшов в менш відверту площину".

k6

Михайло Бурик з рекламно-консалтингового агентства Soda обкладинку називає неестетично, але в цілому ідея календаря також подобається:

"В цілому сама ідея має право на життя і подобається. Але реалізація дійсно дуже кульгає. Якщо не брати слайди з голою панянкою, позаяк це нотки сексизму (зараз популярна тема звинувачувати в цьому компанії) - то підхід цікавий. У чому проблеми:

1) дівчина на обкладинці - не естетично, краще б прив'язали це до аграрного напрямку;

2) ретуш неправдоподібний, дуже відштовхують неприродні люди; вони схожі на воскові фігури - виглядає дуже дешево і неякісно;

3) погано опрацьовані шрифти - дешево; не можна використовувати більше трьох накреслень в одному макеті;

4) на половині на слайдів відсутня логіка. Я б команду компанії помістив в більш природну для цієї сфери середу: теплиці, експерименти, обладнання, робота з землею, більше природи і яскравих соковитих локацій. Другий варіант, якщо не використовувати тематичні зв'язки, застосовувати максимально зрозумілу середу, яка прямо описує спрямування картинки.

Великим жирним плюсом можу виділити ідею використання колективу. Фото людей завжди лояльно і позитивно сприймаються глядачем, і вказують на надійність. Тим більше ти в обличчя бачиш, з ким працюєш. Великим жирним мінусом можу виділити якість реалізації дизайну і фото".

Або це об'єктивація?

У корені не погоджується з такою оцінкою календаря Анна Довгопол, координаторка програми "Гендерна демократія" Фонду ім. Г. Бьолля в Україні. На її думку, автори календаря зводять роль жінок до рівня речі, якою можуть користуватися чоловіки:

k7

"Є така поширена теорія серед тих, хто займається рекламою, що секс продає. Тобто, не стільки зображення сексуальних актів, скільки використання сексуально привабливих образів людей певної статі для просування товару. Однак ця теорія давно була спростована, і ось кілька аргументів чому.

По-перше, секс відволікає від продукту і не збільшує бажання його купити. Він привертає увагу до реклами, але не збільшує бажання купити товар. Погодьтеся, коли ви вирішуєте, у кого купити, наприклад, зерно або техніку, ви свої сексуальні переживання не включаються, а працюєте іншими органами. По-друге, кого зазвичай зображують в сексуалізірованние вигляді? Правильно, жінок. Як видно з цього календаря. Тобто як споживач продукту розглядається винятково чоловік, якому продають продукт за схемою "баба + товар". Іншими словами: купиш наш продукт - будеш успішним, і матимеш можливість користуватися ще й красивим жіночим тілом.

Жінка в такій рекламі - тільки тіло, яким користуються, вона зведена до об'єкта, бездушною речі (звідси назва підходу - об'єктивація). Виходить, що в агробізнесі працюють тільки чоловіки, які мають настільки застарілі погляди, що не розглядають жінок як рівних учасників бізнесу, а тільки як сексуальні об'єкти. Те, що подібне зображення жінок принижує, настільки очевидно, що навіть дивно про це говорити.

У той час, як жінки, які складають більше половини населення України, присутні у всіх сферах життя, маючи дуже різні ролі (про що також свідчать інші сторінки календаря), автори подібної реклами зводять їх до рівня речі, якої можуть користуватися чоловіки. Ці погляди вкрай застарілі і немодні (як і вся стилістика календаря, родом з 90-х), і робити такі продукти просто соромно. Нарешті, зображення жінок сексуальними іграшками для користування чоловіків в костюмах принижує також чоловіків. Оскільки означає, що для успішності і високої самооцінки чоловікам потрібно принижувати жінок. Без цього вони не можуть бути самодостатніми і мужніми. Але кому потрібні такі чоловіки?"

Більш докладно про дослідження, про які згадує Анна, можна почитати тут. Одне проводили в США вчені з трьох університетів (Іллінойсу, Каліфорнії і Болл Стейт (Індіана)). Дослідники зібрали разом і зробили метааналіз майже сотні наукових робіт про рекламу, опублікованих з 1969 по 2017 роки. Відзначається, що сексуальний контент аж ніяк не є запорукою того, що людина запам'ятає, що саме рекламується, а тим більше - про яку торгову марку йдеться. До того ж, нерідко учасники дослідження мали негативне ставлення до брендів, в рекламі яких був присутній сексуальний контекст. Причому, якщо чоловікам така реклама часом подобалася, то жінки, які брали участь в дослідженні, були не в захваті.

Сексистським календар від "Імперія-Агро" назвала і кандидат соціологічних наук, дослідниця за програмою ім. Фулбрайта в Колумбійському університеті (США) Тамара Марценюк. Вона каже, що будь-яка компанія, яка дотримується українського законодавства і поважає цінність рівних прав і можливостей, людської гідності не робить подібні календарі. "У сільському господарстві, агросфері працює чимало жінок, внесок яких подібним зображенням компанія "Імперія-Агро" нівелює", - зазначає Тамара.

Магнолія-ТВ створила програму-обговорення цієї гучної події "Чи потрібен закон для заборони сексуального підтексту в рекламі?", де поцікавилась думкою журналістів, культурних діячів, політиків, маркетологів та народного депутата у зв'язку із календарем "Імперія-Агро".

В принципі, якщо своїм календарем "Імперія-Агро" планувала залучити до себе увагу, то їй це вдалося. Тільки незрозуміло, яким чином те, що топ-менеджмент їсть суші з голої дівчини, гасить пожежу, тягає шини і їздить на "кубику" - там адже є ще 12 місяців - має ілюструвати їхній професійний підхід до продажу ЗЗР. Напевно, ніяк. Крім того, компанії з таким календарем точно варто готуватися до критики і продумувати наперед кризову комунікацію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Чи отримають аграрії держпідтримку у разі втрати врожаю

19 січня Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради розглянув проекти законів щодо страхування сільськогосподарської продукції.

Нардепи пропонують реформувати поточну модель державної підтримки сільськогосподарського страхування шляхом створення Державного агентства сільськогосподарського страхування - установи, що виконує спеціальні функції у сфері сільськогосподарського страхування відповідно до завдань, визначених Законом.

На думку народного депутата Андрія Вадатурського, дієва допомога полягає не стільки у виділенні державних дотацій на страхування, як у виведенні ринку в легальне поле. За його словами, страхування тоді стане більш поширеним і дешевим інструментом.
«Потрібно більше працювати в напрямку локалізації та детінізації аграрного виробництва, щоб виробники могли працювати з банками. Коли агровиробники почнуть масово працювати легально, тоді з'явиться попит на ринку агрострахування», - підкреслив Андрій Вадатурський.

У результаті обговорення. Комітет рекомендував Верховній Раді прийняти за основу проект Закону України про державну підтримку сільськогосподарського страхування № 6355-1, який спрямований на посилення захисту майнових інтересів сільськогосподарських товаровиробників та забезпечення стабільності виробництва аграрної продукції.

Як відзначив експерт  страхового ринку, генеральний директор ТОВ «Агрориск» Володимир Юдін, якби держава закладала в бюджет суми на субсидування агрострахування, як це робиться в ряді розвинених світових країн, це би збільшило довіру фермерів до даної послуги в рази.

«Держава повинна усвідомити, що в разі виникнення форс-мажорних обставин масового характеру, загибель врожаю призведе до зниження надходжень коштів до бюджету від експорту агропродукції, частка якої сьогодні в загальному експорті країни становить 42 %. Державі все одно доведеться виділяти гроші на покриття збитків сільгоспвиробникам від наслідків стихії. А, закладаючи гроші заздалегідь, державі в подальшому не доведеться шукати кошти в авральному порядку. Все це можна зробити досить швидко, якщо у держави буде чітке бачення концепції розвитку ринку агрострахування», - зауважив Володимир Юдін.

За словами експерта, у першу чергу, необхідно змінювати ставлення аграріїв до страхування, адже фахівці та сертифіковані експерти здатні грамотно оцінити ризики, які приймаються на страхування, та надати об’єктивну оцінку посівів. На думку Володимира Юдіна,  у разі прийняття запропонованих нардепами законодавчих ініціатив,  агрострахування в Україні буде розвиватися активніше, надаючи сільгоспвиробникам можливості для мінімізації ризиків, і як наслідок,  ефективного способу захисту свого бізнесу.

За інформацією керівника проекту IFC (WorldBank Group) «Розвиток  фінансування аграрного сектору в Європі та в Центральній Азії» Лії Сороки, вже намітилися позитивні тенденції на українському ринку агрострахування. Так, минулого року в Україні укладено 957 договорів агрострахування, зокрема 427 – на зимовий та 530 – на весняно-літній періоди. Ще 23 договори укладено щодо страхування тварин. Українські аграрії найбільше страхували озиму пшеницю, озимий ріпак і кукурудзу.
Лідерами за кількістю укладених  договорів є аграрії Тернопільської (98) і Дніпропетровської (94) областей.

За показником застрахованої площі першість належить Полтавській (75,6 тис. га) та Хмельницькій (75,3 тис. га) областям.

Як повідомила Лія Сорока, у 12 областях України сталися страхові випадки й було здійснено страхові виплати. Загальна сума страхових виплат по Україні становила по 7,5 млн грн. Першість за страховими виплатами отримала Хмельницька область із показником 40% (близько 3,1 млн грн) від загального обсягу виплат по Україні.

За словами експертів, вітчизняний ринок агрострахування має потужний потенціал та здатний запропонувати українським сільгоспвиробникам дієві фінансові інструменти захисту.

Так, у  компанії «Агрориск» однією з найпопулярніших є програма «МультіРіск». За нею можуть бути застраховані врожаї озимої і ярої пшениці, озимого і ярового жита, озимого і ярового ячменю, соняшнику, кукурудзи на зерно, цукрових буряків, ріпаку, гречки, сої, вівса, гороху і проса. Сума відповідальності встановлюється в розмірі вартості майбутнього врожаю сільгоспкультури. Вартість тонни врожаю може бути прийнята за домовленістю зі страховою компанією, тобто страхування може бути за рівнем витрат.

Майбутній урожай може бути застрахований від таких ризиків як град і вторинні хвороби рослин після граду, посуха, землетрус, буря, ураган, вплив шкідників, злива, повінь, надмірні опади, що перешкоджають збору врожаю.

«Компанія «Агрориск» підбирає для своїх клієнтів найкращі умови агрострахування від перевірених часом страхових компаній. Більш того, ми безпосередньо відповідаємо за умови договору перед клієнтом, гарантуючи відшкодування страхових виплат у разі настання форс-мажорних обставин», - зазначає Володимир Юдін.

За його словами, в Україні за останні роки вже створена потужна аграрна галузь, яка передбачає використання сучасних інструментів убезпечення її роботи від зовнішнього негативного впливу, найбільш дієвим серед яких залишається агрострахування.

«Саме тому не можуть не тішити законодавчі ініціативи з боку держави у сфері агрострахування, адже завдяки цьому фінансовому інструменту можуть бути зменшені економічні наслідки від комплексу ризиків. Звичайно, ринок агрострахування потребує державної підтримки, як це відбувається в країнах, які є лідерами з агрострахування. Наприклад, у Китаї та Індії виділяються кошти, які дозволили створити привабливі рамкові умови і держава надає підтримку фермерам до 80% від внеску по преміям. У США та Канаді  за багато років створена дуже широка державна програма страхування, де покриваються навіть ризики по коливанню цін на основні культури», - зазначає Володимир Юдін.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview