178171

Більшість українських фермерів не в змозі вносити добрива через зависоку вартість

Про це на прес-конференції повідомив директор центру “Соціальний моніторинг” Дмитро Дмитрук, представляючи результати опитування українських фермерів, передає кореспондент УНН.

"33% серед опитаних фермерів не вносять азотні добрива у ґрунт, 66,6% - вносять. Основними причинами серед тих, хто не використовував добрива, 41% вказали, що це не було передбачено технологічними потребами, при цьому 50% відповіли, що не мали на це коштів", - сказав він.

За даними опитування, 19% із тих, хто все ж вносив добрива, спромоглися удобрити лише третину земель, половина фермерів (47%) удобрили близько двох третин землі, і лише третина - удобрили більш, ніж дві третини земель.

Проблема покриття землі – не єдина. Важливо також те, скільки добрив вноситься.

• 20% вносили до 40 кг на 1 га;

• 75% від 40-80 кг на 1 га;

• 4% більше 90 кг на 1 га.

"Тобто всі, хто вносили добрива, вносять менше половини норми. Чим менше за розміром землевласник, тим менше в нього коштів, і, відповідно, тим менше добрив він може внести", - зауважив Дмитрук.

Водночас, за даними опитування, фермери розуміють, що недовносять добрива і хочуть в середньому довнести 20-22,6 кг на 1 га. Респонденти прагнуть до середнього показника в 70 кг на га.

Щодо задоволеності фермерів обсягами внесених добрив, то близько 30% вважають, що цього недостатньо, 70% - задоволені тим, скільки змогли внести.

Основна причина неспроможності внести достатню кількість добрив, яку називають фермери - відсутність коштів, або завелика вартість цих добрив (40-45%). Це позначається, на кількості землі яку можуть удобрити, і на кількості добрив внесених на 1 га землі.

Більшість (67%) використовують добрива українського виробництва, при цьому 14% опитаних кажуть, що якість не відповідає нормам. При цьому 85% скарг стосується саме українського виробника.

Варто також зауважити, що 96% опитаних впевнені, що на ринку добрив є ознаки монопольної змови, що ціна є завищеною. Більше того, на думку фермерів антидемпінгові мита призвели до зростання цін, так вважають 97% опитаних.

• 55% опитаних вважають, що така ситуація на ринку азотних добрив (завищені ціни) склалася через корупцію;

• 39% називають причиною зарегульованість різними органами;

• 37% - монопольне становище окремих виробників;

• 25% кажуть, що на ринку добрив бракує державного контролю.

Зазначимо, опитування проводилось у листопаді 2017 року. Було опитано 500 фермерських господарств в різних сегментах (за винятком великих агрохолдингів), які вирощують переважно зернові, олійні, технічні та кормові культури.

Ваш вибір 'Подобається'.

Навесні очікується відкриття трьох заводів з переробки соняшнику

За інформацією "АПК-інформ" очікується введення в експлуатацію заводів компанією «Ніжинський ЖК» потужністю 1200 т / добу., ГК «Агроліга» - 500 т / добу. і Сумським заводом продтоварів - 500 т / добу.

Базові потужності з переробки олійної станом на 21 березня 2018 р оцінюються на рівні 18,1 млн. тонн в рік. При цьому з урахуванням запуску нових заводів в найближчі 2 місяці потужності з переробки соняшнику в Україні можуть збільшитися на 280 тис. тонн - до 18,4 млн. тонн в рік (+ 2%).

 

Ваш вибір 'Цікаво'.

Влада vs люди: чи буде заборона продажу домашнього м’яса?

Точиться дискусія навколо того, чи справді така інформація відповідає дійсності, і наскільки ситуація критична. Про це повідомляє прес-служба Асоціації тваринників України.


Буквально на днях голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа в інтерв’ю виданню «БізнесЦензор» розповів про нові правила забою тварин, які вплинуть на можливість реалізації готової продукції, і назвав заборону продажу домашнього м’яса відвертою неправдою (ознайомитися з повним текстом інтерв’ю можна за посиланням).

Хочеться розставити всі крапки над «і», аби люди могли зрозуміти суть тих змін, які пропонуються, і чітко побачити, де правда, а де брехня.

У Верховній Раді активно лобіюють прийняття  законопроекту № 7489 від 16.01.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення заходів стосовно забезпечення простежуваності». Більше того, цей проект закону вже підтриманий профільним Аграрним комітетом, незважаючи на обурення населення, адже дуже скоро «відверта неправда», як сказав Володимир Лапа, стане гіркою, цілком реальною істиною.

Прихильники законопроекту № 7489 від 16.01.2018 дуже лукавлять, коли акцентують увагу на тому, що чинний Закон «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» дозволяє не лише споживати м’ясо, забите на подвір’ї, але і продавати кінцевому споживачу в межах 50 кілометрів від місця забою або в області, в якій він здійснений. Таким чином вони просто відволікають увагу людей.

Норма діючого закону дослівно звучить так: «Із 1 січня 2025 року продукти, отримані в результаті забою не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл, можуть використовуватися виключно для власного споживання або реалізації на агропромисловому ринку кінцевому споживачу в межах 50 кілометрів від місця забою або в області, в якій він здійснений».

Однак законопроектом № 7489 пропонується її змінити таким чином, що зникає право продажу навіть в 50 км. У новій редакції записано: «Із 1 січня 2020 року м’ясо та інші продукти забою, отримані в результаті забою не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл, можуть використовуватися виключно для власного споживання».

Наступним цікавим моментом в інтерв’ю голови Держпродспоживслужби є висловлювання про те, що можна буде привезти на бійню худобу, забити, а потім реалізувати на ринку. Однак пан Лапа не уточнив, які вони, ці бойні. Хтось бачив ці 400 боєнь, і які з них реально зможуть отримати експлуатаційний дозвіл? Боєнь, які відповідають високим санітарно-епідеміологічним стандартам, часто в деяких регіонах - одиниці. А якщо б навіть вони існували, то чи вистачить їх на 28 385 сіл, яких нараховується в Україні?

Якщо, наприклад, відстань до бойні 100 км, то хто повезе туди на забій худобу? Це суттєві додаткові витрати, на які в людей елементарно немає коштів. А даним законопроектом  держава перекладає вирішення цього питання на плечі селян, які вирощують худобу. Тобто, маємо ситуацію: хочете утримувати худобу на продаж, будь ласка, везіть її за 100 км на забій.

Це далеко не весь перелік тих проблемних моментів, які містить в собі законопроект № 7489 від 16.01.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення заходів стосовно забезпечення простежуваності». Асоціація тваринників України надзвичайно стурбована такою ситуацією. Якщо ВРУ прийме даний проект закону, то використання домашнього м’яса на продаж опиниться під загрозою, а це, в свою чергу, призведе до вирізання поголів’я та підвищення цін для населення.

Безумовно, Україна повинна прагнути до високих стандартів, але в той же час треба подумати і про звичайних людей, і для початку прийняти відповідну державну програму з підтримки і розбудови мережі забійників по регіонах.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Вітчизняний агрохолдинг придбає лабораторію для аналізу ґрунтів

Таке рішення в компанії вважають економічно доцільним, оскільки мінімальна річна потреба в якісному аналізі ґрунтів для неї становить 30 тис. га, повідомили в «Мрії», пише AgroTimes.

Придбання власної лабораторії дасть можливість оптимізувати витрати на мінеральні добрива, частка яких до 30% в собівартості, і управляти якістю ґрунтів.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.

МХП оголосив про випуск євробондів на $550 млн

Про це компанія повідомила на Лондонській фондовій біржі (LSE), передає Інтерфакс-Україна.

Термін обігу цінних паперів до 3 квітня 2026 року. Їх емітентом виступить люксембурзька MHP Lux SA

"МХП має намір використовувати виручені кошти для фінансування викупу всіх або частини євробондів-2020 на суму $495,6 млн і зі ставкою купона 8,25% річних, з яких $409,783 млн уже пред'явлені до викупу під час першого етапу прийому заявок в рамках оголошеної оферти. Крім того, частина коштів буде направлена ​​на рефінансування короткострокових зобов'язань агрохолдингу, на фінансування корпоративних витрат, а також розширення і диверсифікацію птахівничого і рослинницької бізнесів МХП", - зазначено в повідомленні.

Агрохолдинг очікує, що новими єврооблігаціями буде присвоєно міжнародними рейтинговими агентствами Fitch і Standard & Poor's рейтинг "В".

Раніше стало відомо, що МХП під час початкового етапу прийому заявок на достроковий викуп єврооблігацій з терміном обігу до 2020 року отримав пропозиції на $409,783 млн.

На цьому етапі компанія пропонувала викуповувати єврооблігації-2020 по $1,095 тис. За $1 тис. за номінал (не рахуючи накопичених відсотків).

Миронівський хлібопродукт (МХП) - найбільший виробник курятини в Україні. За оцінками самої компанії, вона займає 55% українського ринку курятини. Агрохолдинг також займається виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м'ясопереробки. На українському ринку МХП представлений брендами Наша Ряба, Легко, Бащинський тощо.

На європейський ринок МХП поставляє охолоджені напівтуші курей, які переробляються, зокрема, на його підприємствах в Нідерландах і Словаччині.

Засновником і мажоритарним акціонером МХП є український бізнесмен Юрій Косюк, якому належить близько 65% акцій компанії. Решта 35% перебувають у вільному обігу на Лондонській фондовій біржі.

У третьому кварталі 2017 року МХП отримав $47 млн чистого прибутку проти $9 млн чистих збитків за аналогічний період 2016 року.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Свині живою вагою почали дорожчати

Така активізація слугувала позитивним сигналом при формуванні цін поточного тижня. Так, деякі постачальники свиней забійних кондицій змогли підвищити котирування на 0,5-1 грн/кг відносно попереднього тижня. В наслідок цього середньоринкова позначка піднялася до 46,7 грн/кг.

За свідченнями м’ясопереробників, які цього тижня в основному закуповували сировину по 46-47 грн/кг, наступного тижня очікується продовження висхідного руху цін. За їх прогнозами, у ході підготовки переробників до Великодня кілограм свинини живою вагою може сягнути позначки 48 грн/кг вже наступного тижня. Представники м’ясопереробних підприємств зазначають, що наявна на ринку пропозиція живця в окремих регіонах дещо менша за очікувану. Це формує передумови для напруженішої торгівлі у кінці місяця та підйому цін.

Хоча деякі заготівельники цього тижня дещо збільшили обсяги закупівлі, в тих регіонах країни, які найбільше потерпали від «весняних» завірюх, м’ясопереробники були вимушені «перенести» партії на кінець березня. Тож такий перерозподіл живця також матиме вплив на співвідношення попиту-пропозиції свиней забійних кондицій. Чинником, який дещо вповільнюватиме ріст цін на українську свинину буде і наявність пропозиції дешевшої імпортної продукції як європейського, так і канадського походження.

Водночас, м’ясопереробники зазначають, що цьогорічна реалізація м’яса на Великдень може дещо поступатися минулорічній: у 2017-му свято припало на травневі вихідні, а теплі погодні умови сприяли одночасному початку пікнікового сезону. З іншого боку, цьогоріч ці події відокремлені, що загалом дає українцям більше приводів посмакувати свининою.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2015-2018 рр.