Борщовий набір в Україні помітно подорожчає з настанням перших морозів

Таку думку висловив глава Асоціації постачальників торговельних мереж України Олексій Дорошенко, пише ГолосUA.

«Зараз у нас овочевий кошик, в порівнянні з серпнем місяцем, тільки дешевшає. Проте ціни різко відірвуться  вже в грудні, коли настануть повноцінні морози, і потрібно буде платити за зберігання цих овочів, цифри будуть однозначно космічними», - зазначив експерт.

За його словами, ціни на українські овочі зараз, після значного подорожчання, ще не досягли європейського рівня, однак в кінці зими – на початку весни рівень їх зрівняється.

При цьому О. Дорошенко додав, що через дорожнечу на початку весни, коли якість українських овочів помітно погіршується, українські прилавки все більше будуть заповнюватися більш якісними імпортними продуктами з Європи.

Нагадаємо, на сьогоднішній день в Україні ціни на буряки в 1,8 разів перевищують торішні, що пов'язано із зменшенням обсягів виробництва овоча.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кабмін призначив нового в.о. голови Держгеокадастра

Кабінет міністрів України призначив виконуючим обов'язки голови Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру директора департаменту контролю за використанням та охороною земель відомства Олександра Колотиліна замість звільненого Олега Цвяха.

Відповідне розпорядження від 25 жовтня опубліковано на сайті Кабінету міністрів, повідомляє УНІАН.

Нагадаємо, 24 жовтня на засіданні Ради регіонального розвитку представник однієї з райадміністрацій попросив "прибрати смотрящіх" від Держгеокадастра.

У відповідь на це прем'єр-міністр Гройсман повідомив про відсторонення Цвяха від виконання обов'язків голови Госгеокадастра. Також глава уряду заявив, що звернеться до Генпрокуратури та НАБУ щодо розслідування порушень в роботі Цвяха та керівників райуправлінь Держгеокадастра.

Також роботу Цвяха розкритикував президент Петро Порошенко. 25 жовтня Кабмін звільнив Цвяха із посади, яку то обіймав.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як українців забезпечуватимуть здоровим харчуванням

Про це зазначив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань підтримки фермерства й розвитку сільських територій Віктор Шеремета під час панельної дискусії «Здорове харчування  як система формування здоров’я нації», яка відбулася в рамках XVII Міжнародного економічного форуму «Львівщина – локомотив промислової революції України».

«На Мінагрополітики покладено відповідальне завдання щодо забезпечення продовольчої безпеки держави, яка є важливою частиною економічної політики та стратегії України. Реалізація зазначених компонентів з поліпшення забезпеченості населення зоровим харчуванням надасть можливість, перш за все, змінити раціон харчування населення, що позитивно вплине на життєдіяльність, інтелектуальний розвиток та здоров'я суспільства загалом», - зазначив Віктор Шеремата.

Він також додав, що удосконалене забезпечення здоровим харчуванням стимулюватиме попит на продукцію українських виробників, збільшить споживання населенням молочних продуктів, овочів та фруктів українського виробництва, знизить споживання населенням продуктів із високим вмістом солі та транс жирів, знизить кількість захворювань, пов'язаних з дефіцитами окремих вітамінів та мікроелементів, внаслідок споживання їх в недостатньої кількості.
 

Довідка:
Раціональне харчування – має на меті розробку та поширення в учбових закладах низки освітніх матеріалів з рекомендаціями стосовно правильного харчування, методичних матеріали для вчителів, а також передбачається проведення лекцій для батьків та вчителів стосовно здорового харчування.
Шкільне харчування – запровадження для школярів щоденно порції молока, фруктів та овочів.
Farm to school – аналог програми, що успішно функціонує в США, головною метою якої є надання дітям знання про те, як вирощується сировина для виробництва харчових продуктів, як виробляються самі харчові продукти і в чому відмінність одного способу виробництва від іншого.
Фортифікація продуктів харчування – насичення продуктів харчування необхідними вітамінами та мікроелементами.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Росія розширила продуктове ембарго для України і низки інших країн

Росія розширила список продуктів, імпорт яких до країни заборонений. Про це йдеться в постанові уряду РФ, передає РБК.

Зокрема, в санкційний список додані живі свині, а також деякі субпродукти і жири великої рогатої худоби. В розрізі країн, заборонено ввезення зазначених продуктів, вироблених у країнах ЄС, США, Канаді, Австралії, Норвегії, Україні, Албанії, Чорногорії, Ісландії та Ліхтенштейні. Заборона буде діяти до 31 грудня 2018 року.

За запевненням уряду федерації, "введені обмеження на ввезення товарів не позначаться на забезпечення внутрішніх потреб Росії".

Нагадаємо, в Російській Федерації за останні два роки знищили 17 тис. тонн санкційних продуктів.

Росія ввела продовольче ембарго відносно продукції ряду країн 7 серпня 2014 року. З цих країн не можна ввозити, м'ясо, молочні продукти, рибу і інші продукти. У минулому році до списку додали сіль, однак пізніше заборона на ввезення цього продукту була знята.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В дискредитації вітчизняних агрохолдингів можуть бути зацікавлені транснаціональні компанії

Про це УНН заявив політолог Віктор Небоженко, прогнозуючи розвиток подій після скасування мораторію з продажу землі.

Під удар можуть потрапити компанії Юрія Косюка (Миронівський хлібопродукт), Олега Бахматюка (UkrLandFarming), Андрія Веревського (Кернел Груп) та інші великі агрохолдинги країни.

"У великих агрохолдингів головний противник - транснаціональні компанії. І це навіть не наш з вами рівень. Конфлікти будуть дуже гострі, тому що світові транснаціональні аграрні компанії давно націлилися на Україну. Найбільша цінність України - це близькість до Росії і великі українські чорноземи.

Олігархи олігархами, але вони наші. Їм би звичайно треба було вже формувати власні політичні сили. Як це сталося в Угорщині, Словаччині, Румунії і особливо в Польщі. Там аграрне політичне лобі неймовірно сильне. Але поки ми цього не бачимо," - пояснив В.Небоженко.

Вітчизняні агрохолдинги, схоже, не тільки позбавлені комплексної підтримки на політичному рівні, а й регулярно стають об'єктами всіляких політичних маніпуляцій і провокацій.

Взяти хоча б недавні витівки і шоу "радикалів" в стінах парламенту проти Миронівського хлібопродукту (МХП) і його головного акціонера Юрія Косюка. Звинувачення, які звучать на його адресу зводяться фактично до того, що Ю.Косюк вибудував успішний бізнес і є самодостатнім підприємцем. Користуючись культивуванням бідності і гаслами антиолігархічної боротьби, "радикали" звинуватили МХП в прибутковості, технічно промовчавши про те, що від цієї прибутковості безпосередньо залежить державний бюджет і приплив валютного виторгу.

Нагадаємо, в 2016 році агропідприємства заплатили близько 90 млрд грн податків до бюджету, що становить 16,5% зведеного бюджету країни.

Станом на 1 червня 2017 року агросектор вже заплатив більше 13 млрд грн. При цьому відшкодування ПДВ отримав на рівні 10%. Найбільшим одержувачем відшкодування ПДВ за травень 2017 року стали компанії "Кернел-трейд" (А.Веревський) і "Нібулон" (О.Вадатурський).

До слова, про "Кернел груп". Нещодавно власником 5% цієї компанії став колишній глава парламентського комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради Віталій Хомутинник. Він придбав частину агрохолдингу через свій інвестиційний бізнес "Cascade Investment Fund".

Про те, що може означати це об'єднання, експерти дискутують донині. Хтось впевнений, що це просто бізнес, інші ж припускають, що таким чином стався розрахунок "Кернел груп" за якісь послуги політика. Не виключено, що це може бути інвестиція А.Веревського в майбутнє, а саме спробу зберегти свій холдинг за допомогою політичного лобі під час боротьби зі світовими гігантами. Як би там не було, а дискредитації вітчизняним компаніям уникнути швидше за все не вдасться.

Політолог Олег Саакян вважає, що боротьба за землю буде аналогічна тотальному переділу часів 90-х.

"Все те, що відбувалося в 90-і роки з приватизацією. Перша хвиля це легалізація. Потім переділ того, що ще не було прихоплено. Потім відстріл і боротьба за невеликі шматки, які залишилися і перерозподіл тих, які були несправедливо на думку окремих суб'єктів розподілені між тими чи іншими гравцями. Теж саме нам треба очікувати і при знятті мораторію на продаж землі", - вважає політолог.

Методи боротьби за землю будуть різними: від самих м'яких до найрадикальніших, додав він.

"Починаючи від умовно м'яких методів: дискредитації, інформаційних кампаній, нездорового політичного лобізму до чисто кримінальних: тітушок і терористичних атак," - сказав він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як змінився в ціні стандартний набір продуктів (інфографіка)

Щоправда, апокаліптичні прогнози про катастрофічну інфляцію та стрибок цін до захмарних висот усе ж поки що не збулися. Такий висновок можна зробити з того, як у відсотковому співвідношенні змінилася вартість стандартного продуктового кошика – мінімального набору продуктів, який бере за основу соціальних розрахунків Кабінет міністрів.

Звичайно, що ані зарплата 3200 грн, ані передбачений урядом продуктовий кошик геть не можуть вважатися нормою, якщо ми говоримо про справді гідний рівень життя. Але як показники соціальних змін вони цілком можуть бути використані.
Отже, у порівнянні з 2016 роком, коли «мінімалка» складала 1450 грн, а вартість продуктового кошика – 1169,4 грн, тобто 81%, у 2017-му ситуація стала помітно кращою. Тепер, за мінімальної зп в 3200 грн мінімальний набір харчів коштує 1446,1 грн на місяць, тобто лише 45% (в обох випадках наведені цифри без урахування податків, які виплачуються с зарплати).

Що входить до споживчого кошика і в якій кількості? Відповідно до нормативів, затверджених у 2016 році Кабінетом міністрів, маса основних продуктів у розрахунку на одну людину на місяць така: яловичина – 1,33 кг, м’ясо курки – 1,17 кг, свинина – 0,67 кг, яйця – 18,3 штуки (в середньому), риба – 0,5 кг, молоко – 5 л, картопля – 7,92 кг, хліб пшеничний – 5,17 кг, крупа рисова – 0,21 кг, борошно пшеничне – 0,78 кг, олія соняшникова – 0,59 л.

Що ще входить в мінімальний набір продуктів, розрахований урядом, – дивіться в інфографіці «Слова і Справи».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview